Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ
БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ
Культурологічний словник
БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- МУЗЕЙ Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо....
- ІЛЮМІНУВАННЯ Культурологічний словник ІЛЮМІНУВАННЯ (від лат. illumino – освітлюю, роблю яскравим, прикрашую) – розфарбовування вручну гравюр або малюнків; процес виконання кольорових мініатюр та оформлення орнаментом середньовічних рукописних книг....
- АКАДЕМІЗМ Культурологічний словник АКАДЕМІЗМ (франц. academisme) – 1) Напрям, що склався в мистецьких академіях у XVI-XIX ст.; грунтувався на наслідуванні зовнішніх форм мистецтва античності та епохи Відродження; сприяв систематизації художньої освіти. Виник в Італії (болонська школа живопису, засн. бл. 1585 р.), поширився в багатьох країнах Європи з утворенням академій мистецтв у Парижі (1648), Відні (1692), Берліні […]...
- ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ Культурологічний словник ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ (від грец. ellen – грек) – такий, що стосується епохи еллінізму; у Стародавній Греції та низці країн Малої Азії, Єгипту, Близького Сходу та Середньої Азії – остання чверть IV – І ст. до н. е. Епоха еллінізму характерна значним поширенням давньогрецької культури на ті землі, які увійшли до імперії Олександра Македонського, та […]...
- МАЙОЛІКА Культурологічний словник МАЙОЛІКА (італ.) – вид кераміки, покритої поливою (глазурованою, керамічними емалями) і розмальованої....
- ОМАН БРИТАНСЬКИЙ ОМАН БРИТАНСЬКИЙ – зустрічається більше ЗО видів. Росте ця багаторічна рослина залежно від виду на заболочених низинах і луках, у розріджених широколистих лісах, на піщаних обмілинах і різнотравних луках. Є цінним медоносом. О. британський – невисокий, з повзучим кореневищем. Стебло пряме, у нижній частині іноді червонуватого відтінку. Нижнє листя черешкове, верхнє й середнє – сидяче. […]...
- ПІРАМІДА Культурологічний словник ПІРАМІДА – монументальна споруда у формі правильного багатогранника або ступінчаста. Найбільш поширеними П. були у країнах Стародавнього Сходу та Америки. В Єгипті служили гробницями фараонів; у Месопотамії, Америці – храмами, обсерваторіями. Найвідоміші П. – фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерена в Гізі (Єгипет)....
- Економіка Океанії МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 5 РЕГІОНИ СВІТУ 5.5. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД АВСТРАЛІЇ ТА КРАЇН ОКЕАНІЇ 5.5.6.Економіка Океанії Єдиною розвиненою країною в Океанії є Нова Зеландія. Вона має багато спільного з Австралією. Це індустріальна країна з розвиненим сільським господарством, великий постачальник продукції тваринництва на світовий ринок. Запасів корисних копалин у Нової Зеландії менше, ніж в Австралії, за рівнем […]...
- КАРНАВАЛ Культурологічний словник КАРНАВАЛ – універсальний механізм, який є противагою ієрархічності середньовічного суспільства....
- ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС Культурологічний словник ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, італ. RenascimeNto) – епоха в історії культури країн Західної і Центральної Європи, а також деяких країн Східної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в ін. країнах – кін. XV-XVI ст.). Розрізняють раннє В. (XV ст.), високе В. (кін. XV – 1-ша чверть XVI ст.), пізнє В. (2-га – 3-тя […]...
- МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
- ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....
- ГЕРМЕНЕВТИКА Культурологічний словник ГЕРМЕНЕВТИКА (від грец. hermenia – пояснення, тлумачення) – теорія тлумачення рукописних і друкованих текстів, творів давніх поетів (наприклад, Гомера). У філології епохи Відродження Г. виступає як мистецтво перекладу пам’яток античної культури на мову сучасної культури. Філософська Г., наслідуючи цю традицію, визначає перевагу розуміння над розумом, мови над свідомістю. Тим самим підкреслюється можливість реконструювання […]...
- КАТАРСИС Культурологічний словник КАТАРСИС (від грец. katharsis – очищення) – термін античної естетики, означає душевну розрядку, естетичну реакцію, що відчуває особистість на завершальній стадії процесу художнього сприйняття....
- БІБЛІОТЕКА Культурологічний словник БІБЛІОТЕКА (від грец. biblion – книга і theke – сховище) – 1) Зібрання книг. 2) Приміщення для зберігання книг. 3) Заклад, що видає книги для читання....
