Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА

ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА

Екологія – охорона природи

ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА – найбільша в історії атомної енергетики радіац. аварія, яка сталася 26 квітня 1986 р. під час проведення технол. експерименту на ЧАЕС. Внаслідок відключення системи охолодження відбулось перегрівання тепловидільних елементів (ТВЕЛів) з виділенням водню, який утворив з повітрям вибухову суміш. Стався потужний вибух, що зруйнував споруду реактора. Розплавлення ТВЕЛів призвело до загоряння графітових блоків (поглиначів нейтронів). Виник вогневий смерч, який втягнув у себе радіоакт.

продукти розпаду зі зруйнованої активної зони. Активність викинутих радіонуклідів становила 1 – 1018-2 – 1018 Бк без урахування активності викиду інертних газів. Основні викиди тривали близько 10 діб, піднімалися висхідним потоком із зони горіння і розносилися вітром довкола. Сумарна активність продуктів поділу, що осіли на місцевості в 30-кілометровій зоні, до кінця червня 1986 р. становила 8-14 МКі. Основну радіологічну обстановку в потерпілих районах визначили такі радіоакт. ізотопи: йод-131, цезій-134, -137, стронцій-90, плутоній-239, -240.

Залишки зруйнованого аварією четвертого енергоблоку локалізовані у т. з. об’єкті

“Укриття”. Джерелами ядерної та радіац. небезпеки є паливо зруйнованого реактора та численні радіоакт. відходи різноманітного походження. У названому об’єкті міститься 205 т ядерного палива у вигляді оксиду урану(ІV) і плутонію. З цієї кількості 2,3 т – свіже ядерне паливо, збагачене ураном-235 (2 %), яке може знаходитись у центр, залі, решта – відпрацьоване ядерне паливо, що відповідає середньому вмісту урану-235 в суміші 1,12 %. Вміст ізотопів плутонію, що діляться, у відпрацьованому ядерному паливі станом на 26.04.94 становив, кг: плутонію-238 – 2,2, плутонію-239 – 420, плутонію-240 – 190, плутонію-241 – 34, плутонію-242 -18.

Наявна інформація про розподіл, конфігурацію і склад відпрацьованого ядерного палива у окремих приміщеннях об’єкта “Укриття” не досить точна для обгрунтування прогнозу ядерної безпеки в місцях його знаходження. Надалі залишається дуже небезпечним накопичення радіоактивності у ставку-охолоджувачі ЧАЕС та в деяких водоймах зони. Станом на 1995 р. виявлено тенденцію до зменшення конц. цезію-137 у грунт, водах більшості контрольованих об’єктів зони відчуження при незначному збільшенні конц. стронцію-90 (практично вдвічі за період 1995 р.). Така сама тенденція зберігається і за даними середньорічного і питомого виносу радіонуклідів цезію і стронцію в Київське водосховище у післяаварійний період. За останніми даними (“Охорона навколишнього природного середовища в Україні. 1994-1995”. – К., 1997), сумарне забруднення заплавних територій становить: 15 000 Кі цезію-137, 10 000 Кі стронцію-90, 300 Кі плутонію. Викликає занепокоєння зростання серед населення захворювань крові (гемобластозів). Специфічність цих форм захворюваності, безумовно, свідчить про вплив забруднення радіоакт. викидами під час аварії на ЧАЕС.

Особливою проблемою є забруднення відкритих водойм і водотоків. З 340 тис. км2 водозбірної площі р. Дніпра і р. Прип’ять площа забруднення сягає майже 9 тис. км2.

За межами 30-кілометрової зони радіоакт. забруднення різного рівня (1-15 Кі/км2) зазнали 12 % площі (4,6 млн га) с.-г. угідь України. Забруднення зазнали не лише країни СНД, а й Фінляндія, Швеція, Польща (І категорія), частина територій Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Німеччини, Швейцарії, Югославії (II категорія).

У результаті виконання робіт з локалізації та захоронення радіоакт. відходів, забрудненої техніки, грунту тощо зібрано близько 40 млн м3 твердих залишків із сумарною активністю понад 200 тис. Кі.

