БЛАГОВІЩЕННЯ
Культурологічний словник
БЛАГОВІЩЕННЯ – символ пробудження життєвої сили природи, воскресіння землі; у християнстві – символ початку Дня спасіння людства; Таїни богонародження. За давніми повір’ями слов’ян, у цей день Дух Світла благословляє Землю і все живе на ній. Саме на Благовіщення започатковуються постійні молодіжні хороводи, що збереглися від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Цей важливий обряд мав своєю метою пробудити життєву енергію рослин, ріст яких імітувався в іграх, піснях. На Благовіщення категорично заборонялося працювати, у церквах святили проскурки, які потім зберігали на божнику поміж святими іконами як магічну силу. Існував обряд топтання рясту, що символізував прохання до Бога продовжити віку. Для Церкви Благовіщення – це початок життєпису Спасителя – Ісуса Христа.
Related posts:
- ОБРЯД Культурологічний словник ОБРЯД – колективні символічні дії, здійснювані з нагоди найважливіших подій у житті людини, сім’ї, колективу....
- ІНІЦІАЦІЯ Культурологічний словник ІНІЦІАЦІЯ – обряд посвячення юнаків у повноправні члени суспільства, що імітував вмирання та нове народження або перетворення на іншу істоту....
- ПРИЧАСТЯ Культурологічний словник ПРИЧАСТЯ – християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино – символи тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного....
- ВІВТАР Культурологічний словник ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних церквах В. відгороджено від решти приміщень іконостасом. Тут розміщено престол. У В. готують для причастя хліб і вино, прийняття котрих у […]...
- ВІДСПІВУВАННЯ Культурологічний словник ВІДСПІВУВАННЯ (похоронна відправа) – церковна служба над померлим, яка, за релігійними уявленнями, сприяє полегшенню його становища “на тому світі”. Обряд засвоєний християнством, ісламом, іудаїзмом та іншими релігіями. Деякими сучасними сектами не здійснюється....
- ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
- КОЛЕСО Культурологічний словник КОЛЕСО – символ широкого охоплення чогось; символ синтезу, активності космічних сил і течії часу; вічної течії життя як боротьби добра і зла; бога – громовержця; богині неба. Колесо – один з найвагоміших світових символів. Із правіку у багатьох народів планети воно виступило символом Сонця, бога неба....
- НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
- БЛИСКАВКА Культурологічний словник БЛИСКАВКА – символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкровення, Істини, що проникла через час і простір. Б. – емблема суверенної влади. Крилата Б. – це влада і швидкість. Б. в світогляді греків – символ верховної творчої влади. […]...
- Кодова таблиця Формули й таблиці ІНФОРМАТИКА Кодова таблиця № Символ № Символ № Символ № Символ 32 SPC 80 Р 56 8 104 H 33 ! 81 Q 57 9 105 І 34 “ 82 R 58 : 106 J 35 # 83 S 59 ; 107 K 36 $ 84 Т 60 < 108 L 37 […]...
- МІНЕЇ ЧЕТЬЇ, АБО ЖИТІЯ СВЯТИХ Культурологічний словник МІНЕЇ ЧЕТЬЇ, АБО ЖИТІЯ СВЯТИХ – збірники життєписів святих, інших агіографічних та релігійно-повчальних текстів, сформованих по місяцях (тому – мінеї) на весь церковний рік і призначені переважно для позабогослужбового читання (звідси – четьї). Поширені у православних, греко-католицьких, католицьких церквах. Ідея написання житія святих за певними канонами запозичена вітчизняною церквою у Візантії. Популярною була […]...
- ІКОНОСТАС Культурологічний словник ІКОНОСТАС (від ікона і грец. stasis – місце стояння) – стіна, що відокремлює вівтар від основної частини православного храму. І. Виник наприкінці XIV – у XV ст. з передвівтарної перегородки. Тоді ж склалася загальноусталена композиційна структура І. Під впливом різних архітектурних стилів (Відродження, бароко, класицизм тощо) змінювались архітектурні рішення та декоративне оздоблення І. […]...
- МОНАСТИР Культурологічний словник МОНАСТИР (від грец. monasterion – місце, житло усамітнених) – громада ченців, які об’єдналися на основі тотожних релігійних поглядів, ідеалів для спільного проживання за особливими правилами, зафіксованими у монастирських статутах. М. називають також певним чином організований комплекс культових, житлових та господарських приміщень, обнесений огорожею чи стіною. М. існують у православних, католицьких, греко – католицьких, […]...
- ЗОДІАК Культурологічний словник ЗОДІАК – символ земного життя; його матеріалізації та одухотворення; символ нескінченності, вічності; внутрішньої єдності; відповідності між земними подіями і небесними явищами; символ єдності і взаємозв’язку людини та Всесвіту. Слово Зодіак означає “колесо життя”, тому його символіка пов’язана з колом. З давніх часів люди, спостерігаючи за небом, намагалися встановити шкалу відповідності між подіями земного […]...
