ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

Related posts:

1. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм технологічний....
2. Детермінізм технологічний Детермінізм технологічний – принцип дослідження соціально-економічних явищ і процесів, який передбачає абсолютизацію технічного чинника в історії, суспільстві. Виникнення Д. т. зумовлене динамічним розвитком техніки, розгортанням НТР. Історично першою формою вияву Д. т. були спроби німецького вченого Е. Каппа ототожнити техніку зі всією матеріальною культурою. О. Шпенгер ставив у пряму залежність від технічного розвитку всі соціокультурні […]...
3. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНІЧНИЙ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
4. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОКРАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОКРАТИЧНИЙ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
5. ТЕХНОКРАТИЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ТЕХНОКРАТИЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
6. ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм географічний....
7. ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм політекономічний....
8. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
9. ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
10. ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ Культурологічний словник ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ (від лат. determinore – визначити) – концепція, за якою культура розглядається як відносно автономне утворення, незалежне від інших сфер суспільного життя, що відіграє вирішальну роль у суспільному розвитку....
11. ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ – чим скоріше під впливом антроп. причин змінюється середовище життя людини в умовах ведення нею госп-ва, тим скоріше, за принципом зворотного зв’язку, відбувається зміна в соц.-екол. характеристиках людини, в екон. та техн. розвитку сусп-ва (знак процесу може бути додатним і від’ємним). Занадто велика швидкість розвитку може призвести до […]...
12. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
13. Детермінізм Лапласа ФІЗИКА Частина 1 МЕХАНІКА Розділ 2 ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ 2.6. Детермінізм Лапласа Другий закон Ньютона дає змогу виразити зв’язок станів механічної системи у вигляді закону динамічного типу. В ньютонівському розумінні причиною зміни стану руху тіла виступає зовнішня дія на нього, при цьому початковий стан тіла є умовою його руху. В лапласівському розумінні початковий стан тіла […]...
14. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
15. ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА – техн. та соц.-екон. передумови виникнення нових напрямків розвитку сусп-ва, що виражаються в існуванні зачатків майбутніх технол. та соц.-екон. структур (напр., ремісник – мануфактура – пром. підприємство; мисливство та збирання – випасання худоби – землеробство – закритий грунт; будь-який винахід, поки що не використовуваний, прогресивна ідея) і реалізуються в […]...
16. ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми, техніка тощо; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому в її зміні велику роль відіграє техніка....
17. ПРОСТІР ЖИТТЄВИЙ Екологія – охорона природи ПРОСТІР ЖИТТЄВИЙ – 1) середня площа, що припадає на одну особину даної популяції та забезпечує норм, існування особини у складі популяції; 2) територія, необхідна для задоволення всіх потреб однієї людини за даних сусп. умов. Включає площі, необхідні для виробництва їжі, вирощування техн. культур, будівництва пром. об’єктів з їхньою інфраструктурою (житлових комплексів, […]...
18. СОЦІОЕКОСИСТЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи СОЦІОЕКОСИСТЕМА ГЛОБАЛЬНА, антропоекосистема – система “суспільство – природа”, яка саморегулюється та саморозвивається і дин. рівновага в якій повинна забезпечуватися сусп. розумом....
19. ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює потрібні умови для мобілізації всіх природоохоронних дій у сфері матер.-техн. виробництва, покликана відповісти на запитання: в якому напрямі і як саме […]...
20. ФІЗІОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІЗІОЦЕНОЗ – функц.-терит. екол. одиниця, що об’єднує пов’язані взаємним впливом великі екосистеми (біогеоценотичні поєднання) та людську діяльність (техн. споруди включно). Простір Ф. збігається з ландшафтом....
21. Технологічний спосіб виробництва, технологічне відставання Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко-економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва, комплексі техніко-технологічних відносин між речовими елементами продуктивних сил і системі організаційних і техніко-економічних відносин. Основні елементи Т. с. в. – продуктивні сили і техніко-економічні відносини. Організаційно-економічні відносини є проміжними між факторами виробництва (речовими та особистісними) і техніко-економічними відносинами, а […]...
22. Технологічний спосіб виробництва Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко – економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва і складається із системи продуктивних сил і техніко – економічних відносин. На відміну від Т. е. в. суспільний спосіб виробництва грунтується на соціально-економічному поєднанні особистісних і речових факторів виробництва і складається з системи продуктивних сил і системи […]...
23. ВИКИД ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ – 1) гранична кількість забруднювальних речовин, що встановлюється для підприємства з урахуванням сучасних техн. можливостей, зокрема впровадження маловідхідних технологій, використання очисних споруд тощо; 2) об’єм забруднювальних речовин певного підприємства, який не призводить до порушення технол. циклу сусіднього підприємства....
24. СОЗОТЕХНІКА Екологія – охорона природи СОЗОТЕХНІКА – практика охорони природи і формування середовища існування людини з урахуванням законів природи й сусп. розвитку....
25. СТОКИ КОМУНАЛЬНІ Екологія – охорона природи СТОКИ КОМУНАЛЬНІ – стічні води населених пунктів. Слід розрізняти різні види стоків з метою їх окремого очищення та наступної утилізації. Зокрема, побут, стоки, які легко піддаються очищенню, слід використовувати для добування техн. води, а інколи і для оборотного водопостачання (див. дод. 17)....
