СУТНІСТЬ, МЕТА І МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМСТВА

ПІДПРИЄМНИЦТВО

Розділ 6

РОЗРАХУНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

6.3. СУТНІСТЬ, МЕТА І МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу виробничо-господарської діяльності.

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням його коштів, джерел їх формування та фінансовою стійкістю. Основними показниками аналізу фінансового стану є забезпеченість власними обіговими коштами; стан нормативних запасів товарно-матеріальних цінностей; ефективність використання

банківських кредитів та їх матеріальне забезпечення; обіговість оборотних коштів; оцінка та прогноз фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності підприємства.

Згадані показники фінансового стану підприємства застосовуються в практиці фінансових та статистичних органів для оцінювання фінансового стану підприємства.

Фінансовий аналіз, що грунтується на даних тільки публічної бухгалтерської звітності, набуває характеру зовнішнього аналізу, тобто аналізу, здійсненого за межами підприємства зацікавленими контрагентами, власниками або державними органами. Цей аналіз на основі тільки звітних

даних містить дуже обмежену частину інформації про діяльність підприємства, не даючи змоги розкрити всі секрети успіху фірми.

До особливостей зовнішнього фінансового аналізу належать:

– множинність суб’єктів аналізу, користувачів інформації про діяльність підприємства;

– розмаїтість цілей та інтересів суб’єктів аналізу;

– наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;

– орієнтація аналізу тільки на публічну, зовнішню звітність підприємства;

– максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу:

– аналіз абсолютних показників прибутку;

– аналіз відносних показників рентабельності;

– аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

– аналіз ефективності використання позикового капіталу;

– економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.

Основний зміст внутрішньогосподарського фінансового аналізу може бути доповнений аспектами, що мають значення для оптимізації управління, наприклад такими, як аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв’язку витрат, обороту і прибутку. У системі внутрішньогосподарського управлінського аналізу фінансовий аналіз можна поглибити за рахунок залучення даних управлінського економічного аналізу й оцінки ефективності господарської діяльності. Питання фінансового і виробничого аналізу актуальні при обгрунтуванні бізнес-планів, для контролю за їх реалізацією, у системі маркетингу, тобто в системі керування виробництвом і реалізацією продукції, робіт і послуг, орієнтованої на ринок.

Основною метою фінансового аналізу підприємства є одержання невеликої кількості ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому фінансового менеджера може цікавити як поточний, так і перспективний фінансовий стан підприємства. Мета фінансового аналізу залежить також від цілей суб’єктів цього аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації. Мета аналізу досягається в результаті вирішення певного взаємозалежного набору аналітичних задач. Основним фактором фінансового аналізу є обсяг і якість вихідної інформації.

Практика фінансового аналізу передбачає сім основних методів:

– горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

– вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат загалом;

– трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з певними попередніми періодами і визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів; за допомогою тренду здійснюється перспективний прогнозний аналіз;

– аналіз відношень показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язку показників;

– порівняльний (просторовий) аналіз – це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності, так і міжгосподарський аналіз показників певної форми звітності порівняно з показниками конкурентів, із середньогалузевими і середніми господарськими даними;

– факторний аналіз – аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник діяльності підприємства;

– кореляційний аналіз – застосовується тоді, коли спостерігається такий зв’язок між показниками, за якого одні з них входять до факторів, що визначають інші, якщо немає загальних факторів, які впливають на обидва результативні показники. Кореляційний аналіз використовують тоді, коли зв’язок між явищами прихований різними другорядними величинами, внаслідок чого неможливо безпосередньо встановити залежність цього явища від факторів.

Незважаючи на достатній розвиток теорії і практики оцінки фінансового стану підприємства в Україні і особливо, за кордоном, не можна стверджувати, що всі проблеми в цій галузі повністю вирішені. У вітчизняній економіці, невизначений характер якої ще існуватиме довго, застосування тільки однієї методики ускладнюється недостатньою правовою і технологічно-культурною базою економіки, яка постійно змінює основні орієнтири.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: СУТНІСТЬ, МЕТА І МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ПІДПРИЄМСТВА