БУДОВА Й ФУНКЦІЇ РОСЛИННИХ ТКАНИН
БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ
УРОК 42. БУДОВА Й ФУНКЦІЇ РОСЛИННИХ ТКАНИН
Цілі уроку: розглянути особливості будови й функціонування рослинних тканин; порівняти між собою різні типи тканин.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації “Тканини рослин”, набір постійних мікропрепаратів покривної, провідної, меристематичної, основної тканин, мікроскопи.
Базові поняття й терміни: рослини, тканини, меристеми, камбій, асиміляційна тканина, фотосинтез, запасаюча тканина, механічна тканина, провідна тканина, ксилема, флоема,
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Чим відрізняються колоніальні й багатоклітинні організми?
2. Які багатоклітинні еукаріотичні організми не мають справжніх тканин?
3. Які особливості будови й життєдіяльності є характерними для багатоклітинних еукаріотичних організмів, які не мають справжніх тканин?
4. У яких груп організмів і чому найкраще розвинені тканини?
5. Які типи тканин є характерними для рослин і які функції вони виконують?
6.
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з одночасним заповненням таблиці й демонстрацією мікропрепаратів тканин
Тип тканини | Особливості будови | Функції, що виконує | |
Меристематичні тканини | |||
Верхівкові меристеми | Складаються з дрібних клітин із тонкими стінками й великими ядрами, які щільно прилягають одна до одної. Розташовані на верхівках пагонів і кінчиках коренів | Забезпечують ріст пагонів і коренів у довжину | |
Бічні меристеми (камбій) | Складаються з дрібних клітин із тонкими стінками й великими ядрами, які щільно прилягають одна до одної. Розташовані всередині коренів і пагонів | Забезпечують ріст пагонів і коренів у товщину | |
Вставні меристеми | Складаються з дрібних клітин із тонкими стінками й великими ядрами, які щільно прилягають одна до одної. Розташовані біля основи міжвузлів пагона | Забезпечують ріст міжвузлів у довжину | |
Ранові меристеми | Складаються з дрібних клітин із тонкими стінками й великими ядрами, які щільно прилягають одна до одної. Формуються на місцях поранення рослин | Забезпечують заростання місць поранення рослини | |
Покривні тканини | |||
Епідерма | Одношарова тканина, в якій живі клітини з’єднані впритул одна з одною. Часто зверху вкрита тонкою восковою плівкою – кутикулою. Має продихи, кожен з яких утворений двома замикальними клітинами. Часто утворює вирости – волоски | Вкриває листки, трав’янисті стебла, пелюстки і плоди. Забезпечує захист, газообмін і вільний ріст органів, які вкриває | |
Ризодерма | Одношарова тканина, в якій живі клітини з’єднані впритул одна з одною й мають довгі тонкі вирости – кореневі волоски. Живе недовго – до двадцяти діб | Вкриває всисну зону кореня. Забезпечує захист, газообмін і вільний ріст кореня та поглинає з грунту воду з мінеральними речовинами | |
Корок | Вторинна покривна тканина, яка замінює епідерму на багаторічних органах рослин. Складається з кількох шарів мертвих клітин, які просочені суберином – жироподібною речовиною, що затримує воду й повітря. Має сочевички – спеціальні отвори, через які здійснюється газообмін | Вкриває багаторічні органи рослини. Забезпечує захист і газообмін органів, які вкриває | |
Кірка | Комплекс відмерлих тканин, сформований кількома шарами корка, між якими знаходяться шари відмерлих клітин. Має сочевички | Вкриває багаторічні органи рослини, які найдовше ростуть. Формується протягом тривалого часу. Забезпечує захист і газообмін органів, які вкриває | |
Основні тканини | |||
Асиміляційна | Заповнює органи, які здійснюють фотосинтез. Частіше за все розташована безпосередньо під покривними тканинами. Її клітини містять добре розвинені хлоропласти | Здійснює фотосинтез | |
Механічна | Складається з живих (коленхіма) або мертвих (склеренхіма) клітин, які мають дуже товсті стінки. У живих клітин стінки потовщені нерівномірно, а у мертвих – рівномірно | Забезпечує міцність усіх органів і рослини в цілому, захищає від механічних пошкоджень | |
Запасаюча | Розташована в органах, у яких накопичуються поживні речовини. Складається з живих клітин, які містять велику кількість потрібних рослині речовин | Накопичення речовин, які забезпечують виживання рослини | |
Вентиляційна | Для цієї тканини є характерною наявність великого міжклітинного простору | Забезпечує повітрям ті частини організму рослини, до яких його доступ утруднено | |
Провідні тканини | |||
Ксилема | Складна тканина, яка складається переважно з мертвих клітин. Містить судини, трахеїди, волокна й паренхімні клітини | Забезпечує транспорт води й мінеральних речовин | |
Флоема | Складна тканина, яка складається переважно з живих клітин. До її складу входять ситоподібні трубки, клітини-супутники, волокна і склереїди | Забезпечує транспорт органічних речовин |
IV. Лабораторна робота
Будова тканин рослинного організму
Мета: ознайомитися з тканинами рослин і порівняти їх між собою.
Обладнання й матеріали: набір постійних мікропрепаратів покривної, провідної, меристематичної, основної тканин, мікроскоп.
Хід роботи
1. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат корінця цибулі. Знайдіть зону поділу клітин. Розгляньте цю зону за великого збільшення мікроскопа й замалюйте побачену меристематичну тканину.
2. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат стебла липи. Замалюйте побачені провідні тканини. Позначте на малюнку ксилему і флоему.
3. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат епідерми листка соняшника. Зверніть увагу на продихи. Розгляньте за великого збільшення мікроскопа продих і клітини, які його оточують, і замалюйте їх. Зверніть увагу на звивисті стінки клітин.
4. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа зріз листка. Знайдіть основну тканину й розгляньте її за великого збільшення мікроскопа. Замалюйте її.
5. Зробіть висновок, у якому вкажіть характерні риси різних типів тканин рослин.
V. Домашнє завдання