ЕКСТРЕМІЗМ

Related posts:

1. Яку небезпеку приховує в собі політичний екстремізм? 31 Яку небезпеку приховує в собі політичний екстремізм? Які основні витоки сучасного тероризму? Політичний екстремізм – це схильність до крайніх поглядів і методів у політиці та ідеології. Він виявляється в ігноруванні реального аналізу політичної ситуації в країні та світі, нерозумінні законів виходу суспільства з кризи, бажанні значно прискорити події, прагненні підкорити політичний процес чиїйсь волі […]...
2. ДЗЕНСЬКЕ МИСЛЕННЯ Культурологічний словник ДЗЕНСЬКЕ МИСЛЕННЯ – інтуїтивне проникнення в природу речей, що руйнує традиційний раціоналізм мислення з його бінарними опозиціями; основою практики дзену є коан, побудований на принципі абсурдності запитання і відповіді....
3. ДЕІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ДЕІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ (від лат. de… і індивідуальний) – втрата самооцінки, небажання її здійснювати, розчинення у масі....
4. РЕФЛЕКСІЯ Культурологічний словник РЕФЛЕКСІЯ (від лат. reflexio – вигин, відображення) – 1) Осмислення людиною власних дій і їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. 2) У психології – самоаналіз, роздуми людини (часом надмірні, хворобливо загострені) над власним душевним станом....
5. ІМПОРТ Культурологічний словник ІМПОРТ – 1) Термін, усталений для стародавніх суспільств з розвиненою торгівлею; вказує на товарний характер, стандартизацію виробництва продукції та вивіз її для продажу або обміну, часом на значні відстані (аж до міжконтинентальних). Іноді вживається для позначення поодиноких речей немісцевого походження. 2) Ввезення товарів або капіталів будь-якою країною з-за кордону....
6. Бездушність влади Політологічний словник Бездушність влади (callousness of authorities)- позбавлене сердечності (душі) ставлення до громадян владних структур, людей і органів, наділених владою, їх невміння або небажання зрозуміти суть справи, прохань, скарг, заяв інших людей, організацій тощо. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
7. Некомбатанти Некомбатанти – особи, які входять до складу збройних сил і надають їм допомогу, але не беруть безпосередньої участі у бойових діях. До них належать медичний, інтендантський персонал, репортери, служителі культу тощо. Проти Н. забороняється застосовувати зброю доти, поки вони не беруть участі в бойових діях. У разі безпосередньої участі в бойових діях Н. набувають статусу […]...
8. АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ – один з різновидів людського мислення. Сутність А. м. полягає у виробленні понять, суджень, умовиводів і здатності оперувати ними. Абстрактне (понятійне) мислення виростає на грунті узагальнення даних емпіричного пізнання. Якщо відчуття дають відображення одиничного і конкретного, то мислення й слово відображають загальне й абстрактне. Саме завдяки А. м. людина розкриває істотні […]...
9. ІНТЕНЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕНЦІЯ (лат. прагнення) – філософський термін, який означає намір, мету, спрямованість свідомості, мислення на предмет....
10. ГРУПОВА СВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ГРУПОВА СВІДОМІСТЬ – цілісна, рівнодіюча, яка складається з діалектичної суми індивідуальних свідомостей членів певної соціальної групи. Оскільки соціальні групи утворюються насамперед для виконання певного виду діяльності, то і в Г. с. провідними виступають ідеї і уявлення, які відображають мету, завдання і цілі того чи іншого виду діяльності. Г. с. не зводиться до простої […]...
11. САКРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник САКРАЛІЗАЦІЯ (від лат. sacrum – священна річ, дія) – наділення предметів, речей, явищ, людей “священним” змістом....
12. ЛЮДИНА СХІДНОГО Культурологічний словник ЛЮДИНА СХІДНОГО ТИПУ – людина, визначена у своїй долі та діях космічним законом відповідно до формули “людина в човні без весел”, з настановою на споглядальність, на містичне єднання з природними й надприродними силами, з орієнтацією на корпоративні цінності....
13. АБУЛІЯ Культурологічний словник АБУЛІЯ (від грец. – нерішучість) – термін патопсихології, вживається на означення хворобливого ослаблення або втрати волі. А. виступає як безвольність, незібраність, невміння спрямовувати свої психологічні зусилля в напрямі досягнення мети, нездатність приймати рішення і діяти. Незначні прояви А. можуть переборюватися шляхом тренування, виховання у людини вольових якостей. Сильні прояви А. є симптомом хвороби, […]...
