Етнополітичний організм

Related posts:

1. Що ми вкладаємо у поняття держава як етнополітичний організм? 11 Що ми вкладаємо у поняття “держава як етнополітичний організм”? Що насамперед треба знати про державу? Найперше слід усвідомити, що держава – найважливіший нормативний центр політичної системи суспільства, інститут політичної влади. Оскільки динаміка загальних і приватних інтересів людей формує специфічну тканину відносин, яка може стати причиною їх зруйнування, то потрібен специфічний механізм, який цю динаміку […]...
2. Мовна політика Політологічний словник Мовна політика – політика, що її здійснює держава стосовно мовного режиму у суспільствах з поліетнічним складом населення. Ця політика залежить від характеру політичної влади, форми правління та державного устрою, історичних традицій, наявності територій з компактним проживанням етнічних меншин тощо. В державах з демократичною формою правління М. п. будується з урахуванням інтересів усіх етнічних […]...
3. Етнополітичний конфлікт Політологічний словник Етнополітичний конфлікт – незбігання, зіткнення інтересів, цілей різних етносуб’єктів (етносів, націй, етнічних (національних) меншин, корінних народів, етнонаціональних організацій, об’єднань, рухів, громадських організацій, політичних партій) між собою та з інтересами й цілями держави, її органів в етнополітичній сфері. Е. к. характеризується більшим рівнем, масштабом, гостротою, сферою виникнення, труднощами врегулювання. Науковці, зокрема американський політолог В. […]...
4. Консолідація етнічна Політологічний словник Консолідація етнічна (від лат. consolido – зміцнювати, ущільнювати) – від об’єднувальних етнічних процесів. Розрізняють міжетнічну консолідацію (злиття кількох споріднених за мовою та культурою раніше самостійних етносів у нове, більше за розмірами етнічне утворення) та внутрішньо-етнічну консолідацію (внутрішнє згуртування етнічної спільності у процесі нівелювання відмінностей між наявними в ній групами). О. Антонюк...
5. Етнополітичний менеджмент (керування, управління) Політологічний словник Етнополітичний менеджмент (керування, управління) – специфічний вид діяльності держави, її інститутів, суспільно-політичних організацій, спрямованої на управління етнонаціональною сферою з метою досягнення певних цілей. У вітчизняній суспільно-політичній літературі вперше термін “етнополітичний менеджмент” з’явився в “Етнічному довіднику”, де зокрема зазначено: “етнополітичний менеджмент є складовою частиною системи державного менеджменту (управління), що здійснює контрольно-регулятивні функції держави у […]...
6. Етнопсихологія Політологічний словник Етнопсихологія – наукова дисципліна, яка виникла на стику етнології і психології і вивчає етнічні особливості психіки людей, етнічний характер закономірності формування та функціонування етнічної самосвідомості, етнічних установок, стереотипів тощо. О. Антонюк...
7. Анклав етнічний Політологічний словник Анклав етнічний – частина території у поліетнічній країні, заселеної переважно представниками одного етносу. О. Антонюк...
8. Інструменталізм Політологічний словник Інструменталізм – теоретичний підхід, представники якого, базуючись на функціоналізмі і прагматизмі, визнають існування етносу як факт, даність, вважають етнічність продуктом етнічних міфів, які створюються для досягнення певної вигоди і отримання влади; етнічність – ідеологія, яку формує еліта з метою мобілізації мас на боротьбу за владу. О. Антонюк...
9. Народ у широкому розумінні слова Політологічний словник Народ у широкому розумінні слова – суб’єкт історії; сукупність класів і соціальних груп суспільства; все населення держави або країни; форма національної та етнічної єдності. О. Антонюк...
10. Етнічні процеси Політологічний словник Етнічні процеси – сутнісні зміни в різноманітних компонентах етнічних спільнот, зокрема в окремих елементах духовної і матеріальної культури, мові, соціальній структурі, самосвідомості тощо, які відбуваються в процесі історичного розвитку людства. Ці зміни зумовлюють принципові зрушення у бутті етносу як суб’єкта суспільно-політичних відносин і спричинюються багатьма факторами – історичними, соціально-економічними, політичними, соціально-структурними, духовно-культурними. До […]...
