Ідеологічний апарат держави

Related posts:

1. Питання національне Політологічний словник Питання національне – сукупність проблем, пов’язаних з ліквідацією національно-етнічного утиску, гноблення, диктату, зі встановленням рівноправних відносин між усіма етносами і створенням необхідних умов для їх вільного і всебічного розвитку. П. н. виявляється як у системі міжнаціональних, так і національно-державних (етнополітичних) відносин. При цьому воно передбачає вирішення складної гами економічних, правових, культурних та інших […]...
2. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
3. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
4. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
5. Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
6. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
7. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
8. Консерватизм Політологічний словник Консерватизм (від лат. conservare – зберігати, охороняти) – виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст. Прихильники консерватизму (до речі, цей термін уперше використав французький письменник Ф. Шатобріан) виступили за пріоритет наступності перед новаціями, визнання непорушності природного порядку, моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії і власності. Консерватизм […]...
9. Біфуркація політична Політологічний словник Біфуркація політична (від лат. bifurcatio – роздвоєння) – метод наукового пізнання суспільно-політичних явищ. Його свого часу запропонував Ервін Ласло (США), розуміючи під цим терміном поведінку складних систем у станах та умовах, далеких від рівноваги. Поняття Б. запозичене з теорії динамічних систем, тобто науки, яка дала нову концепцію хаосу як досить складної і важкопрогнозованої […]...
10. Верховний комісар ООН з прав людини Політологічний словник Верховний комісар ООН з прав людини – посада, запроваджена в 1993 р. в структурі ООН з метою заохочення, захисту та нагляду за дотриманням громадянських, соціальних, економічних і культурних прав людини, оптимізації наявних механізмів захисту цих прав, здійснення з цією метою діалогу з урядами держав, політичними і громадськими організаціями і рухами. Призначає В. к. […]...
11. Американська політична думка Політологічний словник Американська політична думка – певна сукупність політичних поглядів, ідей та концепцій американських політичних мислителів, діячів, зокрема таких як Б. Франклін, Т. Пейн, Д. Вашингтон, Д. Адамс, Т. Джефферсон, О. Гамільтон та ін. Під впливом англійських, французьких та інших мислителів і революціонерів вони виробили свій погляд на основоположні проблеми влаштування життя американського суспільства: формування […]...
12. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
13. Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав назву на означення військової диктатури Наполеона І Бонапарта і особливо Наполеона III. Б. – це сильна, одноособова диктаторська влада, яка проте часто здобуває підтримку народу (наприклад, шляхом плебісциту) і закріплення […]...
14. Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
15. Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
16. Сегрегація Політологічний словник Сегрегація (від лат. segregatio – відокремлення) – у соціальних відносинах вид расової, етнічної, національної, релігійної, статевої дискримінації, що виявляється у територіальному, політичному, культурно-освітньому, зокрема релігійному тощо відокремленні одних рас, етносів, націй тощо від інших (поселення, навчання, заборона чи обмеження релігійних вірувань, участі у політичних процесах тощо). У другій половині XX ст. расову дискримінацію […]...
17. Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять потреби суспільства, необхідні для його розвитку і функціонування, захист народу від загроз з боку іншої держави (держав), а також підтримання соціального миру, порядку і злагоди всередині країни. До корінних І. […]...
18. Гандизм Політологічний словник Гандизм – суспільно-політичне та релігійно-етичне вчення видатного діяча індійського національно-визвольного руху Мохандаса Карамчанда Ганді (1869-1948). Виходячи з релігії індуїзму Г. апелює до моралі, пропагує систему самовдосконалення, а звідси і основний принцип вчення Г. – ахінса – ненасильство. У політиці Г. проповідує тактику масових ненасильницьких дій, або “сатьяграхи”, основною індивідуальною формою якої є голодування. […]...
