Гандизм

Related posts:

1. Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в тому числі політичного) проти усталених норм соціального життя. Термін “Н.” поширився у 60-х роках XX ст. за Заході у зв’язку зі зростанням молодіжного руху (“нові ліві”, хіпі тощо). М. Головатий...
2. Питання національне Політологічний словник Питання національне – сукупність проблем, пов’язаних з ліквідацією національно-етнічного утиску, гноблення, диктату, зі встановленням рівноправних відносин між усіма етносами і створенням необхідних умов для їх вільного і всебічного розвитку. П. н. виявляється як у системі міжнаціональних, так і національно-державних (етнополітичних) відносин. При цьому воно передбачає вирішення складної гами економічних, правових, культурних та інших […]...
3. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
4. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
5. Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
6. Реакція політична Політологічний словник Реакція політична (reaction, від лат. ге – проти і actio – дія) – дія, що виникає у відповідь на якусь дію, вчинок, вплив ззовні. Активний опір суспільному прогресові з боку відживаючих або переможених класів, їхніх партій чи політичних угруповань; політичний режим, установлений для збереження і зміцнення старих суспільних порядків, для придушення прогресивних сил. […]...
7. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
8. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
9. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
10. Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
11. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
12. Авеста Політологічний словник Авеста (перс, apastak – текст; часто називається зенд-авеста, тобто текст з коментарем) – 1) священна книга у деяких народів Середньої Азії (зороастрійців); 2) давнішня школа світорозуміння; 3) “основний закон”, священний текст персів, у якому викладена релігія Заратустри. А. дійшла до нас у пізніших рукописах XIII – XIV ст., але склалася ще у VI […]...
13. Антиклерикалізм Політологічний словник Антиклерикалізм (від грецьк. anti – проти і лат. clerikalis – церковний) – погляди, а також суспільний рух, спрямовані проти світських привілеїв церкви та її впливу на різні сфери позацерковного життя – політику, економіку, культуру, освіту. Настроями А. була пронизана Реформація XVI ст. У XVII – XIX ст. А. поширюється у Франції, набуває сильного […]...
14. Американська політична думка Політологічний словник Американська політична думка – певна сукупність політичних поглядів, ідей та концепцій американських політичних мислителів, діячів, зокрема таких як Б. Франклін, Т. Пейн, Д. Вашингтон, Д. Адамс, Т. Джефферсон, О. Гамільтон та ін. Під впливом англійських, французьких та інших мислителів і революціонерів вони виробили свій погляд на основоположні проблеми влаштування життя американського суспільства: формування […]...
15. Рухи політичні Політологічний словник Рухи політичні – масові рухи, метою яких є політичні цілі, однак такі, що не мають достатньо чіткої організаційної структури, фіксованого індивідуального членства. Ідейно-політичні орієнтації Р. п. набагато ширші і розмитіші, а мета набагато вища і конкретніша, ніж у політичних партій. Єдина програма у Р. п., як правило, відсутня. Р. п. різняться: соціальними джерелами […]...
16. Консерватизм Політологічний словник Консерватизм (від лат. conservare – зберігати, охороняти) – виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст. Прихильники консерватизму (до речі, цей термін уперше використав французький письменник Ф. Шатобріан) виступили за пріоритет наступності перед новаціями, визнання непорушності природного порядку, моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії і власності. Консерватизм […]...
17. Тактика в політиці Політологічний словник Тактика в політиці – сукупність певних прийомів і форм політичної діяльності, спрямованих на досягнення того чи іншого результату у політичній діяльності. Такі прийоми і форми використовуються залежно від конкретних ситуацій, які виникають у процесі реалізації стратегії політики. Загального вимогою до Т. в. п. є сприйняття стратегії, а не гальмування, дискредитація її. Політологія: Підруч. […]...
18. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
19. Балотування Політологічний словник Балотування (voting, ballot, від італ. ballottare – вибирати кульками) – 1) поширена у владній, господарській, науковій та інших видах діяльності практика вирішення будь-яких питань шляхом подачі голосів (раніше – опусканням в урну кульок, що називалися балами); 2) постановка питання на голосування; 3) власне сама процедура голосування. Б. нині активно використовується в політиці, особливо […]...
