Головна ⇒ 📌Географія ⇒ ЕТНІЧНИЙ, МОВНИЙ І РЕЛІГІЙНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

ЕТНІЧНИЙ, МОВНИЙ І РЕЛІГІЙНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу

Тема 2. Населення світу

§ 9. ЕТНІЧНИЙ, МОВНИЙ І РЕЛІГІЙНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

Етнічний і мовний склад населення. Терміном “етнос” (з давньогрец. – народ) зазвичай позначають особливе соціальне угруповання людей, що виникло впродовж тривалого історичного розвитку. У сучасному суспільно-політичному лексиконі, науковій і навчальній літературі поняття “народ” та “етнос” часто застосовують як тотожні.

Етнічний склад населення світу дуже строкатий. Адже

він складається з великої кількості так званих етнічних спільнот – племен, народностей, націй. Однак поняття “народ” (етнос) не варто ототожнювати з поняттям “нація”. За даними ЮНЕСКО, на Земній кулі проживає понад 4 тис. різних етносів. Чисельність їх коливається від кількох десятків до сотень мільйонів осіб. З них лише 800 досягли вищої стадії розвитку етнічних спільнот – нації. При цьому націй чисельністю понад 10 млн осіб у світі лише 67, серед них китайці, хіндустанці, американці, росіяни, японці та ін.

Проблема

Політичні кордони не завжди збігаються з етнічними. Трапляється, що окремі народи

проживають у різних державах. Подекуди це спричинює загострення національних відносин, що можуть навіть призводити до збройних конфліктів. Прикладами є Боснія і Герцеговина, Північна Ірландія, Палестина, країна Басків в Іспанії, Нагірний Карабах, Ічкерія тощо. Чи можна, на вашу думку, уникнути таких ситуацій і що для цього слід робити?

Однією з найголовніших умов формування етнічних спільнот є спільність мови, тому назви народів найчастіше збігаються з назвами мов. Важливою умовою формування етносу є також спільність території. Але й територіально роз’єднані групи етносу можуть тривалий час зберігати свою національну самобутність, яка виражається у звичаях, народному мистецтві, релігії, нормах поведінки, обрядах тощо. Отже, етнос – це стійка спільнота людей, що історично склалася на певній території, де люди мають власну мову, культуру, розуміння своєї єдності і відмінності від інших етносів.

Із часом та чи інша мова внаслідок різних причин (найчастіше внаслідок колонізації) поширювалася на різних територіях. Наприклад, англійською мовою говорять і американці США, і австралійці, і англоканадці та інші народи, іспанською – народи Латинської Америки, португальською – населення Бразилії, Анголи, Мозамбіку та ін.

У сучасному світі налічують за різними підрахунками від 2,5 до 5 тис. різних мов. Детально встановити їхню кількість дуже важко, бо деякі області земної кулі лінгвістично недостатньо вивчені. До того ж відмінності між різними мовами і діалектами (різновидами) однієї мови є досить нечіткими.

Мови світу за ознакою спорідненості об’єднують у мовні сім’ї. Сім’ї поділяють на групи. Найбільш поширені мови індоєвропейської сім’ї, яка включає близько 100 різних мов. Ними розмовляє близько 45 % населення світу. Ця мовна сім’я об’єднує 10 мовних груп, але тільки чотири з них (індоарійська, романська, германська і слов’янська) мають понад 100 млн осіб кожна. Вважається, що мови цієї сім’ї виникли на межі Південно-Східної Європи і Східної Азії на початку нашої ери і розповсюдилися від країн Західної Європи до басейну р. Інд. Пізніше вони стали мовами також Австралії і Америки.

Прогноз

За даними ЮНЕСКО, більше половини мов, якими нині користуються у світі, може зникнути вже до кінця XXI ст. Значною мірою це пов’язано зі зникненням певного народу і мовною асиміляцією, тобто злиттям різних мов в одну.

Україна і світ

Захист мов. Мови, яким загрожує зникнення, потребують спеціального правового захисту. Саме з такою метою була прийнята Європейська хартія регіональних мов, або мов меншин, ратифікована в Україні у 1999-2003 pp. З переліку зникаючих мов до цього документа потрапили лише гагаузька та кримськотатарська мови. Проте в документі не згадано караїмської мови, тим часом, згідно з Червоною книгою зникаючих мов, вона належить до тих, що “перебуває під серйозною загрозою”, не згадується в ньому й русинська, роменська, ногайська, які “перебувають під загрозою”, та інші мови народів, що проживають в Україні.

Найбільша кількість людей на Землі розмовляє китайською мовою. На початку XXI ст. їх налічувалося понад 1 млрд 264 млн осіб. Також до найпоширеніших мов світу належать: гінді (824 млн осіб), англійська (822), іспанська (349), арабська (281,5), французька (228), індонезійська (225), португальська (215), російська (146), урду (141,5), бенгальська (129), японська (126 млн осіб). Кожною з усіх інших мов світу розмовляє менш як 100 млн осіб. Українською мовою спілкується на планеті близько 48 млн осіб.