19. Рухи політичні Політологічний словник Рухи політичні – масові рухи, метою яких є політичні цілі, однак такі, що не мають достатньо чіткої організаційної структури, фіксованого індивідуального членства. Ідейно-політичні орієнтації Р. п. набагато ширші і розмитіші, а мета набагато вища і конкретніша, ніж у політичних партій. Єдина програма у Р. п., як правило, відсутня. Р. п. різняться: соціальними джерелами […]...
20. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
21. Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
22. Авеста Політологічний словник Авеста (перс, apastak – текст; часто називається зенд-авеста, тобто текст з коментарем) – 1) священна книга у деяких народів Середньої Азії (зороастрійців); 2) давнішня школа світорозуміння; 3) “основний закон”, священний текст персів, у якому викладена релігія Заратустри. А. дійшла до нас у пізніших рукописах XIII – XIV ст., але склалася ще у VI […]...
23. АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
24. Буржуазія Політологічний словник Буржуазія (фр. bourgeoisie, від пізньолат. Burgus – укріплене місто)- поняття, яке у процесі історичного розвитку неодноразово зазнавало переосмислення. За античними уявленнями Б. – це сукупність громадян міста, які керували собою та іншими. У добу раннього середньовіччя, заснування багатьох європейських держав Б. – особливий соціальний стан, привілеї якого закріплені у міському (цивільному) праві. З […]...
25. Героя і натовпу теорії Політологічний словник Героя і натовпу теорії – соціально-філософські, соціологічні та політологічні теорії, що обгрунтовують роль і значення в історії лідерів, вождів, видатних осіб; “героїв”, з одного боку, і “натовпу”, тобто широких верств населення – з іншого. Найчастіше “герої” є рушійною силою історії, а “натовп”, маси – слухняна, керована маса. В Росії цю теорію розвивали зокрема […]...
26. Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, муніципальних, провінційних та інших представницьких органів); партія, що працює в парламенті або представлена фракцією в парламенті. З-поміж усіх функцій основною для П. п. є розробка стратегії виборчих кампаній, програм […]...
27. Всесвітня Рада церков (ВРЦ) Політологічний словник Всесвітня Рада церков (ВРЦ) – одна з найбільш представницьких і впливових міжхристиянських організацій, керівний центр сучасного екуменічного руху, учасниками якого є протестантські, православні і нехалкідонські (монофізитські) церкви та об’єднання. ВРЦ утворена в 1948 р. в Амстердамі (Голландія) на І асамблеї на базі трьох протестантських рухів: “Віра і порядок”, “Життя і діяльність”, “Міжнародна місіонерська […]...
28. Асоціація політичних психологів України (АППУ) Політологічний словник Асоціація політичних психологів України (АППУ) – українська громадська організація, заснована у 1995 р. Основні завдання діяльності АППУ: формування суспільної свідомості, що відповідає потребам громадянського, демократичного суспільства, сприяння підвищенню ролі та практичних, психологічних наук; організація різноманітних наукових заходів (конференцій, симпозіумів, круглих столів тощо); публікація кращих наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених; сприяння вдосконаленню підготовки […]...
29. Горбатенко Володимир Павлович Політологічний словник Горбатенко Володимир Павлович (нар. 1957, смт. Варва Чернігівської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук (2000), професор (2002), академік Української академії політичних наук (2004), академік Академії наук вищої школи України (2004), лауреат премії імені Ярослава Мудрого Академії правових наук України за видатні досягнення в галузі правознавства (2002). Закінчив у 1984 р. […]...
30. Багатопартійність Політологічний словник Багатопартійність – одна з поширених засадничих умов облаштування демократичного ладу, коли інтереси суспільних верств відповідним чином виражаються політичними партіями, які змагаються, ведуть між собою боротьбу за владу і здійснюють визначальний вплив на суспільно-політичні події. Багатопартійність реальна і має сенс на існування там, де партії мають вагому соціальну базу, репрезентують суттєві інтереси громадян, справді […]...
