Документи в управлінській діяльності
Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів
8. Документи в управлінській діяльності
Найчисленнішою групою документів є система управлінських (адміністративних, загальних) документів, пов’язана з виконанням основних управлінських функцій (планування, координація діяльності тощо).
До її складу входять:
1. Організаційні документи (положення, статут, інспекція, правила).
2. Розпорядчі документи (постанова, ухвала, розпорядження, наказ, витяг
3. Довідково-інформаційні документи (акт, відзив, висновок, довідка, доповідь; службова, доповідна та пояснювальна записки; запрошення (повідомлення), пропозиція, звіт, огляд, план роботи, оголошення, протокол та витяг із протоколу, службові листи (офіційна кореспонденція), телеграма, факс, телефонограма).
4. Документи з кадрово-контрактових питань (автобіографія, заява, посвідчення, характеристика, список, контракт, трудова угода).
5. Особисті офіційні документи (доручення, розписка, заповіт, посвідчення).
Спеціалізована документація
Специфіку різних сфер діяльності суспільства
1. Документи з господарсько-договірної діяльності (договір на постачання, договір підряду, договір на матеріальну відповідальність, договір на спільну діяльність, договір оренди обладнання, транспорту, приміщення, договори щодо створення нових форм господарювання, господарські договори в наукові діяльності, договори про взаємовідносини підприємств і банків).
2. Документи з посередницької діяльності (договір про надання посередницьких послуг, договір про інформаційне обслуговування).
3. Документи з господарсько-претензійної діяльності (протоколи розбіжностей до договорів, комерційні та претензійні листи, позовні заяви).
4. Документи в банківській діяльності (договір про здійснення кредитно-розрахункового обслуговування, договір про депозитний вклад; кредитний договір, договір про спільну діяльність, договір лізингу (лізингова угода), договір про пайовий внесок).
5. Обліково-фінансові документи (акт, відмова від акцепту, відомість, гарантійний лист, заява-зобов’язання, заявка, квитанція, накладна, оформлення відкриття рахунку в банку, заява, картка зі зразками підписів, чекова книжка (чек), реєстр чеків).
6. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності (контракти, додаток до контракту, запис бесіди, протокол намірів, договір, статут).
7. Документи в рекламній діяльності (договір, угода).
Формуляр, реквізит, бланк
Документ як засіб фіксації певним чином на спеціальному матеріалі управлінської інформації є основним видом ділової мови.
Документ має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованим й оформленим, мати офіційний характер, бути адресним, тематично обмеженим, максимально точним і придатним до тривалого зберігання. Кожен документ складається з окремих складових частин – реквізитів.
Сукупність розміщених у певній послідовності реквізитів документа називається формуляром. Формуляр документа повинен мати всі необхідні для оперативної роботи реквізити. Закріплення за ними постійних місць дозволяє стандартизувати документи, робить їх зручними для зорового сприймання та роботи з ними. Типові формуляри є базою для проектування бланків окремих документів.
Бланк – це аркуш паперу з частково відтвореними на ньому реквізитами, які містять постійну інформацію. Бланками користуються при здійсненні однотипних операцій, виконання яких пов’язано із заповненням однакових за формою й змістом документів. Найпоширенішими є бланки службових листів, довідок, актів, наказів тощо.
Документи, що обслуговують наукову та професійну діяльність особи.
Організаційні документи: положення, інструкція, правила.
Організаційні документи закріплюють конкретні функції, права та обов’язки органів управління, окремих посадових осіб, регламентують організаційні, трудові та інші відносини з конкретного питання.
До найбільш поширених організаційних документів належать положення, статути, інструкції, правила, штатні розписи тощо. Разом із розпорядчими, довідковими та інформаційними документами вони складають документацію із питань загальної діяльності.
Положення – це правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, їх структурних підрозділів, а також підпорядкованих установ, організацій, підприємств.
Положення є типові та індивідуальні.
Типові положення розробляються вищими органами для системи, як правило, підпорядкованих їм установ, організацій.
Індивідуальні положення розробляються кожною організацією, установою на основі типових. Такі положення підписуються керівниками організацій і затверджуються розпорядчим документом вищої організації.
Положення може мати такі реквізити: герб; назва відомства; назва організації; гриф затвердження; назва виду документа; дата (дата затвердження); індекс; місце видання; заголовок; текст; підпис; позначки про погодження.
Положення набуває чинності з дня його затвердження, якщо інша дата не обумовлена в розпорядчому документі, яким затверджене положення.
Крім зазначених, можуть розроблятися положення, що регулюють організаційні, трудові та інші відносини із конкретного питання, про організацію і проведення культурно-масових і спортивних заходів, конкурсів-оглядів тощо. Структура і зміст таких положень визначаються авторами-організаторами заходів.
Важливе значення для ефективної діяльності установи, організації має розробка положень про структурні підрозділи.