Окремі народи спілкуються двома мовами. Так, наприклад, ірландці використовують ірландську та англійську, канадці – англійську і французьку.

Залежно від національного складу населення країни поділяються на однонаціональні та багатонаціональні. Більшість країн світу – багатонаціональні. Саме такими є США, де живуть представники понад 100 народів, Бразилія та Канада – понад 80, Мексика й Аргентина – понад 50 тощо.

Водночас є чимало держав, де основна національність становить понад 90 % усього населення. Серед таких в Європі, зокрема, Ірландія, Данія, Швеція, Польща, Угорщина, Португалія, Італія, Греція та ін. В Азії національно однорідними є Південна Корея, Японія, Ємен, Бангладеш, Саудівська Аравія та ін. Так само переважають етнічно відносно однорідні країни в Африці. Понад 80 % населення Австралії – англоавстралійці.

Релігійний склад населення. Релігія завжди була невід’ємною складовою культури будь-якого народу. Проте релігійний склад населення світу досить неоднорідний (мал. 23). Релігії виникли з примітивних вірувань як-от: тотемізм, магія, фетишизм, анімізм, культ предків. Вони грунтуються на вірі у зв’язок людини з певним предметом, що має таємничу силу, з тваринами, явищами природи. Ці первинні форми релігії й донині збереглися в деяких народів тропічної Африки, багатьох груп індіанців Америки, аборигенів Австралії і островів Океанії, у деяких районах Азії.

Серед одного народу або групи народів, об’єднаних в одній державі, виникали також традиційні місцеві (регіональні) релігії. До таких відносять юдаїзм (переважно в Ізраїлі), даосизм і конфуціанство (в Китаї), синтоїзм (в Японії), джайнізм (в Індії) і сикхізм (на території Пенджабу, що нині поділена між Індією та Пакистаном), зороастризм (здебільшого, в Ірані та Індії), індуїзм (передусім в Індії, Непалі, Шрі-Ланці і Бангладеш).

Тим часом є релігії, які поширені серед народів різних країн і різних континентів. Їх так і називають – світові релігії. Найдавнішою з них є буддизм, що виник у VI ст. до н. е. в Південній Азії. У середині І ст. н. е. в Палестині зародилося християнство. Наймолодшою серед світових релігій є іслам, що виник у VІІ ст. на заході Аравійського півострова.

Світові релігії сповідує загалом більше половини віруючого населення світу – понад три мільярди осіб. З них найбільше християн – понад 1 млрд 800 млн. Однак християнство має три основні гілки – католицизм (його прихильники налічують 1 млрд осіб), протестантизм (понад 600 млн осіб) і православ’я (близько 200 млн осіб).

Прихильників ісламу (мусульманства) на Землі налічують понад 1 млрд 100 млн. Так само як і в християнстві, у цій релігії існує кілька напрямків. Найчисленніший з них представляють суніти, які становлять близько 90 % мусульман. Набагато менші за чисельністю шиїти та інші (суфії, хариджити тощо).

Буддизм, що сповідують понад 300 млн жителів Землі, так само має численні течії. Загалом їх понад 200, але окремі з них налічують лише кілька десятків тисяч прихильників.

Мал. 23. Релігійний склад населення великих регіонів світу, %

У Європі поширилося майже виключно християнство, причому католицизм найбільш широко представлений у південній, частково в західній і східній її частинах; протестантизм – у північній, центральній і західній; православ’я – на південному сході. У країнах колишнього СРСР поширені православ’я, мусульманство, іудаїзм, частково католицизм.

В Азії найбільше поширився іслам переважно сунітського спрямування, а в Ірані, Ємені, Іраку – шиїтського (понад 10 млн осіб). За кількістю віруючих найбільшою мусульманською країною є Індонезія. Азія – це регіон світу, де зосереджені буддизм, індуїзм, конфуціанство, синтоїзм; християнство розповсюджене на Філіппінах, у Лівані і на Кіпрі.

В Африці, особливо в її північній частині, а також в Сомалі панує іслам (суніти), у ПАР переважає протестантизм серед білого населення, в Ефіопії – християнство. У більшості країн представлені католики і протестанти, а також місцеві традиційні релігії.

В Австралії серед віруючих переважають протестанти і католики, аборигени – представники примітивних вірувань.

На Америку припадає більше половини всіх католиків світу (США, Канада, країни Латинської Америки) і значна частина протестантів (у США).

В Україні після встановлення незалежності утворилася Українська православна церква (Київського та Московського патріархатів), відновила діяльність Українська греко-католицька церква, відкрилися мечеті та синагоги, інші культові споруди.