14. Митний контроль Митний контроль – система заходів, що їх вживають митні органи (огляд транспортних засобів, товарів та інших речей, перевірка митних документів), які спрямовані на захист економічних інтересів держави, на дотримання юридичними і фізичними особами національних законів і правил, що регулюють переміщення через кордон будь-яких предметів, валюти, валютних та інших цінностей. В Україні правила М. к. регламентує […]...
15. ТИПОЛОГІЯ Культурологічний словник ТИПОЛОГІЯ (від тип і…логія) – метод класифікації речей живої природи або виробів людини з метою пояснення їх історичного місця, шляхів розвитку, зв’язків за певними культурними або природними явищами, за спільними ознаками....
16. ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
17. АНІМІЗМ Культурологічний словник АНІМІЗМ (від лат. anima, animus – душа, дух) – віра в духів і безсмертну душу. Одна з давніх форм релігійного світосприймання. Однією з причин виникнення віри в духів і душу було незнання, невміння пояснити ті психічні явища, які повсюдно супроводжували людину: народження, смерть, сон, сновидіння, галюцинації, втрата притомності тощо. А. був складовим елементом […]...
18. ЕГОЇЗМ Культурологічний словник ЕГОЇЗМ (франц. egoisme, від лат. ego – я) – 1) Морально-етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами суспільства та інших людей. Е. не “закладений” у людській природі. Як правило, він – наслідок неправильного виховання. У ході виховання прояви Е. у дітей можуть бути зведені до […]...
19. ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
20. НОСТАЛЬГІЯ Культурологічний словник НОСТАЛЬГІЯ (від грец. повернення, страждання, біль) – болісна туга за своєю батьківщиною. Настає внаслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни. Н. нерідко стає домінуючим почуттям і сталим психічним станом людини, відтісняючи на другий план всі інші почуття....
21. ПЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник ПЕРЦЕПЦІЯ (від лат. perceptio – сприйняття) – відображення речей і явищ у свідомості людини за допомогою органів чуттів. У філософській концепції Лейбніца П. тлумачилася як несвідома, а отже, нижча від апперцепції форма духовності. Термін П. охоплює як чуттєве сприйняття, так і певні реакції – відповіді організму на грунті чуттєвих образів – так звані […]...
22. БРІКОЛАЖ Культурологічний словник БРІКОЛАЖ – нашарування однієї події на іншу, хоч вони несумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення....
23. ДІЯ Культурологічний словник ДІЯ – основний елемент у структурі діяльності. Суб’єкта спонукає до дії певний мотив (або сукупність мотивів). Кожна Д. спрямована на досягнення певної мети суб’єкта. Предмет Д. може бути не лише матеріальним, а й ідеальним, зокрема, у пізнавальних діях, які спрямовані на збагачення знань суб’єкта, або в комунікативних діях, орієнтованих на передачу інформації іншому […]...
24. БУМЕРАНГА ЕФЕКТ Культурологічний словник “БУМЕРАНГА ЕФЕКТ” – результат впливу на особистість чи соціальну групу, протилежний очікуваному. Найчастіше його причиною є нехтування психологічними закономірностями виховної, пропагандистської та навчальної діяльності. “Б. е.” може виникати, коли висловлювана (пропагована) позиція різко відрізняється від установок, притаманних даній аудиторії, а також внаслідок одноманітного, нав’язливого повторення певних тез, фактів, поглядів, невміння пов’язати їх з […]...
25. ІНТЕЛЕКТ Культурологічний словник ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus – розуміння, розсудок, пізнання) – розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів....
26. ШОВІНІЗМ Культурологічний словник ШОВІНІЗМ (франц. – найодіозніша форма націоналізму, проголошення національної зверхності, протиставлення інтересів одного етносу інтересам усіх інших. Назва походить від прізвища затятого прибічника завойовницької політики Наполеона солдата Шовна....
