Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ БІХЕВІОРИЗМ
БІХЕВІОРИЗМ
Культурологічний словник
БІХЕВІОРИЗМ (від англ. behaviour – поведінка) – напрям у психології, започаткований американським зоопсихологом Дж. Вотсоном на початку ХХ ст. Біхевіоризм вважає предметом психології не свідомість, а поведінку людей, яку розглядає як механічні реакції у відповідь на зовнішні подразнення. Біхевіоризм не визнає дійової ролі психіки, свідомості.
Related posts:
- Біхевіоризм політичний Політологічний словник Біхевіоризм політичний (англ. behavior – поведінка) – один з напрямів у західній політології психології, спрямований на звільнення політології від абстрактного підходу до фактів; метод, який звернений лише до індивідуальної поведінки, що зазнає спостереження, і який ігнорує вплив макро – та мікросоціальних факторів. Основні принципи біхевіоризму як системи наукового знання сформувалися в американській психології […]...
- РЕАКЦІЯ Культурологічний словник РЕАКЦІЯ (від лат. re… – проти і actio – дія) – дія у відповідь на будь-які впливи, подразнення, протидія. Р. є основною формою взаємодії організму з навколишнім середовищем. Поняття Р. є спільним для ряду наук – зокрема біологічних, психологічних, соціальних. Психологи виділяють три підструктури Р.: 1) сприйняття зовнішнього подразнення; 2) переробка цього подразнення […]...
- ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
- ОСНОВНІ ПОЯСНЕННЯ Історія психології: навчальний посібник ОСНОВНІ ПОЯСНЕННЯ Гілозоїзм – це підхід, у якому природа розглядається, як єдине матеріальне ціле, у якому є життя Анімізм – в центрі життя і природи знаходиться духовне, воно головує і від нього залежить все Детермінізм – це вчення, яке стверджує, що всі події в світі заплановані (мають програму, залежність) подіями минулого. […]...
- ФІЛОГЕНЕЗ Культурологічний словник ФІЛОГЕНЕЗ (від грец. phyle – плем’я та genesis – походження) – історичний розвиток окремих видів і систематичних груп організмів, органічного світу загалом. У психології Ф. означає зміни психіки, які відбуваються в ході її біологічної еволюції під впливом умов життя....
- ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси соціалізації особистості тощо....
- ЕКСТРАВЕРСІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРСІЯ (від лат. extra – поза, зовні і verso – спрямовую) – характерна властивість особистості, що проявляється в спрямуванні її сприймання, переживань, інтересів на навколишню дійсність (на людей, речі, події тощо). Екстраверт – тип людської індивідуальності, зорієнтований на природне оточення та інших людей, не здатний до зосередження й до аналізу своїх внутрішніх переживань. […]...
- ІМПУЛЬС Культурологічний словник ІМПУЛЬС (від лат. tmpulsus – удар, поштовх) – у психології – спонукання, поштовх до дії, який не стримується інтелектом. Імпульсивна людина – неврівноважена, легко збуджується, поведінка її нелогічна. У фізіології імпульс – форма збудження в нервових волокнах, яку спричинює будь-яке подразнення....
- КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ (від лат. cognito – пізнання) – напрям у психології ХХ ст., завданням якого є доведення вирішальної ролі знання у поведінці людини....
- УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник УПРАВЛІННЯ – у психології – свідомий і цілеспрямований процес впливу на свідомість і поведінку окремих індивідів або членів групи, колективу, організації з метою підвищення організованості та ефективності їх спільної діяльності. Соціально-психологічне У. передбачає вивчення керівником ціннісних орієнтацій, мотивів та інших індивідуальних відмінностей членів групи і створення умов для гармонійного поєднання суспільних і особистісних […]...
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР – сукупність основних для певної нації особливостей психіки, сприйняття світу, форм реакції на нього, емоційно-чуттєвих проявів. Виявляється у темпераменті, менталітеті. Н. х. – елемент і основа психічного складу нації та національної психології в цілому, що робить її не схожою на інших....
- ВУНДТ Культурологічний словник ВУНДТ (Wundt) Вільгельм (16.VIII.1832, Неккарау, Баден – 31.VIII.1920, Гросботен, поблизу Лейпцига) – німецький психолог, фізіолог, філософ, мовознавець. Один з основоположників фізіологічної психології та експериментальної психології. В 1879 р. заснував у Лейпцигу першу у світі лабораторію експериментальної психології (перетворену пізніше на інститут)....
- АБСУРД Культурологічний словник АБСУРД (від лат. absurdus – безглуздий, нісенітний) – 1) У математиці та логіці – твердження, що не має ніякого сенсу у межах даної теоретичної системи, принципово несумісне з нею. Проте твердження, що є абсурдом у даній системі, може мати сенс в іншій. 2) У повсякденному слововживанні – безглуздя, нісенітниця. 3) У психології – […]...
- СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає психічні характеристики поведінки і діяльності людей, включених у соціальні спільності (групи)....