20. ГУС Культурологічний словник ГУС (Hus) Ян (1371 – 06.VII.1415) – чеський мислитель, ідейний натхненник національно-визвольного руху в Чехії, діяч Реформації, національний герой чеського народу. Громадсько-політичну боротьбу поєднував з педагогічною діяльністю в Празькому університеті, ректором якого він був у 1402-1403 і 1409-1410 рр. У проповідях і творах значну увагу приділяв питанням виховання. Г. був реформатором чеського правопису […]...
21. Прагматизм політичний Політологічний словник Прагматизм політичний – характеристика політичної діяльності, основним критерієм і чинником якої стає досягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну). П. п. характеризується жорстокістю, нерідко використанням аморальних і протизаконних засобів, ігноруванням морального змісту та віддалених наслідків дій. Прагматизм як теоретична концепція виник у 70-х роках XIX ст. у США (Пірс, Дьюї, Джемс). П. п. […]...
22. КОНФУЦІАНСТВО Культурологічний словник КОНФУЦІАНСТВО – 1) Філософсько-етичне вчення давньокитайського мислителя V! ст. до н. е. Кун Фу-цзи (Конфуція). Основним твором конфуціанства є трактат “Луньюй” (“Бесіди і судження”), складений учнями Кун Фу-цзи. Головним у конфуціанстві є поняття “жень” (гуманність) – моральний закон, який визначає взаємини людей в сім’ї і вимагає беззастережної покори молодших старшим за віком або […]...
23. Вакцинація політична Політологічний словник Вакцинація політична – попередження поширення шкідливих, небажаних тенденцій у політиці. М. Головатий...
24. Деколонізація Політологічний словник Деколонізація – процес розпаду колоніальних відносин у колоніально-залежних країнах Азії і Африки після 1945 р. У деяких випадках державна незалежність завойовувалася у процесі збройної боротьби між владою і національно-визвольними силами (Алжир, В’єтнам, Ангола, Зімбабве, Мозамбік). Д. часто відбувалася і в результаті переговорів, ненасильницьких дій з боку національно-визвольних рухів (Гана, Індія, Пакистан, Замбія, Танзанія). […]...
25. Акультурація в політиці Політологічний словник Акультурація в політиці – процес взаємодії і взаємопроникнення різних систем політичних цінностей. М. Головатий...
26. Фаталізм Політологічний словник Фаталізм (лат. fatalis – фатальний) – теоретичне вчення про повну залежність людей від “вищих сил”, “божого знамення”, загалом – від зовнішніх сил або від незворотної дії законів навколишньої дійсності, яким люди мають підкорятися беззастережно. М. Головатий...
27. Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
28. Асоціація політичних психологів України (АППУ) Політологічний словник Асоціація політичних психологів України (АППУ) – українська громадська організація, заснована у 1995 р. Основні завдання діяльності АППУ: формування суспільної свідомості, що відповідає потребам громадянського, демократичного суспільства, сприяння підвищенню ролі та практичних, психологічних наук; організація різноманітних наукових заходів (конференцій, симпозіумів, круглих столів тощо); публікація кращих наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених; сприяння вдосконаленню підготовки […]...
29. >Панамериканізм Політологічний словник Панамериканізм (від грецьк. pan – все і англ. american – американський) – політична доктрина, в якій обстоюється історична, економічна, культурна спільність країн і народів Американського континенту. Основне політичне завдання П. від початку його виникнення – обгрунтувати претензії США початку XIX ст. на гегемонію в Західній півкулі. Відповідними гаслами цих претензій (“Америка для американців” […]...
30. Конструктивність у політиці Політологічний словник Конструктивність у політиці (від лат. constructio – побудова) – вимоги щодо оптимізації політичного процесу, теорій, програм; специфічна характеристика раціональної політики. Поняття “К. у п.” характеризує ефективність політики і влади, політичної ідеології, свідчить про діяльність і результативність політичних програм влади й опозиційних сил. Конструктивність політичної системи полягає у її відповідності базовим цінностям суспільства, ідеологічним […]...