ДУМИ
Урок 10. ДУМИ
Вступ
Сьогодні ми дізнаємось, як колись виникали твори подібного змісту. Ми вже познайомилися з таким жанром української пісенної творчості, як історичні пісні. Вони так називаються, оскільки їх головними героями є історичні особи, подвиги яких закарбувалися в народній пам’яті.
За допомогою історичних пісень ми можемо відкрити різні сторінки історії нашого народу.
Розповідь про особливості історичних пісень
Наш народ із давніх-давен жив мирною працею, обробляв землю, вирощував жито-пшеницю. Однак його найбойовіша,
Про них розповідається в українській народній козацькій пісні “Ой на горі та й женці жнуть”.
Послухайте її, зверніть увагу на особливості, які характерні не тільки цій, а й іншим історичним пісням:
– хоровий спів без супроводу з розгорнутим підголосковим багатоголоссям,
– типовий для українського багатоголосся паралельний рух голосів,
–
– відносно вільний рух кожного голосу.
Демонстрація української народної пісні “Ой на горі та й женці жнуть”
Продовження розучування пісні “Ой на горі та й женці жнуть”
1. Ой на горі та й женці жнуть, Двічі
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Козаки йдуть!
2. Попереду Дорошенко Двічі
Веде своє військо,
Військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Хорошенько!
3. А позаду Сагайдачний, Двічі
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Необачний!
Караоке. Пісня “Ой на горі та й женці жнуть”
Відомості Про Особливості Жанру Дум
Ми вже знаємо багато жанрів української пісенної творчості: ліричні, жартівливі, колискові та історичні пісні. Зі зразками цих жанрів можна зустрітися і у творчості інших народів. Існує жанр, який характерний тільки українському народові, – це думи.
Думами називають пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом під акомпанемент музичних інструментів (кобзи, бандури чи ліри).
За розміром дума, як правило, більша за пісню, хоч і має з нею спільні риси.
У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, в них оспівуються народні герої, керівники народних повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки.
У соціально-побутових та родинно-побутових думах порушуються морально-етичні проблеми.
Розповідь про кобзарів – народних співців, виконавців дум
Виконавцями дум були народні співці України – кобзарі. Вони не тільки їх виконували, але і складали.
Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі святої Софії в Києві досі зберігся найдавніший портрет бандуриста.
Козак Мамай на картинах зображений не просто воїном, а ще й музикою.
Кобзарі мандрували із села в село, від міста до міста. Їх прихід ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври в їх виконанні. Мало хто з лірників, кобзарів чи бандуристів мав власне житло, а якщо і мав, то не було йому коли доглядати домівку: господар постійно блукав по світах.
Кожен українець мав за честь запросити мандрівного співця переночувати в його хаті, скуштувати хліба-солі.
Відомості про події, що описуються в думі “Іван Богун”
Кобзарі були виконавцями славетних українських дум. Однією з них є дума “Іван Богун”. Вона зображає один із епізодів визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Повстання очолив гетьман Богдан Хмельницький. На його заклик український народ одностайно піднявся на боротьбу і здобув блискучі перемоги над шляхтою. Одним із соратників Богдана Хмельницького був вінницький полковник Іван Богун.
Хоча за текстом думи дія відбувається у Вінниці, в її основі можуть лежати події, пов’язані з битвою під Уманню.
Взимку 1654-55 років на Україну вторглися татарські орди з метою грабунку і надання військової допомоги шляхетській Польщі.
10 січня 1655 року польсько-татарське військо облягло Умань. Захистом міста керував прославлений полковник Іван Богун. Умань була оточена високими валами і глибокими ровами. Щоб зробити вали недоступними, Богун наказав обливати їх водою і перетворити на слизькі льодяні гори.
Облога тривала 4 дні. Оточеним не вистачало провіанту, дошкуляв сильний мороз. У запеклих боях значних втрат зазнали обидві сторони. Сили оборонців танули. У вирішальний момент Богун зі своїми загонами непомітно вийшов із Умані, вдарив у тил польсько-татарському війську і після кровопролитного бою з’єднався з військом Хмельницького, яке поспішало на допомогу.
Унаслідок важких і тривалих боїв просування ворога углиб України було зупинено.
Речитативна декламація думи “Іван Богун”
Отже, Іван Богун став народним героєм. Недарма слава про його подвиги дійшла і до нашого часу. Спробуймо й ми розповісти про Івана Богуна в стилі народної думи – імпровізаційно-речитативно.
Імпровізаційно – це вигадуючи і одразу виконуючи мелодію до тексту, речитативом – співом, наближеним до мови. А ось вам і текст!
У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун.
“Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!”
Багато він ляхів та турків порубав, “в річку Буг утопляв”.
Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати листа Хмельницькому, просив у гетьмана батьківської поради та підмоги:
“Просто Бога й тебе,
Дай помочі, порадь і повесели нас!..”
Зачувши це, Хмельницький через чотири доби прибув до Вінниці, знищив турецько-польське військо і визволив Богуна з козаками. Щиро дякував його за спасіння Іван Богун:
Слава Богу і хвала гетьману,
Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!
Підсумки Уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості – думами, а також визначили особливості звучання цих творів на прикладі думи “Іван Богун”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...