Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЦВІТІННЯ ГРУНТУ
ЦВІТІННЯ ГРУНТУ
Екологія – охорона природи
“ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей.
Related posts:
- ЦВІТІННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ВОДИ – масовий розвиток деяких видів планктонних водоростей у водоймах, що спричинює зміну забарвлення води. “Ц.” в. зумовлене надходженням у середовище орг. речовин, сполук азоту, фосфору, калію (евтрифікація водойм), прогріванням води, що сприяє бурхливому зростанню біомаси водоростей, яка досягає у водосховищах на р. Дніпро від 20 до 100 мг на […]...
- ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
- АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
- ГОНІДІЇ Екологія – охорона природи ГОНІДІЇ – 1) клітини зелених або синьо-зелених водоростей, що входять до складу лишайників; 2) одноклітинні фрагменти, що відокремлюються від нитчастих бактерій і служать для розмноження; 3) орган розмноження у вигляді нерухливої клітини в деяких синьо-зелених водоростей; 4) застаріла назва спор водоростей і грибів, що утворюються нестатевим способом і служать для розмноження....
- ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
- ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ – зниження родючості грунту через неправильні агротехніку, сівозміну та ін....
- СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ – властивість грунту утворювати грудочки певної форми і розміру залежно від типу грунтів....
- СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
- УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість....
- БОНІТЕТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БОНІТЕТ ГРУНТУ – властивості грунту та рівень врожайності вирощуваних на ньому культур як сумарний показник родючості. Виділяється за природними зонами та відповідними регіонами....
- ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ – протиерозійний агротехн. захід, що забезпечує обробіток грунту схилів або пагорбів по горизонталі....
- ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ – внесення вапняних добрив у грунт з метою нейтралізації його надмірної кислотності, яка шкідлива для багатьох с.-г. культур. В. г. поліпшує фізіол. властивості грунту, збагачує його доступними формами кальцію....
- ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ – варіант хім. меліорації грунту, який передбачає внесення в грунт гіпсу з метою витіснення увібраного грунтом натрію кальцієм. Г. г. поліпшує фіз.-хім. властивості засолених грунтів....
- ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
- ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г. посилюється в разі зрошування....
- ЦВІТІННЯ ЛИМАНІВ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ЛИМАНІВ – явище масового розвитку деяких видів водоростей, зумовлене періодичною дією припливів. Чим вища амплітуда припливів, тим вищий продукційний потенціал, оскільки плинна вперед і назад вода забезпечує інтенсивне вимивання продуктів дисиміляції і перенесення поживних та біогенних речовин, у зв’язку з чим організми можуть вести прикріплений спосіб життя, який не потребує […]...
- ЧИСЛО САНІТАРНЕ Екологія – охорона природи ЧИСЛО САНІТАРНЕ – частка від ділення кількості білкового азоту грунту на заг. кількість орг. азоту в цьому ж грунті. Ч. с. характеризує насиченість грунту різноманітними організмами і є показником його забруднення....
- БУФЕРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БУФЕРНІСТЬ ГРУНТУ – здатність грунту зберігати кислотність (реакцію) середовища практично сталою під дією кислот і лугів. Так, чорноземи мають буферність 5-8 (буферність піску дорівнює 1). Один із важливих показників стабільності ценоекосистем....
- ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
- ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ – сукупність процесів, які відбуваються в горизонтах грунту з утрудненим доступом кисню, що зумовлює перехід заліза, мангану, сірки та ін. елементів із сполук з вищим ступенем окиснення в сполуки з нижчим ступенем окиснення....
- ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ – фільтрування прісної води крізь поверхневий шар грунту для вилучення з нього водорозчинних солей і тим самим створення сприятливих умов для росту культ, рослин. Надзвичайно водомісткий процес, що потребує втричі більшого витрачання води порівняно із звичайним поливанням....
- БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ Екологія – охорона природи БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ – див. Обробіток грунту безвідвальний....
- КОНТУРНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ Екологія – охорона природи КОНТУРНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ – див. Обробіток грунту контурний....
- БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ – див. Активність грунту біологічна....
- ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ – процес спорудження протиерозійних валів....
- ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ – фіз. меліорація важких глинистих грунтів внесенням у них піску....
- ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну, повну, граничну польову, максимальну молекулярну, максимальну адсорбційну. Основними з них є найменша, капілярна і повна. Остання формується за умови заповнення грунтових пор водою після стікання надлишкової води і залежить від […]...
- ОБРОБІТОК ГРУНТУ БЕЗВІДВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ БЕЗВІДВАЛЬНИЙ – важливий грунтозахисний агротехн. прийом, який не передбачає перевертання верхньої скиби, а тільки подрібнення....
- ПСЕВДОКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПСЕВДОКЛІМАКС – вторинне угруповання, що утворилося в результаті незворотної регресії у зв’язку зі зміною грунту....
- РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...