Окремою проблемою залишається споруда “Укриття”, своєрідний саркофаг зруйнованого реактора, який і досі залишається ядерно небезпечним об’єктом.

Ч. к. завдала і продовжує завдавати непоправної шкоди екол. ситуації як у регіоні, так і в планетарному масштабі (див. дод. 10-16).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Чорнобильська катастрофа Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991) § 23. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИКИ “ПЕРЕБУДОВИ” 2. Чорнобильська катастрофа. Уночі з 25 на 26 квітня 1986 р. в Україні сталася подія, що сколихнула увесь світ – катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (ЧЛЕС). На четвертому енергоблоці стався вибух, унаслідок якого в довкілля потрапила велика кількість […]...

  2. АВАРІЯ НА ЧАЕС Екологія – охорона природи АВАРІЯ НА ЧАЕС – 26 квітня 1986 р. на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) в Україні виникла найбільша з відомих донині у світі аварія. Під час проведення техн. експерименту, внаслідок руйнування системи охолодження, перегрілися тепловидільні елементи, заповнені ядерним паливом (переважно уран-235). При цьому виділився водень, який у поєднанні з киснем […]...

  3. УРАН Екологія – охорона природи УРАН – прир. радіоакт. елемент з фіз. періодом напіврозпаду 700 млн років (11-235) та 4,5 млрд років (11-238), а біол. – 300 діб. Розпад У. супроводжується а – і у-випромінюванням, и-235 використовується на АЕС і для виробництва атомних бомб. 11-238 не може бути ядерним паливом, але є вихідним матеріалом для виробництва […]...

  4. Катастрофа на Чорнобильській АЕС,- Уроки аварій на АЕС,- Аварії з викидом радіоактивних речовин Безпека життєдіяльності 3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 3.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин 3.3.3. Уроки аварій на АЕС 3.3.3.2. Катастрофа на Чорнобильській АЕС Аварія в Чорнобилі стала класичним прикладом техногенної катастрофи. Причиною того, що трапилося, були непередбачені помилки персоналу електростанції, які порушили регламент та режим експлуатації енергоблоку і спричинили ситуацію, в котрій проявилися недоліки […]...

  5. СТАН ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ (РАВ) Екологія – охорона природи СТАН ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ (РАВ) – на території України розташовано понад 8000 різних установ та організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоакт. відходів. Основними виробниками радіоакт. відходів і місцями їх конц. на сьогодні є: 1. АЕС (накопичено близько 70 000 м3 РАВ). 2. Урановидобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 млн […]...

  6. КОНТАМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНТАМІНАЦІЯ – забруднення предметів, приміщень і навколишнього середовища отруйними хім. і радіоакт. речовинами, вірусами. Люди, які безпосередньо стикаються з радіоакт. речовинами, напр., ті, що перебувають у забруднених приміщеннях, теж є контамінованими. Деконтамінацію, або дезактивацію, звичайно провести важко. Забруднені робочі прилади і робочий одяг на атомних електростанціях, у н.-д. і мед. закладах […]...

  7. РАДІОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає вплив радіоакт. речовин середовища на організми та їх угруповання. Досліджує розподіл, концентрування та міграцію радіонуклідів в окремих організмах, ланцюгах живлення та біосфері загалом. Об’єктами вивчення Р. є й рослини, наявність яких свідчить про геохім. аномалії і поклади радіоакт. елементів; вивчаються також якісні і кільк. зміни […]...

  8. ЙОД РАДІОАКТИВНИЙ Екологія – охорона природи ЙОД РАДІОАКТИВНИЙ – радіоакт. нукліди йоду 1-129 і 1-131 належать до найважливіших штучних радіонуклідів. Період напіврозпаду 1-129 становить 1,6 – 107 років, 1-131 – 8,07 доби. Обидва нукліди потрапляють у навколишнє середовище з радіоакт. опадами після випробування ядерної зброї та аварій на ядерних реакторах, а також утворюються на АЕС і викидаються […]...

