Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЦЕНОГЕОГРАФІЯ
ЦЕНОГЕОГРАФІЯ
Екологія – охорона природи
ЦЕНОГЕОГРАФІЯ – розділ геоботаніки, що досліджує закономірності розподілу біоценозів на земній поверхні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЦЕНОГЕНІЯ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНІЯ – розділ біоценології, що досліджує розвиток біоценозів та їх еволюцію....
- ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА – розділ науки, що вивчає закономірності поширення рослинного покриву на земній поверхні. Див. також Географія рослин....
- ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
- БІОГЕОФІЗИКА Екологія – охорона природи БІОГЕОФІЗИКА – галузь науки, що досліджує біофіз. процеси в ценозах, які розгортаються у певних геофіз. полях, одним із чинників яких є йонізуюча радіація. Б. разом із радіац. біогеоценологією досліджує закономірності міграції радіоакт. ізотопів у природних біогеоценозах....
- ВУЛКАНІЗМ Екологія – охорона природи ВУЛКАНІЗМ – сукупність явищ, пов’язаних з переміщенням магми у земній корі та на її поверхні. Типовим виявленням В. на земній поверхні є вулкани. В. – один із процесів, що забезпечують формування як заг. рис планети, так і екол. ситуації на ній (горотворення, геохім. аномалії на континентах, вулканічний пил, гази тощо)....
- ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
- СЕЛЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕНОЛОГІЯ – наука, що досліджує рельєф, будову та історію розвитку місячної поверхні....
- СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ – основні елементи будови біоценозів: видовий склад, у т. ч. ценотипи, популяції; розміщення особин, у т. ч. парцели, мікроценози, шари, яруси, біогоризонти; заг. розподіл біомаси; характерні ознаки біоценотичного середовища. Зумовлює Особливості біоценотичних та трансабіотичних взаємозв’язків організмів і усього біоценозу....
- ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА – розділ екології, що досліджує різні прир. системи упродовж періоду впливу на них людини....
- ГЕОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів (до біосфери включно). Див. також Екологія географічна....
- ЛЬОДОВИК(И) Екологія – охорона природи ЛЬОДОВИК(И), глетчер(и) – рухомі природні скупчення льоду на земній поверхні (високо в горах, Антарктиді)....
- СЕПОРТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс....
- ТИП БІОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОЦЕНОЗУ – сукупність біоценозів, однорідних за біотичною частиною та її динамікою....
- ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
- ЦЕНОТОП Екологія – охорона природи ЦЕНОТОП – місцезнаходження біоценозів; фіз. середовище, в умовах якого мешкає угруповання....
- ОЖЕЛЕДЬ Екологія – охорона природи ОЖЕЛЕДЬ – шар щільного льоду, який утворюється на земній поверхні та на різних предметах від намерзання крапель переохолодженого дощу (найчастіше за т-р 0 до – З С, рідше – за нижчих т-р)....
- ГЕОДЕЗІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕЗІЯ – наука про методи визначення форми і розмірів Землі та про методи вимірювання на земній поверхні для відображення земної поверхні на планах і картах, а також про методи вимірювання на місцевості під час проведення наук, та інж. робіт....
- ГЛЯЦІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЛЯЦІОЛОГІЯ – наука про льодовики на земній поверхні і в надрах Землі, їх будову, склад, фіз. властивості, походження, розвиток, геогр. поширення та можливість госп. використання....
- ЛАБЗА Екологія – охорона природи ЛАБЗА, лабзун – плаваючий о. на зарослих оз., придатний для гніздування птахів та формування найпростіших біоценозів....
- БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
- ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
- БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ – галузь науки, що досліджує закономірності формування, функціонування і розвитку біогеоценозів. Засновником Б. є В. М. Сукачов, який у 40-х роках визначив її основні теор. положення. Розробка проблем Б. дає змогу передбачити, які зміни в компонентах біогеоценозу відбудуться внаслідок корелятивних зв’язків між ними та антроп. впливу на той чи ін. […]...
- БІОКІБЕРНЕТИКА Екологія – охорона природи БІОКІБЕРНЕТИКА – напрям кібернетики, що вивчає закономірності саморегулювання функцій на різних рівнях організації біол. систем – від субклітинного до рівня еволюц. процесів видоутворення. Досліджує явища живої природи щодо керування, нагромадження та перетворення інформації в її складних системах. Теор. основою Б. є теорія інформації, теорія автоматів та теорія алгоритмів. Основні методи дослідження […]...
- ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – розділ географії, що досліджує розміщення окремих видів прир. ресурсів, проблеми їх оцінювання, комплексного використання і відтворення....
- ГЕОМОРФОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ – наука про рельєф земної поверхні (включаючи дно океанів і морів), його походження, вік, історію розвитку, закономірності геогр. поширення й госп. використання....
- ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА – основна закономірність вертикального розміщення рослинності, грунтів, біоти, біоценозів у горах у вигляді окремих поясів, що змінюють один одного....
- ГЕОГРАФІЯ МЕДИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ МЕДИЧНА – розділ науки, що досліджує природні та соц.-екон. особливості різних територій, їх вплив на стан здоров’я населення, виникнення і поширення окремих захворювань людини....
- БІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи БІОЕНЕРГЕТИКА – розділ біології, що вивчає сукупність перетворення енергії в біологічних системах та механізми її перетворення в процесах життєдіяльності організмів. Особливий розділ Б., що межує з екологією, вивчає обмін речовин та перетворення енергії в біологічних системах високого рівня – від біоценозів до біосфери в цілому....
- ОКЕАНАВТ Екологія – охорона природи ОКЕАНАВТ – спеціально підготовлена людина, яка досліджує океанічні глибини....
- БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ – фітогеографія, розділ біогеографії, що вивчає закономірності поширення рослинного світу на Землі....
- ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення....
- КАТАКЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАКЛІЗМ – раптовий переворот, катастрофа; раптова зміна структури угруповання внаслідок його порушення під впливом зовн. прир. або антроп. чинників середовища; одна з форм динаміки біоценозів....
- АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ – звукові коливання, що виникають в основному внаслідок руху повітря (вітер). До цього додаються різноманітні звуки, які подають тварини, у т. ч. спів птахів. Досліджують за допомогою акустичних аналізаторів....
- “ПЛІВКА ЖИТТЯ” Екологія – охорона природи “ПЛІВКА ЖИТТЯ” – шар живої речовини; сукупність наземних та поверхнево-водних біоценозів, що вміщують у собі майже всю масу живої речовини біосфери....
- НАПІВПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи НАПІВПУСТЕЛЯ – геогр. територія, яка формується в умовах аридного клімату з властивим їй поєднанням степових і пустельних екосистем, що визначає існування досить різноманітних біоценозів. Н. використовують як пасовища. У разі зрошення можливе ефективне землеробство....
- БІОГЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЛОГІЯ – наук, напрямок, що досліджує роль організмів в утворенні та розвитку земної кори....
- ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ Екологія – охорона природи ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ – див. Структура угруповань, закономірності....
- ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім. екологію та розділи екології, які досліджують хім. взаємозв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем....
- ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА – розділ гігієни, що досліджує вплив прир. і соц. чинників на стан здоров’я населення, розробляє гігієнічні нормативи і сан. заходи стосовно гігієни атм. повітря, водопостачання, сан. очищення населених пунктів, сан. охорони водойм тощо....
- ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...