- ДОНЧЕНКО Олена Андріївна Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОНЧЕНКО Олена Андріївна (9.02.1950) – укр. соціолог, д-р соціол. наук, фахівець з проблем соціальної психології, соціології сусп. верств, менталітету, соціуму. Закінчила Київський держ. ун-тет ім. Т. Г. Шевченка, філос. ф-т, відділення психології. Працювала на наук, роботі в Ін-ті психології, Ін-ті філос., нині – провідний наук, співроб. Ін-ту соціології НАН України. Сфера […]...
- Етнопсихологія Політологічний словник Етнопсихологія – наукова дисципліна, яка виникла на стику етнології і психології і вивчає етнічні особливості психіки людей, етнічний характер закономірності формування та функціонування етнічної самосвідомості, етнічних установок, стереотипів тощо. О. Антонюк...
- ДУАЛІЗМ Культурологічний словник ДУАЛІЗМ (від лат. dualis – подвійний) – вчення, яке визнає два рівноправних першопочатку світу – духа і матерії....
- ВУДВОРТС Культурологічний словник ВУДВОРТС (WOODWORTH) Роберт (17.VIII. 1869, поблизу Бостона – 4.VII.1962, Нью-Йорк) – американський психолог, один із засновників функціональної психології в США. На початку ХХ ст. одним з перших дослідив, що мислення не зводиться до асоціацій чуттєвих образів. Висунув концепцію динамічної психології, розробив учення про мотивацію....
- СКІННЕР (SKINNER) Беррес Фредерік Соціологія короткий енциклопедичний словник СКІННЕР (SKINNER) Беррес Фредерік (1904) – провідний теоретик соціального біхевіоризму, прихильник натуралізаторського онауковлення соціології, спроб побудувати соціол. теорію на фундаменті методів та висновків експериментальної психології. Народився в штаті Пенсільванія (США), з 1974 р. – проф. Гарвардського ун-ту. Прибічник радикального біхевіоризму, розробляв методи вивчення поведінки тварин, обгрунтував можливість поширення цих методів на […]...
- ДЕЛІКАТНІСТЬ Культурологічний словник ДЕЛІКАТНІСТЬ (від лат. delicatus – ввічливий) – морально-психологічна риса особистості, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формується в процесі цілеспрямованого виховання. Д. є свідченням високої внутрішньої культури людини, її вміння поводитися серед людей; пов’язана з такими поняттями, як тактовність, повага до людської […]...
- ПРАГМАТИЗМ Культурологічний словник ПРАГМАТИЗМ (від грец. pragma – діло, справа) – філософське вчення, яке визнає істинним тільки те, що дає практично корисні результати....
- ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ (від франц. mdividual – особистий) – неповторність психіки та особистості людини, своєрідне поєднання її фізичних та психологічних особливостей....
- ЛЮДЯНІСТЬ Культурологічний словник ЛЮДЯНІСТЬ – риса особистості, що виявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і культурний розвиток людства. Риси людяності найповніше виявляються у груповій формі буття людей, коли їм доводиться виконувати спільну роботу, вступати у безпосереднє спілкування між собою. Людяність передбачає, крім любові і пошани до інших людей., високий рівень вимогливості. З погляду […]...
- ЕГОЇЗМ Культурологічний словник ЕГОЇЗМ (франц. egoisme, від лат. ego – я) – 1) Морально-етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами суспільства та інших людей. Е. не “закладений” у людській природі. Як правило, він – наслідок неправильного виховання. У ході виховання прояви Е. у дітей можуть бути зведені до […]...
- Запитання. Завдання – Предмет психології ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 1. Психологія як наука 1.1. Предмет психології Запитання. Завдання 1. Які форми вияву психіки спільні для людей і тварин? 2. Чи можна закономірності психіки, що виявлені у тварин, переносити на людину? 3. Який етап у розвитку психології можна вважати суто науковим? 4. Як розуміти вислів “Кожна психічна функція має динамічну локалізацію в […]...
- ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
- ЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ЧУТЛИВІСТЬ – 1) властивість організмів усіх рівнів організації сприймати подразнення із зовн. та власного внутр. середовища. У вищих тварин рецептори набули особливо високої Ч. до адекватних подразнень. Тварини з простішим типом будови реагують на подразнення здійсненням різного типу таксисів; 2) ступінь реакції біоіндикатора на речовину або фіз. чи біол. чинник, що […]...
- АНОМАЛІЯ Культурологічний словник АНОМАЛІЯ (від грец. – ненормальність, відхилення) – у психології різноманітні відхилення від норми перебігу психічних процесів і функцій. Психічна А. може зумовлюватися фізіологічними дефектами аналізаторів, соматичними вадами, а також неправильними діями з навчання, тренування тощо. А. психічного розвитку є об’єктом вивчення спеціальної галузі психології (психологія аномального розвитку)....
- ЕКСТРАВЕРТ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРТ – тип особистості, протилежний інтроверту, на відміну від якого йому більш властива спрямованість, що безпосередньо відгукується на зовнішні впливи. Е. зовнішньо спрямований, він комунікабельний і легко вступає в контакти; живе лише сьогоденням і інтересами людей, які його оточують....
- ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ (грец. – душа та слово, вчення) – наука про закономірність виникнення і діяльності психіки у людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Об’єктом вивчення П. є психіка як функція мозку, яка виявляється у відображенні мозком навколишнього середовища, і внутрішніх станів живої особи, […]...