Науково-пізнавальна діяльність
Філософія посбіник Тема 7. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ § 1. Особливості наукового пізнання Науково-пізнавальна діяльність Це питання має тісний зв’язок з темою “гносеологія”, де ми розглянули загальні виміри всіх різновидів пізнання (буденного, філософського, релігійного, естетичного тощо).
Особливий розділ філософії
Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Особливий розділ філософії “Темний” опис діалектики плину сущого не є простою забаганкою античного філософа Геракліта. Причиною темноти є природа діалектичного процесу,
Класична і післякласична філософська антропологія
Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Класична і післякласична філософська антропологія Фейєрбахом завершується класична філософія і починається післякласична. Для розуміння останньої важливо знати, чим нова епоха різниться від
Введення терміна “філософія історії”
Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Введення терміна “філософія історії” Термін “філософія історії” був введений до філософського обігу трохи раніше – у добу Просвітництва – Вольтером (1694 –
Основні компоненти цінностей
Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 3. Культурологія та аксіологія Основні компоненти цінностей У сучасних теоретичних вимірах цінність розглядають як предмет, який має певну користь і здатний задовольняти ту чи іншу потребу людини,
Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози
Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози Бенедикт Спіноза (1632-1677) – голландський філософ, послідовник і до певної міри учень Р. Декарта. Водночас він був найбільш послідовним
Філософська антропологія та спеціальні науки про людину
Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Функцію самоусвідомлення тою чи іншою мірою в принципі виконує кожний прояв людського духу – така його природа. Наука як певний історичний тип або форма
Духовність, творчість, свобода, відповідальність
Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Духовність, творчість, свобода, відповідальність З усього вищесказаного випливає висновок про нерозривну єдність духовності – та креативного, творчого потенціалу людини. Проте ця єдність далебі не
Освітні витоки філософування
Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками нових поколінь міфоінформація робила цих представників своїми носіями. Вона
Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого
Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Традиційно людина розглядалася у філософії як істота, позбавлена статі, що було результатом абстрактно – есенційного підходу до неї. Сучасна філософська антропологія прагне вийти