Головна ⇒ 📌Довідник з економіки ⇒ Державна реєстрація та звітність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Державна реєстрація та звітність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність

1 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.5 Державна реєстрація та звітність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

За існуючим в Україні законодавством всі суб’єкти підприємництва для того, щоб вступити в господарські відносини як правочинні суб’єкти, мають пройти реєстрацію в місцевих органах державної виконавчої влади. Зареєстрованому суб’єкту підприємництва надається ідентифікаційний код і він включається до державного реєстру України

(загальноукраїнський класифікатор підприємств та організацій).

На підставі постанови Кабінету міністрів України від 14.07.1993 р. “Про державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України” до державного реєстру включаються:

– усі юридичні особи па території України, а також юридичні особи України, що перебувають за її межами;

– усі структурні одиниці, що знаходяться на території України, які не є юридичними особами та головні організації, що знаходяться в іншій країні, республіці, області, районі;

– усі фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю та проживають на території

України, незалежно від їхнього громадянства.

Державна реєстрація суб’єкта підприємництва здійснюється районною, міською, районною в місті державною адміністрацією за місцезнаходженням цього суб’єкта підприємництва. Дані про державну реєстрацію в 10-денний термін повідомляються в Міністерство фінансів та Міністерство статистики України.

Для державної реєстрації суб’єктами підприємництва до відповідної держадміністрації подаються:

1) заява;

2) статут та інші засновницькі документи;

3) реєстраційна картка.

Реєстраційна картка заповнюється в двох примірниках за суворо встановленою формою. Один екземпляр посилається в місцевий орган статистики, другий залишається у звітної одиниці.

У реєстраційній картці фіксуються такі коди, що надаються суб’єкту підприємництва:

1) Ідентифікаційний код згідно ЗКПО (загальноукраїнського класифікатора підприємств і організацій). Код ЗКПО заповнюється органом, що реєструє, із серії кодів, виданих обласним управлінням статистики.

2) Код території згідно СПАТО (системи позначень адміністративно – територіальних об’єктів).

3)Код формі власності згідно ЗКФВ (загального класифікатора форм власності).

4)Код міністерства, комітету, відомства згідно СПОДУ (системи позначень органів державного управління). Код СПОДУ вказується тільки для суб’єктів із загальнодержавною та комунальною формою власності.

5)Коди видів діяльності згідно ЗКГНГ (загального класифікатора галузей народного господарства).

Державна реєстрація здійснюється не пізніше 30 днів з дня подання заяви з додаванням необхідних документів.

При зміні основних положень, статуту чи виду підприємства здійснюється його перереєстрація.

Відмова підприємству в державній реєстрації може бути: по-перше, через порушення встановленого чинним законодавством порядку його створення; по-друге, через невідповідність засновницьких документів вимогам законодавства.

Кожному з зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності видається свідоцтво про внесення їх до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України.

Проходячи державну реєстрацію, суб’єкти підприємництва, які мають намір здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (у засновницьких документах це має бути відбито), реєструються в органах статистики і як суб’єкти зовнішньоекономічних зв’язків. При цьому таких суб’єктів включають до реєстру статистичних одиниць, як тих, що здійснюють зовнішньоекономічні зв’язки.

За чинним законодавством всі зареєстровані суб’єкти підприємництва України зобов’язані здійснювати оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї виробничо-господарської діяльності, вести статистичну звітність. Це відбито в законах України “Про підприємство”, “Про господарчі товариства”, “Про державну статистику”, “Про зовнішньоекономічну діяльність” і в низці інших документів.

Облік та статистика грунтуються на обов’язковому й систематичному наданні всіма суб’єктами підприємництва достовірних відомостей за установленими формами й у встановлений термін.

Існують такі форми державної статистичної звітності в галузі зовнішньоекономічних зв’язків:

1. Звіт про експорт (імпорт) товарів.

2. Звіт про експорт (імпорт) послуг.

3. Звіт про рух коштів в іноземній валюті.

4. Звіт підприємств (організацій) про інвестиції з України в економіку інших країн.

