ФАЦІЯ БІОГЕОГРАФІЧНА

Related posts:

1. ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА, фація осадова – умови (сучасні чи давні) накопичення осадів, упредметнені в геол. відкладах чи породах. Характеризуються фіз.-геогр., топографічними, фіз.-хім. та ін. умовами середовища....
2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ФАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ФАЦІЯ – див. Фація фізико-географічна....
3. ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
4. ФАЦІЯ Екологія – охорона природи ФАЦІЯ – 1) частина асоціації, що відрізняється за місцевою ознакою домінування одного з диференційованних видів; 2) серійне угруповання, що розвивається в напрямку фасціації....
5. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
6. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
7. ЗОНА НЕОТРОПІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕОТРОПІЧНА – біогеографічна область, що охоплює південні тропічні частини півостровів Каліфорнія та Флорида, низовини та узбережжя Пд. Америки (до 45 пд. ш.), Антильські, Галапагос, Хуан-Фернандес та ін. прилеглі до неї острови. Характеризується своєрідними кліматичними умовами та поширенням притаманного їй комплексу рослин та представників тваринного світу....
8. ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ Екологія – охорона природи ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ – принципи, які поширюються на всі місцеіснування Землі. Перший принцип був встановлений Августом Тіннеманом: чим більш різноманітні умови біотопу, тим більше число видів у біоценозі. Другий принцип А. Тіннемана: чим більше умови біотопу відхиляються від норми і від властивого організмам оптимуму, тим бідніший видами і специфічніший біоценоз (тим […]...
9. ЗООЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЗООЦЕНОЗ – сукупність взаємозв’язаних видів тварин, сформована у певному просторі. 3. входить до складу біоценозу. Завжди відображає специфіку біоценозу певного біотопу....
10. ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА, принцип “щільного пакування” – види, об’єднані в угруповання (екосистему), використовують усі можливості для існування, які надає середовище з мін. конкуренцією між собою та макс. біол. продуктивністю в умовах конкретного місця помешкання (біотопу)-, при цьому простір заповнюється з найбільшою повнотою. З П. М. випливає, що при культивуванні біол. […]...
11. ЕДАФОН Екологія – охорона природи ЕДАФОН, едафобіонти – сукупність усіх живих організмів, які мешкають у грунті певного біотопу. Організми Е. належать до різних систематичних груп. Найрізноманітнішими у видовому відношенні й за біомасою є грунт, мікроорганізми, гриби і безхребетні. Вплив Е. на життя грунту великий і полягає в розкладанні орг. речовин, гуміфікації, зміні фіз. властивостей субстрату тощо....
12. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
13. СТЕНОФАГИ Екологія – охорона природи СТЕНОФАГИ – організми, які живляться невеликою кількістю видів корму або навіть одним його видом....
14. ПРИНЦИПИ ЗВ’ЯЗКУ “БІОТОП – БІОЦЕНОЗ” Екологія – охорона природи ПРИНЦИПИ ЗВ’ЯЗКУ “БІОТОП – БІОЦЕНОЗ” – 1) принцип різноманіття (А. Тінемана): чим різноманітніші умови біотопу, тим більше видів у біоценозі; 2) принцип відхилення умов (А. Тінемана): чим більші відхилення умов біотопу від норми, тим бідніший вид на специфічний біоценоз, а чисельність особин окремих його видів більша; 3) принцип плавності зміни середовища […]...
15. ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – особини одного виду, що мешкають у межах одного біогеоценозу....
16. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
17. ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
18. ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА, раса географічна, підвид – кілька (можливо, множина) популяцій-1, що населяють територію (простір) з географічно однорідними умовами існування, в межах якої спостерігається єдиний ритм явищ життя та функц. особливості, що створюють морф, тип, який відрізняє дану П. г. від сусідніх, що знаходяться в ін. геогр. умовах....
19. ЕЦИДІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕЦИДІОКЛІМАТ – мікроклімат маленької ділянки навколо однієї рослини....
20. ТУКУЛАНИ Екологія – охорона природи ТУКУЛАНИ – ділянки не закріплених пісків у вологій тайзі Якутії....
21. ПОКРИВ РОСЛИННИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ РОСЛИННИЙ – сукупність рослинних угруповань певної ділянки або усієї поверхні Землі....
