Дідро Дені

Related posts:

1. Гетьманська держава (Гетьманщина) Політологічний словник Гетьманська держава (Гетьманщина) – назва двох державних організацій, створених українським народом упродовж його історії. Перша з них, відома також під назвою Гетьманщини (в XVII ст. вона називала себе Військо Запорізьке) – існувала в 1648 – 1764 рр. Територія Г. д. у 1663 р. була поділена на правобережну і лівобережну. Г. д. ХVІІ – […]...
2. Драгоманов Михайло Політологічний словник Драгоманов Михайло (1841-1895) – відомий український політичний мислитель, громадсько-політичний діяч. Викладав у Київському університеті, був членом київської “Громади”. Досліджував проблеми історії, держави і права, їх походження. Основними причинами суспільного поступу вважав розвиток людського розуму, сім’ї, матеріального виробництва, класову боротьбу. Суть держави Драгоманов Михайло вбачав найперше у правах, якими наділені її громадяни, у правовому […]...
3. Ільїн Іван Олександрович Політологічний словник Ільїн Іван Олександрович (1883-1954) – російський мислитель, політолог, правник, теоретик релігії і культури, публіцист. Після закінчення Московського університету викладав у ньому, був репресований, засуджений до смертної кари, в 1922 р. – висланий з радянської Росії. Жив і викладав у Берліні, Лондоні, редагував журнал “Русский колокол”. У 1938 р. гестапо наклало арешт на всі […]...
4. Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії. Жив у Берліні, потім у Франції. Активно вивчав політичні процеси в Росії, проаналізувавши їх у працях лософія свободи; (1911), Доля Росії (1918), Філософія нерівності (1923), “Джерела і сенс реформування комунізму […]...
5. Гердер Йоган Готфрід Політологічний словник Гердер Йоган Готфрід (1744 – 1803) – німецький мислитель, письменник, пастор. Спочатку у своїй творчості, спираючись на твори І. Канта, Й. Гете, спробував сформулювати власну еволюційну концепцію світу. Суспільний процес, вважав він, розвивається за тими ж законами, що і природа. Пізніше стверджував, що суспільний розвиток – це прогрес розуму і справедливості, а історія […]...
6. Десницький Семен Юхимович Політологічний словник Десницький Семен Юхимович (1739/40 – 1789)- відомий російський юрист, “перший російський професор права” (М. Костомаров), який зробив надзвичайно багато для формування і розвитку “юридичного світогляду” в Росії. Уникав копіювання західного теоретичного, в тому числі політичного, досвіду. Вважав, що в основі розвитку людства лежить зміна форм власності. Поєднував, вивчав зв’язок влади і власності, вважаючи, […]...
7. Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава – це наслідок діяльності людей. Висував і обгрунтовував необхідність громадянської єдності усіх жителів полісу. Заперечував монархію, схвально ставився до демократії. Ідеалом держави вважав синтез демократії у поєднанні з ладом, де […]...
8. Гольбах Поль Анрі де Політологічний словник Гольбах Поль Анрі де (1723 – 1789) – барон, французький мислитель, видатний представник епохи Просвітництва, активний учасник створення “Енциклопедії наук, мистецтв та ремесел”. Автор численних праць з філософії, етики, релігії, політики і соціології, в яких суспільство розглядав як об’єднання людей для спільної праці в ім’я забезпечення один одному щасливого життя. Спробував систематизувати суспільства, […]...
9. Прокопович Феофан Політологічний словник Прокопович Феофан (1681 – 1736) – український мислитель, церковний і громадський діяч, письменник, засновник освіченого абсолютизму в Україні і Росії. Закінчив Києво-Могилянську колегію, навчався у Польщі, Італії. З 1710 р. – ректор Києво-Могилянської академії. З 1716 р. фактично очолив російську православну церкву, став теоретиком і пропагандистом петровських реформ. П. у трактатах “Правда волі […]...
10. Суверенітет народний Суверенітет народний – повновладдя повноправного населення країни на своїй території, що здійснюється у формі суверенітету народу та державної влади у тому разі, коли вона виражає інтереси всіх соціальних верств і груп і обирається демократичним шляхом. Найдосконалішою є форма С. н., запропонована Ж.-Ж. Руссо, який вважав владу, здійснювану загальною волею народу, неподільною і відстоював необхідність прямої […]...
