ГОМЕОСТАЗ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ. ВАДИ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ, їх КОРЕКЦІЯ
РОЗДІЛ І РОЗМНОЖЕННЯ
ТЕМА 5. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ
§ 27. ГОМЕОСТАЗ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ. ВАДИ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ, їх КОРЕКЦІЯ
Терміни і поняття: гомеостаз розвитку; фенодевіації; середовищний стрес; критичні періоди ембріогенезу; вади розвитку; дитячий церебральний параліч.
Що таке гомеостаз розвитку. Індивідуальний розвиток особин кожного виду має чітку генетично закріплену програму. Лише організми, що її реалізували, мають усі шанси з’явитися на світ здоровими й міцними, вирости, дозріти й залишити численне
Насамперед, даються взнаки різні генетичні порушення, викликані мутаціями на рівні хромосом або окремих генів у материнській або батьківській гаметах. Якщо мають місце хромосомні перебудови, то мітотичні поділи клітин в організмі, який розвивається,
Мал. 103. Різноманітні вади розвитку (фенодевіації) у тварин.
Нерозвинення організму в цілому або його окремих частин. За точкових мутацій виникають порушення синтезу певних структурних білків або ферментів. В останньому випадку в клітині недостатньо швидко або взагалі не здійснюється одна з тисяч взаємозалежних хімічних реакцій. Внаслідок цього у клітині нагромаджуються непотрібні речовини, відбувається отруєння клітин і організму в цілому, уповільнюється обмін речовин й індивідуальний розвиток. У кожному разі збої в метаболізмі ембріона призводять до різного роду порушень онтогенезу, які можуть проявлятися або зовні у вигляді явних відхилень від нормального фенотипу – фенодевіацій (від грец. файнон – проявляти і лат. девіаре – збиватися зі шляху) (мал. 103), або внутрішньо – фізіологічно. У людей найчастіше це виявляється у затримці розумового розвитку.
Порушення індивідуального розвитку може спричиняти й так званий середовищний стрес – різні зовнішні фактори, що сильно діють на організм. Це не тільки фізичні впливи на організм, котрий розвивається (різка зміна температури, за якої розвивається ембріон; іонізуючі опромінення; нестача кисню), а й хімічні агенти. Для людей найбільшу небезпеку становлять не стільки токсичні речовини, які пасивно потрапляють у плід з навколишнього середовища (а їх там нині вистачає!), скільки лікарські препарати, використовувані жінкою під час вагітності. Великий ризик для організму, що розвивається, являють різні вірусні й бактеріальні інфекції.
До аномального морфогенезу пуголовків може призвести не тільки забруднення навколишнього середовища, вірусні й бактеріальні інфекції, а й навіть зараження личинками паразитичних червів. Наприклад, у пуголовків, що проходили метаморфоз у міських водоймах, часто закладаються не дві, а чотири й навіть більше пар кінцівок. Такі жабенята – доволі звичайне явище для ставків українських мегаполісів. Проте і дотепер не ясно, чим викликана їх масова поява: чи водою з домішкою бензину, чи інвазіями личинок сисунів, що занурюються в тіло пуголовка саме у тих місцях, де відбувається закладання кінцівок. Критичні періоди ембріогенезу людини. Як вам уже відомо, різні тканини й органи формуються у певні періоди розвитку ембріона. У момент максимальної інтенсивності процесів розвитку зародок стає дуже сприйнятливим до негативних середовищних впливів. Саме тоді ймовірність порушення програми розвитку організму є найбільшою. Тому ці періоди розвитку зародка називають критичними періодами ембріогенезу.
Перший критичний період розвитку людського ембріона припадає на перші два тижні. У цей період формується бластула. Якщо негативний вплив на організм матері або на ембріон досить сильний, зародок найчастіше гине й виводиться з організму матері. Якщо вплив не згубний, то в силу того, що клітини на цій стадії розвитку ще тотипотентні, ембріон здатний повністю відновитися й продовжити нормально розвиватися. Згідно з науковими даними, частота природного переривання вагітності на цьому терміні становить близько 40 % від усіх вагітностей, що відбулися. У таких ситуаціях жінка зазвичай навіть не знає, що була вагітною.