Такі положення повинні визначати і конкретизувати завдання і функції підрозділу, права та відповідальність його керівника.
Підписується проект положення керівником структурного підрозділу, погоджується з іншими структурними підрозділами за вказівкою керівництва установи, з юридичною службою і затверджується керівником установи, організації.
1. Інструкція – правовий акт, створюваний органами управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності установ, підприємств, окремих їх підрозділів та служб, а також посадових осіб або громадян.
Існують інструкції посадові, з техніки безпеки, експлуатації різного устаткування та ін. Кожна з них має бути затверджена вищестоящими органами або керівниками організацій. Інструкції затверджуються керівником або його ж наказом (із зазначенням номера і дати видання).
Інструкція, крім грифа про затвердження має такі реквізити: найменування її виду, заголовок, текст; посада і прізвище особи, відповідальної за її складання, її підпис, дата, індекс. Текст викладають у логічній послідовності, групують за розділами, до яких іноді додають підзаголовки, розбивають на параграфи (позначають арабськими цифрами). В інструкції вживають слова: повинен, зобов’язаний, необхідно, не припускається, слід. Розділи об’ємних інструкцій позначаються римськими цифрами, а пункти – арабськими.
Текст інструкції повинен бути коротким, точним, зрозумілим. Його викладають від другої особи або від третьої, рідше – у безособовій формі.
Широко застосовуються посадові інструкції, що розробляються на підприємстві, установі для посадових осіб, інженерно-технічних осіб, службовців. Такі інструкції встановлюють права та обов’язки працівників, коло їх завдань, особисту відповідальність та ін.
2. Положення – це правовий акт, що встановлює основні правила організаційної діяльності підприємств та установ, а також їх структурних підрозділів.
Ці документи можуть бути як типовими, так і індивідуальними.
Типові розробляються і затверджуються вищестоящими органами управління.
Індивідуальні положення для окремих установ, організацій, підприємств розробляються на основі типових і затверджуються керівниками підприємств, організацій, установ.
Положення повинно мати такі реквізити: герб, найменування виду документа, назву установи, дату, місце видання, заголовок, гриф затвердження, текст.
Текст звичайно складається з таких розділів: 1. Загальні положення. 2. Власність і кошти підприємства. 3. Виробничо-господарська діяльність. 4. Права та обов’язки підприємства або його підрозділів. 5. Структура управління. 6. Реорганізація і ліквідація установи, підприємства, організації.
У першому розділі вказують цілі, що служили підставою для створення підприємства, установи, організації або їхніх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв’язки з іншими організаціями, підрозділами. У другому – вказуються основні та обігові кошти, порядок придбання власності, амортизаційні відрахування та їх призначення, прибуток, відрахування на преміювання робітників та службовців, житловий фонд, службові приміщення, порядок розпоряджання надлишками обігових коштів. В останніх розділах регламентується виробничо-господарська діяльність підприємства, визначаються завдання за якістю вироблюваної продукції.
3. Постанова – це правовий акт, що приймається вищими і деякими центральними органами колегіального управління для розв’язання найважливіших і принципових завдань, що стоять перед даними органами, і встановлення стабільних норм, правил поведінки.
Постанови видають КМУ на основі та для виконання законів, у деяких випадках – Верховна Рада, профкоми та ін.
Текст постанови складається з двох частин – констатуючої та ухвалюючої. Перша містить вступ, оцінку стану і, при необхідності, підстави для видання або посилання на правовий акт вищестоящого органу. В ухвалюючій частині наводиться перелік запропонованих заходів, визначаються виконавець та термін виконання.
Проекти постанов нерідко готують багато установ чи відомств. Постанови узгоджують з установами, інтересів яких вони торкаються, і представляють для візування керівникам.
Проект документа разом із супровідним листом і довідками про погодження (і розбіжностях, якщо вони є), підписаними керівниками установ, котрий відповідає за його видання.
ДОКУМЕНТИ З ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: договір, контракт, трудова угода. Господарська діяльність грунтується на договірних зобов’язаннях та передбачає в умовах цих договорів шляхи розв’язання певних суперечок, пов’язаних з термінами виконання робіт, з постачанням продукції чи з порушенням розрахункових відносин і т. ін.
Угода (договір) – це документ, що закріплює правові стосунки юридичних осіб (контрагентів) або фізичної особи з юридичною особою. Характер угоди, умови, термін виконання або дії, права й обов’язки сторін обов’язково відбиваються у відповідних пунктах договору (угоди)і складають сукупність даних, що забезпечують документу правову чинність. З точки зору структури тексту ці пункти являють собою блоки – текстові фрагменти з типовими заголовками та набором стандартних фраз. Мінімально таких модулів (блоків) повинно бути сім:
1) представлення сторін;
2) предмет договору(угоди);
3) обов’язки сторін;
4) умови та порядок розрахунків;
5) відповідальність
6) термін дії угоди(договору);
7) юридичні адреси та платіжні реквізити сторін.
