Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЧИННИК РИЗИКУ
ЧИННИК РИЗИКУ
Екологія – охорона природи
ЧИННИК РИЗИКУ – 1) будь-який вплив, що сприяє виникненню захворювання (напр., куріння – раку легень), взагалі відхиленням у стані здоров’я; 2) ступінь невідповідності між різними можливими результатами прийнятого рішення (за умови, що ймовірність сукупності результатів відома чи може бути визначена). Слід враховувати, що в природокористуванні фактично немає детермінованих завдань з єдиним результатом обраної стратегії і дуже багато завдань не визначених, де результати обраної стратегії не передбачувані
Ч. р.-2 досить високий в екол. плануванні, екол. обгрунтуванні проектів та екол. експертизі.
Related posts:
- ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ – заходи, спрямовані на зменшення виробничого ризику в хім. пром-сті, а також виробництв, що досягли такого рівня. Робиться спроба на основі аналізу ризику досягти макс. екол. і соц. сумісності, а також створити хім. виробництва зниженого ризику. Необхідними критеріями оцінки можуть бути, напр., виміряні шкідливі викиди, інформація для місцевого […]...
- ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
- ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
- УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
- АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....
- ЧИННИК ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ – будь-який чинник-1, сила впливу якого перевищує звичайні пристосовні реакції (дин. якості) живої системи, але не настільки, щоб виникло негайне її руйнування (для особини – смерть). Може мати макс. та мінім, прояви, тобто різкий надлишок або нестача впливу однаково екстремальні. Наявність Ч. е. створює екстремальні умови існування для організмів....
- ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
- ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
- ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ – чинник, джерелом якого є сусп. установка (напр., моральна, культ.-релігійна тощо)....
- ЧИННИК ФІЗІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ФІЗІОЛОГІЧНИЙ – індивід. чинник-2, що впливає на функції того самого організму, тобто самовплив. Напр., стрес....
- ЧИННИК МУТАГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК МУТАГЕННИЙ – чинник-1, що прямо чи опосередковано спричинює ген. мутації, напр., підвищена радіоактивність середовища, забруднення його хім. речовинами....
- ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ – чинник, дія якого повторюється з чіткою циклічністю (напр., припливи та відпливи моря). До Ч. п. організми, як правило, пристосовуються....
- ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ, чинник обмежувальний – чинник-1, що ставить межі перебігу будь-якого процесу, явища або існування організму (виду, угруповання), напр., конкуренція ін. видів....
- ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ – чинник, що зумовлює виникнення виродливостей (потворностей) у ході індивід, розвитку або в короткому ланцюгу поколінь, напр., той, що передається від материнського організму потомству....
- ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ – чинник-1, що звичайно виступає як код життєво важливого повідомлення і тому впливає на живе не адекватно (набагато сильніше) потоку речовини та енергії, що переноситься. Напр., ген. чинник, вид хижака для жертви тощо....
- ЧИННИК БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОЛОГІЧНИЙ – чинник-1, породжений життям, тобто джерелом його є безпосередньо живий організм або будь-яка їх сукупність (напр., взаємозв’язки типу “хижак – жертва” як чинник скорочення чисельності жертв)....
- ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ – чинник-1, характер сучасного впливу якого був визначений у ході істор. розвитку людства, його взаємодії з прир. середовищем (напр., збільшення конц. С02 в атмосфері Землі за останні 100 р.)....
- ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
- ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ – чинник, що діє на певні об’єкти чи суб’єкти і не чинить помітного впливу на ін. подібні. Напр., ступінь освітлення дуже важливий для світлолюбних видів і не має істотного значення для грунт., печерних та абісальних істот. Відсутність потреби у світлі не означає незалежності цих організмів від енергії Сонця....
- ЧИННИК ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИЙ – прир. чинник, який змінюється людиною настільки, що він кількісно та якісно відрізняється від вихідного. Може бути прямим, безпосереднім (напр., клімат міста має свої особливості) та опосередкованим (середовище, що створюється вторинною рослинністю, не ідентичне середовищу, що створюється первинною рослинністю)....
- ЧИННИК НЕВИЗНАЧЕНОСТІ Екологія – охорона природи ЧИННИК НЕВИЗНАЧЕНОСТІ – виникнення в майбутньому принципово не передбачуваних подій. Неминучий супутник функціонування та розвитку великих складних систем, до яких належать усі системи живого та з його участю (у т. ч. соц.). Ч. н. може бути зумовлений недостатністю наявної інформації або принциповою непередбачуваністю поведінки великих систем (напр., неможливістю точного передбачення часу […]...
- ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ – діапазон дії екол. чинника, в межах якого можливе існування організму. 3. т. обмежена граничними мінім, і макс. значеннями чинника....
- Методи оцінки ризику на фінансовому ринку Фінансовий ринок ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ 4 ТЕМА ОЦІНКА РИЗИКУ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ 4.2. Методи оцінки ризику на фінансовому ринку Основним в оцінюванні ризику є обчислення певних часових характеристик і, в кінцевому підсумку, кількісна оцінка ризику. Фінансовий ризик, як і будь-який ризик, має математично виражену ймовірність настання втрат, що спирається на статистичні дані і може […]...
- НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн. за рік). Виділяють також макс. Н. (абсолютну, або фізіол.) – утворення теоретично максимально можливої кількості нових особин за ідеальних умов (коли […]...
- ПРАВИЛА ЛІСОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЛІСОКОРИСТУВАННЯ – площа та конфігурація вирубок, ступінь вилучення з них деревини, макс. висота пня, що залишається, способи підсочування дерев, терміни пожежної небезпеки в лісі та ін. екол. нормативи, що встановлюються в законодавчому та/чи відомчому порядку....
- ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
- ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
- Оцінювання і страхування ризику – Зміст і структура бізнес-плану ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ І ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТЕМА 6 ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕСУ. ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ 6.2. Зміст і структура бізнес-плану 6.2.10. Оцінювання і страхування ризику У цьому розділі бізнес-плану необхідно виявити основні типи ризику в діяльності підприємця, передбачити моменти його можливого виникнення та розрахувати пов’язані з цим збитки, розробити заходи щодо його зменшення […]...
- КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
- ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ – рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв’язок соціальних об’єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об’єкти або їх певні властивості (наслідки). В ролі Ч. с. виступає передусім діяльність людей, […]...