Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ ЕКСПЕРТНІ МЕТОДИ В СОЦІОЛОГІЇ

ЕКСПЕРТНІ МЕТОДИ В СОЦІОЛОГІЇ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЕКСПЕРТНІ МЕТОДИ В СОЦІОЛОГІЇ – різновид евристичних методів пізнання, за якого результат (прогноз, рішення, оцінка і т. д.) досягається через взаємодію кількох (багатьох) спеціалістів (експертів). Цінність Е. м. с. полягає передусім у тому, що за їх допомогою створюється узаг. думка фахівців, виявляються неявні особливості прогнозних завдань і систематизується багатоманітна інформація, необхідна для прийняття рішень.

У соціології розробка проблем експертного оцінювання пов’язана з

необхідністю врахування суб’єктивної реальності (думки, цінності, норми, інтереси, умовні бали і т. д.).

До того ж при вирішенні соціол. проблем експертизи не можна абстрагуватись від того, що в цій науці оцінка результатів пізнання йде не лише за критерієм істини, а й аксіології.

Е. м. с. застосовуються в різних формах, модифікаціях. Найбільш простою формою експертного оцінювання є узгодження проекту рішення, оформленого у вигляді якого-небудь документа (розпорядження, вказівки, інструкції). Узгодження проводиться з обмеженим колом фахівців, проте вірогідність помилки зменшується. Необхідно лише дотримуватись

правила: всі зауваження, заперечення мають бути викладені на письмі, відмова від узгодження без вірогідного письмового пояснення не припускається. Ще одним різновидом застосування Е. м. с. є формування спеціальних тимчасових груп для вироблення спільного рішення з даної проблеми. До складу таких груп включаються фахівці з різних галузей знання та наук, підрозділів, у т. ч. тих, чиїх інтересів це стосується. За таких умов забезпечується досить висока ефективність роботи таких груп.

Іншою формою експертного оцінювання є ділова, фахова нарада. Вихідна посилка при цьому така: колективний розум “розумніший” від найрозумнішого із учасників. Успіх наради залежить від компетентності присутніх, уміння ведучого мобілізувати їх на вирішення обговорюваної проблеми. Існує кілька простих, але важливих правил, дотримання яких обов’язкове для ділової наради. 1. До наради необхідно зібрати максимально можливий обсяг інформації з проблеми, котру передбачається обговорити. 2. Виходячи з наявної інформації, слід намітити можливі варіанти рішення (у першому наближенні). 3. Порядок денний повідомляється заздалегідь. 4. На нараді не повинно бути працівників, які за змістом своєї діяльності далекі від обговорюваної проблеми. 5. Під час наради спочатку доповідається суть проблеми, в короткій формі надається вся наявна інформація, вказуються проблеми в інформації, що змусили звернутись до “колективного розуму”. Метою обговорення є отримання нової інформації, виявлення суджень, припущень, які дають змогу прийняти правильне рішення.

Якщо невідомі навіть найбільш заг. підходи до проблеми і час не дає змоги здійснювати трудомісткі дослідження, ефективним є застосування методу “мозкової атаки” (брейн-стормінг). “Мозкова атака”, або “мозковий штурм”, є різновидом наради, що відмінна від клас, рядом особливостей. Вироблення групового рішення в процесі “мозкової атаки” відбувається так: проблема формулюється узагальнено, але з виокремленням п центрального пункту (ядра проблеми); формуються дві групи учасників: одна генерує ідеї, інша відбирає цінні і потрібні; формується група спостерігачів – секретарів; починається “атака” з оголошення проблеми, що потребує вирішення; всі ідеї записуються, бажано так, щоб вони були весь час у полі зору учасників; ведучий підтримує всі ідеї, що висловлюються, стимулюючи азарт розумового змагання; група оцінки відбирає найцікавіші (перспективні) пропозиції і на певному етапі формулює нове, більш вузьке завдання, ближче до мети. Цикл повторюється. “Мозкова атака” припиняється після отримання результатів, придатних для практ. перевірки. Успіх групового рішення багато в чому залежить від ведучого, його уміння забезпечити творчу атмосферу, розкутість думки, сміливість суджень.