Другий критичний період внутрішньоутробного розвитку організму триває від 20-го до 70-го дня після запліднення. Вважають, що це – час максимальної вразливості зародка. Взагалі період ембріогенезу від моменту імплантації зиготи в стінку матки до 12-го тижня є ключовим у розвитку людини. У цей час відбувається закладання й формування всіх життєво важливих органів. Тому в разі впливу на ембріон так званих тератогенних (від грец. тератос – чудовисько і генезіс) факторів можуть виникнути різні аномалії, або, як їх ще називають, вади розвитку – відхилення від нормальної будови або функціонування організмів, що виходять за межі норми реакції. Це не лише різні фізичні вади розвитку, а й, найчастіше, фізіологічні аномалії, пов’язані з порушенням обміну речовин. Багато порушень розвитку є настільки серйозними, що спричиняють викидні. Вважають, що спонтанними абортами в ембріональному періоді закінчується не менше 10 % зареєстрованих вагітностей.
До тератогенних факторів розвитку людського ембріона відносять такі: різні ендокринні захворювання матері, насамперед, цукровий діабет; температурні або іонізуючі впливи; різноманітні хімічні речовини, в тому числі медикаменти, алкоголь; деякі інфекції, серед них ураження одноклітинним паразитом токсоплазмою і вірусом, що спричиняє захворювання на краснуху (цією епідемічною хворобою зазвичай хворіють діти). Якщо жінку уражує вірус краснухи у перші 12 тижнів вагітності, дитина, яка народжується, може мати вроджені вади розвитку, серед них хвороби серцево-судинної системи, вади будови очей та органів слуху. Після четвертого місяця вагітності небезпека цього захворювання для плоду зводиться до нуля. Крім того, якщо жінка хворіла на краснуху в дитинстві, вторинна інфекція їй уже не загрожує, оскільки до вірусів краснухи утворюється стійкий імунітет.
Однією з найвідоміших тератогенних речовин є заспокійливий, снодійний засіб талідомід. Як було встановлено, з 1956-го по 1962-й роки XX ст. через масове використання вагітними жінками цього препарату в ряді країн світу народилося від 8 до 12 тис. дітей з уродженими каліцтвами. Ця трагедія змусила чимало країн посилити вимоги до ліцензування медичних препаратів.
Після 12 тижнів розвитку ембріон набуває “людського вигляду” і з цього моменту уже називається плодом. Період розвитку, який називається плодовим, триває від 12-го тижня до моменту народження. У цей час відбувається дозрівання організму – формуються нові тканини й органи. Ці процеси супроводжуються швидким ростом плоду. Незважаючи на те, що різні фактори все ще можуть впливати на внутрішньоутробний розвиток дитини, у цей період їх вплив уже не викликає вади розвитку.
Третій критичний період – пологи – небезпечний для майбутньої людини через можливі травми немовляти, насамперед головного мозку. Ураження головного мозку може спричинити дитячий церебральний параліч. Це захворювання зазвичай проявляється ще у ранньому дитинстві, характеризуючись руховими порушеннями. У таких хворих спостерігаються паралічі, слабкість м’язів, порушення координації, мимовільні рухи. Дитячий церебральний параліч, як і більшість інших вад розвитку, не можна вилікувати повністю, як грип чи дизентерію. Основними методами реабілітації таких хворих, крім усіляких медикаментозних препаратів, є лікувальна фізкультура. Дуже важлива соціальна адаптація таких людей.
Процес індивідуального розвитку іноді супроводжується збоями в реалізації програми онтогенезу, які можуть бути спровоковані або порушеннями генетичного апарату, або негативним впливом іззовні. У результаті можуть статися різного роду відхилення – вади розвитку. Це не тільки помітні відхилення від нормального фенотипу, а й різні порушення метаболізму, що призводять до неправильного функціонування організму. Особливо небезпечні зовнішні негативні впливи на розвиток майбутньої людини у перші 12 тижнів – період ембріогенезу, коли відбувається формування органів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...