Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ БЛАГО

БЛАГО

Соціологія короткий енциклопедичний словник

БЛАГО – одне з наріжних понять філософії та соціології моралі, запроваджене для визначення того, що є кращим і гідним вибору.

Б. є те, що має позитивний зміст, тобто є позитивною цінністю. Як таке воно визначає на відміну від імперативу (Ї. Кант) не те, як має реалізуватись будь-яка діяльність (спосіб, форма діяльності), а те, до чого спрямована діяльність (предмет, зміст діяльності).

Б. може бути абсолютним і відносним. Абсолютне Б. цінне саме по собі, не залежне від будь яких обставин, є вищим

Б., ідеєю Б. Як таке воно вічне, єдине і незмінне. Відносне Б. – множинне, оскільки по-різному оцінюється у різних відношеннях, змінюється залежно від конкретних істор. обставин. Так, у одному відношенні Б. не може бути те, що не визнається і не схвалюється іншими людьми. В іншому випадку Б. щось може стати залежно від правильного використання (напр., багатство ). Те, що є Б., може бути придатним в одній справі і непридатним в ін.

На відміну від абсолютного Б. відносне Б., що за певних обставин постає як звичайне Б., за інших може виявитись злом, призвести до негативних наслідків,, Багатство, напр., визнається як Б., але

за умови неправильного використання вже не є Б. Або ж сокира для рубання дров є Б., але не є Б. для лікування.

Б. можна наз.: щось саме по собі, незалежно від наслідків; те, що цінується не лише як таке, а також і завдяки його наслідкам і те, що цінується тільки за його наслідками.

До першого типу Б. належить абсолютне Б., яке найчастіше ототожнюється з божественним Б. (напр., у Фоми Аквінського), яке виражає сенс божественного буття як такого, що уможливлює усі інші види буття і блага. Таким вищим Б. Платон вважав єдність ідей добра, істини й краси: воно прекрасніше, ніж істина і справедливість, справедливіше, ніж краса і істина, більш істинне, ніж справедливість і краса. Вище Б. – ідея Б. – не є істиною, справедливістю, красою, але уможливлює їх, як сонячне світло не є існуючими предметами, але робить їх зримими і існуючими.

До другого типу Б. належать, напр., зір, слух, здатність розуміння. До третього типу Б. можна зарахувати лікування, яке саме по собі не є Б., але безумовно наслідком своїм має Б. – здоров’я.

Поняття Б. тісно пов’язане із щастям людини, яке полягає у підпорядкуванні її абсолютному Б. і підпорядкуванні їй відносних. Б.

Відомі філос. вчення, які до рівня абсолютного Б. відносили окремі відносні. Так, Кіренаїки вважали справжнім Б. лише чуттєві втіхи. Але при цьому не враховувались наслідки, які часто перешкоджали щастю людини. Стоїки ж, навпаки, виступали проти чуттєвих втіх, взагалі проти того, щоб вважати благом те, що не залежить від людини. На їх думку, Б. полягає не у обставинах життя, а у тому, як людина їх сприймає. Тим самим Б. стають доступними для всіх, але це лише незначна частина можливих Б., що не дають людині повного щастя.

В будь-якому разі Б. постає як мета людської діяльності і у такій формі спільні Б. об’єднують людей, приватні Б. їх роз’єднують. Аристотель зазначав, що не можна брати до уваги душевні Б. (як це роблять Кіренаїки), або ж Б. матеріальні (як це роблять стоїки). Виважений філос. підхід – врахувати усі відносні Б. як помірність у різних сферах життя. Для всіх людей спільні, за Аристотелем, такі Б.: душевні (доброчинності), тілесні (здоров’я, краса), зовнішні (багатство, влада).

