Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по натурології ⇒ ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ

ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ

ТЕМА 2. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ

УРОК 12

ТЕМА. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ – ЛІС, СТЕП ТА ПРІСНА ВОДОЙМА. ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ

Мета уроку: навчальна – ознайомити учнів зі складом та особливостями трьох найпоширеніших природних екосистем України; розвиваюча – закласти основу для подальшого вивчення інших природних екосистем на уроках “Фізичної географії материків і океанів” (7 клас); виховна – прищеплювати учням дбайливе ставлення до природи як до сукупності екосистем.

Основні

поняття: тіньовитривалі й засухостійкі рослини, заповідник, планктон.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику та навчальними таблицями), порівняльний (порівняння екосистем лісу й степу).

Обладнання: карта “Заповідний фонд України”, таблиці “Тваринний світ мішаних лісів Євразії”, “Тваринний світ степів Євразії”, “Тваринний світ прісної водойми”.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Міжпредметні зв’язки: біологія (7 клас), географія (7 клас), фізична географія України (8 клас).

Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання

II.

Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду

IV. Викладення основного матеріалу

1. Екосистема лісу.

2. Екосистема степу.

3. Екосистема прісної водойми.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

– Запитання до учнів

1. Що таке екосистема? Які два види екосистем існують? Наведіть приклади кожного виду.

2. Що таке ланцюг живлення або харчовий ланцюг? Наведіть приклади харчових ланцюгів.

3. Яка екосистема – природна чи штучна – більш стійка й чому?

4. До яких біологічних наслідків може призвести зникнення окремих видів тварин? Наведіть приклади.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ

Найпоширеніші природні екосистеми України – ліс, степ та прісні водойми (річки й озера).

– Завдання у робочому зошиті

1. Екосистема лісу

– Бесіда

– Назвіть головну ознаку лісу. (Територія, на якій ростуть дерева.)

Ліс можна порівняти з багатоповерховим будинком.

– Які рослини займають верхній ярус (поверх)? (Дерева.)

– Середній ярус (поверх)? (Чагарники.)

– Нижній ярус? (Трав’янисті рослини, мохи та лишайники.)

– Яка група рослин отримує найбільше сонячного тепла та світла? (Дерева верхнього, або першого, ярусу.)

– Як змінюється освітленість під кронами дерев? (Стає нижчою, під деревами багато тіні.)

Саме тому трав’янисті рослини в лісі – рідкість, вони ростуть тільки на галявинах, де дерева ніби розступаються й дають дорогу сонячному світлу.

– Як називають групу рослин, які можуть жити в умовах невеликої освітленості? (Тіньовитривалими.)

– Назвіть дерева лісів України. (Ялина, сосна, дуб, береза, липа, клен тощо.)

– Назвіть найпоширеніші чагарники України? (Черемха, глід, бузина, шипшина, терен, лісовий горіх (ліщина), калина тощо.)

– Назвіть ранньовесняні рослини, що цвітуть до розпускання листя на деревах, а тому одержують достатньо сонячного світла. (Першоцвіт (білий ряст), проліски, мати-й-мачуха тощо.)

Тваринний світ лісів дуже багатий.

– Назвіть травоїдних лісових тварин. (Козуля, заєць, білка, лось тощо.)

– Назвіть хижаків, які живуть у лісах. (Вовк, лисиця, куниця тощо.)

– Назвіть усеїдних тварин, які живуть у лісах. (Дикий кабан, ведмідь, їжак тощо.)

В Україні багато лісових заповідників.

– Від якого слова утворена назва таких територій? (Від слова “заповідь” – закон, заборона.)

Заповідники охороняються законом від усіх видів господарської діяльності людини. Найбільше лісових заповідників в Українських Карпатах та Кримських горах.

– Завдання у робочому зошиті

2. Екосистема степу

– До якої групи належать найпоширеніші рослини степів? (До трав’янистої.)

– Чого не вистачає деревам у степах? (Вологи.)

Розквіт степів настає навесні, коли після зимового танення

Снігу в грунті багато вологи.

– Наведіть приклади степових першоцвітів. (Гусяча цибулька, мак, шавлія.)

До середини літа трава вигорає й настає пора засухостійких трав – ковили, будяка, пижма, полину, миколайчиків, перекотиполя.

– Які групи тварин будуть у степу головними: великі хижаки чи дрібні гризуни? (Гризуни: ховрашки, тушканчики, миші, байбаки, хом’яки, зайці, а також птахи й комахи.)

Від денної спеки багато тварин рятуються в норах і полюють уночі, наприклад їжаки.

Степ люди освоїли давно й змінили його для себе – розорали й забудували. Незаймані степи збереглися тільки в заповідниках, таких як Асканія-Нова, Український степовий, Луганський тощо.

– Завдання у робочому зошиті

3. Екосистема прісної водойми

– Чим річка відрізняється від озера? (У річці вода постійно тече в одному напрямку, в озері або у ставку – вода стояча (така сама відмінність, як і між водопровідним краном і тазиком води).)