Окрім зазначених, у текст угоди (договору) вводяться при необхідності такі пункти: спірні питання; вартість угоди; угоди (особливі умови); відповідальність сторін (санкції); порядок розрахунків (платежі і розрахунки); обставини неперевершеної сили (форс-мажор); гарантії виконання обов’язків (якість товару); порядок здачі і приймання робіт; порядок вирішення суперечок (арбітраж) тощо.
Заголовок документа з ключовим словом “угода” (угода про поставку, угода про підряд, угода про оренду, трудова угода, угода про надання послуг, угода про забезпечення електроенергією)являє собою словосполучення з іменником у знахідному відмінку з прийменником “про” або іменника “контракт” з родовим відмінком залежного слова (контакт оренди приміщення, контракт купівлі-продажу).
Використання будь-якої іншої відмінкової форми є неправильним.
У модулях (блоках) договору, контракту вказуються такі дані: Представлення сторін передбачає повну назву установи, організації і посаду осіб, що підписують документ. Окрім того, тут подаються підстави, на яких діють ці особи, і умовні позначки, які будуть заміняти їх у пакеті документа. Предмет договору. Тут вказується, що саме є спільною метою угоди: товарообмін, купівля-продаж тощо. Якщо в угоді відсутній блок “вартість”, то в цьому блоці вказується вартість угоди. Обов’язки сторін. У цьому блоці чітко формулюється, які саме обов’язки беруть на себе сторони, що укладають договір. Умови і порядок розрахунків. Записуються умови оплати виконаних послуг, отримання товару, порядок розрахунків. Відповідальність сторін. Формулюється, які санкції будуть застосовані до сторони, котра порушила взяті на себе обов’язки. Строк дії договору. Вказується початок і закінчення терміну дії договору, порядок його продовження або дострокового розірвання. Юридичні адреси та реквізити сторін. Указуються точні поштові адреси і банківські реквізити організації, проставляються підписи осіб, печатки організацій, які уклали договір.
Документи по особовому складу створюються з приводу прийняття працівників на роботу, звільнення їх, переведення на іншу роботу, надання відпусток, заохочення, накладання дисциплінарних стягнень. До таких документів належать: особові картки, заяви, накази по особовому складу, характеристики, автобіографії, анкети, доручення, розписки, особові справи, трудові книжки.
Довідково-інформаційні документи:
– Анотація
– Відгук
– Рецензія
– Висновок
– Довідка
– Звіт
– План
– Службові листи
– Оголошення
– Протокол, витяг з протоколу, резолюція
– Прес-реліз. Стаття
– Наукова робота (курсова, дипломна)
– Конспект
– Адреса
– Телефонограма, радіограма, факс
– Доповідна записка
– Пояснювальна записка
– Резолюція
– Повідомлення
До інформаційно-довідкових документів можна віднести різноманітні документи, якими підтверджуються певні факти, обгрунтовуються конкретні дії, відображається хід розгляду окремих питань тощо. До цієї групи документів належать різноманітні листи, телеграми, телефонограми, службові записки, акти, протоколи та інші документи.
Акти. Акт – це організаційний документ, який складається групою осіб для підтвердження встановлених фактів та подій.
Акт, як правило, оформляється на бланку і має такі реквізити: назва організації; гриф затвердження (при необхідності); назва виду документа (Акт); дата; індекс (номер); місце складання; заголовок до тексту; текст; підписи. Заголовок до тексту повинен відповідати на запитання: “чого?” (“Інвентаризації”, “Перевірки стану…” і т. д.).
Текст акта складається із вступної та констатуючої частин. У вступній частині вказуються підстави для складання акта та називаються особи, які склали акт або були присутні при цьому. При переліку осіб, що брали участь у складанні акта, вказуються їхні посади, прізвища та ініціали.
Якщо акт складено комісією, то першим вказується прізвище голови, а потім, за алфавітом, прізвища членів комісії. У констатуючій частині викладають суть, завдання, характер виконаної роботи, встановлені факти, пропозиції та висновки. Констатуюча частина може оформлятися у вигляді таблиці. У кінці тексту слід вказувати дані про кількість примірників складеного акта, місце їх знаходження або адресатів, яким вони направлені.
Акт підписується головою і членами комісії, а також особами, які брали участь у складанні акта (без зазначення посад). Особа, яка має зауваження до змісту акта, підписує його і викладає свою думку на окремому аркуші, який додається до акта.
Датою акта є дата актованої події.
Службові листи. Службовий лист – це один із основних засобів обміну інформацією між громадянами, установами, організаціями і підприємствами, а також засобом оперативного управління діяльністю організацій і установ.
Усі листи поділяються на такі види: ділові; особисті (приватні); рекомендаційні; прямої поштової реклами.