  9. БЕТА-РОЗПАД Екологія – охорона природи БЕТА-РОЗПАД – спонтанний радіоакт. розпад атомних ядер. Розрізняють Б.-р. елементарний, як результат перетворення одного з нейтронів ядра на протон, та Б.-р. позитронний – перетворення одного з протонів ядра та нейтрон. Відомо близько 900 атомів та ізотопів, для яких характерний Б.-р. Ядерні перетворення таких елементів обов’язково супроводжуються гамма-випромінюванням. Із них лише 20 […]...

  10. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ – залежно від типу забруднення, його джерела, наслідків та засобів контролю розрізняють такі джерела забруднення: стічні води та інші нечистоти, які поглинають кисень; речовини, які мають поживну цінність для рослин; органічні кислоти та солі; твердий стік; радіоакт. речовини....

  11. ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею або крізь шкіру. Багато радіоакт. речовин поза тілом людини здатні спричинити незначне радіаційне ураження, а в разі їхньої інкорпорації становлять велику небезпеку. Радіоакт. речовини здатні нагромаджуватися у внутр. органах організму людини. […]...

  12. ТВЕЛИ (тепловидільні елементи) Екологія – охорона природи ТВЕЛИ (тепловидільні елементи) – найважливіша частина ядерних реакторів АЕС. Складається з ряду касет тепловидільних стрижнів, заповнених оксидом урану (IV). Вміст урану-235 у них за період роботи знижується від З % на початку використання до 1 % – в кінці. Приблизно через три роки ТВЕЛи з частково вигорілим паливом виймають і занурюють […]...

  13. Норми радіаційної безпеки, Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека Безпека життєдіяльності 2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ 2.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека 2.2.4. Норми радіаційної безпеки Перші безмежні межі опромінення людей були визначені на початку XX ст. Оскільки у той час променеві ураження стосувалися головним чином шкіри, то було запропоновано прийняти як безпечну десяту частину дози, яка викликає еритему (почервоніння) […]...

  14. ЗАБРУДНЕННЯ КОСМОСУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КОСМОСУ – виведення в навколоземний і найближчий косм. простір об’єктів з випадковими орбітами та заг. забруднення цього простору відпрацьованими косм. об’єктами, що спричинює труднощі у функціонуванні орбітальних або наземних пристроїв (в основному радіо-техн. та астрон.). Останнім часом стало помітним радіоакт. 3. к. внаслідок виведення на орбіти та руйнування апаратів з […]...

  15. РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та радіоакт. забрудників середовища....

  16. АЛЬФА-ЧАСТИНКИ Екологія – охорона природи АЛЬФА-ЧАСТИНКИ – частинки (ядра атомів гелію), які випромінюються деякими радіоакт. елементами (торій, радій) і багатьма радіоакт. ізотопами. Виявляють сильні радіобіол. та радіоекол. ефекти....

  17. КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...

  18. ДЕЗАКТИВАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕЗАКТИВАЦІЯ – видалення радіоакт. забруднення з місцевості, поверхні предметів, техніки, одягу, продовольства, води тощо. Д. провадиться обтиранням, змиванням водою, дезактиваційними розчинами....

  19. ФОН РАДІАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ФОН РАДІАЦІЙНИЙ – інтенсивність радіоакт. випромінювання на певній території.. Ф. р. зумовлений наявністю в земній корі, грунті, повітрі, воді, живих організмах радіоакт. нуклідів прир. і штучного походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. променів з ядрами атомів середовища існування. В останнє десятиріччя Ф. р. значно зріс на […]...

  20. НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ Екологія – охорона природи НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ – підвищення конц. речовин у біол. системах. Тварини, рослини і людина отримують необхідні для життєдіяльності хім. речовини переважно з їжі і нагромаджують їх у своєму організмі. Цей процес наз. нагромадженням. Оскільки радіоакт. ізотопи не відрізняються за хім. властивостями від не радіоакт. ізотопів того самого елемента, вони […]...

