Головний мозок. Будова головного мозку, функції
РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА
Тема 11. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
УРОК 71. Головний мозок. Будова головного мозку, функції
Освітня мета: ознайомити учнів з будовою та виконуваними функціями відділів головного мозку.
Основні поняття і терміни: головний мозок, довгастий мозок, міст, середній та проміжний відділи головного мозку, епіфіз, гіпоталамус, таламус, мозочок.
Обладнання: таблиця “Головний мозок людини”, розбірна модель головного мозку.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
І. Актуалізація опорних
“Тихе опитування”
Завдання на індивідуальних картках. Дайте письмову відповідь на запитання:
1. Складіть схему “Будова нервової системи”.
2. Опишіть функції спинного мозку.
3. Яка будова спинномозкових нервів?
4. Яка мікроструктура спинного мозку?
5. Опишіть параметри спинного мозку.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Історія вивчення головного мозку. (Розповідь учителя).
Люди з давніх-давен хотіли знати, яка будова і функції головного мозку. Батько медицини Гіппократ досліджував зв’язки між мисленням і мозком.
Аристотель, великий мислитель Стародавньої
У Дрездені є модель жінки, через тіло якої просвічуються внутрішні органи. З допомогою цієї моделі можна побачити діяльність майже всіх систем – травної, кровоносної, дихальної. Як ви думаєте, чи можна подивитися, як працює нервова система?
З середини XIX ст. вивчення мозку відбувалося експериментальним шляхом, з використанням тварин.
Значний внесок у вивчення головного і спинного мозку, функції нервової системи зробили вчені І. Павлов і І. Сєченов.
“Найдосконаліше і найскладніше творіння земної природи – це мозок”, – говорив лауреат Нобелівської премії І. Павлов.
Про важливість і швидкість проходження біохімічних процесів у головному мозку говорить такий факт, що кожної хвилини через мозок протікає 3/4 л крові, а загальна довжина всіх судин півкуль становить 560 км.
Домашнє дослідження учнів.
2. Параметри мозку у людини і тварин.
Очевидно, найбільший головний мозок є у найбільшої тварини – кита. Маса його близько 7 кг. В індійського слона – 5 кг, у дельфіна афаліни – 1 кг 735 г.
Мозок людини важить від 1020 г до 1970 г (в середньому). Однак у багатьох талановитих людей мозок мав масу не дуже велику. У Анатоля Франса – 1017 г, Вітмена – 1282 г; Юлія Цезаря – 1100 г. У Байрона була вага мозку 2237 г, у І. С. Тургенєва – 2012 г.
Водночас маса мозку в епілептиків і дебілів більша, ніж у пересічної людини. Наприклад, в одного дебіла він мав вагу 2850 г.
Результати розтинів свідчать, що з 1850 р. до 2000 р. середня маса мозку чоловіків і жінок збільшилась на 52 г.
Аналізуючи сказане, можна зробити висновок: розумові здібності людини не залежать від маси мозку.
Міститься головний мозок у мозковій частині черепа.
3. Відділи головного мозку.
Інтерактивне навчання “Ажурна пилка”
Завдання для “домашніх” груп:
– Прочитайте текст підручника і дайте відповіді на запитання.
– Складіть схему, таблицю.
Запитання для “домашніх” груп:
I група (червона).
Які відділи є у головному мозку? Як розміщена біла і сіра речовина головного мозку?
II група (синя).
Де розміщений довгастий мозок? Яка його будова і функції?
III група (зелена).
Розкажіть про середній мозок, його будову і функції.
IV група (фіолетова).
Яка будова і функції проміжного мозку і моста?
V група (жовта).
Яка будова і функції мозочка?
Діти протягом 10 хв. знаходять відповіді на ці запитання.
На наступному етапі члени “домашніх” груп утворюють п’ять “експертних груп”. До їхнього складу входять по одному представнику із кожної групи. Тут відбувається обмін інформацією.
Далі діти знову повертаються у свої “домашні” групи, де діляться інформацією, яку одержали в “експертних” групах.
Повідомлення учнів із “домашніх” груп.
Група 1 (червона).
Головний мозок має відділи: мозочок, стовбур, великий мозок. Стовбур – продовження спинного мозку.
Мікроструктура головного мозку: є сіра і біла речовина. Біла – утворює провідні шляхи для зв’язування відділів головного мозку між собою та спинним мозком, а сіра речовина у вигляді окремих ядер (скупчень) міститься всередині білої речовини. Сіра речовина також утворює кору великих півкуль.
Група 2 (синя).
Довгастий мозок і міст утворює задній мозок. Він найдавніший в еволюційному плані, має риси сегментації.
5-12 пар черепно-мозкових нервів, що відходять від заднього мозку, виконують провідникову і рефлекторну функції.
Довгастий мозок, що входить до заднього, є “великою дорогою”, головним комутатором телефонних зв’язків між головним і спинним мозком. На рівні довгастого – нервові шляхи перехрещуються: ліві ідуть до правої півкулі, а праві – до лівої. Сіра речовина має вигляд ядер.