22. МУХУЛУ Екологія – охорона природи МУХУЛУ – ділянки (острівці) сухих тропічних лісів серед рідколісся Катанги (Конго)....
23. КСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи КСЕРОФІТИ – рослини посушливих місцезростань, пристосовані до життя в умовах тривалої грунт, й атм. посухи. Ростуть переважно в степах, пустелях, напівпустелях....
24. ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА – шар літосфери, в межах якого хім. властивості підземних вод за однією чи кількома ознаками (властивостями) однорідні або змінюються у вузьких, умовно прийнятих межах....
25. ТОРФОВИЩА Екологія – охорона природи ТОРФОВИЩА – надмірно зволожені ділянки поверхні, болота, які мають поклади торфу та порослі вологолюбною рослинністю....
26. ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ, прогнозування екологічне – наук, передбачення можливого розвитку прир. систем, що зумовлюється прир. процесами та впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ П. е. поділяють на глобальний (фіз.-геогр.), регіональний (у межах кількох країн, одного материка, океану тощо), нац. (у межах держави) та локальний (для невеликих територій). П. е. не […]...
27. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
28. МІКРОПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи МІКРОПОПУЛЯЦІЯ – 1) нечітко визначений термін для описання частини популяції. М. не здатна до тривалого самопідтримання і тому лише разом з ін. М. становить стійку систему популяції; 2) сукупність особин одного виду, що мешкають у певних межах одного біогеоценозу, 3) синонім терміна “дем” або групи споріднених демів....
29. ВІКАРИЗМ Екологія – охорона природи ВІКАРИЗМ – явище заміщення одного виду або іншої таксономічної одиниці близькими до них видами чи одиницями у просторі (просторовий, геогр. В.), що живуть у різних умовах (екол. В.) або в різний час (сезонний В.)....
30. ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями рельєфу певної ділянки земної поверхні....
31. КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ – комплекс біол. наук, що вивчають особливості життєдіяльності земних організмів в умовах космічного простору й в умовах польоту на космічних апаратах, принципи побудови біол. систем забезпечення життєдіяльності членів екіпажу космічних кораблів, а також досліджують позаземні форми життя....
32. ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – концепція ідеальної (іноді геометрично правильної) терит. структури, згідно з якою найбільш урбанізовані ділянки полярно протиставлені заповідникам та ін. прир. (особливо) охоронним територіям, а людські поселення малих та проміжних розмірів розміщені вздовж шляхів. Прир. ділянки сполучені між собою каналами, ліс. або луковими смугами, розміщеними подібно до мережі на с.-г. […]...
33. АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ – ареал різних систематичних груп, розділений антроп. впливом на невеликі ізольовані ділянки....
34. ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
35. ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ – ділянка, яка виділяється урядовим рішенням і призначена для зберігання в її межах прир. умов з наук, або рекреаційною метою....
36. ГАМАДА Екологія – охорона природи ГАМАДА – кам’янисте пустельне плато в умовах теплого клімату....
37. ПОЛЬДЕРИ Екологія – охорона природи ПОЛЬДЕРИ – приморські ділянки с.-г. угідь, що захищені дамбами. Звичайно створюються шляхом спорудження дамб на мілководді з подальшим відкачуванням морської води та осушенням морського дна....
38. АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – пристосування, які виникають у процесі формування популяції в даних умовах існування. їх дослідження має велике значення в екології, оскільки вони характеризують поведінку виду в різних умовах існування....
39. ПРИРОДА ДИКА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДИКА” – ділянки природи-4, що не порушені госп. діяльністю людини, ті, на які людина впливає лише як біол. істота або тільки опосередковано через глобальні зміни світу; Поняття суб’єктивне: з точки зору мешканця міста, П. “д” не уявлятиметься такою мисливцю-промисловику....
40. ЕКЗОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКЗОБІОЛОГІЯ – розділ космічної біології, який вивчає проблеми, пов’язані з пошуком і дослідженням позаземних форм життя. Е. – експериментальна наук, дисципліна. Вивчає механізми виживання земних організмів в експериментальних умовах косм. середовища, розробляє авт. методи виявлення життя на ін. планетах за допомогою авт. біол. лабораторій....