ЕПОС

Related posts:

1. КІКЛІЧНИЙ ЕПОС Культурологічний словник КІКЛІЧНИЙ ЕПОС (циклічний епос) – група епічних творів, починаючи з найдавніших часів, об’єднаних авторським задумом, історичною епохою, головними героями, місцем дії. Кіклічними називалися поети – наступники Гомера, які мали намір охопити якнайбільше коло (цикл) міфологічних подій....
2. ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС Культурологічний словник ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС – фольклорний жанр середньовічного європейського епосу. Має багато спільного з історичними переказами і легендами. Різницю між ними становить форма: Г. е. набирають віршованої форми, а перекази й легенди – прозаїчної. Г. е. представлений у вигляді: 1) численних епопей (приклад – давньовавілонські сказання про Гільгамеша, давньоіндійська “Рамаяна”, давньогрецькі “Іліада” та “Одіссея”, англосаксонський […]...
3. ЯМБ Культурологічний словник ЯМБ (грец. iambos) – 1) Віршований стиль; двоскладова стопа з наголосом на другому складі. 2) В давньогрецькій поезії поетичний твір, 302 за характером близький до сатири. 3) Найбільш уживаний із метрів силабо-тонічного вірша; основні розміри – 4-стопний (лірика, епос), 6-стопний (поеми, драми XVIII ст.), 5-стопний (лірика і драми ХІХ – ХХ ст.), вільний […]...
4. ЛІРИКА Культурологічний словник ЛІРИКА (від грец. – лірний, лірик) – 1) Жанр художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Л. буває громадсько-політична, філософська, інтимна, пейзажна тощо. 2) Сукупність творів ліричної поезії. 3) перен., розм. Ліричний настрій....
5. КОЛЯДКИ Культурологічний словник КОЛЯДКИ – народні календарні обрядові пісні, що їх співають на Різдвяні свята. К. належать до найдавніших видів народнопоетичної творчості. Подібні пісні та обряди зустрічаються у фольклорі давніх українців і всіх слов’ян. За своїм змістом і характером до К. близькі щедрівки....
6. АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
7. ГОЛОСІННЯ Культурологічний словник ГОЛОСІННЯ – старовинні українські народні пісні (на похованнях). Це імпровізаційні поетичні твори, пов’язані переважно зі смертю, похованням та поминками небіжчика....
8. Героїчний епос і рицарська культура РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ § 9. Середньовічна культура Західної Європи 5. Героїчний епос і рицарська культура Наприкінці раннього Середньовіччя з’являються перші записи героїчного епосу, який досі побутував тільки в усній творчості. Героями народних оповідей були переважно воїни, які відважно боронили свою землю і народ. У цих творах переплелися два світи: реальний і казковий. […]...
9. ДАЙДЖЕСТ Культурологічний словник ДАЙДЖЕСТ (англ. digest – короткий виклад) – 1) Тип журналу, що передруковує матеріали з інших видань у скороченому і, як правило, спрощеному вигляді. 2) Масове видання, що містить короткий адаптований виклад популярних творів художньої літератури....
10. ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
11. ТРОП Культурологічний словник ТРОП (від грец. – зворот) – слово чи вислів, вжиті у переносному, образному значенні. До Т. належать мате фора, метонімія, алегорія, гіпербола, літота....
12. ЕВФЕМІЗМ Культурологічний словник ЕВФЕМІЗМ (від грец. eufemismos – пом’якшений вираз) – слово чи вираз, яким замінюють у мові грубі, непристойні чи заборонені вислови....
13. ЛІРИЧНІСТЬ Культурологічний словник ЛІРИЧНІСТЬ – наявність у витворах людського духу емоційності, схвильованості, щиросердості, насиченість їх переживаннями творця, його суб’єктивним настроєм. Ліричність – цінна психологічна риса, що відіграє важливу роль у певних видах діяльності людини (написанні творів художньої літератури, створенні живописних полотен, у лекторській роботі), її повсякденній поведінці (ставленні до дітей, рідних і близьких). Ліричність є співіснуючою […]...
14. ЕТНОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕТНОЛОГІЯ (грец. ethnos – народ і logos – слово, наука) – наука про народ. У науці вживається для означення поняття “теоретична етнографія”....
15. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ПОЕЗІЯ Культурологічний словник КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ПОЕЗІЯ – найдавніший вид усної поетичної творчості. Виникла у християнську добу. Цикли цієї уснопоетичної словесності пов’язані з певними періодами року (календарем) – колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, петрівчані пісні тощо, або ж з відповідною трудовою діяльністю людини – косарські пісні, обжинкові пісні....
16. Словник-путівник у країні музики Словник-путівник у країні музики Веснянки – народні календарно-обрядові пісні, які виконують для зустрічі весни. Гімн – урочиста пісня, один із державних символів країни. Дивертисмент – танцювальна сюїта, яка складається із сольних танцювальних номерів в опері чи балеті. Думи – ліричні або драматичні пісні, присвячені важливим історичним подіям і відважним героям. Жартівливі пісні – пісні, у […]...
17. АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій, апостольських послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові....
18. АКСІОЛОГІЯ Культурологічний словник АКСІОЛОГІЯ (від грец. ахіоs – цінний і logos – слово, вчення) – філософське вчення про цінності суспільства, соціальних груп та особистості; розрізняють цінності соціальні, духовні, культурні, моральні, естетичні, художні та ін. Аксіологічний – ціннісний, вартісний....
19. АВТЕНТИЧНИЙ Культурологічний словник АВТЕНТИЧНИЙ (від грец. anthenticos – справжній) – тотожний самому собі....
20. ФІЛАНТРОП Культурологічний словник ФІЛАНТРОП (від грец. filantropos – людинолюбний) – той, хто займається філантропією, благодійник....
21. АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
22. АПАТІЯ Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності....
23. ФЕНОМЕН Культурологічний словник ФЕНОМЕН (грец. – те, що з’являється) – виняткове, незвичайне, рідкісне явище....
24. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
25. ПАТРІАРХАЛЬНИЙ Культурологічний словник ПАТРІАРХАЛЬНИЙ (від грец. раtriarches – прабатько) – пов’язаний із старовиною, давніми традиціями і звичаями....
26. ГЕТЕРОГЕННИЙ Культурологічний словник ГЕТЕРОГЕННИЙ (від грец. heteros – різний і…генний) – різнорідний, різного роду....
27. МИТРА Культурологічний словник МИТРА (від грец. капелюх) – головний убір вищого духовенства у православ’ї....
28. СЕНСОПАТІЇ Культурологічний словник СЕНСОПАТІЇ (від лат. sensus – відчуття і грец. palhos – біль, страждання) – порушення сприйняття....
29. ФОБІЇ Культурологічний словник ФОБІЇ (від грец. phobos – страх) – нав’язливі стани страху, побоювань....
30. ЕНДОГЕННИЙ Культурологічний словник ЕНДОГЕННИЙ (від грец. endon – всередині i genos – походження) – зумовлений внутрішніми причинами....