11. Національно-культурна автономія Політологічний словник Національно-культурна автономія – форма самоорганізації етнічних груп для збереження та розвитку їх самобутньої культури і забезпечення відповідних прав. На відміну від національно-територіальної Н.-к. а. встановлюється не на певній території компактного проживання етнічної групи, а як екстериторіальна форма, пов’язана з дисперсним розселенням етнічного масиву. Національно-культурна автономія реалізується через такі організаційні форми, як етнокультурні товариства, […]...
12. Ментальність етносу Політологічний словник Ментальність етносу – відносно цілісна сукупність образів, уявлень, оцінок, ціннісно-смислових утворень і “своєрідних правил життя”, які є специфічним відображенням дійсності і зумовлені особливостями життєдіяльності індивіда, етносу, нації тощо в певному географічному і культурно-історичному середовищі. О. Антонюк...
13. Гуманітарна політика Політологічний словник Гуманітарна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з управління та регулювання духовної сфери суспільства. Йдеться про культурну, етнонаціональну, освітню, наукову, інформаційну та інші види політики, спрямовані на всебічний розвиток людини як особистості, забезпечення її конституційних прав і свобод. Гуманітарна політика тісно пов’язана з правовою, економічною та соціальною […]...
14. Асиміляція Політологічний словник Асиміляція (від лат. assimilatio – уподібнення, схожість, засвоєння) – у суспільних науках цим поняттям означують процес поступового розчинення самостійного етносу або його частини серед більшого етносу чи групи етносів. Внаслідок цього етнос, що асимілюється, втрачає власні характерні ознаки (мову, традиційну культуру, етнічну самосвідомість тощо) і освоює етнічні стереотипи іншого. А. може відбуватися добровільно […]...
15. Національно-персональна автономія Політологічний словник Національно-персональна автономія – форма організації життя малочисельних народів та національних меншин на основі поєднання інтересів особи, нації та держави. Вперше ідея цієї автономії дістала теоретичне обгрунтування в працях австрійських соціал-демократів К. Реннера і О. Бауера. Вони вважали, що джерелом і носієм національних прав мають бути не території, а самі нації (національні союзи, утворені […]...
16. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ – наука, яка досліджує параметри соціальної структури народів (у етнічному, а не політ, значенні терміна), вагомі явища культури різних етносів, взаємообумовленість змін у культурі, зокрема, у мові, побуті, етнічних орієнтаціях, закономірності й особливості міжетнічних взаємин. Одним із головних завдань Е. є з’ясування механізму відтворення етнічних явищ, їхньої взаємодії з сусп. […]...
17. Захист прав національних меншин Політологічний словник Захист прав національних меншин – аналіз змісту міжнародних документів, прийнятих ООН, НБСЄ/ОБСЄ, Радою Європи, рядом регіональних міжнародних організацій, політико – правової системи країн Європи свідчить, що вони акумулюють в собі найновіші теоретичні і політико – правові підходи до вирішення політичних, етнокультурних, освітніх, мовних проблем поліетнічних суспільств та передовий практичний досвід демократичних держав у […]...
18. ЕТНІЧНА ГРУПА Культурологічний словник ЕТНІЧНА ГРУПА (від грец. ethnos – народ) – національна меншина, частина етносу, що проживає за межами своєї етнічної території. В Україні такими Е. г. є росіяни, поляки, угорці, євреї, німці, білоруси, словаки, чехи, ін....
19. Етнічна меншина Політологічний словник Етнічна меншина – самоусвідомлювана група громадян держави, яка є кількісною меншістю і для членів якої характерні спільність походження й етнокультурних характеристик, відмінних від домінуючої етнічної спільноти, непанівне становище у суспільстві, колективна воля до виживання та прагнення до рівності з більшістю населення. У міжнародному законодавстві немає чіткого розмежування між поняттями “етнічна меншина” і “національна […]...
20. Етнополітологія Політологічний словник Етнополітологія – наука, яка вивчає політичну суб’єктність (шляхи і способи участі у політичному житті суспільства) етнонаціональних утворень (етносів, націй, національних (етнічних) меншин тощо); їх взаємовідносини між собою, з державою та її органами. Е. як академічна наука та навчальна дисципліна здійснює теоретичне осмислення етнополітичних процесів, закономірностей, тенденцій їх розвитку, в тому числі методологічні й […]...