У процесі розвитку суспільства стає можливим встановлення спільних для всіх людей Б., а також – з’ясування шляхів до їх досягнення. Вся історія, з цього погляду, постає як невпинні спроби досягти й реалізувати певні Б.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Благо Благо – матеріальні та нематеріальні цінності, що приносять людям користь, задоволення, радість тощо і збігаються з поняттям “продукт” або “послуга”. Виділяють Б. речові (матеріальні), наприклад багатство, та не речові (повітря, сонце), взаємозамінювані (або субститути, наприклад, чай і кава) та взаємодоповнювані (або комплементарні, наприклад, автомобіль і бензин), недовговічні та тривалі, сучасні й майбутні та ін. Поширеною […]...

РИТМИ ЦИРКАДНІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з 24-годин – ною періодичністю. У зв’язку з цим Р. ц. відносять до добових ритмів. Як правило, Р. ц. з періодом, що відхиляється від 24 год, спостерігаються лише в експериментальних умовах (при сталих т-рі й освітленні) […]...

СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....

СИСТЕМА Культурологічний словник СИСТЕМА (від грец. утворення, складення) – 1) Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма суспільного устрою (напр., державна С.). 4) Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С.). 5) Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних в єдине ціле (напр., С. кооперації)....

ФЕНОЛИ Екологія – охорона природи ФЕНОЛИ – орг. сполуки аром, ряду, у яких гідроксильна група (- ОН) безпосередньо сполучена з бензольним ядром. Розрізняють Ф. одноатомні (напр., фенол), двохатомні (гідрохінон, пірокатехін та ін.), багатоатомні (напр., пірогалол). У воді розчиняються лише найпростіші Ф. Використовуються як дезінфікуючі, антисептичні засоби, антиоксиданти. Ф. – важлива сировина у виробництві препаратів, пестицидів тощо. […]...

ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....

ЗМІННА ДИСКРЕТНА ТА ЗМІННА НЕПЕРЕРВНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІННА ДИСКРЕТНА ТА ЗМІННА НЕПЕРЕРВНА – З. д. може набувати лише деяких фіксованих значень на певному інтервалі. Якщо ж змінна може набувати будь-яких значень з певного числового інтервалу, то вона є З. н. Так, після кодування дискретними стають всі якісні змінні – “стать”, “сімейний стан” тощо. Така кількісна змінна, як, напр., […]...

СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....

ДИГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ – погіршання стану біотичних угруповань (екосистем) під впливом зовн. чи внутр. причин. Розрізняють екзодинамічну Д. (напр., у разі тривалого затоплення), вторинного засолення – антроподинамічну Д. (у т. ч. сінокосу, пасовища – у разі перевипасання) та ендодинамічну Д. (напр., у разі біогенного засолення грунтів). Д. може тривати до стадії катаценозу, після […]...

ЖЕРТВА Екологія – охорона природи ЖЕРТВА – 1) особина, що зазнала прямого нападу, вбита та цілком чи частково з’їдена безпосередньо нападником; 2) особина, що загинула внаслідок нападу, безпосереднього вбивства чи супутніх причин (напр., водяні тварини, викинуті на берег, гинуть через деякий час від отриманих травм); 3) особина, що загинула внаслідок впливу абіотичних катастрофічних (стихійних) причин (напр., […]...

СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....

КОРИСТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОРИСТУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ – складовий компонент процесу соціального володіння, який полягає у санкціонованому системою норм і цінностей даного суспільства маніпулюванні соціальними обставинами як засобами здійснення волі соціального суб’єкта (задоволення потреб, реалізації інтересів, досягнення цілей, самоствердження у світі, здійснення влади, панування, управління і т. д.). Можуть використовуватися субстратні, функціональні, інф., ціннісні та ін. […]...

ЗМІННА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІННА (в аналізі емпіричних даних ознака) – деяка властивість (характеристика), що, по-перше, може бути виміряна і, по-друге, може набувати різних значень для різних об’єктів аналізу. Так, напр., вік та стать людини – 3. Потрібно розрізняти концептуальні поняття і З. Особливістю З. є те, що з нею завжди пов’язана відповідна процедура вимірювання. […]...

ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА – термін не визначеного змісту, збігається іноді за змістом з компонентами, що утворюють середовище, або з компонентами ландшафту, іноді відповідає їхнім кінцевим дискретам (напр., особина певного виду, окреме озерце або калюжа для водяного компонента), може визначати окремі частини прир. систем, які відрізняються морф, і (або) функц. особливостями (підсистеми типу […]...

ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....

ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...

ГРАФІКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРАФІКИ – засоби наочного подання соціол. інформації, які забезпечують наочність та полегшують інтерпретацію, викладення результатів дослідження. Для подання одномірного розподілу ознаки використовують гістограму (зображення за допомогою стовпчиків), або полігон (багатокутник) розподілу. їх побудова схожа, проте має деякі відмінності. Якщо на площині зобразити прямокутну систему координат (абсцис та ординат) та умовитись, що […]...

СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...

АЛЬТЕРНАТИВА Культурологічний словник АЛЬТЕРНАТИВА (від лат. alter – один із двох) – 1) Кожний із членів строгої диз’юнкції, яка виражає дві або більше можливостей, що виключають одна одну. Напр., судження “Кут може бути або прямий, або гострий, або тупий” містить три А. 2) Думка, що суперечить іншій. Напр., “Деякі рослини розмножуються спорами” є А. щодо думки […]...

РЕЦИКЛІНГ Екологія – охорона природи РЕЦИКЛІНГ – повернення відходів виробництва і споживання продуктів у матер. колообіг (виробництво – споживання). Можливі різні шляхи Р.: – повторне використання відходів, напр. пляшок; – повернення відходів після відповідної обробки у виробничий цикл, напр. жерстяних банок – у виробництво сталі, макулатури – у виробництво паперу; – спалювання відходів після відповідної попередньої […]...

КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...

ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....

ГІДРОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГІДРОФІТ(И) – водяні рослини, занурені у воду лише нижніми частинами і прикріплені до грунту, напр., очерет, рис....

МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРЕФЕРЕНЦІЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРЕФЕРЕНЦІЙ – засоби збору та аналізу інформації про впорядкований групою респондентів чи експертів перелік певних об’єктів за даним критерієм. Практика свідчить, що майже завжди опитувальний документ (анкета, текст) включає питання, розробка яких велася з орієнтацією на той чи інший М. в. п. Респондент, якщо він, оцінюючи за певним критерієм […]...

ХВОРОБИ СПАДКОВІ Екологія – охорона природи ХВОРОБИ СПАДКОВІ – хвороби, зумовлені генетично, і такі, що розвиваються внаслідок спільної дії ген. компонента і чинників навколишнього середовища. Такі захворювання, як серпоподібноклітинна анемія, гемофілія, карликовість, зумовлені дефектом одного-єдиного гена. У США, напр., такі X. с. трапляються у 35 % всіх новонароджених. Хромосомні аберації (напр., монголоїдизм) спостерігаються у 0,54 % новонароджених. […]...

БЕНТОФАГ Екологія – охорона природи БЕНТОФАГ – тварина, яка харчується організмами, що живуть на дні водойм, але сама часто лише спускається на дно у пошуках їжі, напр. деякі види риб....

ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ – будь-яка прир. система здатна розвиватися тільки за рахунок використання матер.-енергет. та інформ. можливостей середовища, що її оточує. Абсолютно ізольований саморозвиток системи неможливий. Закон є наслідком трьох начал термодинаміки. Він має надзвичайно важливе теор. і практ. значення завдяки таким основним своїм наслідкам: 1) абсолютно […]...

ТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи ТРОПОФІТИ – рослини, що пристосувалися до існування в зонах з регулярним чергуванням вологої і посушливої пір року шляхом регулювання свого водного балансу. Напр., на посушливий період одні Т. скидають листя або кінці гілок (листяні дерева), ін. втрачають вологу (надгрунтові лишайники). До Т. відносять також рослини з добовою ритмікою орієнтації листків щодо […]...

ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ – процеси, що відбуваються в зрілих зрівноважених системах, які перебувають у стабільному стані, як правило, виявляють тенденцію до сповільнення. Звідси безперспективність спроб “підганяти” природу під час проведення заходів без виведення її систем зі стану рівноваги або створення ін. особливих умов для проведення госп. акцій. Напр., акліматизація нового виду […]...

ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ – фази розвитку прир. системи можуть проходити лише в еволюційно закріпленому порядку (історично, екологічно зумовленому), від відносно простого до складного, як правило, без випадання проміжних етапів (однак, можливо, з дуже швидким їх проходженням або еволюційно закріпленою відсутністю). Напр., метаморфоз комах з повним перетворенням може відбуватися лише […]...

МІКРОФІЛ Екологія – охорона природи МІКРОФІЛ – 1) організм, який витримує лише дуже незначні коливання т-ри навколишнього середовища, напр. деякі лососеві риби; 2) дрібний листок деяких рослин....

СИМЕТРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СИМЕТРІЯ. Поняттям С. та тісно пов’язаним з ним поняттям асиметрії в аналізі соціол. даних послуговуються або для визначення певної властивості відношення між двома змінними, або для визначення певної властивості розподілу однієї змінної. Відношення R між двома змінними А і В є симетричними, якщо з того, що А знаходиться у відношенні R […]...

ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей сусп. госп-ва, які обслуговують матер. виробництво, невиробничу сферу та людину. Розрізняють І. виробничу (сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру), напр. обслуговування шляхів, каналів, водосховищ, портів, масивів, аеродромів, складів, транспорту, зв’язку, і соц. (сукупність галузей, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства), напр. освіта, наука, охорона здоров’я....

ОПТИМУМ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – найліпші умови, за яких популяція певного виду може відігравати найбільшу ценотичну роль (напр., може бути домінантою), зберігаючи норм. життєздатність і досягаючи значної чисельності і продуктивності....

ДАЛЕКИЙ Культурологічний словник ДАЛЕКИЙ – 1) Який знаходиться або відбувається на далекій відстані; протилежне близький; який простягається на велику відстань (довгий). 2) Який має мало спільного з ким-або чим-небудь; чужий кому-або чому-небудь у поглядах, почуттях, думках (напр., далекий від науки). 3) Віддалений у роді; мало споріднений. 4) Віддалений великим проміжком часу (напр., далеке майбутнє)....

УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник УПРАВЛІНСЬКЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ – різновид професійної діяльності у сфері управління, яка полягає у наданні кваліфікованої допомоги управлінському суб’єкту (керівництву) з метою вдосконалення системи і технології управління. Воно охоплює діагностику, тобто виявлення актуальних проблем даної оргсистеми та визначення шляхів їх вирішення. У процесі консультування працівникам управління пропонуються науково виважені засоби аналізу та пошуку […]...

ДЕРЕВОСТАН Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та змішаний Д., де ростуть дерева двох, трьох чи більшої кількості порід (напр., Д. сосново-березово-ялиновий), а також звичайний Д. (з одним ярусом […]...

УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ – цілісна система певного типу відносин між людьми в процесі сусп. матеріального в-ва, яка утворює його сусп. форму. Соціально-екон. лад того чи іншого суспільства може включати в себе як один, так і Кілька У. с.-е. В багатоукладному суспільстві один У. с.-е., як правило, є панівним, основним. Об’єднуючи і підпорядковуючи […]...

ЧИННИК РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЧИННИК РИЗИКУ – 1) будь-який вплив, що сприяє виникненню захворювання (напр., куріння – раку легень), взагалі відхиленням у стані здоров’я; 2) ступінь невідповідності між різними можливими результатами прийнятого рішення (за умови, що ймовірність сукупності результатів відома чи може бути визначена). Слід враховувати, що в природокористуванні фактично немає детермінованих завдань з єдиним […]...

МЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть у пов. середовищі....

Ви зараз читаєте: БЛАГО

« Розкладання числа на прості множники

НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ »

Related posts: