Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ БІОТА
БІОТА
Екологія – охорона природи
БІОТА – 1) складний взаємопов’язаний комплекс живих істот (рослини, тварини, мікроорганізми) в межах екосистеми; 2) історично складена сукупність рослин і тварин, об’єднаних спільністю свого територіального поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до складу Б., не завжди мають екологічні зв’язки. Часто одну і ту саму сукупність організмів можна розглядати і як біоту (з позицій біогеографії.), і як біоценоз (з позицій екології).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЗООЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЗООЦЕНОЗ – сукупність взаємозв’язаних видів тварин, сформована у певному просторі. 3. входить до складу біоценозу. Завжди відображає специфіку біоценозу певного біотопу....
- БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
- ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЦЕНОЗУ – кількість біомаси, що продукується організмами біоценозу протягом певного часу (місяць, рік) на одиницю поверхні чи об’єму води....
- ТИП БІОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОЦЕНОЗУ – сукупність біоценозів, однорідних за біотичною частиною та її динамікою....
- КЛІМАТОПК Екологія – охорона природи КЛІМАТОП – 1) сукупність фіз. умов екотопу, істотних для організмів, які його населяють; 2) пов. частина біоценотичного середовища, біоценозу, біогеоценозу або ценоекосистеми, що відрізняється від навколишньої атмосфери за газовим складом (насамперед за вмістом кисню, вуглекислого газу), пов. і тепловим режимами, режимом вологості, зменшеною сонячною радіацією та освітленістю, насиченістю біолінами тощо....
- МІКРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МІКРОПЛАНКТОН – сукупність мікроорганізмів, що входять до складу планктону....
- СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
- БАКТЕРІОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи БАКТЕРІОПЛАНКТОН – сукупність популяцій мікроорганізмів, що входять до складу планктону....
- СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
- ЕКВІВАЛЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ЕКВІВАЛЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ – організми, які займають одну й ту саму або близькі екол. ніші в різних геогр. зонах. Види, що займають еквівалентні ніші в суміжних зонах, як правило, близькоспоріднені таксономічно, однак у дуже віддалених або ізольованих зонах вони частіше не є близькоспорідненими, напр. кактуси і молочаї....
- ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
- ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – група закономірностей, що мають ознаки прир.-істор. законів, нормативів і визначають взаємозв’язок організмів (у т. ч. і людини) з навколишнім середовищем....
- СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ – основні елементи будови біоценозів: видовий склад, у т. ч. ценотипи, популяції; розміщення особин, у т. ч. парцели, мікроценози, шари, яруси, біогоризонти; заг. розподіл біомаси; характерні ознаки біоценотичного середовища. Зумовлює Особливості біоценотичних та трансабіотичних взаємозв’язків організмів і усього біоценозу....
- БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що постійно входять до складу всіх організмів. В основному це 22 елементи, співвідношення яких у живій і неживій матерії різне....
- АЕРОБІОС Екологія – охорона природи АЕРОБІОС – сукупність аеро-біонтів – організмів, що мешкають на суходолі, тобто наземних організмів....
- ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
- БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....
- ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ – 1) зміна щільності видового складу (чисельності організмів-1); 2) коливання заг. чисельності організмів у межах систематичної категорії або території (чисельність організмів-2, 3)....
- РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ – сукупність компонентів середовища, що забезпечує екологічну рівновагу в біосфері та її підрозділах....
- МІКОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи МІКОЦЕНОЗ – біотичне угруповання грибів, частина біоценозу....
- АКЛІМАКС Екологія – охорона природи АКЛІМАКС – нестійкий стан біоценозу, зумовлений мінливістю біотичного й абіотичного середовищ....
- ФІТОБЕНТОС Екологія – охорона природи ФІТОБЕНТОС – сукупність рослинних організмів, поширених на дні водойм....
- КОНСОРЦІЯ Екологія – охорона природи КОНСОРЦІЯ – сукупність різнорідних організмів (тварин і рослин), тісно пов’язаних між собою. Життєдіяльність К. залежить від центр, члена, або ядра. Індивід. К.: ядро – одна особина; популяційна К.: ядро – популяція або вид; синузіальна К.: ядро – види, що становлять одну екобіоморфу. Ядром К. першого розряду є автотрофні організми. Найважливішими є […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....