21. Етнічність Політологічний словник Етнічність – сукупність характерних рис матеріальної і духовної культури, що відрізняють одну етнічну групу від іншої. Засновниками теорії етнічності вважаються французький філософ, історик Е. Ренан та “австромарксисти” К. Реннер й О. Бауер, які наприкінці XIX – на початку XX ст. започаткували суб’єктивістський напрямок націології, тобто психологічні концепції нації. Найбільшу роль у становленні сучасних […]...
22. Аксіологія етнополітична Політологічний словник Аксіологія етнополітична (від грецьк. ахіа – цінність і logos – вчення, а також ethnos – народ, плем’я і politika – державні або суспільні справи) – система критеріїв аналізу й оціночних підходів до місця і ролі в політиці народу як етноісторичної спільності, а не поселенської сукупності. Таку систему виробляє одна з нових соціально-політичних наук […]...
23. Історична пам’ять Політологічний словник Історична пам’ять – найважливіший компонент духовної сфери етнічної спільноти, що дає змогу підтримувати безперервність етнічної еволюції, спадкоємність історичного досвіду, передавати накопичене багатство етнічних (національних) цінностей наступним поколінням. В І. п. вирізняють загально-етнічний (національний), локальний (окремі етнічні (національні) групи) та особистісний рівні, яким відповідно відповідає колективна, групова й індивідуальна форми І. п. Для І. […]...
24. Сепарація Політологічний словник Сепарація (лат. separatio, від separo – відокремлюю) – відокремлення, розділення на складники; відокремлення від етносу порівняно невеликої частини, яка з часом перетворюється на самостійний етнос. О. Антонюк...
25. Українська діаспора (концептуальні засади співробітництва держави із зарубіжними українцями) Політологічний словник Українська діаспора (концептуальні засади співробітництва держави із зарубіжними українцями). Згідно з сучасними науковими дослідженнями усі українці й особи українського походження утворюють в цілому український етнос. Для українців різних регіонів, які проживають у неоднакових соціально-політичних утвореннях, притаманні спільні основні якісні характеристики: мова, специфічні елементи матеріальної та духовної культури (звичаї, обряди), релігія, стереотипи поведінки, етнічна […]...
26. Субетнос Політологічний словник Субетнос (лат. sub – під і грецьк. ethnos – народ)- локальна внутріетнічна група – частина етносу, яка вирізняється своїми господарськими, побутовими, культурними (у тому числі діалектними особливостями мови) та іншими специфічними рисами. С. має елементи спільної етнічної самосвідомості й внутріетнічну самоназву – мікроетнонім. Субетноси становлять основну етноутворюючу одиницю і шляхом неантагоністичного суперництва роблять […]...
27. Цивілізація політична Політологічний словник Цивілізація політична – складається з поліетнічного населення, яке живе на окремій території і утворює державу. Може існувати деякий час у переддержавному стані, але як сурогат політичної нації. Ц. п. існує багато у світі, найвідоміша (класична) – США. Як правило, формуються цивілізації – держави, які можуть включати як декілька етносів, так і частину етносу, […]...
28. Декларація прав національностей Україним Політологічний словник Декларація прав національностей України – ключовий, один з найважливіших державних актів у сфері міжнаціональних відносин, прийнятий Верховною Радою України 1 листопада 1991 p., після проголошення суверенітету та незалежності України. Розробка та прийняття Д. п. н. У. безпосередньо пов’язувалися з потребою забезпечити втілення в життя Загальної декларації прав людини та ратифікованих Україною міжнародних пактів […]...
29. Акультурація етнічна Політологічний словник Акультурація етнічна – процес і результат взаємовпливу етнічних культур, який полягає у сприйнятті однією з них (зазвичай менш розвиненою) елементів іншої, а також виникненні нових культурних явищ. О. Антонюк...
30. Етнічна психологія Політологічний словник Етнічна психологія – наука, що вивчає психологічні особливості індивіда або групи, які безпосередньо пов’язані з етнічною або культурною належністю і виявляються на свідомому та несвідомому рівнях. Е. п. досліджує суть змін в ідентичності, її природу з метою формування позитивної етнічної ідентичності та етнічної толерантності – двох основних “китів”, на яких власне тримається внутрішній […]...