Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини
Безпека життєдіяльності
2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ
2.1. Фізіологічний вплив чинників існування на життєдіяльність людини
Організм людини є цілісною динамічною системою, в якій усі складові частини диференційовані за структурою, функціями та призначенням. Органи об’єднані у фізіологічні та функціональні системи: терморегуляції, дихання, кровообігу, нервово-м’язову, нервову тощо.
Ці системи організму пов’язані із навколишнім середовищем, отримуючи інформацію за допомогою
У певних межах зміни чинників життєдіяльності організм повністю компенсує. При досягненні екстремальних значень чинники життєдіяльності викликають біль, їх подальша зміна спричинює загрозу для життя людини.
Під чинниками існування розуміють сукупність фізичних, хімічних, біологічних характеристик
Класифікація чинників існування наведена на рис. 15.
Усі чинники поділяють на 3 класи: фізичні, хімічні та біологічні. Фізичні чинники навколишнього середовища найрізноманітніші. Вони справляють на людину енергетичний вплив (термічний, механічний, радіаційний, електричний, електромагнітний).
До фізичних чинників належать:
– метеорологічні (температура, вологість, швидкість повітря);
– світлотехнічні (освітлення та кольорове забезпечення, інфрачервоне, світлове (видиме), ультрафіолетове випромінювання);
– бароакустичні (атмосферний тиск, звук, шум);
– механічні (прискорення, вібрації);
– електромагнітні випромінювання;
– іонізаційні випромінювання (ультрафіолетові рентгенівське, гамма-випромінювання, потоки часток);
– чинники електричного струму (атмосферна електрика, статична електрика, електричне поле, електричний струм).
Хімічні чинники – це різноманітні хімічні речовини, які входять до складу повітря, води, грунту та ін. Вони можуть бути природного, але здебільшого – антропогенного походження. До хімічних чинників належать: газовий склад атмосфери та шкідливі домішки, хімічні, отруйні та шкідливі речовини, токсини тощо.
Біологічні чинники можуть діяти у воді, повітрі, грунті, продуктах харчування, на виробництві, у побуті. До біологічних чинників належать: біологічне забруднення природи, біологічні отруйні речовини, а також мікро – та макрофлора. До біологічного забруднення входять патогенні бактерії та віруси, мікроорганізми антропогенного і зоогенного походження, біологічні засоби захисту рослин тощо.
Конкретні умови середовища існування, в яких живе та працює людина, суттєво впливають на її працездатність, самопочуття, збереження здоров’я.
За впливом чинників існування на фізіологічні, психічні та інші функції організму людини умови життєдіяльності поділяють на:
– комфортні;
– відносно комфортні;
– дискомфортні;
– екстремальні;
– надекстремальні умови НС.
Комфортні умови забезпечують високу працездатність людини, добре самопочуття. При цьому не виникають небезпечні напруження компенсаторних систем організму, здоров’я людини не погіршується тривалий час (роки). Комфортні умови виникають при оптимальних значеннях чинників існування.
Відносно комфортні умови забезпечують задану працездатність та збереження здоров’я людини протягом певного часу, але у процесі життєдіяльності можливі неприємні відчуття та функціональні зміни, які не виходять за межі норм.
Дискомфортні умови характеризуються високою напругою компенсаторних систем організму, що знижує працездатність людини і може мати вплив на її здоров’я протягом тривалого часу.
Екстремальні умови виникають, коли один чи декілька чинників навколишнього середовища досягають рівня, який є межею витримки людини. В екстремальних умовах працездатність значно знижується, можуть виникати функціональні зміни, які виходять за межі норм, але не викликають патологічних порушень. У різних НС (землетруси, повені, пожежі тощо) виникають надекстремальні умови.
Надекстремальні умови можуть спричинити загибель людей чи викликати в організмі людини патологічні зміни. В екстремальних та надекстремальних ситуаціях однією з головних, а інколи і єдиною метою діяльності людини є підтримка життя.
Проте людина може бути пов’язана з необхідністю виконанні діяльності в екстремальних умовах не лише епізодично, а й постійно, з огляду на специфіку професії (водолази, космонавтці ліквідатори тощо).
Чинники екстремальних умов, зокрема шкідливого впливу на організм людини, можуть викликати збільшене психічне напруження, пов’язане з почуттям страху, тривалою небезпекою та ін. Практика та результати наукових досліджень свідчать, що успішна діяльність людини в екстремальних умовах характеризується такими суб’єктивними якостями як емоційна стійкість, стан здоров’я тощо. Високий рівень знань та навичок – необхідна умова не лише якісного виконання праці, ай збереження емоційної стійкості, недопущення паніки та розвитку захисних стресових реакцій.
Розрізняють активні та пасивні шляхи захисту від несприятливих чинників. Активний шлях складається з виявлення та ліквідації цього чинника. При пасивному – джерело несприятливого чинника залишається, але послаблюється його дія на людину.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...