31. Апарат політичний Політологічний словник Апарат політичний (лат. apparatus – обладнання) – сукупність установ, організацій і кадрів, що здійснюють управлінську політичну роботу на всіх рівнях; інститут влади, що охоплює її виконавчі механізми. Масштаби і структура А. п. залежать від політичного режиму суспільства, відмінностей інтересів соціальних груп. Вирізняють А. п. політичних партій, суспільно-політичних рухів і самої держави. А. п. […]...
32. Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
33. Аграрна політика Політологічний словник Аграрна політика (від лат. agrarius – земельний і грецьк. politica – державні або суспільні справи)- 1) зміст і наслідки політичних заходів, дій, які спрямовані на регулювання ситуації в сільському господарстві і які, поширюючись на всі сфери життя суспільства, стосуються насамперед населення, що живе сільськогосподарською працею; 2) сільськогосподарська політика, пов’язана з суспільно-політичним вирішенням загального […]...
34. Прагматизм політичний Політологічний словник Прагматизм політичний – характеристика політичної діяльності, основним критерієм і чинником якої стає досягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну). П. п. характеризується жорстокістю, нерідко використанням аморальних і протизаконних засобів, ігноруванням морального змісту та віддалених наслідків дій. Прагматизм як теоретична концепція виник у 70-х роках XIX ст. у США (Пірс, Дьюї, Джемс). П. п. […]...
35. Африки політична думка Політологічний словник Африки політична думка – сукупність світогляду і знань про політику, які зосереджені у суспільно-політичних поглядах, ідеях, підходах мислителів різних часів і країн Африки. За стародавніх часів в А. п. д. переважала сакралізація монархії (монарх проголошувався намісником Бога на землі). У середні віки А. п. д. була пов’язана головним чином з поширенням раціоналістичних поглядів, […]...
36. Риму Стародавнього політична думка Політологічний словник Риму Стародавнього політична думка – синтез параполітичних і політико – правових учень, поглядів та ідей давньоримських мислителів. Параполітична думка римлян, починаючи з царського періоду (754 – 510 до н. е.), розвивалася здебільшого на власній основі, як результат релігійного впливу та боротьби патриціїв і плебеїв, оптиматів і популярів, вільних і рабів. Помітне місце у […]...
37. Література Література Веремійчик І. М. Методика трудового навчання в початковій школі : навч. посіб. / І. М. Веремійчик. – Тернопіль : Мальва, 2004. – 276 с. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с. Освітні технології : навч.-метод, посіб. / за ред. О. М. Пєхоти. – […]...
38. Конструктивність у політиці Політологічний словник Конструктивність у політиці (від лат. constructio – побудова) – вимоги щодо оптимізації політичного процесу, теорій, програм; специфічна характеристика раціональної політики. Поняття “К. у п.” характеризує ефективність політики і влади, політичної ідеології, свідчить про діяльність і результативність політичних програм влади й опозиційних сил. Конструктивність політичної системи полягає у її відповідності базовим цінностям суспільства, ідеологічним […]...
39. Балотування Політологічний словник Балотування (voting, ballot, від італ. ballottare – вибирати кульками) – 1) поширена у владній, господарській, науковій та інших видах діяльності практика вирішення будь-яких питань шляхом подачі голосів (раніше – опусканням в урну кульок, що називалися балами); 2) постановка питання на голосування; 3) власне сама процедура голосування. Б. нині активно використовується в політиці, особливо […]...
40. Прокопович Феофан Політологічний словник Прокопович Феофан (1681 – 1736) – український мислитель, церковний і громадський діяч, письменник, засновник освіченого абсолютизму в Україні і Росії. Закінчив Києво-Могилянську колегію, навчався у Польщі, Італії. З 1710 р. – ректор Києво-Могилянської академії. З 1716 р. фактично очолив російську православну церкву, став теоретиком і пропагандистом петровських реформ. П. у трактатах “Правда волі […]...