Браконьєрство – термін, яким об’єднуються злочини, передбачені ст. 161, 162 КК України, що належать до злочинів проти навколишнього природного середовища. Ст. 161 КК передбачає відповідальність за незаконне полювання. Перша ознака незаконного полювання – полювання в заборонений час, тобто тоді, коли воно заборонено повністю або заборонено на звірів і птахів, на яких у цей час полювати не дозволено. Друга ознака незаконного полювання – полювання в недозволених місцях (заказники, територія міст і населених пунктів, зелені зони навколо
міст і населених пунктів, зони промислових підприємств, транспортних шляхів, державні мисливські, лісомисливські, заповідно-мисливські господарства, розплідники). Третя ознака цього злочину – полювання забороненими знаряддями і способами. До них належать такі, за допомогою яких здійснюється масове знищення звірів і птахів (тенета, самостріли, ями, отруйні речовини тощо). Адміністративна відповідальність за незаконне полювання, вчинене вперше, настає за ст. 85 КпАП України. Повторне протягом року після адміністративного стягнення заняття незаконним полюванням тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 161 КК. Ознаками,
що кваліфікують незаконне полювання (ч. 2 ст. 161 КК), є завдана значна шкода; попередня судимість за незаконне полювання; полювання на звірів і птахів, полювати на яких заборонено; полювання на території державного заповідника; полювання із застосуванням автотранспортних засобів. Ст. 162 КК України встановлює кримінальну відповідальність за незаконне заняття водним добувним промислом. Предметом цього злочину є риби різних порід, а також водяні тварини в стані природної свободи. Пленум Верховного Суду України у постанові “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” роз’яснив, що дії осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, яких вирощують колгоспи, радгоспи, інші підприємства й організації у спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або заволодіння рибою, водяними тваринами, відловленими цими організаціями, кваліфікується як розкрадання майна. Водний промисел є незаконним за наявності однієї з ознак, передбачених ч. 1 ст. 162 КК. Перша з них – заняття водним промислом без дозволу органу рибоохорони, без квитка на право вилову риби або водяних тварин, без угоди на відведення рибопромислової ділянки або водоймища, без ліцензії на вилов риби цінних видів. Друга ознака – заняття водним промислом у заборонений час, тобто тоді, коли взагалі або тільки у конкретних водоймах рибальство заборонено чи заборонено для добування певних видів риб і тварин у певні строки. Третя ознака – заняття водним промислом у недозволених місцях, тобто там, де він взагалі заборонений або дозволяється в певний час (після нересту тощо). Четверта ознака – заняття водним промислом забороненими способами та знаряддями вилову, наприклад, вибуховими або отруйними речовинами, електрострумом високої напруги, вогнепальною зброєю тощо. Ознаками, що кваліфікують цей злочин (ч. 2 ст. 162 КК), є значна шкода, систематичність, попередня судимість за такий злочин. Суб’єктом злочинів, передбачених ст. 161 і 162 КК, є особа, яка досягла 16 років.
Loading...