Одним з найбільш ефективних Е. м. с. є метод Дельфи. Свою назву він отримав від міста Давньої Греції – Дельфи, де жили оракули (мудреці), які прогнозували розвиток майбутніх подій. Прогнози дельфійських оракулів принципово відрізнялись від пророцтв звичайних проповідників, адже вони оприлюднювались лише після детального обговорення на раді і досконалого ознайомлення всіх членів з обставинами справи. Сучасні фахівці відродили і стали застосовувати принципи колективного обговорення і погодження різних думок для прогнозування і оцінки перспектив розвитку науки і техніки, соціальної сфери. Збагачений сучасними знаннями давній метод оцінки майбутніх подій шляхом опитування експертів стали наз. методом Дельфи.

Суть цієї форми експертного оцінювання полягає в проведенні ряду послідовних анонімних опитувань групи експертів з досліджуваної проблеми. Опитування проводиться на письмі у кілька турів. У кожному турі дається оцінка тих чи інших можливих подій. При цьому експерти не вступають у контакт між особою. Вони навіть можуть не знати один одного. Після першого туру опитування група аналітиків здійснює обробку інформації, отриманої від експертів. Обробка здійснюється за спеціальною методикою, яка дає змогу виявити переважаючий інтервал оцінок. Експертів, чиї оцінки – за межами цього інтервалу, просять обгрунтувати свою т. з. З їхніми обгрунтуваннями (не вказуючи, від кого вони отримані) знайомлять решту експертів. Це робиться для того, щоб усі експерти, ознайомившись з результатами першого туру, змогли взяти до уваги непомічені ними обставини, або ж ті, котрими вони знехтували. Після цього проводиться другий тур опитування і обробка отриманих даних. Як правило, при цьому розкид оцінок стає меншим.

У третьому і четвертому турах все повторюється у тій же послідовності. Оптимальний результат береться за узагальнену думку. Практика показує, що проводити усі чотири тури опитування не обов’язково; якщо експерти дійшли згоди у якомусь попередньому турі, то опитування можна припинити.

Дельфійська процедура, при використанні якої експерти не мають між собою контактів і висловлюють незалежні судження, усуває ряд недоліків, притаманних таким груповим методам, як нарада, робоча група і навіть “мозкова атака”. Дельфійський метод адекватно підходить для ситуацій, коли термін прийняття рішення жорстко не лімітується і експерти згодні давати відповіді в декілька етапів, маючи можливість змінювати висловлену раніше т. з. Суттєвими недоліками дельфійського методу є його висока трудомісткість і тривалість процедур: для завершення повного циклу операцій потрібні десятки днів.

Щоб позбутися цих недоліків, застосовують модифікації методу Дельфи. Однією з них є дельфійська нарада. Методологія клас, дельфійського процесу тут залишається, однак завдяки використанню ЕОМ і відеотерміналів відкриваються нові можливості. При вирішенні прогностичних завдань (незалежно від форми експертного оцінювання) найбільш застосовуваними і “зручними” процедурами є ранжування і безпосередня оцінка проблем.

Вищезазначені Е. м. с. застосовуються в соціології для складання переліку можливих подій у різних сферах життєдіяльності суспільства за певний проміжок часу; визначення найбільш вірогідних подій, що відбудуться; цілей і завдань управління з упорядкуванням їх за ступенем важливості; альтернативних варіантів вирішення проблем з оцінкою їх пріоритетності. При цьому найбільш суворими методами експертних оцінок є ті, що грунтуються на дельфійській процедурі. Але незалежно від застосованої форми експертного оцінювання точність і надійність результатів експертизи вирішальним чином залежать від якісно дібраної групи експертів.