26. Процес торгово-технологічний Процес торгово-технологічний – сукупність взаємопов’язаних, послідовно виконуваних операцій, способів і засобів завершення процесів виробництва у сфері обміну, переміщення товарів з місць виробництва у райони споживання та їх продажу. Метою цього процесу є забезпечення збереження споживчих властивостей товарів, їх товарного вигляду, доведення до кінцевих споживачів товарів у широкому асортименті з оптимальними витратами праці та часу за […]...
27. ТЕХНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕХНОГЕНЕЗ – процес зміни прир. комплексів під впливом виробничої діяльності людини. Полягає в перетворенні біосфери, що зумовлюється сукупністю геохім. процесів, пов’язаних з техн. і технол. діяльністю людини, вилученням з навколишнього середовища, конц. та перегрупуванням цілої низки хім. елементів, мін. та орг. сполук....
28. АМІНОПЛАСТИ Екологія – охорона природи АМІНОПЛАСТИ – пластмаси на основі сечовино – та меланінформальдегідних смол. А. широко застосовують як конструкційні матеріали в ел.-техн. пром-сті, для виготовлення посуду, як сировина у виробництві лаків, для апретування плит, у деревообр. пром-сті. Під впливом вологи А. розкладаються, внаслідок чого в повітря приміщень виділяється формальдегід, шкідливий для здоров’я людини....
29. ВОВКАНИЧ Степан Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОВКАНИЧ Степан Йосипович (10.03.1936, на Львівщині ) – д-р соціол. наук. проф. Закінчив у 1958 р. Харківський гірничий їн-т і в 1969 р. екон. ф-т Львівського держ. ун-ту їм. І. Франка. Зав. відділу соціол. досліджень Ін-ту регіональних досліджень HAH України, в якому працює з 1966 р, В 1975 р. захистив канд., […]...
30. ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
31. РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ Екологія – охорона природи РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ – спец, ділянка водотоку, яка є перешкодою для потрапляння риби в небезпечну для неї або для техн. споруди зону. Р. Застосовуються у водозабірних пристроях шлюзів, водогонах, у турбінних відділеннях тощо, забезпечують збереження риби, особливо цінних її видів....
32. ГЛОБАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛІСТИКА – вчення про глобальні прир. та сусп. проблеми сучасності. З Г. тісно пов’язані: глобальна екологія, заг. землезнавство, вчення про біосферу....
33. ПРОГРЕС НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГРЕС НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ – єдиний, взаємозумовлений, поступальний розвиток людського знання, науки і техніки. З кінця XVIII ст. освіта, наука і техніка взаємно стимулювали темпи розвитку один одного. Сучасний етап П. н.-т. – н.-т. революція – охоплює всі сфери людської діяльності. Поняття “П. н.-т.” не слід заміняти більш вузьким поняттям техн. прогресу, тобто […]...
34. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ І СТІЙКИЙ РОЗВИТОК Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ І СТІЙКИЙ РОЗВИТОК – зростання населення та розширення виробництва і споживання, які не забезпечують стійкого розвитку, ведуть до зростання навантаження на повітря, грунти, воду, енергію та інші необхідні ресурси. За прогнозами, вже у 2020 р. населення планети досягне 8 млрд осіб. Усі країни повинні мати уявлення про свої можливості життєзабезпечення […]...
35. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОЗАБАЛАНСОВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОЗАБАЛАНСОВІ – запаси корисних копалин, використання яких відповідно до затверджених кондицій екон. недоцільне, техн. неможливе або екол. небезпечне, однак у перспективі вони можуть бути використані (переведені в балансові)....
36. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ – такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану. P. c. є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей – суб’єктів цих процесів. Заг. механізм P. c. полягає у виникненні завдяки цій діяльності нових потреб у різних […]...
37. ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ – територія, в межах якої підвищується рівень підземних вод під впливом підпору, що створюється водосховищем або гідро-техн. спорудою до господарсько-неприпустимих позначок, нерідко з виходом на поверхню. Цим самим створюються перешкоди для цивільного, пром. будівництва (включаючи загрозу руйнування раніше споруджених будівель), транспорту, с. г., різко порушуються структура та склад прир. […]...
38. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ – частина потреб людини, що виникають у процесі соціалізації особистості. П. л. д. забезпечують соц.-психол. та псих, аспекти здоров’я людини (а через них і весь комплекс здоров’я), включають культ, потреби, в т. ч. потреби збереження соц.-психол. цінностей. Значною мірою П. л. д. збігаються із соц. потребами людини та […]...
39. ДЕЗІНФОРМАЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – процес впливу на громадську, думку через неадекватну інформацію, яка видається за достовірну і сприймається як істинна. Каналами Д є засоби масової комунікації – преса, радіо, телебачення та ін. Виділяють свідому Д., коли зміст повідомлень з самого початку програмують на зміну громадської думки, і несвідому Д. (зустрічається рідко), за якої […]...
40. ЕКОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ЕКОТЕХНІКА – 1) техн. заходи з охорони, відновлення і поліпшення якості середовища, що оточує людину; 2) прикладна дисципліна, що досліджує взаємодію екосистем і людини, її культуру і техніку в процесі розвитку біосфери. Таке трактування Е. виникло нещодавно і поширене в основному за кордоном....