  21. РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ – усі радіоакт. і заряджені матеріали, що утворилися в результаті використання явища радіоактивності людиною і не мають подальшого використання. До Р. в. належать забруднений робочий одяг, так само як і відпрацьовані ТВЕЛи АЕС. За активністю розрізняють слабоактивні Р. в. (активність <0,1Кі/м3), середньоактивні (ОД-1000 Кі/м3) і високоактивні (понад 1000 Кі/м3). […]...

  22. ПЛУТОНІЙ Екологія – охорона природи ПЛУТОНІЙ – хім. елемент з порядковим номером 94. У природі не трапляється, виникає в ядерних реакторах атомних електростанцій та при вибухах атомних бомб шляхом захоплення нейтронів ядрами урану-238. Технологія добування П. пов’язана з переробкою радіоакт. відходів (його виділяють з відпрацьованих тепловидільних елементів, див. ТВЕЛ). Особливо цікавий П.-239. Його фіз. період напіврозпаду […]...

  23. АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (АЕС) Екологія – охорона природи АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (АЕС) – електростанція, на якій ядерна (атомна) енергія перетворюється на електричну. АЕС порівняно з іншими електростанціями екологічно відносно Чисті, менше забруднюють довкілля. Вони не потребують кисню (якого на енергетичні потреби спалюється у 5 разів більше, ніж споживають усі живі організми), не забруднюють атмосферу вуглекислим газом, попелом, сіркою, іншими продуктами […]...

  24. Ультрафіолетова катастрофа ФІЗИКА Частина 4 ОПТИКА. СПЕЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ Розділ 13 КОРПУСКУЛЯРНІ ВЛАСТИВОСТІ СВІТЛА 13.3. “Ультрафіолетова катастрофа” Першу спробу теоретично обгрунтувати розподіл енергії в спектрі абсолютно чорного тіла зробив російський фізик В. О. Міхельсон. Він же вивів формулу для розподілу енергії. Зробивши деякі припущення про механізм випромінювання, німецький фізик В. Він знайшов аналітичний вигляд функції розподілу енергії […]...

  25. Основні відмінності аварій на АЕС від ядерних вибухів,- Аварії з викидом радіоактивних речовин Безпека життєдіяльності 3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 3.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин 3.3.2. Основні відмінності аварій на АЕС від ядерних вибухів Аварії на АЕС мають значні відмінності від ядерних вибухів. Розмір та конфігурація зони зараження Ядерний вибух триває відносно короткий час. Радіоактивне зараження місцевості відбувається у порівняно вузькому напрямку, залежно від сили в […]...

  26. КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот. Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; […]...

  27. ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо....

  28. ЗАБРУДНЕННЯ ВІЙСЬКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВІЙСЬКОВЕ, забруднення мілітарне – утворення та надходження забрудників унаслідок діяльності військової промсті, транспортування військових матеріалів та устаткування, випробування зброї, функціонування військових об’єктів та комплексу воєнних засобів у разі ведення воєнних дій (первинне 3. в.). Розрізняють також вторинне 3. в., яке виникає внаслідок перебігу ланцюгових реакцій (ліс. пожеж), задимленості повітря, хім. […]...

  29. Міжнародна співпраця у сфері охорони довкілля Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 33. УКРАЇНСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 3. Міжнародна співпраця у сфері охорони довкілля. Природні стихії не знають кордонів. Так само не обмежуються державними кордонами й екологічні проблеми. Усвідомлюючи це, світова громадськість прагне об’єднати свої зусилля для їх подолання. Українська держава з перших днів незалежності стала на шлях активного […]...

  30. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 33. УКРАЇНСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 2. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Найголовнішою екологічною проблемою для України залишаються негативні наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС – наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Зазнали радіоактивного забруднення 5 млн га (у тому числі 3,5 млн га сільськогосподарських угідь). Тому подолання її наслідків […]...

