ІДЕОКРАТІЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ІДЕОКРАТІЯ – соціол. і політологічний термін, що останніми роками увійшов у наук, обіг і означає політ, владу (чи режим), засновану на засадах заг. нац. консолідуючих ідей з високим рівнем їх спонукальної і регулятивної потужності.
Влада консолідуючих ідей завжди має місце як у процесі державотворення, так і функціонування тих чи інших політ, процесів. Але здебільшого ці ідеї відіграють допоміжну, додаткову роль у державотворенні і в держ. управлінні, де визначальними чинниками є соціально-екон.
І. найчастіше виникає в напружений істор. період, коли загострюються відносини між державами, народами, етносами або виникають внутрішні війни в країнах – імперіях. За ідейно –
Саме таким чином, як, відомо, формувалась держава Ізраїль – від ідей консолідації і локалізації світового єврейства до розвиненої за всіма структурними ознаками держави. В інших випадках ідеократичні режими, що склалися на спотворених ідеях нац, винятковості чи реліг. фанатизму, не спроможні виробити досить міцні й стабільні структури, позбавлені внутрішньої підпори, і, отже, з самого початку приречені на неминучу загибель. Крах гітлерівської “третьої імперії”, фашистських режимів Муссоліні в Італії, Франко в Іспанії, Салазара в Португалії в ході II світової війни, як і перманентні спалахи та занепади хунтистських режимів в лат.-амер, країнах у період новітньої історії, – переконливе свідчення внутрішньої слабкості й безпідставності ідеократичних режимів, що створюються на засадах “удаваної колективності” й популізму.