ГІДРОТРОПІЗМ

Related posts:

1. ТЕРМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТЕРМОТРОПІЗМ – вигинання окремих ростучих органів і частин рослин у відповідь на теплове подразнення....
2. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА”- живлення тварин рослинами шляхом поїдання їхніх тканин або органів (листків, пагонів, квіток, плодів, коренів), а іноді й цілих рослин....
3. ФОТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ФОТОТРОПІЗМ, геліотропізм – орієнтування осьових органів рослин – стебел і коренів, а також листків відносно освітлення, що виявляється в спрямованому рості або вигині їх до світла (позитивний Ф. стебла) чи від світла (негативний Ф. кореня)....
4. ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНА – розміщення фітоценозів у порядку, оберненому щодо закону висотної поясності: вище на схилах ростуть угруповання більш теплолюбних рослин....
5. МІМІКРІЯ Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів у боротьбі за існування....
6. МІКОРИЗА Екологія – охорона природи МІКОРИЗА – симбіотичне існування грибів на коренях та в тканинах коренів рослин, що забезпечує симбіонтам одержання частини поживних речовин один від одного....
7. КОНТРОЛЬ ЗА НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ Екологія – охорона природи КОНТРОЛЬ ЗА НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ – спостереження за станом і зміною характеристик особливо важливих для біоти й людини компонентів середовища (повітря, води, радіації тощо), зіставляння отриманих даних з нормативами, стандартними характеристиками, виявлення джерел і чинників негативних змін та інформування керівних органів про стан навколишнього середовища (довкілля)....
8. ЗАПАЛ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАЛ РОСЛИН – пошкодження рослин високою т-рою, внаслідок чого змінюється забарвлення їхніх органів....
9. ТИГМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТИГМОТРОПІЗМ – здатність органів рослин вигинатися у відповідь на подразнення дотиком. Напр., обвивання стебел або вусиків рослин навколо різних предметів....
10. ГРІНХАРТ Екологія – охорона природи ГРІНХАРТ – тип вологого тропічного лісу з переважанням Ocotea rodiaei в Пд. Америці....
11. ЖИВЦЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЖИВЦЮВАННЯ – спосіб вегетативного розмноження рослин за допомогою відокремлених від материнської рослини частин – живців (частини пагонів, коренів, бруньки або вічка). Живці укорінюють у грунт або використовують для щеплення (окулірування, копулювання)....
12. АНТИПАСАТИ Екологія – охорона природи АНТИПАСАТИ – повітряні течії Зх. напрямку у верхніх шарах тропосфери тропічної зони. Переміщуються над пасатами у зворотному до них напрямку....
13. ВІЛТ Екологія – охорона природи ВІЛТ – група дуже поширених захворювань рослин, що спричинюються бактеріями, грибами, вірусами та абіотичними чинниками і характеризуються ураженням судинної системи рослин і як наслідок – в’яненням, засиханням і загибеллю їх надземної частини (органів). Вражає картоплю, кукурудзу, бавовник та багато ін. культурних рослин....
14. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
15. СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
16. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
17. ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ – заг. кількість води, що випаровується з певної площі екосистеми, яка включає транспірацію всіх рослин, що ростуть на цій площі, та фіз. випаровування вологи з поверхні рослин і грунту. Е. залежить від віку й інтенсивності транспірації всіх рослин фітоценозу; кількості води, затриманої кроною і поверхнею рослин; втрати води, зумовленої поверхневим […]...
18. УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ Екологія – охорона природи УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ – комплекс чинників середовища, які зумовлюють ріст рослин та їхніх угруповань....
19. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
20. СОЛЕСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи СОЛЕСТІЙКІСТЬ – здатність тварин і рослин успішно існувати в умовах засоленості середовища існування. Див. також Галофільність....
21. НІТРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи НІТРОФІЛ(И), азотофільні організми – рослини, особливо вимогливі до підвищеного вмісту азоту в грунті чи воді. До Н. належать рослини пасовищ, зокрема ті, що ростуть на стоянках худоби (напр., борщівник, купир), багато бур’янів (пирій, лобода, амарант тощо), рослини сміттєвих місць (кропива, блекота, лопух тощо) рослини, які оселяються на ліс. вирубках (малина, хаменерій) […]...
22. ГЕОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОТРОПІЗМ – здатність органів рослин набувати певного положення в просторі, що зумовлено нерівномірним ростом їх під дією сили гравітації....
23. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
24. ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
25. ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім. особливостями, що здійснюють ефективну метаболічну деградацію та окиснювальну детоксикацію домішок, що надходять....
26. ГІПЕРМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПЕРМОРФОЗ – тип філогенетичного розвитку, що призводить до порушення взаємовідносин середовища й організму внаслідок гіпертрофії в останнього окремих органів (напр., рогів у велетенського оленя)....
27. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
28. ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...
29. СИНОЙКІЯ Екологія – охорона природи СИНОЙКІЯ, синейкія – один із видів взаємовідносин організмів в угрупованнях, що об’єднує їх безпосередні взаємозв’язки без передавання речовини й енергії. До внутрішньо-популяційної С. належать зростання коренів, стовбурів і гілок, зміщення особин під впливом фіз. тиску сусідніх, взаємовідносини ліан і рослини-опори, епіфітів та їх носіїв, тварин – поселенців на рослинах і рослин […]...
30. ГОМОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЛОГІЯ – подібність органів за планом будови та походженням у різних тварин і рослин. Органи, яким властива Г., називають гомологічними. Різновиди Г. – гомономія і гомотипія....