Ділові листи за функціональною ознакою поділяються на дві категорії:
Обліково-фінансові документи
– Акт
– Доручення
– Розписка
– Список
– Таблиця
– Накладна
Розпорядчі документи: ухвала, розпорядження, наказ (проект наказу), вказівка.
Розпорядча діяльність в органах державної податкової служби документується шляхом прийняття рішень колегії, видання наказів та розпоряджень.
Рішення колегії. Рішення як розпорядчий документ є правовим актом діяльності колегій органів державної податкової служби України. Його текст складається із двох взаємопов’язаних частин: констатуючої та розпорядчої. У констатуючій частині пояснюється, чим викликане рішення і включає в себе вступ, оцінку ситуації, переказується суть акта вищого органу управління, на виконання якого видається рішення.
У розпорядчій частині документа, яку прийнято розпочинати словами: “колегія вирішила:” дається перелік заходів, визначаються виконавці, вказуються терміни виконання. Важливо, щоб текст розпорядчої частини, який може поділятися на окремі пункти, був сформульований конкретно, чітко, ясно, не вступав у суперечність із раніше прийнятими розпорядчими документами. Рішення підписуються головою та секретарем колегії і втілюються у життя наказами керівників ОДПС або доводяться до виконавців у формі витягу з протоколу засідання колегії.
Накази. Накази за своїм змістом і призначенням поділяються на накази з питань основної діяльності, з кадрової роботи, праці і заробітної плати тощо. Наказ із питань основної діяльності – це розпорядчий документ, в якому керівником приймається управлінське рішення з організаційних питань, планування, звітності, фінансування, удосконалення структури тощо з метою повного і своєчасного виконання законів, рішень та доручень органів вищого рівня.
Накази бувають ініціативні та на виконання рішень вищих органів. Ініціативний наказ видається з метою оперативного впливу на діяльність колективу з урахуванням ситуації, яка склалася, та перспектив розвитку. Проекти наказів готуються працівниками установи, організації, погоджуються з керівниками чи головними спеціалістами відповідних структурних підрозділів, юридичною службою і підписуються керівником.
Накази вступають у силу з моменту їх підписання, якщо в тексті не вказано іншого терміну.
Накази оформляються на відповідних бланках і мають такі реквізити: назва установи, організації; назва виду документа (Наказ); дата; індекс; місце складання; заголовок до тексту; текст; підпис; візи; прізвище і номер телефону виконавця.
Текст наказу складається із двох частин: констатуючої та розпорядчої. У констатуючій частині може вказуватись мета і причини видання наказу, дається посилання на документ, який став підставою для підготовки наказу. У розпорядчій частині передбачаються необхідні заходи, прізвища відповідальних за їх виконання осіб, терміни виконання. Розпорядча частина починається словом “НАКАЗУЮ”, яке друкується великими літерами на окремому рядку без абзацу.
Розпорядча частина тексту наказу, як правило, поділяється на пункти, які позначаються арабськими цифрами. У кожному пункті вказується конкретна дія, виконавці і терміни виконання. В останньому пункті наказу, як правило, вказується посадова особа, на яку покладається контроль за виконанням наказу. У наказах, які видаються на виконання рішень вищих органів, констатуюча частина, як правило, не пишеться. Замість цього вказується, на виконання якого документа підготовлено наказ. Зміст доручень, вказаних у наказі, доводиться до конкретних виконавців найчастіше у формі витягів з наказу.
Розпорядження. З оперативних питань діяльності та для організації виконання доручень органів вищого рівня, наказів органів державної податкової служби, рішень колегій можуть видаватися розпорядження. Реквізити розпоряджень аналогічні реквізитам наказів. При цьому констатуюча частина тексту в них відділяється від розпорядчої словами: “ЗОБОВ’ЯЗУЮ”, “ПРОПОНУЮ”, “ДОРУЧАЮ”, “ВИМАГАЮ” та ін. Підписуватися розпорядження можуть, крім керівника, його заступниками в межах їх компетенції.
ДОДАТОК
Документи поділяються на види за кількома ознаками.
1. За найменуванням розрізняють: заяви, листи, телеграми, довідки, службові записки, інструкції, протоколи та ін.
2. За походженням документи поділяються на службові (офіційні) й особисті.
Службові документи створюються організаціями, підприємствами та службовими особами, які їх представляють. Вони оформляються відповідно до єдиних вимог.
Особисті документи створюють окремі особи поза сферою їх службової діяльності.
3. За місцем виникнення документи поділяються на внутрішні й зовнішні. До внутрішніх належать документи, що мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено; до зовнішніх – документи, які є результатом спілкування установи з іншими установами або організаціями.
4. За призначенням розрізняють документи організаційні, розпорядчі, обліково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу, інформаційні.
5. За напрямом документи поділяються на вхідні й вихідні.
6. За формою документи стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні).
Стандартні документи мають однакову форму і заповнюються у певній послідовності й відповідно до обов’язкових правил (типові листи, типові інструкції, типові положення).