  31. ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ – забруднення-1 невеликого регіону (звичайно навколо пром. підприємства, населеного пункту тощо). Розрізняють також точкове забруднення та забруднення поодинокої труби або неорганізованого джерела....

  32. Людина як частина природи. Охорона природи – Умови життя на планеті Земля Природознавство Всесвіт як середовище життя людини Умови життя на планеті Земля Людина як частина природи. Охорона природи Умови, необхідні для життя людини Біологічні умови: вода, повітря, їжа, грунт, сприятливий клімат. Соціальні умови: дім, родина, стабільне суспільство, професійний успіх, соціальне визнання, достовірна інформація. Екологічні проблеми сучасності Глобальні: 1. Забруднення атмосфери: – парниковий ефект; – руйнування озонового […]...

  33. ГАММА-СПЕКТРОМЕТР Екологія – охорона природи ГАММА-СПЕКТРОМЕТР – прилад для вимірювання енергії (енергетичного спектра) гамма-випромінювання, що є короткохвильовим ел.-магн. випромінюванням з довжиною хвилі < 10 8 см. Гамма-випромінювання виникає внаслідок розпаду ядер радіоактивних атомів елементів, елементарних частинок, взаємодії швидких заряджених частинок з речовиною, анігіляції електронно-позитронних пар тощо. За допомогою Г.-с. можна ідентифікувати радіонукліди за їхніми енергетичними спектрами […]...

  34. Аварія у Гарисберзі,- Уроки аварій на АЕС,- Аварії з викидом радіоактивних речовин Безпека життєдіяльності 3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 3.3. Аварії з викидом радіоактивних речовин 3.3.3. Уроки аварій на АЕС 3.3.3.1. Аварія у Гарисберзі 28 березня 1979 р. близько 4-ї години ранку за місцевим часом в системі охолодження АЕС “Тримайл-Айленд” відмовив насос. Реактор автоматично відключився. Радіоактивна пара вийшла в атмосферу. Співробітників вивезли з небезпечної зони, під’їзд […]...

  35. РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ – концентрування штучних радіоакт. речовин у живих організмах, продовольчих і фуражних продуктах та грунті. Небезпека Р. з. полягає в тому, що радіоакт. речовини своїм випромінюванням зумовлюють складні зміни в живих організмах внаслідок йонізації та радіоактивних перетворень. Воно руйнує хім. зв’язки (молекули) та викликає в клітинах організмів різноманітні біохім. реакції. […]...

  36. ІНДЕКС ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗАБРУДНЕННЯ – якісна і кільк. характеристики забруднювального агента (речовини, випромінювання, загазованості). Включає поняття об’єму (кількості) забрудника в довкіллі, ступінь його впливу на певні об’єкти забруднення, в т. ч. людину, в зіставленні з тривалістю та інтенсивністю процесів забруднення....

  37. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – привнесення чи виникнення в грунті нових, звичайно не характерних для нього фіз., хім. чи біол. агентів, або перевищення в певний період прир. середньо-багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) конц. перелічених агентів. Розрізняють багато форм 3. г., у т. ч. радіоакт., бактеріолог, тощо. 3. г. змінює хід грунтотворного […]...

  38. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ – біол. індикатор забруднення (живий організм), за зміною поведінки якого можна судити про наявність забруднення (напр., зміна малюнка павутини, геометрії бджолиних стільників)....

  39. АТОМНИЙ ВИБУХ Екологія – охорона природи АТОМНИЙ ВИБУХ – потужний вибух, зумовлений вивільненням атомної енергії в результаті швидко протікаючої ланцюгової реакції розщеплення важких ядер урану-235 або плутонію-239 чи термоядерного синтезу в ядерній зброї....

  40. ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ, забруднення термальне – форма фіз. (звичайно антроп.) забруднення, що виникає внаслідок підвищення т-ри середовища, спричиненого в основному викидами нагрітого повітря, стічних вод та попутних газів. Може бути вторинним результатом зміни хім. складу середовища....

Ви зараз читаєте: ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА
«
»