В XIX ст. в довгастому мозку було відкрито так званий вузол життя. Укол в ділянку цього вузла у кролика викликав зупинку дихання і смерть.
У жаби від подібного уколу припинилися рухи, але згодом вона починала дихати, відповідала на подразнення лапок, а потім переверталася зі спини на живіт. Якщо у кролика після уколу в довгастий мозок зробити штучне дихання – він оживе.
Було доведено, що в довгастому мозку жодного вузла життя немає. Укол викликає глибокий шок, що призводить до розладів багатьох функцій організму… У тому місці, де робили укол, відсутні нервові клітини, є лише нервові волокна. Удар по них викликає сильне нервове збудження і тимчасовий параліч.
У довгастому мозку є багато центрів. Вони керують кровоносними судинами, серцебиттям, диханням, ковтанням, слиновиділенням, потовиділенням, чханням, кашлем, блюванням, гикавкою, риданням, сльозовиділенням. Тут є центри положень тіла у просторі.
Функції цих центрів контролюються вищими відділами головного мозку.
Група 3 (зелена).
Найменший за розмірами відділ головного мозку – середній мозок. Він утворений ніжками мозку і дахом (чотиригорбиковим тілом). Ніжки – де провідні шляхи, що зв’язують півкулі великого мозку з нижніми ділянками нервової системи. Чим краще розвинені півкулі, тим різноманітніші ці зв’язки, і тому такі потужні ніжки мозку в людини.
Із власних спостережень усім відомо, що, почувши сильний несподіваний звук, людина моментально здригається, підхоплюється. Ви раптово осліплені яскравим світлом. Ще не зрозумівши, у чому справа, міцно заплющили очі. Це приклади чотиригорбикових рефлексів насторожування, або “старт-рефлексів”. їхні центри замикаються в середньому мозку. Рефлекси насторожування дають змогу організмові реагувати миттєво. Якщо людина очікує подібних подразнень, то рефлекс на якийсь час затримується – це показник впливу на нього вищих центрів.
У нижчих хребетних центри даху мають більше значення, ніж у вищих тварин. Порівняємо рухи двох жаб. В однієї вилучено всі відділи головного мозку вище від довгастого, а в іншої – вище від середнього. Жаба, у якої збережено середній мозок, нагадує нормальну – вона сидить, стрибає, перевертається зі спини. Її можна легко змусити повзти в одному напрямку. Рухи такої жаби одноманітні, підпорядковані зовнішнім впливам. Жаба без середнього мозку малоактивна.
Із середнім мозком у тварин і людини пов’язані рефлекси пози, прямолінійного руху, приземлення, підйому і спуску, рефлекси обертання тіла. Усі вони виникають за участі органів рівноваги і забезпечують складну координацію рухів у просторі.
Група 4 (фіолетова).
Заповнення таблиці.
Проміжний мозок – кінцевий стовбур мозку
Ділянка проміжного мозку | Функції та регулювання процесів |
Зорові горби (таламус) | Провідникова (виняток – імпульси від нюхових рецепторів). Центр больової чутливості |
Підзоровогорбова ділянка (гіпоталамус) | Регуляція діяльності гіпофіза. Підтримує гомеостаз. Контролює інстинктивні реакції організму. Сон. Бадьорість. Емоції. |
Шишкоподібне тіло (епіфіз) | Секреторна. Регуляція утворення пігментів шкіри. |
Група 5 (жовта)
До мозочка не підходить жоден нерв, але від нього відходить дуже багато нервів – до спинного, проміжного мозку, великих півкуль. Будова мозочка:
Сіра речовина ззовні покриває мозочок, а під нею є біла речовина. Кора і біла речовина – єдині. При розрізі вони нагадають гілки дерева, за що й одержали назву “дерево життя”.
У людини добре розвинені півкулі мозочка, що і забезпечує виконання функцій – узгодження діяльності руху кінцівок.
Мозочок розміщений на поверхні стовбура мозку.
У голубів видаляли різні ділянки мозочка. Вони переверталися через голову то назад, то вперед, то поверталися вліво чи вправо. Після повного видалення мозочка тварини спотикалися, високо піднімали лапи (півнячий крок), пересувалися стрибками, не могли зупинитися, швидко стомлювалися.
Людина, в якої порушено діяльність мозочка, рухи руки ніби розчленовувалися на окремі ланки, у них порушувалась мова, дихання.
Дослідження академіка Л. О. Орбелі довели вплив мозочка на судинні рефлекси, склад крові, роботу шлунка, кишечнику та інших органів.
Мозочок підкоряється великим півкулям, бо у безмозочкових собак через деякий час відновлювалася ходьба.
III. Закріплення знань учнів.
1. Заповнення таблиці.
Функції відділів головного мозку
Розміщення сірої речовини | Функції |
Довгастий мозок | |
Ядра в товщі білої речовини | Проводить збудження до кори. Регулює травлення, ковтання, дихання, серцеву діяльність, здійснює захисні рефлекси (кашель, чхання, блювання) |
Середній мозок | |
Ядра | Проводить збудження до кори і від неї. Підтримує тонус м’язів, бере участь у збереженні рівноваги тіла та орієнтувальних рефлексів |
Мозочок | |
Кора і підкоркові ядра | Координація рухів і регуляція м’язового тонусу |
Проміжний мозок | |
Ядра | Проводить збудження від усіх рецепторів у кору, здійснює складні рефлекторні дії. Регулює роботу внутрішніх органів та обмін речовин |
2. Цікаво знати.
