ФОРМАЦІЯ

Related posts:

1. ПРАВИЛО ОДНАКОВИХ ОБ’ЄМІВ (В. ЛАНДГРЕНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ОДНАКОВИХ ОБ’ЄМІВ (В. ЛАНДГРЕНА) – процеси метасоматичного (метасоматоз, або метасоматизм, – будь-яке заміщення геол. порід із зміною їхнього хім. складу) мінерало – та породоутворення відбуваються в умовах сталості геометричного об’єму порід. П. о. о. важливе для розуміння геол. процесів....
2. ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД – поверхневий шар літосфери, гідросфера та нижня частина атмосфери, в межах яких відбувається руйнування первинних геол. порід, перенесення зруйнованого матеріалу і нагромадження геол. відкладів....
3. НОВОУТВОРЕННЯ Екологія – охорона природи НОВОУТВОРЕННЯ – 1) будь-яке переродження тканини організму зі збільшенням його в об’ємі або зміною структури; кількість випадків Н. зростає експоненціально внаслідок забруднення та ін. порушень середовища життя; 2) у грунтах і гір. породах – скупчення легкорозчинних солей (гіпсу, карбонату кальцію, оксидів заліза і мангану), кремнієвої кислоти та орг. речовин, які значно […]...
4. РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей. Розрізняють природну Р. та антропогенну, а також сучасну Р. та Р. минулих геол. періодів. Планетарні кліматично-зональні особливості зумовлюють зональний розподіл Р. на планеті (тропічні ліси, савани, пустелі, напівпустелі, степи, широколистяні та хвойні ліси, тундра, полярні пустелі […]...
5. ПРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ПРОЦЕНОЗ – тимчасове, як правило, піонерне угруповання з дуже нестійкими дин. якостями та випадковим видовим складом; заг. властивості видів, що входять до нього: легке поширення, швидкість розмноження та високі швидкості розвитку....
6. ТВАРИННИЙ СВІТ Екологія – охорона природи ТВАРИННИЙ СВІТ – тваринне населення всієї земної кулі. На відміну від поняття фауна характеризується не лише видовим складом, а й чисельністю....
7. ФОРМАЦІЯ РОСЛИННА Екологія – охорона природи ФОРМАЦІЯ РОСЛИННА – таксономічна одиниця, що об’єднує рослинні асоціації, едифікатори яких належать до одного бот. виду (монодомінантні формації), або асоціації, що формуються одночасно кількома видами, без переважання якогось одного (полідомінантні формації). До перших належать, напр., усі асоціації ялинового лісу, до других – формація різнотравних степів....
8. ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД Екологія – охорона природи ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД, антропоген – сучасний геол. період, входить до кайнозойської ери. Незважаючи на ще малу тривалість, в Ч. п. відбулись визначні події в геол. та біол. історії Землі. Див. також Антропоген....
9. ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
10. ГЕОСФЕРИ Екологія – охорона природи ГЕОСФЕРИ – різні за хім. складом і щільністю оболонки, на які поділяють нашу планету: магнітосфера, атмосфера, гідросфера, літосфера, мантія та ядро Землі. За В. І. Вернадським, Г. мають геохім. та істор.-еволюц. відмінності від геол. оболонки планети....
11. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
12. ЗАКОН ГЕОГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕОГЕНЕТИЧНИЙ (Д. В. РУНДКВІСТА) – мінералогічні процеси в короткі інтервали часу немовби повторюють (у зміненому вигляді, з особливостями) заг. історію геол. розвитку, або, ін. словами, геол. процеси розвитку односпрямовані в масштабах геоеволюції. Розрізняють 8 масштабів геоеволюції: 1) заг. еволюція Землі – 1 млрд років; 2) еволюція в межах геол. мегациклу […]...