Індивідуальні документи створюються в кожному конкретному випадку для розв’язання окремих ситуацій. Їх друкують або пишуть від руки (протоколи, накази, заяви).
7. За термінами виконання документи є звичайні безстрокові, термінові й дуже термінові.
Звичайні безстрокові документи виконуються в порядку загальної черги. Для термінових установлено строк виконання. До них належать також документи, які є терміновими за способом відправлення (телеграма, телефонограма). До дуже термінових належать документи з позначкою “дуже терміново”.
8. За ступенем гласності документи поділяються на загальні, таємні, для службового користування (ДСК). Таємні документи мають угорі праворуч позначку “Таємно”. Розголошення змісту такого документа веде до кримінальної відповідальності. Конфіденційним документам надається гриф обмеженого доступу “Для службового користування”, який проставляють у правому верхньому куті першої сторінки на відстані 104 мм від межі лівого берега.
9. За стадіями створення розрізняють оригінали, копії й виписки.
Оригінал – це основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Він має підпис керівника установи й за потреби завірений штампом і печаткою.
Копія – це точне відтворення оригіналу. На копії документа вгорі праворуч обов’язково робиться помітка “Копія”. Листуючись із підприємствами, організаціями й установами, у справах завжди залишають потрібні для довідок копії. Такі копії називаються відпуском.
Коли треба відтворити не весь документ, а лише його частину, робиться виписка (витяг) з нього.
Якщо документ загублено, видається його повторний примірник – дублікат. Юридично оригінал і дублікат рівноцінні.
10. За складністю документи поділяються на прості (односкладові) і складні.
11. За термінами зберігання документи бувають постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання.
12. За технікою відтворення документи можуть бути рукописними і відтвореними механічним способом.
Організацію роботи з документами та діяльність щодо їх створення називають діловодством.
Сукупність документів, пов’язаних між собою за походженням та призначенням, називається системою документації.
Формуляр документа
Документи з високим рівнем стандартизації складаються за затвердженою формою, тобто відповідно до формуляра-зразка.
Кожний документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами.
Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається формуляром. Формуляр-зразок – це модель побудови однотипних документів. Він передбачає такі реквізити та порядок їх розміщення в організаційно-розпорядчих документах:
01 – зображення Державного герба України, герба Автономної Республіки Крим;
02 – зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування);
03 – зображення нагород;
04 – код організації;
05 – код форми документа;
06 – назву організації вищого рівня;
07 – назву організації;
08 – назву структурного підрозділу організації;
09 – довідкові дані про організацію;
10 – назву виду документа;
11 – дату документа;
12 – реєстраційний індекс документа;
13 – посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь;
14 – місце складання або видання документа;
15 – гриф обмеження доступу до документа;
16 – адресат;
17 – гриф затвердження документа;
18 – резолюцію;
19 – заголовок до тексту документа;
20 – відмітку про контроль;
21 – текст документа;
22 – відмітку про наявність додатків;
23 – підпис;
24 – гриф погодження документа;
25 – візи документа;
26 – відбиток печатки;
27 – відмітку про засвідчення копії;
28 – прізвище виконавця і номер його телефону;
29 – відмітку про виконання документа і направлення його до справи;
30 – відмітку про наявність документа в електронній формі;
31 – відмітку про надходження документа до організації;
32 – запис про державну реєстрацію.
Розрізняють два основних види формулярів – з поздовжнім і кутовим розміщенням реквізитів. У різних видах документів склад реквізитів неоднаковий і залежить від змісту, призначення і способу опрацювання. Кожний реквізит має чітко визначене місце, що робить документи зручними для зорового сприйняття і спрощує їх опрацювання.
Бланк документа – це стандартний аркуш паперу з відтвореною на ньому постійною інформацією документа й місцем, відведеним для змінної. Бланки заповнюють конкретними відомостями. Найпоширенішими є бланки актів, довідок, наказів, протоколів, листів.
Застосування бланків під час складання документів підвищує культуру ділового спілкування, надає інформації офіційного характеру.
Related posts:
- Трудова угода – Документи з господарсько-договірної діяльності ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.4. Документи з господарсько-договірної діяльності Трудова угода Трудова угода – це документ, що укладається між організацією (-ями) і працівником (-ами), який (-і) не входить до складу цієї організації, для виконання певних видів робіт, коли ці роботи не можуть бути виконані на договірних засадах з відповідними установами та […]...
- Контракт – Документи з господарсько-договірної діяльності ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.4. Документи з господарсько-договірної діяльності Контракт Контракт – це правовий документ, що засвідчує певну домовленість між партнерами (підприємством чи установою) й працівником про засади спільної виробничої та творчої діяльності. Через контракт громадяни реалізують право розпоряджатися своїми здібностями до праці згідно із Законами України “Про підприємство”, “Про власність”. […]...
