Головна ⇒ 📌Історія ⇒ Екологія: сучасне становище та перспективи

Екологія: сучасне становище та перспективи

ТЕМА 9. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

§ 32. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності

2. Екологія: сучасне становище та перспективи.

Забруднення довкілля досягло безпрецедентних масштабів – “екологічне житло” людини становить майже 1/4 земної суші, але лише десята частина цієї площі придатна для землеробства. Через непродумане використання інтенсивних сільськогосподарських технологій вона щороку зменшується приблизно на 5 млн гектарів.

Масове застосування пестицидів і гербіцидів знищує

грунтоутворювальну флору та фауну, водночас сприяючи розмноженню шкідливих комах і бактерій. Нині існують майже 400 видів шкідників рослин, які мають стійкість до впливу хімічних препаратів.

Швидкими темпами відбувається забруднення атмосфери шкідливими продуктами металургійної, хімічної, залізорудної промисловості, а також індивідуальними транспортними засобами. Щорічно до атмосфери потрапляє понад 200 млн т вуглекислого газу, 150 млн т двоокису сірки, 55 млн т окислів азоту та багато іншого – загалом майже 23 млрд т газів і понад 1 млрд т інших сполук. Понад 350 млн автомашин поглинають кисень, необхідний для

дихання 1 млрд

Багато видів представників дикої природи гинуть через негативний вплив техногенних чинників

Звалище радіаційно забрудненої техніки

Забруднення атмосфери створює загрозу існуванню людства

Людей і викидають у повітря до 200 різноманітних отруйних речовин. На кожного жителя Землі щорічно припадає майже 20 т відходів (промислових, побутових та ін.).

Унаслідок цього рівень забрудненості повітря у великих містах у десятки та сотні разів перевищує встановлені граничні екологічні норми, а озоновий атмосферний шар усе слабкіше захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання. Пошкодження озонового шару, яке прогресує зі швидкістю 1 -2 % на рік, спричинює так званий парниковий ефект, який проявляється кліматичними змінами, пов’язаними з підвищенням температури поверхні Землі, наслідки яких навіть важко передбачити. Танення льодовиків в Антарктиді та Гренландії може призвести до затоплення значної частини земної суші.

Не краще становище з водою, головним споживачем якої (майже 70 %) є сільське господарство. Учені стверджують, що наявних водних джерел вистачатиме, навіть якщо витрати зростуть удвічі. Проте непокоїть якість цієї води, яка забруднюється каналізаційними стоками, продуктами промислових відходів й пестицидами. Через кожні 5 років кількість споживачів неякісної води у світі збільшується приблизно на 100 млн. Три чверті населення країн “третього світу” взагалі користуються водою, що не проходить жодного санітарного очищення. До речі, забруднена вода – причина майже 80 % інфекційних захворювань.

Під загрозою знаходиться й Світовий океан, куди щорічно скидається понад 600 млрд т забруднених промислових відходів. Існують великі “мертві” ділянки води, забруднені нафтою. Риба, яку виловлюють у Світовому океані, відповідно, також забруднена.

Мовою документів

З відозви Генерального секретаря ООН П. Гі Муна з нагоди Всесвітнього дня океанів

8 червня 2010 року

Океани відіграють провідну роль у нашому повсякденному житті. Вони – невід’ємна частина процесу сталого розвитку та важливий об’єкт наукових досліджень… Однак щоб повною мірою скористатися благами, які дарують нам океани, ми повинні вирішити проблему руйнівного впливу на них діяльності людини. Різноманітні біологічні види, що живуть в океанах, перебувають під загрозою, що неухильно зростає. Надмірна експлуатація живих ресурсів моря, зміна клімату та забруднення океанів небезпечними для них речовинами й відходами виробничої діяльності – усе це являє серйозну загрозу для морського середовища. Так само це стосується й злочинної діяльності, зокрема піратства, що має серйозні наслідки для безпеки судноплавства та мореплавців… У другу річницю Всесвітнього дня океанів я закликаю уряди та громадян, де б вони не перебували, визнати неминущу цінність Світового океану – і долучити свій внесок для забезпечення його здоров’я та життєздатності.

Значна частина лісів знищується внаслідок пожеж

Незважаючи на заходи світового співтовариства, спрямовані на збереження та відновлення лісів, які справедливо називають “зеленими легенями планети”, їх площа продовжує катастрофічно зменшуватися. За даними експертів Продовольчої та Сільськогосподарської організації ООН, площа вологих тропічних лісів у 2001-2010 pp. зменшилася на 8,5 % – більше, аніж за попереднє десятиліття, і зменшується настільки стрімко, що це може спричинити зникнення майже 135 видів рослин, тварин і комах щоденно, а за рік ці втрати становитимуть уже понад 50 тис. видів. Аналогічна ситуація спостерігається і в інших лісах, причому основною причиною цього явища є діяльність людини: комерційні вирубування, розширення площ під посіви сільськогосподарських культур, пасовища, тваринницькі ферми, сільськогосподарські угіддя, а також будівництво гребель, прокладання доріг і трубопроводів, гірничорудні розробки тощо. У світовому масштабі площі лісів зменшуються зі швидкістю 13 млн га на рік (відновлюється лише 1/10 частина). Території країн колишнього СРСР дуже засмічені – навіть у Сибіру поблизу великих міст ліси перетворюються на звалища.

З метою порятунку зелених насаджень у розвинених країнах багатьом лісовим масивам надається статус особливої зони охорони, їх усе частіше бере під контроль держава. Площа приватних лісів повсюдно зменшується. Ця тенденція найяскравіше проявляється в Північній Америці. Так, у Канаді 95 % лісів належать провінціям, а в США державних лісів хоча й набагато менше (усього 55 %), але протягом останніх років їх площа постійно зростає.