27. ОСЯЯННЯ Культурологічний словник ОСЯЯННЯ – психічний стан високої орієнтованості на відкриття, раптове прозріння, розв’язання наукової, технічної чи художньо-творчої проблеми. О. не завжди до кінця усвідомлюване, найчастіше воно виникає на грунті передчуттів, інтуїції. О. є таким психологічним станом, коли на основі великого досвіду людина відкриває те, що осягається розумом унаслідок тривалих пошуків, узагальнення, пізнання і практики....
28. АТРИБУТ Культурологічний словник АТРИБУТ (від лат. attribuo – надаю, наділяю) – необхідна, суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища, без якої вони не мають своєї визначеності і не можуть ні існувати, ні мислитися. Термін запровадив Аристотель, що розрізняв у речах необхідні якості – атрибут, без яких речі перестають бути самими собою, і випадкові якості – акциденції, зникнення […]...
29. РАДІСТЬ Культурологічний словник РАДІСТЬ – одна з базальних емоцій (поряд із гнівом і страхом). Р. є психічним станом підвищеної, позитивно забарвленої емоційної піднесеності. Почуття Р. може породжуватися певним видом діяльності – Р. пізнання, Р. праці, Р. творчості, а також спілкуванням з цікавими і приємними людьми – Р. спілкування. Іноді Р. може виявлятися і без достатньої причини […]...
30. КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ Культурологічний словник КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ (від лат. cognitus – пізнавальний, розвідувальний) – пізнавальні процеси людини, включаючи її відчуття, сприйняття, увагу, уяву, пам’ять, мислення, мову....
31. АРХЕТИП Культурологічний словник АРХЕТИП (грец. початок та зразок) – універсальні образи та символи, які притаманні колективній свідомості і які зумовлюють індивідуальні способи почуттів та мислення щодо конкретних об’єктів або ситуацій....
32. ЛОГІКА Культурологічний словник ЛОГІКА (грец. наука про умовивід) – наука про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання....
33. ФАСИЛІТАЦІЯ Культурологічний словник ФАСИЛІТАЦІЯ (від лат. – образ, обличчя) – термін соціальної психології, що означає підвищення продуктивності праці під впливом присутності інших....
34. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА Екологія – охорона природи ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА – підвищення продуктивності виробничої діяльності людини як у пром., так і в агр. сферах, впровадження досягнень науки і передового досвіду, модернізація методів господарювання і технологічних процесів. І. в. не означає ігнорування необхідності постійно підтримувати екол. рівновагу для норм, функціонування прир. систем....
35. СТАНОВЛЕННЯ Культурологічний словник СТАНОВЛЕННЯ – категорія діалектики, що означає процес формування, перехід можливості в дійсність, суперечливу єдність, взаємоперехід буття і ніщо....
36. Найманець Найманець – особа, спеціально завербована для участі у збройному конфлікті. Н., беручи участь у воєнних діях, керується переважно бажанням одержати особливу матеріальну винагороду. Він не є громадянином сторони, що перебуває у конфлікті, не є особою, що постійно проживає на території, контрольованій стороною, яка перебуває у конфлікті. Н.- особа, яка спеціально завербована для участі в насильницьких […]...
37. НАУКА Культурологічний словник НАУКА – 1) Система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення та про способи планомірного впливу на довколишній світ. 2) Навички, знання, набуті в процесі навчання, життєвого досвіду. 3) Напучення, повчальна вказівка....
38. ДИСКРИМІНАЦІЯ Культурологічний словник ДИСКРИМІНАЦІЯ (лат. розрізнення) – невиправдано негативна поведінка стосовно групи або окремого її члена....
39. АЛЬТРУЇЗМ Культурологічний словник АЛЬТРУЇЗМ (франц. altruisme, від лат. alter – інший) – моральний принцип, що полягає у безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, у готовності заради цього зректися власних інтересів; протилежний егоїзмові. Термін “А.” запровадив О. Конт. Окремі філософи-моралісти (Ф. Хатчесон, А. Шефтсбері) вважали, що суперечності суспільства можна подолати самовихованням у дусі А....
40. СУДЖЕННЯ Культурологічний словник СУДЖЕННЯ – основна форма мислення, в якій утверджується або заперечується наявність у предметах і явищах тих чи інших ознак, властивостей, зв’язків або відношень між ними. Будь-яке знання – це насамперед С. Як правило, С. складається з суб’єкта, предиката і зв’язки. С. можуть бути істинними і хибними. С. істинне тоді, коли воно правильно відображує […]...