ФРЕАТОФІТ

Related posts:

1. ТІНЬОВИТРИВАЛА РОСЛИНА Екологія – охорона природи ТІНЬОВИТРИВАЛА РОСЛИНА – рослина, здатна успішно функціонувати в умовах певного рівня затінення (дуб, клен, липа, бузок)....
2. ТРИХОФІТИ Екологія – охорона природи ТРИХОФІТИ – рослини, що існують за рахунок капілярної вологи грунту....
3. МЕЗОФІТ Екологія – охорона природи МЕЗОФІТ – рослина-мезофіл-1, напр., більшість листяних дерев та чагарників, лучних і ліс. трав, основні с.-г. культури....
4. НЕЙТРОФІЛ Екологія – охорона природи НЕЙТРОФІЛ – рослина, яка найкраще росте на грунті з нейтральною реакцією грунт, р-ну (більшість культ, рослин)....
5. МЕЗОТРОФ Екологія – охорона природи МЕЗОТРОФ – організм (рослина, гриб тощо), помірно вибагливий до вмісту в грунті поживних речовин, у т. ч. мін., напр., ялина....
6. ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ – сукупність усіх процесів надходження вологи в грунт та її витрата з грунту (випаровування, інфільтрація, використання рослинами тощо)....
7. ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ – організми, здатні жити і розвиватись як за відсутності, так і за наявності кисню (напр., кишкова паличка, круглі черви)....
8. СУКУЛЕНТИ Екологія – охорона природи СУКУЛЕНТИ – багаторічні рослини з товстими соковитими листками (алое, агава, каланхое) або стеблами (напр., кактуси), що містять багато вологи; ростуть у пустелях, на скелях, пісках....
9. ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ – організми, здатні жити при дуже малій кількості вільного кисню або без нього (напр. дріжджі, денітрифікуючі бактерії)....
10. ГЕОКАРПІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКАРПІЯ – спосіб поширення плодів рослин, коли зав’язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається плід (напр., арахіс)....
11. ГУМІДНИЙ КЛІМАТ Екологія – охорона природи ГУМІДНИЙ КЛІМАТ – клімат зон з надмірним зволоженням, коли опади перевищують суму вологи, що випаровується і просочується в грунт, а надлишок и видаляється з річковим стоком....
12. СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
13. ЕНДОФІТ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТ – рослина, яка живе всередині будь-якого субстрату, (напр., кам’яної породи, у шпарах скель, каменів), у тканинах ін. рослин (ендомікориза) або тварин (бактерії) тощо....
14. КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА – екосистема, що створена людиною або перебуває під її інтенсивним впливом. Розрізняють екосистеми: окультурені, з певними намірами змінені людиною; напівкультурні – штучно створені, але не регульовані людиною (напр., штучні ліс. насадження); культурні – штучно створені й постійно підтримувані людиною в процесі їх експлуатації (сади), декоративні (парки); агроекосистеми з одно – […]...
15. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
16. ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ Екологія – охорона природи ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ – організм, абсолютно не здатний жити та/чи розмножуватися без живлення тканинами та/чи соками організму свого хазяїна, хоча б поза його організмом (ектопаразити, напр., кишкові паразити – аскариди, гострики, ціп’яки)....
17. ДИБІОНТ Екологія – охорона природи ДИБІОНТ – організм, здатний жити у середовищі двох фаз (напр., у воді й у повітрі) або в тілі організму (паразити), що мешкає у середовищі двох різних фаз....
18. СУБСТРАТ Екологія – охорона природи СУБСТРАТ – опорний екол. компонент, а в ряді випадків одночасно живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми....
19. СТРОНЦІЙ Екологія – охорона природи СТРОНЦІЙ – радіоактивні ізотопи С. стронцій-89 та особливо стронцій-90 належать до найбільш небезпечних штучних радіонуклідів. їхній фізичний період напіврозпаду відповідно дорівнює 50,5 діб та 28,5 років, біологічний період напіврозпаду – 11 років. Обидва ізотопи розпадаються, випромінюючи бета – випромінювання. С. за хімічними властивостями подібний до кальцію та заміщує його в кістковій […]...
20. ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ Екологія – охорона природи ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ – кількість води (м3/га), що утримується в даному (звичайно продуктивному) шарі грунту. Обчислюють як добуток маси вологи в шарі грунту на його щільність та потужність, поділений на 10. Розрізняють також 3. в. (в.) у г. мертвий, що відповідає повній відсутності доступної для рослин вологи....
21. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
22. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
23. ТІНЬОВА РОСЛИНА Екологія – охорона природи ТІНЬОВА РОСЛИНА, сціофіт – рослина, для якої оптимальним місцезростанням є обов’язково затінені місця (купина лікарська, смерека, ялина, копитняк європейський, конвалія)....
24. НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ – група автотрофних мікроорганізмів, які здатні одержувати енергію для життєдіяльності за рахунок окиснення неорг. сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів. Напр., нітрозомонас, нітробактер....
25. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
26. ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ – будь-яка прир. система здатна розвиватися тільки за рахунок використання матер.-енергет. та інформ. можливостей середовища, що її оточує. Абсолютно ізольований саморозвиток системи неможливий. Закон є наслідком трьох начал термодинаміки. Він має надзвичайно важливе теор. і практ. значення завдяки таким основним своїм наслідкам: 1) абсолютно […]...
27. ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
28. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
29. ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
30. ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ – чинник, що діє на певні об’єкти чи суб’єкти і не чинить помітного впливу на ін. подібні. Напр., ступінь освітлення дуже важливий для світлолюбних видів і не має істотного значення для грунт., печерних та абісальних істот. Відсутність потреби у світлі не означає незалежності цих організмів від енергії Сонця....