- Звіт – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Звіт Звіт – це документ, в якому подається в письмовій формі повідомлення про виконання якоїсь роботи. Реквізити: – назва виду документа (звіт); – період, за який складається звіт, назва установи, організації, підприємства; – текст; – підпис; – дата складання звіту, індекс документа; – гриф […]...
- Факс – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Факс Факс – узагальнена назва різноманітних за змістом документів, що безпосередньо за допомогою телекомунікативного зв’язку та принтера надходять до організації, установи, підприємства, фірми. Реквізити: – назва документа (факс); – дата; – назва адресата, установи, яка передає факс; – прізвище, посада особи, що підписала документ; […]...
- Договір постачання (поставки) – Договір. Різновиди договорів – Документи з господарсько-договірної діяльності ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.4. Документи з господарсько-договірної діяльності Ключові слова: договір, трудова угода, контракт. Договір. Різновиди договорів Договір – це угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Договір може бути укладено між окремими громадянами, між громадянами й організаціями та між організаціями. Існують […]...
- Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та енергійного ставлення працівників до справи. Професіоналізм (відповідна професійна підготовка, постійна обізнаність зі станом справ, великий досвід у відповідній сфері управління), активність, ініціативність та працьовитість – це далеко не повний перелік […]...
- Заява – Документи з кадрових питань ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.2. Розпорядчі документи Документи з кадрових питань Заява. Характеристика. Автобіографія. Резюме. Ключові слова: · заява, · характеристика, · автобіографія. Заява Заява – це документ, який містить прохання або пропозицію однієї чи кількох осіб, адресовану установі або посадовій особі. Заяви з кадрових питань складаються з таких реквізитів: – […]...
- Положення – Організаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.1. Організаційні документи Ключові слова: положення, інструкція, правила. Положення Положення – це правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються. Положення складають переважно при створенні нових установ, організацій і підприємств (філій). […]...
- Інструкція – Організаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.1. Організаційні документи Інструкція Інструкція – це правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносини установ, закладів, підприємств, службових осіб. Групи 3 техніки безпеки 3 експлуатації Посадова Різного обладнання Інструкція затверджується вищими […]...
- Характеристика – Документи з кадрових питань ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.2. Розпорядчі документи Документи з кадрових питань Характеристика Характеристика – документ, в якому оцінюються ділові та моральні якості працівника. Характеристика подається при вступі до вищих навчальних закладів і технікумів, при висуванні на виборні посади, а також за конкурсом до науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів тощо. Реквізити: – […]...
- Правила – Організаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.1. Організаційні документи Правила Правила – це службові документи організаційного характеру, в яких викладаються настанови або вимоги, що регламентують певний порядок будь-яких дій, поведінки. Існують такі групи правил: 1. Правила внутрішнього трудового розпорядку. 2. Правила підготовки документації для здавання до архіву. 3. Правила експлуатації та ін. За […]...
- Довідка – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Довідка Довідка – документ, що містить опис та підтвердження тих чи інших фактів і подій. Реквізити: – назва відомства, установи (адресат); – назва виду документа (довідка); – дата; – місце укладання; – заголовок до тексту; – текст; – підпис; – печатка....
- Витяг із протоколу – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Витяг із протоколу Витяг із протоколу – один із наймасовіших видів документації, що надсилається (передається) окремим особам (підприємствам). Реквізити: – номер відповідного документа; – назва органу, засідання, наради; – дата; – порядок денний; – текст з цього питання....
- Телефонограма – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Телефонограма Телефонограма – це документ, який передається телефоном, фіксується у спеціальній книзі (журналі) і містить розпорядження, інформацію вищих органів. Особа, якій адресується телефонограма, після ознайомлення з текстом ставить свій підпис і таким чином підтверджує свою відповідальність за виконання переданих розпоряджень або доведення інформації до […]...
- Телеграма – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Телеграма Телеграма – це документ, який передається телеграфом, має гранично стислий текст, викликаний потребою негайного втручання в певну справу, термінового інформування когось про щось. Текст телеграми містить словесну та цифрову інформацію. Телеграма пишеться без абзаців, переносів, розрізнення великих і малих літер, розділових знаків (при […]...
- Засновницькі документи підприємства Засновницькі документи підприємства – статут і засновницький (установчий) договір (з урахуванням їх структури), які підтверджують статус юридичної особи. Для створення малих приватних підприємств, заснованих на особистій власності фізичної особи та його власній праці, потрібен лише статут підприємства; для відкритого товариства, командитного товариства, розширеного командитного товариства, негласного товариства – засновницький договір; для всіх інших видів підприємств […]...
- Доповідна записка – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Доповідна записка Доповідна записка – документ, адресований керівникові даної чи вищої установи з інформацією про ситуацію, що склалася, про наявні факти, явища, про виконану роботу з висновками та пропозиціями автора. Групи: 1. Звітні. 2. Інформаційні. 3. Ініціативні. Реквізити: – адресат; – ініціали посадової особи […]...