11. Грушевський Михайло Політологічний словник Грушевський Михайло (1866 – 1934) – український історик, громадський, політичний діяч. Закінчив Київський університет, викладав у Львівському університеті, очолював Центральну Раду. Вважав, що суспільно-політичний процес однаковою мірою детермінується біологічними, економічними та психологічними чинниками. Останній називав вирішальним. У суспільному розвитку вбачав два основних протилежних інстинкти – колективістський (солідарність) та індивідуалістичний. Розробляв проблему політичної влади, […]...
12. Бланкізм Політологічний словник Бланкізм – теорія і практика революційного руху, яка дістала поширення переважно у Франції. Прихильники Б. обстоювали ідеї Луї Огюста Бланкі (1805 – 1881 pp.) – французького політичного діяча, представника утопічного комунізму. В 1835 – 1839 pp. він організував і керував таємними товариствами (Товариство сімей, Товариство пір року), що виступали за підготовку та здійснення […]...
13. Платон (428 або 427-348 або 347 до н. е.) Платон (428 або 427-348 або 347 до н. е.) – давньогрецький філософ, у працях якого містяться цікаві економічні ідеї та положення. На його думку, у процесі обміну зводяться до співвімірності та одноманітності неспівмірні і різноманітні товари значною мірою завдяки виконанню грошима функції міри вартості (двома іншими функціями він називав функції засобу обігу та нагромадження, водночас […]...
14. Прокопович Феофан Прокопович Феофан (1681 – 1736) – ректор Києво-Могилянської академії. Відстоював ідеї меркантилізму, зокрема політику активного торгового балансу шляхом розвитку різних сфер і галузей господарства, а розвинену економіку називав запорукою загального добробуту і злагоди у суспільстві. Прагнучи розкрити рушійні сили діяльності людей, стверджував, що такими силами є передусім потреби (кожна людина працює задля чогось, а бажане […]...
15. Форма державного правління Політологічний словник Форма державного правління – спосіб організації влади, згідно з яким суспільство поділяється на тих, хто керує, і тих, ким керують, на панівні верстви та підвладні. Власне “форма” у цьому разі стосується визначення того, як і яким чином здійснюється правління. Залежно від цього Ф. д. п. поділяють на авторитарні, тоталітарні та демократичні. Спроби вивчити […]...
16. Вольтер Політологічний словник Вольтер (Франсуа Марі Аруе) (1694 – 1778) – видатний французький мислитель. Був камергером, придворним історіографом, а також перебував на службі у прусського короля Фрідриха II. Започаткував новий принцип висвітлення всесвітньої історії, який спирався на так звані засади внутрішньої еволюції світу. На думку Вольтера, на людську свідомість вирішально впливають три основні обставини: клімат, уряд, […]...
17. Полібій Політологічний словник Полібій (бл. 200 – бл. 120 до н. е.) – давньогрецький історик та філософ, автор “Історії-“, яка складалася з 40 книг і охоплювала історичні події в Греції, Македонії, Малій Азії, Римі та інших країнах з 220 по 146 р. до н. е. У цій праці вперше було втілено ідею всесвітньої історії. В своїй […]...
18. РАДИКАЛІЗМ РАДИКАЛІЗМ – політичні ідеї та рух, спрямовані на рішучу, докорінну зміну методів політичної діяльності, основних інститутів політичної системи або негайне здійснення інших політичних цілей....
19. Популізм Політологічний словник Популізм (від лат. populus – народ) – суспільні погляди і течії, які апелюють до широкого загалу і сповідують ідею прямої участі народу в управлінні, ідею недовіри до представницьких органів влади і стверджують, що мають прості рішення для розв’язання складних соціальних проблем. Термін також використовується, щоб охарактеризувати політика. Серед політичних течій найбільш популістськими були […]...