- ВОДА Культурологічний словник ВОДА – символ першоматерії, плодючості; початку і кінця всього сущого на Землі; Праматері Світу; інтуїтивної мудрості; у християнстві – символ очищення від гріхів (в обряді хрещення); смерті і поховання; життя і воскресіння із мертвих; чистоти і здоров’я; чесності й правдивості; кохання; сили; дівчини та жінки. Символіка В. надзвичайно багата і глибока. В Індії […]...
- СИМВОЛ Культурологічний словник СИМВОЛ (від грец. – знак, прикмета) – цілісна ідейно-образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища. С. у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності. С. відрізняють від алегорії, персоніфікації, метафори, емблеми, знака, формули. Сучасна наука використовує реально обгрунтовані С. як засіб формалізації […]...
- СЛОВО Культурологічний словник СЛОВО – ряд морфем – найменших неподільних значущих частин слова, які визначають або його значення, або граматичні відношення певного слова, – об’єднаних згідно з граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності (поняттям, ознакою, відношенням). С. – символ Бога, Логоса, енергії Космосу; інструмента, який передає людям знання про Всесвіт, закони […]...
- Морфологічний розбір іменника – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Морфологічний розбір іменника 1. Початкова форма (називний відмінок однини). 2. Морфологічні ознаки: – назва, загальна, власна; – істота, неістота; – рід (чоловічий, жіночий, середній); – число (однина і множина; тільки однина; тільки множина). – відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)); – відмінок. 3. Синтаксична роль. В піснях і […]...
- Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в непорушне, обов’язкове правило, норму, канон; узаконення. Е. Базовкін...
- АКСІОМАТИКА Культурологічний словник АКСІОМАТИКА (грец. аксіома – значиме, прийняте положення) – спосіб побудови теорії, за яким деякі істинні положення обирають як вихідні (аксіоми), а потім за допомогою логіки виводять та доводять решту положень (теорем) цієї теорії....
- ВОДА СВЯТА (жива) Культурологічний словник ВОДА СВЯТА (жива) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров’я, богатирської сили; оберегу від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Із сивої давнини вода глибоко шанувалася всіма народами світу. Особливо цілющою вважалася свята (свячена) В. – святовечірня, йорданська, стрітенська. Освячена в церкві, вона широко використовувалася у побуті: її давали пити породіллі, нею кропили дітей, хворих, […]...
- АНАЛІЗ Культурологічний словник АНАЛІЗ (від грец. – розкладання, розчленування, розбирання) – логічний прийом, метод досліджень, розкладання виучуваного предмета на складові частини, кожна з яких потім окремо досліджується для того, щоб виділені елементи поєднати за допомогою синтезу в ціле, збагачене новими знаннями....
- ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – один із напрямів глибинної психології, розроблений А. Адлером, учнем З. Фрейда. Психічний розвиток визначається, за Адлером, почуттям неповноцінності, котре формується у дитячому віці і потім може бути переборене через самоствердження у творчих актах, у боротьбі за владу, зверхність над іншими....
- ВІЧНИЙ ВОГОНЬ Культурологічний словник ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – символ пошани; довір’я, багатства; очищення та вшанування пам’яті загиблих воїнів; безсмертя, пам’яті, вдячності. В уяві первісних людей – це стихія, що світить і гріє, підтримує життя, відганяє хижаків, усе нищить і спопеляє. Вогонь став Богом, і йому почали поклонятися і обожнювати в різних країнах, зокрема у слов’янських. В. в. вважався […]...
- ЗЕМЛЯ Культурологічний словник ЗЕМЛЯ – символ астральний і космічний; матері-годувальниці; Вітчизни; духовності; життя; багатства; щедрості; родючості; плодючості; позитивного і негативного начала; світла і темряви; гріхопадіння, місця вигнання людини з раю. До землі український народ почуває глибоку повагу, яка часом межує з обожненням. Землю називають святою і матір’ю, бо з неї створено першу людину, земля годує всіх […]...
- ЗЕЛЕНІ СВЯТА Культурологічний словник ЗЕЛЕНІ СВЯТА – символ єднання людини з силами природи та потойбічним світом; сонця, сонячного культу; торжества життя; розквіту дерев, квітів і трав; часу найбільшого буяння сил життя. Уже й сама назва 3. с. дуже стародавня, далеко передхристиянська – вказував С. Килимник у дослідженні “Український рік…” Християнська церква намагалася змінити назву 3. с. на […]...
- КОРОВАЙ (каравай) Культурологічний словник КОРОВАЙ (каравай) – символ плодючості; продовження роду; єднання; Сонця; Бога; з’єднання молодих у сім’ю; щастя; спільної долі. Коровай у східних слов’ян – символ родючості, обрядовий круглий хліб. Для його приготування існував цілий комплекс обрядів: зерно для короваю мололи на спеціальних жорнах, його пекли спеціальні жерці. При виготовленні короваю до Бога зверталися з молитвою, […]...