- Доручення – Обліково-фінансові документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.5. Обліково-фінансові документи Доручення Доручення – це письмове повноваження, що видається установою (організацією, підприємством) або окремою особою іншій для подання третій особі (установі, організації) при здійсненні якихось юридичних дій, одержанні певних коштів або матеріальних цінностей. Залежно від того, хто оформляє повноваження, доручення бувають: службові; особисті. Серед особистих […]...
- Повідомлення – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Повідомлення Один з поширених документів довідково-інформаційного характеру – повідомлення (повістка-запрошення) про засідання, збори, конференцію і т. ін. Повідомлення є різновидом ініціативного листа. Тому і формуляр його має ті ж самі реквізити. У заголовку великими літерами вказують різновид документа (ПОВІДОМЛЕННЯ), а малими – мету майбутнього […]...
- Автобіографія – Документи з кадрових питань ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.2. Розпорядчі документи Документи з кадрових питань Автобіографія Автобіографія – документ, в якому особа, що його складає, подає опис свого життя та діяльності. В автобіографії кожне нове повідомлення починається з абзацу. Реквізити: – прізвище, ім’я, по батькові у Н. в.; – дата, місце народження; – відомості про […]...
- Пояснювальна записка – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Пояснювальна записка Пояснювальна записка з’ясовує зміст певних положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо) або пояснює причини певного факту, вчинку, події. Оформляється аналогічно доповідній записці. Адреса розташовується на конверті таким чином: У випадку неправильного адресування листи повертаються відправникам....
- Протокол – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Протокол Протокол – документ колегіальних органів, у якому фіксується місце, час і мета проведення зборів, конференцій, засідань, нарад, обговорень тощо, склад присутніх, зміст доповідей, виступів, що заслухані, та ухвали з обговорених питань. Протокол укладає офіційна компетентна особа, що засвідчує той чи інший факт. Групи: […]...
- Розписка – Обліково-фінансові документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.5. Обліково-фінансові документи Розписка Розписка – це письмовий документ, який підтверджує якусь дію, що відбулася, найчастіше одержання грошей або матеріальних цінностей від установи (організації, підприємства) або приватної особи, завірений підписом одержувача. Розписка складається довільно, але може містити такі основні реквізити: – найменування документа (розписка); – посада; – […]...
- Банківські розрахунково-грошові документи Банківські розрахунково-грошові документи – документи, на підставі яких здійснюють банківські операції. За джерелами виготовлення розрізняють клієнтські (платіжні доручення, чеки, вимоги доручень та ін.) і банківські (авізо, меморіальні, витратні, позабалансові ордери) Б. р.-г. д.; за економічним змістом – прихідні касові (прихідні касові ордери, об’яви про внесення готівки, супровідні відомості до інкасаторських сумок), меморіальні (розрахункові чеки, доручення, […]...
- Перелік – Обліково-фінансові документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.5. Обліково-фінансові документи Перелік Перелік – це перерахування предметів, осіб і об’єктів, на які поширюються певні норми та вимоги. Список і перелік – дуже близькі документи, які різняться за призначенням. Список і перелік містять такі реквізити: – номер; – тематичний заголовок; – основну частину, що містить графи […]...
- Виконавчі документи Виконавчі документи – письмові документи встановленої форми і змісту, які видаються судовими та іншими юрисдикційними органами як підстава для примусового виконання прийнятих ними рішень, ухвал та інших актів. До В. д. належать виконавчі листи суду; виконавчі написи нотаріальних органів; накази арбітражного суду; посвідчення комісій з питань трудових спорів підприємств, установ, організацій; неоплачені вчасно платіжні вимоги, […]...
- Резюме – Документи з кадрових питань ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.2. Розпорядчі документи Документи з кадрових питань Резюме Резюме – це коротка довідка про освітні, професійні й особисті дані. Резюме має бути детальним, але стислим. Реквізити: – прізвище, ім’я, по батькові у Н. в.; – дата, місце народження; – відомості про навчання (від останнього навчального закладу до […]...
- Бухгалтерські документи і вимоги щодо їх оформлення БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Розділ 6. Документація та інвентаризація 6.1. Бухгалтерські документи і вимоги щодо Їх оформлення Предметом бухгалтерського обліку є сукупність об’єктів, які можна об’єднати у три групи: 1) господарські засоби; 2) джерела утворення господарських засобів; 3) господарські процеси. Відправним моментом при відображенні об’єктів в обліку є їх документування. Це […]...
- Психологічна структура діяльності – Психологічні основи діяльності людини ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 2. Особистість у діяльності і спілкуванні 2.1. Психологічні основи діяльності людини 2.1.2 Психологічна структура діяльності Аналіз психологічної структури діяльності найчастіше здійснюють, послуговуючись мотиваційним і операційним підходами. їх основи закладено в працях Л. Виготського, С. Рубінштейна, О. Леонтьева та ін. Мотиваційний підхід до аналізу діяльності. Передбачає виділення таких складових діяльності, як потреба, мета […]...