Тренуйте свій мозок, збільшуйте його.
Проста пробіжка кілька разів за тиждень підвищує кількість протеїну в мозку, а це – захист нервових клітин від пошкодження, тих клітин, які пов’язані з вашими здібностями до пізнання.
Тренування збільшує потік крові до мозку, і ріст нейронів відбувається не лише на тих ділянках, які несуть відповідальність за рухову функцію, а й на ділянках, які контролюють логіку, мислення, пам’ять, навчання.
Що ж нам необхідно їсти, щоб оживити свій мозок?
Мільйони троків тому природа розрахувала потребу нашого мозку в поживних речовинах.
Так само, як електричний двигун не може працювати на бензині, так і мозок не може функціонувати на пальному, яке не узгоджене з природою.
Щоб мозок працював на найвищому рівні, потрібно, аби у раціоні харчування були натуральні продукти.
Упродовж трьох останніх мільйонів років людський мозок ріс і розвивався. Його клітини розросталися на жирах, біологічно сумісних, утворювалися системи зв’язку на ферментах з поживних речовин фруктів, горіхів, овочів та інших рослин. Таким чином, захисні системи для нейронів з поживних білків, створення генів для керування життям організму збудували ідеальний мозок – ідеальний союз генетики та раціону харчування.
Наразі між харчуванням та вимогами мозку – гігантська несумісність. Гени змінилися частково, а їжа – повністю. Тому й не дивно, що мозок людини “дає збої”: депресії, стреси, психоз, високий кров’яний тиск тощо.
Мозок потребує простої їжі, яка зберігається в його еволюційній пам’яті.
Люди далекого минулого вживали здебільшого фрукти, ягоди, коренеплоди, бобові, горіхи, полювали на диких птахів та ловили рибу.
Якщо взяти за факт раціон харчування людини кам’яного віку, то це 65% – фрукти, овочі, горіхи, бобові, мед; 35% – м’ясо дичини, яйця, риба, ракоподібні.
3. Корисна інформація.
Виступ ученого-дієтолога
Раціон сучасної людини:
55% – “нова” їжа: крупи, молоко, молочні вироби, цукор, солодощі, жири, алкоголь;
28% – жирне м’ясо, домашні птахи, яйця, риба;
17% – фрукти, овочі, бобові горіхи.
Просто жах! Що ж нам робити?!
Учені-дієтологи розробили 10 порад, як харчуватися, щоб мозок отримував лише потрібне:
1. Фрукти та овочі – основна частина раціону харчування.
2. Вживайте нежирне м’ясо або м’ясо птахів без шкірки.
3. Їжте квасолю, горох, боби, арахіс, тільки несолоні.
4. Їжте горіхи.
5. Їжте жирну рибу, ракоподібних.
6. Обмежте вживання будь-яких жирів, крім риб’ячого.
7. Обмежте їжу, яку кілька разів обсмажували, розігрівали, перекип’ятили тощо.
8. Обмежте вживання цукру та солі.
9. Вживайте вітаміни.
10. Вживайте капсули з риб’ячим жиром, особливо коли риба на вашому столі – рідкість.
Зараз конкретніше поведемо мову про дію на мозок речовин, які переважають на нашому столі.
“Жир, який затримує розвиток мозку” – під таким гаслом опиняється більшість жирів, а отже, розділимо їх на “хороші” та “погані” жири.
Жири, які зміцнюють мозок:
– Жир з морських продуктів або морської добавки.
– Ланолінова кислота, яку ваш організм перетворить на жир. Отримаєте ви її із зелені, овочів, горіхової та лляної олії.
– Мононасичений жир – оливкова олія – не закупорює судин, покращує пам’ять, має деякі антиокислювачі.
Жири, які псують мозок:
– Тваринні жири – м’ясо, молоко, масло, сир.
– Гідрогенізовані жири – маргарин, майонез, оброблена їжа.
– Перероблені жири – смажена їжа, а також кукурудзяна та соняшникова олія.
– Головний ворог – насичений жир. Він псує пам’ять та здатність до навчання.
Вживання жирів спричиняє цілу низку захворювань: діабет, ожиріння, передчасна старість тощо.
Отже, доцільно дати сім порад, щоб зберегти мозок:
1. Не вживайте багато соняшникової та кукурудзяної олії.
2. Не вживайте маргарин, виготовлений на соняшниковій олії.
3. Вживайте майонез, до складу якого не входить соняшникова олія.
4. Не вживайте смажену картоплю та поп-корн.
5. Вживайте рапсову та оливкову олію.
6. Споживайте лляну олію – вона знімає депресію.
7. Їжте жирну рибу.
IV. Домашнє завдання.
Вивчити відповідну тему із підручника.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...