ГОРДІСТЬ

Related posts:

1. АВТОНОМІЯ Культурологічний словник АВТОНОМІЯ (від грец. autos – сам та nomos закон) – відносна незалежність, внутрішнє почуття залежності особистості лише від самої себе, здатність певною мірою керувати подіями, які впливають на її власне життя....
2. СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
3. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
4. Функції емоцій і почуттів у житті людини – Емоції і почуття – Емоційно-вольова сфера особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 4. Емоційно-вольова сфера особистості 4.1. Емоції і почуття Людина ніколи не може бути байдужою до предметів і явищ навколишньої дійсності, стосунків з іншими людьми, суспільних подій. Вони викликають задоволення чи незадоволення, сміх, радість, здивування, горе, смуток тощо. У психологічній літературі різноманітні переживання, в яких виражається ставлення людини до того, що діється навколо […]...
5. НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
6. ЗРІЛІСТЬ Культурологічний словник ЗРІЛІСТЬ (особистості) – сукупний стан високого розвитку фізіологічних, інтелектуальних, вольових, моральних, соціальних параметрів людини. В генезисі спочатку настає біологічне і фізіологічне дозрівання організму (нині у зв’язку з акселерацію воно дещо зсунулося в бік молодшого віку: для хлопців 14-16 років, для дівчат 1216 років), а потім приходить психічна зрілість як високий показник роботи сенсорних, […]...
7. Самосвідомість особистості – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” Самосвідомість особистості Усвідомлення людиною світу не зводиться до відображення лише зовнішніх об’єктів. Фокус свідомості може бути спрямовано і на самого суб’єкта, на його власну діяльність, його внутрішній світ. Таке усвідомлення людиною самої себе отримало в психології статус особливого феномена – самосвідомості. САМОСВІДОМІСТЬ – це здатність людини усвідомити саму себе, […]...
8. СОВІСТЬ Культурологічний словник СОВІСТЬ – особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, компонент моральної самосвідомості. С. – афективно-когнітивна структура: в результаті самооцінки за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра і зла справедливості, порядності) виникає почуття вини, гостре емоційно-тривожне переживання невідповідності своїх помислів чи дій суспільне визначеним етичним зразкам бажаної і 260 ідеальної поведінки. С. – рефлексивна емоція, болісне самоусвідомлення […]...
9. СОРОМ Культурологічний словник СОРОМ – почуття, що виникає в результаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій та вчинків тим нормам, яких вона повинна дотримуватися в своєму житті. С. – один з аспектів функціонування такого регулятора соціальної поведінки особистості, як совість. На ранніх етапах розвитку людини (в дошкільному віці) С. виникає, як правило, в присутності інших людей, під […]...
10. БАЖАННЯ Культурологічний словник БАЖАННЯ – один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб. Б. характеризується усвідомленим уявленням про прагнення щось здійснити. Цим Б. відрізняється від потягу, який є переважно неусвідомленим. Б. – важливий момент психічного стану особистості, який передує її поведінці і діяльності....
11. ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, в період швидкої технізації, інтелектуалізації людини і виниклого на цій основі дефіциту емоційності. Повна Д. о. може наставати внаслідок нервових і психічних захворювань. Запобігання часткової Д. о. відбувається під час правильного виховання, гармонійного і всебічного […]...
12. САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
13. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
14. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
15. САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
16. НАТХНЕННЯ Культурологічний словник НАТХНЕННЯ – психічний стан піднесеності творчих потенцій людини. Найчастіше буває у митців, учених, літераторів як зосередженість на певному об’єкті. Н. приходить до людини як наслідок великих її зусиль, роботи над своєю психікою, постійної націленості на предмет дослідження, постійного обдумування і переживання його. В період Н. праця буває найпродуктивнішою, думки вільно народжуються і виливаються […]...
17. ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД – ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Особистісний підхід – базова цінність, орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною й колективом. Сучасне розуміння О. п. (або особистісно-центрованого підходу) визначили в 60-ті роки ХХ […]...
18. ПЕРСПЕКТИВА Культурологічний словник ПЕРСПЕКТИВА (від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) – потенціальна можливість розвитку особистості. Розрізняють історичну П., соціальну, життєву. Життєва П. – умовно символічний компонент просторово-часової структури життєдіяльності особистості в її соціально-практичних і духовно-психологічних формах, що надає життю глибини і багатомірності. Суб’єктивна П. – духовно-психологічна спрямованість особистості, ідеальна проекція на майбутнє її потреб, […]...
19. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси соціалізації особистості тощо....
20. УМІННЯ Культурологічний словник УМІННЯ – використання суб’єктом наявних знань і навичок для вибору і здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети. Терміном У. позначають і володіння складною системою психічних і практичних дій, необхідних для доцільної регуляції діяльності наявними у суб’єкта знаннями та навичками. Сутністю У. як психічного новоутворення є готовність до продуктивного виконання значною мірою нових […]...
21. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
22. МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО ЛЮДИНУ Урок 22. МУЗИКА РОЗПОВІДАЄ ПРО ЛЮДИНУ Вступ Дуже часто музика розповідає нам про людину: її характер, мрії, прагнення та переживання. Адже музику створює людина і для людей. Повторіть і виконайте пісню про найріднішу людину. Пісню української композиторки Валентини Книш “Мама”. Продовження розучування пісні “Мама” Караоке. Пісня “Мама” Під час виконання пісні “Мама” намагайтеся передати співом […]...
23. Мотив моральний Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують […]...
24. Свідомість особистості – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” Свідомість особистості Підсистема особистості “свідомість-самосвідомість” відображає її об’єктивний світ, індивідуальну свідомість. СВІДОМІСТЬ є здатністю людини до рефлексії, адекватного відображення навколишнього світу, подій, що відбуваються в ньому, своєї Батьківщини, обов’язку тощо, а також створення до них свого ставлення. Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно […]...