20. Концепції технократичні Концепції технократичні – сукупність ідей, поглядів і методологічних засад, на яких вони грунтуються, щодо переходу влади і власності в капіталістичному суспільстві до інженерно-технічної інтелігенції та інших груп технократів, внаслідок чого істотно змінюється його соціально-економічний устрій. Уперше ідею про необхідність передання управління виробництвом технічним спеціалістам відстоював Т. Веблен у праці “Інженери і система цінностей” (1921), виходячи […]...
21. Анархізм Політологічний словник Анархізм (політичні концепції). Критиками політичних доктрин лібералізму (окрім соціалістів і комуністів) були й представники політичних концепцій анархізму, з-поміж яких найпомітнішими є постаті М. Штірнера, П. Прудона, М. Бакуніна і Ж. Сореля. Макс Штірнер (справжнє ім’я Шмідт Каспар) (1806-1856) виступав з крайніх ідеалістичних та егоїстичних позицій. Він називав себе смертельним ворогом держави, в якої […]...
22. Оріховський Станіслав Станіславович Політологічний словник Оріховський Станіслав Станіславович (1513 – 1566) – український просвітитель. Загальну освіту здобув у Перемишлі, у 1526 – 1542 pp. навчався в університетах Кракова, Відня, Віттенберга, Болоньї, Падуї, Риму. Три роки жив у сім’ї М. Лютера. З 1543 р. О. – парафіяльний священик у Перемишлі. Автор численних праць канонічного, історико-філософського і правового характеру. Своє […]...
23. КОНСЕНСУС КОНСЕНСУС – 1) політичні та практичні позиції, ідеї, питання, які дають змогу різним політичним силам, суб’єктам політики під час переговорів досягти згоди, взаємоприйнятних рішень, встановити взаєморозуміння і взаємодію; 2) процедура досягнення узгодженого рішення....
24. Гегель Георг Вільгельм Фрідріх Політологічний словник Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770 – 1831)- видатний німецький філософ. Основні наукові, політичні погляди виклав у відомих працях;Енциклопедія філософських наук, Філософія права;Філософська пропедевтика, Лекції з філософії історії та ін. Як філософ, історик спочатку обстоював необхідність подолання влади держави, її засилля, встановлення так званого вічного миру, а пізніше схвалював і підтримував саме ідею держави. […]...
25. Маблі (Mably) Габріель Бонно де Політологічний словник Маблі (Mably) Габріель Бонно де (1709 – 1785) – французький політичний мислитель, утопічний комуніст, дипломат, історик. Виходець із дворянської родини, навчався в Єзуїтському коледжі і семінарії, але від духовної кар’єри відмовився. У 1742 – 1746 рр. перебував на дипломатичній службі, потім залишив її і присвятив себе заняттям наукою. В основі поглядів М. на […]...
26. Етика полемічної майстерності § 17. Етика полемічної майстерності 159.1. Касіян Сакович опікувався ідеалом громадського діяча і вважав таким людину патріотичну, розумну, освічену, помірковану, яка може бути дипломатичною в спілкуванні й управляти своїми емоціями, настроєм, ставленням до людей. Я вважаю, що громадський діяч насамперед має опікуватися інтересами народу, а не своїми особистими, бути чесним, порядним, прагнути процвітання своєї держави […]...
27. Берк Едмонд Політологічний словник Берк Едмонд (1729 – 1797) – відомий англійський політичний діяч, публіцист, теоретик консерватизму. Навчався в Лондоні, був членом парламенту, одним з лідерів партії вігів. Майже тридцять років був в опозиції до короля, намагаючись обмежити королівську владу. Спочатку виступав як автор політичних памфлетів проти торі (Короткий виклад англійської історії), пізніше стверджував, що у всякій […]...
28. Російська політична думка Політологічний словник Російська політична думка – сукупність політичних поглядів, ідей, концепцій російських політичних мислителів і політичних діячів. Початком Р. п. д., як і білоруської та української, є політично-державні трактати і твори давньоруської держави. В цих історичних пам’ятках (“Руська правда” Ярослава Мудрого, “Повчання…” Володимира Мономаха, “Повість минулих літ” та ін.) політичні ідеї виступають важливим ресурсом державної […]...
29. Консерватизм Політологічний словник Консерватизм (від лат. conservare – зберігати, охороняти) – виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст. Прихильники консерватизму (до речі, цей термін уперше використав французький письменник Ф. Шатобріан) виступили за пріоритет наступності перед новаціями, визнання непорушності природного порядку, моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії і власності. Консерватизм […]...
