ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ)

Related posts:

1. ІНФОРМАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – сукупність даних про динаміку кільк. та якісних змін стану прир. ресурсів, їх взаємозв’язок, а також про потреби існуючих та прогнозованих форм господарювання для розвитку цивілізованого суспільства....
2. ЗАКОНИ ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – зібрання основних юридичних норм, що регулюють користування будь-якими прир. ресурсами (атмосфери, надр, лісів, тваринного світу та ін.) у межах держави. На основі цих законів відповідні відомства створюють підзаконні акти (напр., правила полювання, правила ведення бурових робіт тощо), в яких установлюються конкретні вимоги щодо користування прир. […]...
3. СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – нетривале різке порушення технол. циклів використання прир. ресурсів, що призводить до несприятливих наслідків аж до екол. катастрофи та виникнення стихійного лиха (прорив дамби ГЕС, напр., може спричинити паводок). Див. також Аварія екологічна....
4. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ – заходи, спрямовані на запобігання негативному впливу виробничих процесів на прир. середовище. Здійснюється шляхом впровадження безвідхідних технологій або зведенням до мінімуму шкідливих викидів....
5. НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
6. ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ – найважливіший принцип природоохоронної політики. Він означає, що відповідальність за не запобігання шкідливим впливам на навколишнє середовище і ліквідацію екол. шкоди повинен нести той, хто цей вплив спричинив. При цьому винуватцями екол. порушень вважають не лише тих, хто створює навантаження на навколишнє середовище в процесі […]...
7. АМОНОТЕЛІЯ Екологія – охорона природи АМОНОТЕЛІЯ – виділення тваринами в навколишнє середовище аміаку – кінцевого продукту азотистого обміну, що переважає у більшості водяних безхребетних та риб....
8. УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ – забезпечення виконання норм та вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва, в т. ч. його продукції, на навколишнє середовище; рац. використання прир. ресурсів, їх відновлення та відтворення....
9. СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність надорганізмених систем різного рівня (популяцій, видів, біогеоценозів, біосфери) протидіяти натиску сукупності впливів людства на прир. Середовище, різні компоненти якого перебувають у дин. рівновазі....
10. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
11. ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та настільки, наскільки навколишнє прир. середовище відповідає ген. можливостям пристосування цього виду до його змін та коливань....
12. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
13. СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ – будь-яке середовище, що спричинює або посилює корозію металів чи виробів з них, унаслідок фіз.-хім. або біол. впливів....
14. СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – прир. середовище, певним чином змінене людиною....
15. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
16. МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ – спостереження за загально-біосферними, в основному прир. явищами без накладання на них антроп. регіональних впливів....
17. УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ Екологія – охорона природи УМОВИ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ – сукупність прир. умов та прямих і непрямих впливів діяльності людини на природу....
18. БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – комплекс умов, що забезпечують найменший рівень несприятливого впливу умов природи та технол. Процесів її освоєння на здоров’я людини. Особливо важлива соц. складова Б. в п., оскільки найменший стрес підвищує ризик захворювання людей....
19. ЛІСІВНИЦТВО СОЦІАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЛІСІВНИЦТВО СОЦІАЛЬНЕ – лісівництво, спрямоване не на отримання лісотоварної продукції, а на створення найліпшого для життя людини довкілля, включаючи в це поняття як прир. середовище існування, рекреацію, захисне лісорозведення, так і традиційні способи використання лісу місцевим населенням....
20. ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ – створення великого машинного виробництва, розвиненої пром-сті шляхом будівництва сучасних підприємств, упровадження кращих технологій, найновіших досягнень науки і техніки в усі галузі виробництва. І. активно впливає на прир. ресурси, середовище життя. Часто І. спричинює екол. проблемні ситуації....
21. АЕРОМЕТОДИ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи АЕРОМЕТОДИ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – методи дослідження і картографування природних ландшафтів, ресурсів та ін. природних об’єктів і явищ за допомогою літальних апаратів. Аерофотозйомка, теплова зйомка (за тепловими властивостями об’єктів), радіолокаційна, багатозональна зйомка (у кількох зонах спектра) тощо....
22. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
23. АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – див. Ситуація аварійна в природокористуванні....
24. ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) ЗАКОНИ У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) ЗАКОНИ У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – див. Закони юридичні (правові) у природокористуванні....
25. ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – ступінь концентрованості глибини та напруженості антроп. впливу на прир. середовище з метою задоволення потреб суспільства. І. п. в Україні досягла високого рівня, що видно, насамперед, з інтенсивності с.-г. природокористування, яке здійснюється з використанням комплексної механізації, хімізації землеробства, меліорації земель, впровадженням ресурсозберігаючих технологій і системи природоохоронних заходів....
26. АВАРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АВАРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – поняття, суворо визначене в правових актах про захист від шкідливих впливів, дій. Виникає в разі, коли певні виробничі чи інші об’єкти викидають у навколишнє середовище шкідливі речовини в таких розмірах, що створюється реальна загальна загроза населенню, довкіллю, матер. цінностям. Так, лише у 1993 р. в Україні зафіксовано 282 […]...
27. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
28. ТЕПЛОВІДДАЧА Екологія – охорона природи ТЕПЛОВІДДАЧА – виділення теплоти в навколишнє середовище організмами в процесі їхньої життєдіяльності....
29. РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА – обмеження госп. діяльності, часткова охорона прир. комплексу, яка забезпечує збереження об’єкта (напр., популяції), групи об’єктів або ландшафту загалом. Характерною ознакою Р. з. незалежно від суворості охорони є її спрямованість на збереження або посилений розвиток одного з компонентів, що утворюють середовище, або одного з об’єктів прир. комплексу....
30. ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ – 1) зміни прир. хім. властивостей середовища, що перевищують середньобагаторічні коливання кількостей будь-яких речовин для даного періоду; 2) надходження в середовище хім. речовин, яких раніше в ньому не було, або наближення їх прир. конц. до рівня, що перевищує звичайну норму....
31. ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – просторово обмежений комплекс певних прир. ресурсів, для яких характерне взаємозумовлене використання їх у межах конкретних технологій....
32. ВИКИД АВАРІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД АВАРІЙНИЙ – потрапляння забруднювальних речовин у навколишнє середовище внаслідок порушення технол. процесу або аварії....
33. ВИКИД СУКУПНИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД СУКУПНИЙ – сумарна величина викиду всіх забруднювальних речовин у навколишнє середовище за одиницю часу....
34. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – саморегулювання системи, що базується на різноякісності її численних складових підсистем, які відбираються в результаті зовн. впливів середовища та внутр. взаємодій у самій системі (напр., прир. добір)....
35. СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ – перетворені людиною (культ.) прир. ландшафти та створені нею агроценози, в т. ч. садово-паркового типу....
36. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
37. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА, енвайронменталістика – комплексна наука про навколишнє середовище, яка вивчає умови його оптим. існування, прийоми, методи і засоби збереження і поліпшення його якості. Термін І. звичайно застосовують в англомовній літературі, у вітчизняній еквівалентами є охорона природи, охорона довкілля....
38. СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ – поєднання прир. умов та буд.-архіт. форм, які разом створюють передумови для госп. та побут, діяльності людини....
39. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
40. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...