- Консенсуальний договір Консенсуальний договір – договір, який передбачає згоду сторін з усіх істотних умов. К. д. вважаються укладеними з моменту досягнення згоди сторін. Передача речі, здійснення дій відбуваються з метою виконання їх. Більшість договорів є консенсуальними, наприклад, договір купівлі – продажу, договір підряду, договір комісії та ін....
- Поняття діяльності – ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ Поняття діяльності Людська діяльність має соціальний характер. Вона не лише забезпечує пристосування людини до умов життя, а й активізує її відповідно до своїх потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини відбувається свідомо й цілеспрямовано. Особистість як суб’єкт діяльності взаємодіє зі середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, […]...
- Освоєння діяльності – Психологічні основи діяльності людини ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 2. Особистість у діяльності і спілкуванні 2.1. Психологічні основи діяльності людини 2.1.3 Освоєння діяльності Освоєння діяльності відбувається через освоєння дій, за допомогою яких вона реалізується. У кожній дії виділяють моторні (рухові), сенсорні (чуттєві) і центральні компоненти, що відповідно здійснюють її виконання, контроль і регулювання. Способи виконання, контролю і регулювання дій, які використовує […]...
- Психологічна структура діяльності – ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ Психологічна структура діяльності Діяльність є цілеспрямованим процесом взаємодії людини з навколишнім світом. У ній людина реалізує своє ставлення до світу, людей, предметів, явищ і до самої себе. У діяльності ніби “зливається” людська індивідуальність, її сутність і об’єктивний світ. Дієвість механізму такої взаємодії розкривається у виявленні функціонального призначення кожного структурного […]...
- Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності – порядок підготовки комплекту установчих документів та надання економічному суб’єкту свідоцтва на право займатися підприємництвом. Здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради народних депутатів або в районній раді за місцезнаходженням керівного органу (правління, дирекції та ін.) чи місцепроживанням суб’єктів бізнесу. Для Д. р. с. п. д. юридичній особі […]...
- Аналіз діяльності підприємства Аналіз діяльності підприємства (анализ деятельности предприятия) – проводиться власними економічно-фінансовими структурними підрозділами організацій, підприємств, фірм або з зазначенням консалтингових організацій, аудиторських фірм з метою оцінки фінансового стану, результатів господарської діяльності за певний період (звітний рік, півріччя, квартал). Здійснюється шляхом вивчення даних оперативної статистики за поточний рік чи порівняння з минулим роком з використанням господарсько-фінансових показників […]...
- Стадії управлінської діяльності Стадії управлінської діяльності – відносно самостійні й логічно пов’язані між собою послідовні етапи управлінської діяльності, що передбачають застосування відповідних форм і методів. С. у. д. є: 1) збирання, систематизація певної сукупності інформації, її аналіз та оцінка на цій основі управлінської ситуації; 2) прогнозування і вибір альтернативних варіантів дій щодо збереження і зміни стану управлінської ситуації, […]...
- Список – Обліково-фінансові документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.5. Обліково-фінансові документи Список Список – це документ, який містить перелік осіб, предметів з метою інформації або реєстрації (наприклад: список дільниць, цехів виробництва зі шкідливими і важкими умовами праці; список інженерно-технічних працівників та ін.). Складається у формі таблиці, у першій графі якої вказуються номери по порядку, далі […]...
- Візитна картка – Довідково-інформаційні документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.3. Довідково-інформаційні документи Візитна картка Візитна картка – невеликий аркуш картону (звичайно 9×5 см, іноді 6×10 см), на якому друкується прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, посада, адреса, телефон, телекс, факс. Візитна картка посадової особи-чоловіка на сантиметр більша за візитну картку жінки ( у Великобританії – навпаки). […]...
- Планування міжнародної діяльності Планування міжнародної діяльності – планомірне формулювання короткотермінових і довготермінових цілей і завдань та розподіл ресурсів (робочої сили, капіталів, технології, інформації) в міжнародному плані для досягнення основної мети організації. П. м. д. базується на оцінці багатонаціонального зовнішнього середовища, визначенні майбутніх світових можливостей і загроз, формулюванні глобальних цілей і стратегії підприємства, фірми, компанії в контексті оцінки зовнішніх […]...
- Орієнтовний компонент. Орієнтовна частина діяльності – ПОКОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник РОЗДІЛ 3 3 . ПОКОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 3.2. Орієнтовний компонент. Орієнтовна частина діяльності У вітчизняній психології вважаються загальновизнаними такі компоненти діяльності: – власне діяльність як процес активності суб’єкта, яка відповідає мотивові як усвідомленій потребі; – дія, відповідна тій чи іншій меті, що відображає предмет потреби; – операція, що відповідає умовам, […]...