- ТРИПІТАКА Культурологічний словник ТРИПІТАКА – канонічні зібрання текстів буддизму; записана у 80-х роках до н. е. санскритом; збереглася частково; окремі частини Т. дійшли до нас у перекладі на китайську та ін. мови Східної Азії....
- ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ Короткі висновки У новій геополітичній ситуації перед Росією на весь зріст постало питання визначення своєї геополітичної ідентичності. Нині перед Росією, й не тільки перед нею, стоїть завдання наново сформулювати свою політичну мету, адекватну до нових реалій, пов’язаних із вересневими 2001 р. подіями у США, війною в Іраку, […]...
- ГОТИКА, ГОТИЧНИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник ГОТИКА, ГОТИЧНИЙ СТИЛЬ (від італ. gotico – готський, від назви германського племені готів), – художній стиль, що став завершальним етапом розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної та частково Східної Європи (між серед. XII i XV-XVI ст.). Зародився у Північній Франції (Іль-де-Франс). Готичне мистецтво переважно культове за призначенням та релігійне за тематикою. Особливе місце […]...
- ІКОНОГРАФІЯ Культурологічний словник ІКОНОГРАФІЯ (від грец. зображення, образ і пишу, креслю, малюю) – 1) Сукупність зображень будь-якого обличчя (напр., видатної людини) або тих сюжетів, котрі були характерними для певної епохи, напряму в мистецтві та ін. 2) В образотворчому мистецтві І. – суворо встановлена система зображення будь-яких персонажів або сюжетних сцен. Іконографічні сюжети виникли на основі зв’язку […]...
- ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА (від лат. de… – скасування, і hum – anus – людський) – процес усунення із творів мистецтва “занадто людського”, орієнтованого на звичайне сприйняття, що передбачає відтворення життя “у формах самого життя”....
- АТРИБУТ Культурологічний словник АТРИБУТ (від лат. attribuo – надаю, наділяю) – необхідна, суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища, без якої вони не мають своєї визначеності і не можуть ні існувати, ні мислитися. Термін запровадив Аристотель, що розрізняв у речах необхідні якості – атрибут, без яких речі перестають бути самими собою, і випадкові якості – акциденції, зникнення […]...
- ПОЛІХРОМНИЙ Культурологічний словник ПОЛІХРОМНИЙ (з грец.) – багатобарвний. У кераміці поліхромія має особливості, зумовлені матеріалом та практичними вимогами до посуду. Кольори П. керамічного декору стародавніх культур (неглазурованої кераміки) – чорний, різні відтінки брунатного, оранжевого, жовтого, приглушено-червоний, білий – утворювались за допомогою земляних фарб (вохр) та деяких природних мінералів (графіт, вапно, руди металів тощо)....
- ІКОНОПИС Культурологічний словник ІКОНОПИС – вид культового станкового живопису (ікони). І. виник на основі античної художньої культури. Іконоборство, що набуло поширення у VIII-IX ст., загальмувало розвиток І. Іконописні твори виконувалися в техніці яєчної темпери та мозаїки. Провідною школою І. у Візантії була Константинопольська, яка мала вплив на школи Балкан, Грузії, Італії та Київської Русі. Наприкінці II […]...
- НАБАТ Культурологічний словник НАБАТ – 1) У Стародавній Русі – мідний військовий барабан величезних розмірів, який перевозили чотирма кіньми. 2) Сигнал тривоги для зібрання людей, який подавався зазвичай ударами в дзвін (“бити в набат”)....
- Шляхи розвитку незалежних держав Сходу ТЕМА 6. РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. § 21. Ліквідація колоніалізму1, створення та розвиток незалежних держав 2. Шляхи розвитку незалежних держав Сходу. Перед народами молодих країн, які звільнилися, постали завдання становлення та зміцнення політичної незалежності, завоювання економічної самостійності, проведення соціальних реформ, розвитку освіти […]...
- МЕЦЕНАТИ, КОЛЕКЦІОНЕРИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу МЕЦЕНАТИ ТА КОЛЕКЦІОНЕРИ Меценатство та благодійництво в Україні були популярними з княжої доби. У добу козаччини ряди благодійників поповнилися. Це були П. Конашевич-Сагайдачний, I. Мазепа, П. Могила, які внесли великі кошти на розвиток освіти, літератури, малярства тощо. Гідно продовжила їхню справу в XIX ст. родина […]...
- МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ Зібрання книг, ікон, художніх виробів, історичних цінностей були популярні в Київській Русі. Найбільші колекції належали князю, Десятинній церкві, Софійському собору, Києво-Печерському монастиреві та ін. За свідченням сучасників, у бібліотеці-книгосховищі Ярослава Мудрого зберігалося майже 950 томів рукописних книжок з різних галузей знань. […]...
- ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ – система ціннісних орієнтацій культури, яка спирається на відношення до природного середовища як до унікального макрокосму....
- АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (від лат. antiquus – давній) – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження. А. м. розвивалося в 1 тис. до н. е. і 1-й пол. 1 тис. н. е. Зародилося в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського архіпелагу та західному узбережжі Малої Азії. Найвищого розквіту досягло в Стародавній […]...
- ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...
- Населення Океанії МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 5 РЕГІОНИ СВІТУ 5.5. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД АВСТРАЛІЇ ТА КРАЇН ОКЕАНІЇ 5.5.4. Населення Океанії Корінне населення Океанії – папуаси, меланезійці, мікронезійці і полінезійці. Від початку захоплення Океанії європейськими державами і згодом США кількість корінного населення зменшилася, водночас утворилось населення європейського походження. З розвитком плантаційного господарства і гірничої справи колонізатори почали завозити до Океанії […]...
- ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕМА 3. ЧИТАННЯ МОВЧКИ Вправа 591 Текст створено для того, щоб ознайомити читачів з найдавнішими племенами України, умовами їхнього проживання, культурою. 1. Тема: найдавніші племена України. Основна думка: виникнення двох основних груп племен – землеробів та скотарів, розвиток трипільської культури. 2. Тип мовлення: розповідь. Стиль: науковий. 4. Справжнім дивом були витвори трипільських гончарів. Посуд фарбували […]...
- РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
- ФАРС Культурологічний словник ФАРС (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) – 1) Вид середньовічного західноєвропейського (переважно французького) народного театру і літератури побутового комедійно-сатиричного характеру (ХІУ-ХУІ ст.). Основні ознаки: масовість, сатирична спрямованість, вільнодумство, буфонада. Засоби Ф. широко використовували Шекспір, Мольєр, Сервантес, Лопе де Вега, Карло Гольдоні. У театрі ХІХ-ХХ ст. – комедія-водевіль бурлескного характеру. Переносно […]...
- Океанія Географія Економічна і соціальна географія світу Регіональна географія Океанія Океанія – це макрорегіон, який формують понад 10 тис. островів південно-західної і центральної частини Тихого океану (рис. 60). Площа – 805 тис. км2. Населення – 7 млн осіб. Держав – 12, залежних територій – 20. У межах Океанії виділяють три історико-етнографічні частини: – Меланезія (Острови Нової […]...
- Княжий театр Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ. ТЕМА 3. ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА §7. Обрядовий театр. Княжий театр. Мистецтво скоморохів Княжий театр У добу Київської Русі світське театральне мистецтво найповніше втілювалося в обрядовому й княжому театрі. Проте якщо обрядовий театр вважався елементом народної культури, то княжий належав до культури елітарної. Основою княжого […]...
- ТЕКСТ Культурологічний словник ТЕКСТ (від лат. textum – тканина, зв’язок, побудова) – 1) Відтворені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи, пам’ятки тощо. 2) Слова до музичного твору. 3) Основна частина друкарського набору – без зносок, малюнків тощо. 4) Друкарський шрифт, кегль якого дорівнює 20 пунктам (7,52 мм)....
- ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ Культурологічний словник ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ – старокам’яний вік, датується 40-15 тис. р. до н. е. Саме з того часу походять пам’ятки первісного мистецтва....
- ІЛЮЗІОНІЗМ Культурологічний словник ІЛЮЗІОНІЗМ (франц. illusionnisme, від лат. Ulusio – обман, насмішка) – 1) Імітація видимого світу у творах образотворчого мистецтва, створення уявлення реально існуючих предметів і простору. І. з’явився в античному живописі, відігравав помітну роль у мистецтві Відродження; став одним із провідних принципів монументально-декоративного мистецтва бароко (коли в інтер’єрах будівель реальний архітектурний простір зливається з […]...
- КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...