25. Розуміння емоцій та почуттів – ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ Розуміння емоцій та почуттів Будь-яка людина знає, що таке емоції, проте описати і пояснити їх не завжди здатна. І це не дивно, оскільки й дотепер проблема емоцій в науці залишається загадковою й багато в чому незрозумілою, хоча їхня роль у керуванні поведінкою людини велика. Емоції й почуття, виконуючи різні […]...
26. ЕДИПІВ КОМПЛЕКС Культурологічний словник ЕДИПІВ КОМПЛЕКС – одне з понять психоаналізу, що відображає своєрідність відношень між батьками і дітьми, внаслідок чого нібито виникає моральна структура суспільства. Назва походить від давньогрецької легенди про царя Едипа, який випадково у сутичці вбиває одного чоловіка, не знаючи, що це його батько, та одружується на ца – риці-вдові, не знаючи про те, […]...
27. ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА Культурологічний словник ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА – певна ієрархічна система ідеалів, фундаментальних понять і цілей, яким ми живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Цінності можуть трактуватися як в контексті життя всього суспільства, так і через призму життя окремої людини, проте саме в першому випадку вони слугують певним загальним еталоном, на який орієнтується виховання. […]...
28. САМОВИХОВАННЯ Культурологічний словник САМОВИХОВАННЯ – усвідомлювана діяльність людини, спрямована на удосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання негативних. С. можливе за наявності в індивіда здатності аналізувати свої дії і вчинки, ставити перед собою значущі цілі, що відповідають вимогам суспільства. С. виникає на певному рівні розвитку свідомості та самопізнання і розвивається у […]...
29. МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ – процес формування, становлення та розвитку суспільства (спільноти) через поєднання різних соціальних елементів, які знаходяться у певних залежностях та зв’язках. Вони відтворюють соціум як систему, самостійний суб’єкт, котрий формується і діє на певній території. Остання значною мірою визначає специфіку його екон. життя, сімейно-побутового укладу тощо. Як ціле соціум характеризується […]...
30. САМООЦІНКА Культурологічний словник САМООЦІНКА – судження людини про міру наявності у неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. С.- вияв оцінного ставлення людини до себе. Якщо на початкових стадіях формування С. еталоном виступають якості, що виявляються в інших людей, або оцінні судження дорослих чи норми поведінки, правила, то пізніше виникають […]...
31. СПОКІЙ Культурологічний словник СПОКІЙ – стан психофізіологічної і психічної рівноваги, коли знижується інтенсивність життєдіяльності, вгамовується інтелектуальна, вольова й емоційна активність індивіда. С. наступає внаслідок зняття психологічної напруги (можливо шляхом релаксації) або коли обставини, життєва ситуація особистості повністю її задовольняють, відповідають прагненням і уявленням про бажане. Для людини у стані С. властива рівновага активності і реактивості, перевага […]...
32. МОРАЛЬ Культурологічний словник МОРАЛЬ (лат. moralis – моральний, від mores – звичаї) – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей, форма громадської свідомості та вид громадських відносин, спрямованих на утвердження самоцінності особистості, рівноправності всіх людей в їхньому прагненні до щасливого і гідного життя. У М. оцінюються не лише практичні дії людей, а […]...
33. ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ Культурологічний словник ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ – розуміння людської особистості як абсолютної цілісності економічного розвитку....
34. Людський фактор Людський фактор – комплекс здібностей, властивостей, рис людини, які на різних етапах історичного розвитку залучаються до процесу виробництва економічних благ. Наприкінці XIX – на початку XXст. у виробництві брали участь працівники з низьким рівнем освіти, кваліфікації, які мали однобічну спеціалізацію й виступали додатком до машини (в системі Тейлора це виявлялося у примусовому й жорсткому нав’язуванні […]...
35. БУХТА Екологія – охорона природи БУХТА – невелика мор. затока, більшою чи меншою мірою заглиблена у суходіл, відокремлена від основної водойми мисом або о-вами, які захищають її від вітру і хвиль. Має специф. екол. режим....
36. ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМАЦІЙНОГО РУХУ, В УКРАЇНІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМАЦІЙНОГО РУХУ В УКРАЇНІ Друга половина XVI – початок XVII ст. – час пробудження та відродження національної самосвідомості українського народу, високого громадянського змісту й патріотичного спрямування всіх культурних зачинань. Ці процеси були тісно пов’язані з політичними і культурними рухами в Європі, які […]...
37. Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Функцію самоусвідомлення тою чи іншою мірою в принципі виконує кожний прояв людського духу – така його природа. Наука як певний історичний тип або форма суспільної свідомості певною мірою всупереч власній основній спрямованості на елімінацію всього суб’єктивного із свого змісту також виконує цю функцію. На свій […]...
38. МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують прийняту в даному суспільстві систему цінностей (див. цінностей система) та норми поведінки. 2) Сукупність міфів будь-якого народу. 3) Спосіб духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття людини первісного докласового […]...
39. ПЕДАГОГІКА Культурологічний словник ПЕДАГОГІКА (грец. майстерність виховання) – наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості....
40. ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ – ірраціональна форма усвідомлення соціальними суб’єктами своїх потреб та інтересів; феноменологічно вони являють собою елемент соціальної психіки. Функціонально це складова ціннісно-нормативної системи регуляції соціальної поведінки. Кожна спільнота з необхідністю виробляє систему суб’єктивного ставлення до сусп. ін-тів і характеру відносин, до самої себе та інших суб’єктів соціальної взаємодії. Саме завдяки […]...