30. Договір суспільний Політологічний словник Договір суспільний – соціально-філософське та правове політологічне вчення про походження, сутність і функції держави, згідно з яким її виникнення пояснюється як наслідок добровільної угоди громадян, які делегують державі свої основні права. Ідея суспільного договору виникла ще в стародавню добу і має багатовікову традицію. За нового часу концепція договірної держави знайшла грунтовну розробку в […]...
31. Бентам Бентам (Bentham) Джеремі (1743-1832) – англійський економіст, філософ, соціолог, юрист. Засновник етики утилітаризму. Найвищим принципом моралі й основою суспільного життя Б. вважав принцип корисності, досягнення “найбільшого щастя для найбільшої кількості індивідів” через особистий успіх. Суспільство помилково розглядав як суму таких індивідів. Завдання й мета держави – забезпечити умови, за яких кожен робить свій вибір вільно […]...
32. Панславізм Політологічний словник Панславізм (від грецьк. pan – усе і “слов’яни” – спільна назва цілого ряду східноєвропейських народів) – теорія всеслов’янської єдності в тій чи іншій формі й відповідний політичний рух. П. формувався як природний наслідок боротьби слов’янських народів за звільнення від турецького і австро-угорського панування. Першим свідомим представником П. був учений хорватського походження Ю. Крижанич, […]...
33. Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак держави, порушення якого не може бути виправдане жодним конституційно-правовим законом. Вважав, що держава постає не як результат добровільної угоди, а через завоювання і насильство, панування однієї групи людей над іншою. […]...
34. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ – сукупність суб’єктів, які беруть участь у політичному житті суспільства (органи державного управління, законодавчі, судові органи, політичні партії, рухи, фронти тощо)....
35. Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф Політологічний словник Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф (15.01.1809, Безансон – 19.01.1865, Париж) – французький дрібнобуржуазний соціолог і публіцист, один з ідеологів анархізму. У філософії П. – ідеаліст – еклектик, вульгаризував гегелівську діалектику, перетворив її на вчення про механічне сполучення, сполучення в явищах позитивних, негативних сторін. Людське суспільство, його історію трактував як боротьбу ідей. Стверджував, що нагромадження […]...
36. Політична думка Нового Часу: соціальна концепція Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ: ЗАХІДНА ТА РОСІЙСЬКА ТРАДИЦІЇ 4. Політична думка Нового Часу: соціальна концепція У цей період громадянську концепцію політики змінює соціальна, об’єктом розгляду якої стає вже не індивід, нація, клас, людство. При визначенні характеру держави увага зосереджується не на законах, які тут діють, а на […]...
37. Лісовий Василь Семенович Політологічний словник Лісовий Василь Семенович (нар. 1937)- український філософ, політолог, культуролог. Колишній політв’язень. Відмінник освіти України. Закінчив Київський державний університет. Викладав філософію, працював в Інституті філософії НАНУ. Широковідомі його праці “Карл Поппер. Злиденність історицизму”, “Культура – ідеологія – політика” та ін. Основні наукові інтереси – політична філософія, політична ідеологія, суспільно-політичні ідеї в Україні XX ст. […]...
38. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI – на початку XVII ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 2. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI – на початку XVII ст. В історії суспільно-політичного життя в Україні період наприкінці XVI – на початку XVII ст. характеризувався ідейно-політичним рухом за визволення українського народу проти польських магнатів. […]...
39. Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що протиріччя капіталізму зумовлені нееквівалентним обміном, їх можна усунути за допомогою реформи в сфері обігу, завдяки якій можна здійснити “соціальну революцію” мирним […]...
40. Депортація Депортація (лат. deportatio – вивезення) – антагоністична форма дискримінації, яка означає примусове переселення цілих народів (або окремих осіб), соціальних верств і груп цього народу в інші країни або на спеціально виділені території. Вперше Д. з України здійснювалась у царській Росії у XVIII – XIX ст. щодо кримськотатарського народу чисельністю близько 6 млн. осіб. У 1935-1939 […]...