13. МІНЕРАЛ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛ – 1) переважно тверде, досить чітко фізично та хімічно відокремлене від ін., відносно однорідне за складом та властивостями тіло у складі гір. порід, руди та метеоритів. У земній корі налічують 3 тис. М. (силікати, оксиди, гідроксиди, карбонати, сульфіди, фосфати тощо); 2) синонім будь-якої неорг. речовини....
14. ТИП ЛІСУ Екологія – охорона природи ТИП ЛІСУ – сукупність ділянок лісу, однорідних за складом порід, рослинності взагалі, фауни, клімат., гідрол. умовами грунтів....
15. АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА Екологія – охорона природи АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА – основна найменша класифікаційна одиниця рослинних угруповань (фітоценозів). Об’єднує фітоценози, подібні за видовим складом, домінантними видами, ярусною структурою, продуктивністю та екол. умовами середовища. У сформованій А. р. відбувається внутрішній процес розвитку, що веде до заміни однієї А. р. на ін. Назву А. р. дають за домінантами та їхнім ярусним […]...
16. Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
17. КОНСОРЦІЯ Екологія – охорона природи КОНСОРЦІЯ – сукупність різнорідних організмів (тварин і рослин), тісно пов’язаних між собою. Життєдіяльність К. залежить від центр, члена, або ядра. Індивід. К.: ядро – одна особина; популяційна К.: ядро – популяція або вид; синузіальна К.: ядро – види, що становлять одну екобіоморфу. Ядром К. першого розряду є автотрофні організми. Найважливішими є […]...
18. ГАЗ ПРИРОДНИЙ ГОРЮЧИЙ Екологія – охорона природи ГАЗ ПРИРОДНИЙ ГОРЮЧИЙ – горючі гази, утворені природним шляхом у різних геол.-геохім. умовах; трапляються нафтові, що супроводжують поклади нафти, самостійні газ. запаси (ізольоване нагромадження газів у підземних шпарах, резервуарах гір. порід), газоконденсатні поклади, які утворюються в газоносному вугіллі. До складу Г. п. г. входять: метан (до 98 %), а також етан, […]...
19. ЕКСПЛЕРЕНТИ Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТИ – види рослин, які здатні швидко захоплювати незайняті території і вільні ділянки (котловани, насипи, дамби тощо). Серед Е. переважають однорічні рослини, в т. ч. бур’яни. Е. виконують роль ініціальних видів. Е. – конкурентоздатні види, які переважають лише епізодично, в разі послаблення конкурентної потужності домінуючих видів – едифікаторів....
20. Ретикулярна формація РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема І. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ УРОК 84. Ретикулярна формація Освітня мета: ознайомити учнів із сіткоподібним утворенням стовбура мозку, його будовою та значенням. Обладнання: таблиця “Будова головного мозку людини”. Основні поняття і терміни: ретикулярна формація (РФ), висхідні шляхи РФ, низхідні шляхи РФ. Структура уроку, основний зміст і методи […]...
21. ВОДИ ПІДЗЕМНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ПІДЗЕМНІ – води, які містяться в грунті та геол. породах земної кори у будь-яких фіз. станах, включаючи і хім. зв’язану воду. Залежно від умов залягання, походження, якості тощо В. п. поділяють на різні види....
22. ПОРОДА Екологія – охорона природи ПОРОДА – 1) створена за допомогою штучного добору група тварин одного виду, що відрізняється специф. ознаками, які передаються спадково; 2) вид чи рід (їх лісогосп. група) дерев (головні П., супутні П., хвойні П., листяні П. тощо); 3) сукупність видів (сортів) деревно-чагарникових рослин зі спорідненими госп. або біол. ознаками: кістянкові, горіхоподібні, субтропічні […]...
23. АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
24. ГЕОРОСЛИННА СИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОРОСЛИННА СИСТЕМА – сукупність рослинних угруповань та умов розвитку в (геол.) водозбірному басейні....
25. ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
26. ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – одна з наріжних категорій марксист, соціальної філософії. Запроваджена К. Марксом, який уперше ввів термін “сусп. формація”. Термін “формація”, запозичений Марксом з геології, у єдності його діахронічного і синхронічного вимірів вдало “схоплює” суспільство – водночас як процес і структуру, формування і стан, послідовність і систему. Уникаючи однозначного тлумачення Ф. […]...
27. СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ Культурологічний словник СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ – одне з головних понять марксистської філософії, яка поділила історію людства на певні історичні періоди – формації, що відрізняються рівнем розвитку продуктивних сил та характером виробничих відносин....
28. АРХІПЕЛАГ Екологія – охорона природи АРХІПЕЛАГ – група о-вів, що лежать на невеликій відстані один від одного, мають здебільшого однакове походження й подібну геол. будову....
29. ГОЛОЦЕН Екологія – охорона природи ГОЛОЦЕН – сучасна епоха геол. історії Землі, яка становить другий, теперішній період антропогену. Г. розпочався близько 10-12 тис. років тому....
30. ЖОРСТВА Екологія – охорона природи ЖОРСТВА – продукти фіз. вивітрювання гір. порід, що складаються з гострокутних не зцементованих уламків порід або мінералів розміром 2- 10 мм; Ж. є субстратом для піонерних видів рослин....
31. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ – об’єкт природи, у т. ч. нерідко пов’язаний з певними істор. подіями чи особами, що виділяється як прир. (особливо) охоронна територія невеликого розміру (геол. оголення, дуже старе дерево, екзотична група багаторічних дерев чи рослин, незвичайний водоспад, джерело, скеля тощо) з їхнім безпосереднім оточенням (див. дод. 1)....
32. ВИД РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи ВИД РЕЛІКТОВИЙ – вид, що зберігся у певній місцевості як частка фауни чи флори, що існувала раніше, в минулу геол. епоху; часто одночасно є рідкісним та (чи) вимираючим видом....
33. ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД – маса гравітаційної води, яка міститься у порах, пустотах та шпарах водоносних горизонтів гір. порід. Розрізняють 3. п. в. геол. (об’єм підземних вод, що беруть участь у підземному стоку та займають об’єм пор у зоні насичення літосфери); заг. (підсумково-статистичні та дин. 3. п. в.); статичні, або вікові (частина […]...
34. ПАЛЕОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ПАЛЕОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає рослинні та тваринні організми минулих геол. епох в їх істор. розвитку та взаємозв’язку з довкіллям за викопними рештками та слідами їх життєдіяльності....
35. ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на геол. середовище та зворотний вплив зміненого середовища на довкілля....
36. ЯРУСНІСТЬ РЕЛЬЄФУ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ РЕЛЬЄФУ – послідовна зміна типів рельєфу відповідно до висоти гір. масиву, зумовлена вертикальною клімат, поясністю та геол. історією розвитку гір....
37. ЗАКОН СИСТЕМОГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН СИСТЕМОГЕНЕТИЧНИЙ – багато прир. систем (у т. ч. геол. утворення, особини, біотичні угруповання, екосистеми тощо) у своєму індивід, розвитку повторюють у скороченій формі (нерідко закономірно зміненій та узагальненій) еволюц. шлях розвитку власної системної структури. 3. с. у разі керування прир. процесами змушує зважати на закономірне проходження ними певних (у т. […]...
38. ЧИННИК ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ – чинник, зумовлений геоморф. особливостями (геол. структурами, рельєфом тощо) місцезнаходження об’єкта чи суб’єкта, що розглядається....
39. ГОРИЗОНТ ВОДОНОСНИЙ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ВОДОНОСНИЙ – товща геол. породи, насиченої водою. Може залягати між водотривкими породами або лише підстилатися ними. У першому випадку такий Г. в. називають міжпластовим, у другому – горизонтом грунтових вод....
40. ПІДСОЧУВАННЯ Екологія – охорона природи ПІДСОЧУВАННЯ – вилучення в період вегетації з дерев хвойних порід живиці, з берези й клена – цукристих соків, з каучукових порід – латексу. Для цього роблять надрізи в заболоні дерев....