Евтрофізація грунтів у суборах введенням листяних порід та її значення
Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ
8.3 Евтрофізація грунтів у суборах введенням листяних порід та її значення
У лісах Українського Полісся береза повисла входить до складу корінних насаджень у свіжих та вологих борах, суборах, складних суборах. В останньому типі зростає осика, дуб, липа та інші листяні породи. У суборах дуб – типовий представник II ярусу. В окремих випадках він може зростати і в більш зволожених типах лісорослинних
У той же час науковцями з Прибалтики, у першу чергу професором К. К. Бушем, проведені масштабні дослідження впливу берези та осики на ріст і продуктивність хвойних лісів даного регіону. Основні висновки цих робіт ми наведемо дещо пізніше.
Багато дослідників вважають, що листяні породи, особливо широколистяні, суттєво поліпшують грунт під хвойними лісами: підстилка розкладається швидше, знижується кислотність корененаселеного шару грунту і т. п., здійснюється евтрофізація грунту, покращуються грунтові процеси, що в цілому оцінюється позитивно. Але все це – не самоціль. Потрібно дати відповідь на питання: яким деревним породам приноситься користь?
Для екосистем хвойних лісів характерна участь грибів у розкладанні лісової підстилки і процесах живлення. Для їх нормального існування потрібне кисле середовище у корененаселеному шарі грунту. Для визначення впливу кислотності грунту на продуктивність сосняків проф К. К. Бушем (1984) були використані дані 41 пробної площі з винятково кислими грунтами на рівні рН 2,6-3,5 та 105 пробних площ з кислотністю грунтів рН 2,6-6,0. Математичний обробіток даних двох вибірок показав, що відмінності у рості насаджень першої і другої вибірки – несуттєві, а вони являють собою загальну сукупність. Тому автор робить висновок, що сильно кисла реакція грунту сама по собі не є перешкодою для вирощування високопродуктивних сосняків.
У ялинниках спостерігається така ж картина, але з наближенням реакцій грунтового розчину до нейтральної їх продуктивність знижується.
В умовах свіжого субору при лісопоновленні на суцільних вирубках часто практикується введення в культури сосни дуба звичайного. У передвоєнні і післявоєнні роки схема розміщення посадкових місць була такою: 7 рядів сосни, 3 ряди дуба. Прикладом такого насадження може бути штучно створений сосняк у кв.39 Дзвінківського лісництва Боярської ЛДС на площі близько 19 га. У 25 – 30-річному віці тут залишилися лише окремі екземпляри дуба. Тобто, 30% площі не було зайнято висадженими рослинами, що не могло у майбутньому не вплинути негативно на продуктивність деревостану.
В умовах свіжого і вологого субору дуб займає свою екологічну нішу, утворюючи у корінних насадженнях другий ярус. Родючість грунту у даних умовах не дозволяє дубу вийти у перший ярус. Одночасне введення в культуру сосни і дуба не забезпечує необхідну для дуба освітленість, а оскільки він відстає у рості від сосни, то остання його глушить і дуб випадає з насадження. Подальше удосконалення схем розміщення посадкових місць застосуванням так званих “буферних” рядів, у які висаджували липу або кущі (бузину червону, ліщину тощо), не вплинуло у суборах на ріст дуба, але дещо збільшило його збереженість. Така схема може бути доцільною у складних суборах, де дуб росте успішніше, ніж у суборах. У цих умовах можливе створення сосново-дубових насаджень, причому, чим багатші грунтові умови, тим більшою може бути частка дуба. Однак, дуб і у даних лісорослинних умовах не виходить до першого ярусу нарівні із сосною. До того ж, з господарської точки зору сумісне вирощування сосни і дуба для отримання необхідних сортиментів недоцільне, оскільки вік головної рубки для сосни настає у 80 років, тоді як для дуба він набагато вищий. Застосовувати ж рубки окремо сосни і дуба з технологічної точки зору складно. Вирубавши сосну, матимемо дубняк з повнотою 0,3-0,4, що недоцільно.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...