– У якій частині водойми тваринний світ буде різноманітніший – у придонній чи верхній – і чому? (У верхній, тому що вона одержує більше сонячного тепла й світла, а також ближча до атмосфери – джерела кисню.)

– Назвіть рослини прісних водойм. (Ірис болотяний, осока, ряска, латаття, жовта водяна лілія, лепеха, очерет, рогіз і, звісно ж, водорості.)

– Назвіть тварин прісної водойми. (Жаби, раки, молюски (беззубка, що нагадує за формою мідії), водомірка, жук-плавунець, личинки комах (комара та бабки), риби.)

– Як називають дрібні живі організми, що вільно плавають у воді? (Планктоном.)

Надзвичайно цікаві прісні озера північно-західної частини України, так звані Шацькі озера, та найглибше озеро нашої країни серед них – Світязь. Територія цих озер розташовується в однойменному національному парку.

– У річках менше придонних тварин, аніж в озерах. Чому? (їм важче перебувати на дні через плин води.)

– Завдання у робочому зошиті

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

– Запитання до учнів

– Назвіть найпоширеніші природні екосистеми України. (Ліс, степ та прісні водойми.)

– Чому рослинний і тваринний світи екосистеми утворюють взаємозв’язки? (Вони пов’язані живленням.)

– Завдання у робочому зошиті

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дати відповіді на запитання після параграфів.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Степи та прерії

У внутрішньоконтинентальних регіонах Північної Америки та Євразії величезні площі займають трав’янисті угруповання, відомі як степи (у Євразії) та прерії (у Північній Америці). Степи й прерії – це царство злаків. Тут ростуть багатолітні злаки – ковила, вівсяниця (типчак) і тонконіг (келерія, кипець). Окрім злаків, у степах чимало так званого степового різнотрав’я, а місцями й чагарників – таволги, степової вишні, ялівцю тощо.

Особливістю степових рослин є наявність у багатьох із них дуже довгих і сильно розгалужених коренів, які поглинають вологу із грунту. Через це степ іноді називають – “ліс догори ногами”.

На сьогодні степи та прерії здебільшого розорані й зайняті сільськогосподарськими культурами.

Тварини прерій і степів пристосовуються до досить суворого режиму температури й зволоження. Більшість із них змушені обмежувати свою активність переважно весняним і в меншій мірі осіннім періодом. На час холодної зими вони впадають в анабіоз, а в період літніх посух знижують активність, перебуваючи в стані так званого напівспокою. Дрібні хребетні тварини – ящірки, змії, деякі гризуни – впадають на зиму в сплячку, великі ссавці переміщуються у південні райони з м’якою зимою, а більшість птахів здійснюють сезонні перельоти.

Відкриті простори, позбавлені деревних і чагарникових рослин, вимагають пошуку схованок, тому певну частину життя тварини проводять під землею. Окрім того, у грунті степів цілком достатньо рослинного корму – кореневищ, бульб, цибулин. Багато гризунів, наприклад ховрашки, риють складні й глибокі нори. У степу збереглися великі поселення байбака звичайного.

У степах Євразії кілька століть тому можна було побачити стада диких биків – турів, антилопи сайги, диких коней тарпанів, степових зубрів. Ці копитні не тільки споживали рослини разом з іншими дрібнішими травоїдними, але й активно розпушували й удобрювали грунт. У північноамериканських преріях, де копитні не такі різноманітні, основним видом був бізон. Багатотисячні стада цих диких биків паслися в преріях аж до появи європейців, озброєних вогнепальною зброєю. Зараз чисельність бізонів відновлена, нараховує тисячі особин і займає неорані ділянки прерій на північно-західних окраїнах первісного розселення цього виду тварин.

У степах Південної Америки – пампі – живуть зовсім інші великі споживачі трав: характерний вид – безгорбий верблюд гуанако із ряду мозоленогих. Гуанако роблять сезонні переміщення: улітку до місць водопоїв і зелених пасовищ, узимку – у райони з м’якою безсніжною погодою.

Хижі тварини степів і прерій мають багатий вибір кормів: від дрібних комах та їхніх личинок до гризунів, птахів і копитних. Наземний ярус населяють хижі мурахи, жуки, одиночні рийні оси, що полюють на різноманітних безхребетних.

Дрібні хижі птахи степів (боривітер, кібчик) споживають головним чином комах – саранових, жуків. Великі пернаті хижаки добувають гризунів відповідно до своїх розмірів: від мишей-полівок та ховрашків до байбаків і зайців. У степах Євразії живуть луні, канюк-курганник, степовий орел.

В американських преріях найпоширенішим птахом є американський боривітер. Він живиться в основному сарановими та іншими комахами. І в преріях, і в південноамериканській пампі зрідка можна побачити майже винищеного на сьогодні вилохвостого шуліку.

Хижі ссавці прерій – це койот, чорноногий тхір, довгохвоста ласка, гривастий вовк, а в степах Євразії – лисиця, вовк, горностай і тхір. Хижі ссавці живляться головним чином гризунами.