- ГІМН Культурологічний словник ГІМН (грец. hymnos – похвальна пісня) – 1) У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв. Серед античних Г. розрізняються дифірамб, пеан, просодій, що виконувалися під час процесій у ритмі розміреного урочистого маршу, парфеній – про – содій для дівочих хорів, гіпорхема – пісня, що супроводжувалася мімічними танцями, тощо. У […]...
- МИТРОПОЛИТ Культурологічний словник МИТРОПОЛИТ – спершу у Візантії єпископ митрополії, тобто головного міста області чи провінції. На Русі М. до запровадження патріархату (1589) були главами Української і Руської православних церков. Їхньою резиденцією був Київ (до ХІІІ ст.), потім Львів, Володимир, а з X! V ст. – Москва. У наш час М. є главами великих єпархій і, […]...
- ВОГОНЬ Культурологічний словник ВОГОНЬ – символ духовної енергії; перетворення і переродження; руйнівної і водночас народжуючої сили; кохання, плодючості; багатства, щастя, сімейного добробуту; сонця; зв’язку з небесним світом; роду; сили; очищення від зла; бога; потойбічного світу. Одним з найпоширеніших у світовій символіці є образ вогню. У Стародавньому Єгипті він пов’язувався із життям та здоров’ям. У багатьох міфологіях […]...
- БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ Культурологічний словник БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ – національно-релігійні громадські організації православних міщан в Україні і в Білорусії, які виникли у XVI ст. Хоча братські громади створювалися при церквах, але їхні функції були не лише релігійними. Б. ц. захищали інтереси українського населення, мали свою власність, яку використовували для надання матеріальної допомоги своїм членам. При Б. ц. існували видавництва, […]...
- КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА Культурологічний словник КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА – це символіка забарвлення, світлового тону. Символіці кольору присвячені десятки томів наукових праць, оскільки вони протягом тисячоліть відігравали важливу роль у міфології, богослужінні, народних обрядах, геральдиці, алхімії, образотворчому мистецтві та ін. Сакральним у всіх культурах світу був білий колір. Його антипод – чорний. Символіка кольорів змінювалася протягом віків, вона зумовлена етнокультурними […]...
- РІЗДВО ХРИСТОВЕ Культурологічний словник РІЗДВО ХРИСТОВЕ – символ нового віку; надії на подолання бездуховності, бездушності, жорстокості земного життя; народження Спасителя світу. Урочисті свята на честь воскреслих богів були у давніх релігіях. Вони символізували весняне пробудження. Давні єгиптяни 6 січня святкували день народження бога Озіріса, греки – бога – Діоніса, в мітраїзмі народження сонячного бога Мітри відзначалося 25 […]...
- КАМІНЬ Культурологічний словник КАМІНЬ – символ буття, означає міць і гармонійне примирення із самим собою; символ єдності й сили; у християнстві – один із символів Ісуса Христа; у фольклорі, літературі – символ непорушності, твердості, водночас жорстокості, суму, душевного болю і відчаю; основи світу; Місяця. Твердість, надійність каменю споконвіку вражала людей. Саме із цього матеріалу вони робили […]...
- СОФІЯ Культурологічний словник СОФІЯ (з грец. знання, мудрість) – поняття-символ, міфологема в античній (Платон, Плотин) і середньовічній (Г. Су – зо, Я. Бьоме) філософії. У вітчизняній релігійно-філософській і богословській думці насамперед асіціювалася з біблійною “Премудрістю Божою” (Іларіон, Лука Жидята, Клим Смолятич, Іван Вишенський, Григорій Сковорода, Памфил Юркевич, о. Сергій Булгаков). С. знайшла відображення у богослужінні, храмовій […]...
- ВІТЕР Культурологічний словник ВІТЕР – символ духу, дихання Всесвіту; невловимості, неусвідомленості; швидкості; якоїсь звістки (як правило, однієї); шкоди, руйнації і водночас оновлення. В. – конкретне вираження однієї з основних стихій світобудови повітря (інші – Земля, Вода, Вогонь). У багатьох міфологіях йому приписують величезну міць руйнівного характеру. У давніх греків богом вважався Еол, що мешкав на острові […]...
- КРЕАТИВНИЙ Культурологічний словник КРЕАТИВНИЙ (від лат. creatus – такий, що створює) – творчий....
- СОФІОЛОГІЯ Культурологічний словник СОФІОЛОГІЯ (від грец. sophia – мудрість і…логія) – релігійно-філософська течія, в основу якої покладено проблематику, пов’язану з поняттям-міфологемою “Софія”. Як всякий символ, вона пропускає плюралістичний характер своїх можливостей. У Київському християнстві (Іларіон, Клим Смолятич) насамперед асоціюється з “Премудрістю Божою”. Відповідно до неї, світ є не тільки творінням Бога, у його основі лежить особливе […]...
- МАТРИМОНІАЛЬНИЙ Культурологічний словник МАТРИМОНІАЛЬНИЙ (лат. matrimonialis, шлюб) – пов’язаний зі шлюбом....
- АТРАКЦІЯ Культурологічний словник АТРАКЦІЯ – почуття взаємної симпатії, прихильності, залучення....