ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬ

Related posts:

1. ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що оточує людину....
2. ГЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЯ – комплекс наук про склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і Землі, закономірності утворення й поширення покладів корисних копалин. Г. поділяють на низку прикладних дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку, істор. геологію, геологію корисних копалин, гідрогеологію та ін....
3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
4. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА, енвайронменталістика – комплексна наука про навколишнє середовище, яка вивчає умови його оптим. існування, прийоми, методи і засоби збереження і поліпшення його якості. Термін І. звичайно застосовують в англомовній літературі, у вітчизняній еквівалентами є охорона природи, охорона довкілля....
5. ПАЛЕОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ПАЛЕОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає рослинні та тваринні організми минулих геол. епох в їх істор. розвитку та взаємозв’язку з довкіллям за викопними рештками та слідами їх життєдіяльності....
6. ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ГЕОМОРФОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ГЕОМОРФОЛОГІЯ – див. Геоморфологія інвайронментальна....
7. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА – галузь медицини, що вивчає вплив соц. чинників середовища життя на стан здоров’я населення, розробляє профілактичні заходи запобігання захворюванням, що викликаються несприятливими умовами довкілля....
8. НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
9. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
10. ГЕОГІГІЄНА Екологія – охорона природи ГЕОГІГІЄНА – наука, що вивчає зміни в живій і неживій природі як наслідок діяльності людини на Землі....
11. ЕКОХІМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОХІМІЯ, екологічна хімія – наука, яка вивчає процеси, що відбуваються з речовинами в екосфері. Є сполучною ланкою в системі суміжних дисциплін (від землезнавства через біологію, с. г., хімію і т. д. до спец. розділів біохімії та фармакології). Е. аналізує наслідки застосування хім. засобів та їх подальшої поведінки в природі, вивчає їх […]...
12. ГЕРОНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕРОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає закономірності старіння живих організмів, у т. ч. людини....
13. ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД Екологія – охорона природи ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД, антропоген – сучасний геол. період, входить до кайнозойської ери. Незважаючи на ще малу тривалість, в Ч. п. відбулись визначні події в геол. та біол. історії Землі. Див. також Антропоген....
14. ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД – поверхневий шар літосфери, гідросфера та нижня частина атмосфери, в межах яких відбувається руйнування первинних геол. порід, перенесення зруйнованого матеріалу і нагромадження геол. відкладів....
15. ПЕДАГОГІКА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ПЕДАГОГІКА ПРИРОДООХОРОННА, педагогіка інвайронментальна – розділ педагогіки, що розглядає форми виховання, освіти та спец, освіти в дусі макс. прагнення до збереження і поліпшення навколишнього середовища з акцентом на елементи природи, які безпосередньо необхідні людині, оточують її і без яких вона не може обійтись як біол. та соц. істота....
16. УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ – забезпечення виконання норм та вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва, в т. ч. його продукції, на навколишнє середовище; рац. використання прир. ресурсів, їх відновлення та відтворення....
17. ПРАВИЛО ОДНАКОВИХ ОБ’ЄМІВ (В. ЛАНДГРЕНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ОДНАКОВИХ ОБ’ЄМІВ (В. ЛАНДГРЕНА) – процеси метасоматичного (метасоматоз, або метасоматизм, – будь-яке заміщення геол. порід із зміною їхнього хім. складу) мінерало – та породоутворення відбуваються в умовах сталості геометричного об’єму порід. П. о. о. важливе для розуміння геол. процесів....
18. ПЕДАГОГІКА ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ПЕДАГОГІКА ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – те саме, що й Педагогіка природоохоронна....
19. ПСИХОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ПСИХОЕКОЛОГІЯ – комплексна дисципліна, що вивчає вплив екол. чинників на психіку людини....
20. ЕНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ПЕДАГОГІКА Екологія – охорона природи ЕНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ПЕДАГОГІКА – те саме, що й Інвайронментальна педагогіка....
21. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
22. ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ПЕДАГОГІКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ПЕДАГОГІКА – див. Педагогіка природоохоронна....
23. ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА, фація осадова – умови (сучасні чи давні) накопичення осадів, упредметнені в геол. відкладах чи породах. Характеризуються фіз.-геогр., топографічними, фіз.-хім. та ін. умовами середовища....
24. СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується....
25. ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
26. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
27. ІМІСІЯ Екологія – охорона природи ІМІСІЯ – потік речовин, які проникають у певне середовище (в приміщення, довкілля)....
28. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс міжнародних, нац. (держ.), регіональних та локальних адміністративних, правових, технол., планових, управлінських, екон., соц., політ, та сусп. заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища загалом або прир. середовища людини....
29. ЧИННИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНИЙ – будь-який чинник-1, що діє без прямого впливу людини або пов’язаний з його біол. суттю, тобто звичайний вплив природи або прир. середовища, до певної міри змінний, але до кінця не виведений стосовно людини з-під дії соц. чинників, включаючи техногенний вплив....
30. ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ – система заходів, спрямованих на приведення довкілля в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
31. ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ – вплив, який справляє господарська діяльність людини на довкілля та його ресурси; як правило, необоротно порушує склад і структуру екосистем. В. а. уже викликав деградацію та руйнування багатьох із них, напр. тропічних лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин....
32. АГРОСТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АГРОСТОЛОГІЯ – галузь ботаніки, що вивчає трав’яні рослини; наука про трави....
33. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
34. ІНФОТЕРА Екологія – охорона природи ІНФОТЕРА – міжнародна довідкова система джерел інформації про навколишнє середовище. Створена в системі Програми 00Н з навколишнього середовища (ЮНЕП). Україна бере участь в І. з 1984 р. І. забезпечує обмін інформацією з питань охорони довкілля та рац. природокористування, пропагує наук, підхід і кращий досвід у цих галузях....
35. СПЕЛЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СПЕЛЕОЛОГІЯ – наука, що вивчає печери, їх утворення, гідрографію, мікроклімат, орг. світ тощо....
36. МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
37. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
38. РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ Екологія – охорона природи РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ – стан взаємодії природи і суспільства, за якого використання прир. середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, виконуваних прир. або перетвореними екосистемами. Досягається в тому разі, коли в природокористуванні будь – яка екосистема розглядається як елементарний об’єкт госп. освоєння біосфери. Нині, коли масштаби госп. діяльності людини можна порівняти […]...
39. ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – формування у людини свідомого сприйняття довкілля, почуття особистої соц. відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов’язана з перетворенням навколишнього природного середовища, упевненості в необхідності бережливого ставлення до природи, розумного використання її багатств....
40. ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” Екологія – охорона природи ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” (МАВ) – міжнар. н.-д. програма ЮНЕСКО (продовження Міжнар. біол. програми), спрямована на вирішення ряду екол. питань, сформульованих у вигляді окремих (14) підпрограм-проектів (в основному про вплив людини на екосистеми і зворотний вплив екосистеми на людину). Прийнята у 1970 р., роботи розпочаті в 1971 р. У роботі беруть […]...