5. Звіт туристичних організацій про надходження коштів за туристичне обслуговування.

Відповідно до Порядку ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах, затвердженого наказом Державного митного комітету України від 31.05.96 р. № 237 (Порядок № 237), для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема митного оформлення товарів, суб’єкту господарювання необхідно стати на облік у митному органі за місцем своєї державної реєстрації.

Для взяття на облік у митних органах суб’єкт ЗЕД подає на митницю оригінали та копії (як правило, дві) таких документів:

1) засновницьких документів (з нотаріально завіреними копіями):

– рішення власника майна чи уповноваженого ним органу про створення суб’єкта підприємницької діяльності (якщо власників чи уповноважених органів два і більше – таким рішенням є установчий договір);

– статуту підприємства (якщо відповідно до законодавства вій необхідний для створення суб’єкта підприємницької діяльності);

2) свідоцтва про державну реєстрацію СПД, свідоцтва про реєстрацію представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні (з нотаріально завіреними копіями);

3) свідоцтва про реєстрацію суб’єкта господарювання як платника ПДВ (або заяви, підписаної керівником, головним бухгалтером та завіреної печаткою підприємства про те, що суб’єкт господарювання не підлягає включенню до Реєстру платників ПДВ);

4) довідки органів статистики про занесення юридичної особи – СПД до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і надання кодів території та кодів форми власності;

5) довідки уповноваженого банку про наявність розрахункового (гривневого) та валютного рахунків, із зазначенням П. І. Б. головного бухгалтера підприємства, номерів телефонів підприємства;

6) наказу по підприємству про призначення працівників, відповідальних за роботу з митницею, із зазначенням їх П. І. Б., паспортних даних, зразків підписів;

7) довідки про відсутність за межами України валютних цінностей і майна або довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами;

8) документа, що підтверджує право власності суб’єкта господарювання на його юридичну адресу (у разі оренди документ має бути завірено орендодавцем);

9) картки зі зразками підписів керівника і головного бухгалтера і зразками печатки суб’єкта господарювання.

До перелічених вище документів додаються два примірники облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності встановленого зразка, заповнені суб’єктом ЗЕД.

Облікова картка заповнюється з використанням ЕОМ або друкарської машинки. Картки, заповнені від руки або з виправленнями, до обліку не приймаються.

Якщо митному органу подається неповний комплект документів або подані документи містять недостовірні дані, суб’єкту ЗЕД може бути відмовлено в постановці на облік у митному органі. Відповідальність за вірогідність заявлених в обліковій картці відомостей несе керівник підприємства, на яке оформлена картка.

Після падання відповідних документів працівник митниці звіряє копії з оригіналами поданих документів, завіряє особистою номерною печаткою обидва примірники облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності; один примірник залишається в митниці разом з копіями поданих на облік документів, а другий – видається на руки заявнику разом з оригіналами поданих документів як свідчення обліку в митних органах. При цьому суб’єкту ЗЕД надається обліковий номер, який заноситься в обидва примірники облікової картки.

Облікова картка суб’єкта ЗЕД реєструється у спеціальному журналі.

Засобами електронно-обчислювальної техніки дані про суб’єкта ЗЕД заносяться в електронну базу даних митниці, які потім передаються в територіальне інформаційно-аналітичне митне управління Державного митного комітету України.

Контрольні запитання

1. Що таке зовнішньоекономічні зв’язки, їх види?

2. Назвіть відмінні риси реекспортних та реімпортних операцій.

3. Яку структуру мають органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні?

4. У чому полягають основні напрямки зовнішньоторговельної політики України?

5. Які основні цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності?

6. Перелічіть правові режими для іноземних суб’єктів господарської діяльності.

7. У чому полягають нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі?

8. У яких випадках застосовуються антидемпінгові та компенсаційні мита?

9. Як поділяються квоти за видами?

10. У чому полягають особливості автоматичного та неавтоматичного ліцензування?

11. Назвіть форми державної статистичної звітності в галузі зовнішньоекономічних зв’язків.