- БЕНТОС Екологія – охорона природи БЕНТОС – сукупність організмів, що населяють дно водойм. Розрізняють фітобентос і зообентос....
- ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім. екологію та розділи екології, які досліджують хім. взаємозв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем....
- ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ Екологія – охорона природи ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ – сукупність організмів, об’єднаних типом живлення. Перший Т. р. займають продуценти – рослини, другий – рослиноїдні тварини, третій – хижаки, що живуть за рахунок рослиноїдних організмів, четвертий – організми, що споживають хижаків третього рівня. Деякі організми можуть знаходитись на різних Т. р....
- БЕНТОСТОК Екологія – охорона природи БЕНТОСТОК – сукупність бентосних форм організмів, що переноситься сильною течією річки....
- ІНДЕКС ГУСТОТИ ЗАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ГУСТОТИ ЗАСЕЛЕННЯ – показник (корінь квадратний з добутку величини біомаси та щільності населення), який пов’язує середню біомасу та число особин, що характеризує вид у межах біоценозу або біогеоценозу....
- Рівні організації живої природи Формули й таблиці БІОЛОГІЯ Біологія – комплекс наук про життя. Галузі біології виділяють: за об’єктом дослідження (наприклад, зоологія, ботаніка, мікологія) та за підходом до вивчення різних об’єктів (біохімія, генетика, екологія та ін.). Рівні організації живої природи Молекулярний Органічні й неорганічні сполуки, що входять до складу організмів Клітинний Клітина – основна одиниця життя. Принципову відмінність мають […]...
- АВТОТРОФНА ФАЗА СУКЦЕСІЇ Екологія – охорона природи АВТОТРОФНА ФАЗА СУКЦЕСІЇ – фаза розвитку біоценозу, у якій витрати енергії на дихання не більші за кількість енергії, що накопичена у фітомасі....
- ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
- ГІДРОБІОС Екологія – охорона природи ГІДРОБІОС – сукупність організмів, які населяють водойми всієї земної кулі. Вивченням Г. займається гідробіологія....
- ІНФОРМАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – програми про склад, будову і характер обміну речовин, що входять до складу організму, які спадково передаються від предків і закладені в спадкових структурах організму у вигляді сукупності генів (ген. код). Потенціальна різноманітність ген. коду в межах виду дуже висока (до 10 1000 біт). У багатоклітинних організмів, які розмножуються […]...
- ПАГОН Екологія – охорона природи ПАГОН – сукупність організмів, які містяться в товщі льоду (як правило, в стані анабіозу), що вкриває поверхню водойми....
- ЦЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи ЦЕНОБІОНТИ – індивіди чи особини як члени біотичного угруповання (біоценозу). Можуть бути лабільними, тобто вільно переміщуватись, і стабільними, прикріпленими до субстрату. Особливості останніх зумовлені, зокрема, належністю до тієї чи ін. біоморфи та екоморфи....
- СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма ієрархії прир. систем, де як супідрядні за висотою організації системні одиниці виступають структури з участю живого організму. Напр., підсистеми відносно біоценозу: популяції, синузїї, консорцїї....
- БІОМ Екологія – охорона природи БІОМ – сукупність різних груп організмів та середовище їх проживання у певній ландшафтно-геогр. зоні....
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ – 1) див. Потреби людини. Оскільки життєвий добробут людини залежить від задоволення всіх її головних потреб, то ці два терміни означають одне й те саме поняття; 2) потреби людини, що випливають з необхідності зв’язку людей з природою в широкому розумінні слова – від потреби в прир. ресурсах до […]...
- АДВЕНТИВНІСТЬ Екологія – охорона природи АДВЕНТИВНІСТЬ – занесення, імміграція виду з одного біоценозу або зони поширення (ареалу) в інший з наступною акліматизацією. А. є результатом випадкового чи навмисного занесення організмів людиною або різними природними чинниками (тваринами, водними і повітряними течіями тощо) в нові регіони. Цьому сприяє розвиток світового товарообігу, туризму. Основою А. є адаптивні механізми процесів […]...
ЕЛІЗІЯ »