Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Будова нервової системи. Спинний мозок

Будова нервової системи. Спинний мозок

Розділ 11 НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ

§ 54. Будова нервової системи. Спинний мозок – відділ центральної нервової системи

Будова нервової системи (мал. 54.1). Усі нейрони є елементами величезної інформаційної мережі, яка утворює в організмі нервову систему. Де розміщуються в нервовій системі інтернейрони, чутливі нейрони, ефекторні нейрони?

Більшість нервових клітин зосереджена в спинному і головному мозку. Ці відділи називають центральною нервовою системою (ЦНС). У ЦНС містяться інтернейрони: їх скупчення утворюють

так звані ядра, а пучки відростків цих нейронів – провідні шляхи. Вони сполучають ядра одне з одним. Завдяки цим зв’язкам ядра можуть об’єднуватися в нервові центри.

Мал. 54.1. Нервова система людини: 1 – головний мозок;

2 – спинний мозок; 3 – периферичні нерви

До кожного з ядер від чутливих нейронів надходять певні сигнали про впливи на організм, у ядрах ці сигнали зазнають первинної обробки. У ядрах також зберігається інформація про еталони гомеостазу, про вроджені й набуті програми адаптації тощо. Утворюючи нервові центри, ядра обмінюються інформацією, порівнюють

і корегують її. У нервових центрах формуються програми реакцій на різноманітні подразники. З нервових центрів надсилаються команди до ефекторних нейронів. Так складаються рефлекторні дуги, за допомогою яких реалізуються створені програми.

У ЦНС закінчуються аксони чутливих нейронів, дендрити яких містяться у всіх органах. Тіла цих нейронів розташовуються поза ЦНС, утворюючи скупчення вздовж спинного і поряд з головним мозком – так звані чутливі ганглії. Ефекторні нейрони розташовані в ЦНС, а їх аксони виходять за її межі, прямуючи до органів-мішеней. Ефекторні нейрони, аксони яких доставляють команди до скелетних м’язів, називають мотонейронами. Мотонейрони, не перериваючись, досягають м’язових волокон.

До внутрішніх органів команди від ЦНС прямують по аксонах ефекторних нейронів, які дорогою перемикаються на додаткові ефекторні нейрони. Вони й досягають органів-мі – шеней. Тіла таких нейронів утворюють ганглії, розташовані вздовж спинного і головного мозку, у робочих органах або поряд з ними. Волокна ефекторних і чутливих нейронів, розташовані поза ЦНС, об’єднуються в пучки, утворюючи нерви. В одних нервах містяться тільки волокна чутливих нейронів, у інших – лише ефекторних, а в змішаних нервах – і ті й інші волокна. І пучки нервових волокон, і нерви оточені оболонками зі сполучної тканини. У оболонках нерва розташовані судини. Нерви і ганглії утворюють периферичну нервову систему.

Будова ЦНС. Спинний мозок (мал. 54.2). Обидва відділи ЦНС захищені кістковим футляром (черепом і хребтом) й оточені трьома оболонками. Простір між ними заповнений спинномозковою рідиною – ліквором. Оболонки й ліквор оберігають ЦНС від ударів і поштовхів, яких зазнає тіло. Скупчення тіл нейронів у ЦНС називають сірою речовиною, а пучки нервових волокон, які утворюють провідні шляхи, – білою речовиною.

Мал. 54.2. Головний і спинний мозок:

1 – головний мозок; 2 – череп; 3 – ліквор;

4 – спинний мозок; 5 – хребет; 6 – хребетний канал

Спинний мозок – це тяж завдовжки 41-45 см (у дорослої людини), який розміщується в хребетному каналі і прикріплюється до його стінки. Угорі він переходить у головний мозок, а внизу закінчується на рівні 2-го поперекового хребця. У центрі спинного мозку проходить канал, заповнений ліквором. Цей канал оточує сіра речовина, навколо якої розташована біла речовина. Це провідні шляхи, що сполучають різні ділянки спинного мозку, спрямовуються до головного мозку і від головного мозку до спинного.

На поперечному зрізі видно, що сіра речовина складається з двох симетричних частин неправильної форми (мал. 54.3). Від спинного мозку на рівні кожного хребця відходять дві пари корінців. У передніх корінцях містяться аксони ефекторних нейронів, тіла яких розташовані в сірій речовині, а в задніх – закінчення аксонів чутливих нейронів, що підходять до сірої речовини. Ділянку спинного мозку, якій відповідає пара передніх і пара задніх корінців, називають сегментом. Розрізняють 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий сегменти (мал. 54.4). Виходячи через міжхребетні отвори, передній і задній корінці з’єднуються – так утворюється змішаний спинномозковий нерв. Від кожного сегмента відходить пара таких нервів.

Мал. 54.3. Сегмент (а) і поперечний розріз (б) спинного мозку: 1 – захисна оболонка; 2 – спинний мозок; 3 – нерви;

4 – спинномозковий ганглій; 5 – хребець; 6 – сіра речовина; 7 – центральний канал; 8 – задній корінець спинномозкового нерва;

9 – біла речовина; 10 – передній корінець спинномозкового нерва

Мал. 54.4. Сегменти спинного мозку: 1 – шийні (С1-С8);

2 – грудні (Т1-Т2); 3 – поперекові (L1-L5);

4 – крижові (S1-S5); 5 – куприковий (Со)

Кожний із сегментів спинного мозку зв’язаний нервами з певними ділянками тіла. Шийні і перший грудний сегмент по чутливих нейронах одержують інформацію від шкіри, м’язів голови, шиї і передніх кінцівок та контролюють роботу цих органів. Грудні сегменти приймають сигнали і регулюють функції шкіри, м’язів і внутрішніх органів черевної й грудної порожнини. Нейрони цих сегментів беруть участь у регуляції роботи серця, стану всіх судин, органів дихання, шлунково-кишкового тракту тощо. Поперекові й крижові сегменти відповідають за чутливі й рухові функції поясу нижніх кінцівок і самих нижніх кінцівок, беруть участь у регуляції сечовипускання і дефекації.

Спинний мозок керує простими руховими рефлексами і рефлексами внутрішніх органів: це згинання-розгинання, відведення-приведення кінцівок, зміна секреції шлункового соку, жовчі тощо. Встановивши, у якій ділянці тіла травмованої людини порушено чутливість або рухливість, лікар може з високою точністю визначити місце пошкодження спинного мозку.