ІКОНОГРАФІЯ

Культурологічний словник

ІКОНОГРАФІЯ (від грец. зображення, образ і пишу, креслю, малюю) – 1) Сукупність зображень будь-якого обличчя (напр., видатної людини) або тих сюжетів, котрі були характерними для певної епохи, напряму в мистецтві та ін. 2) В образотворчому мистецтві І. – суворо встановлена система зображення будь-яких персонажів або сюжетних сцен. Іконографічні сюжети виникли на основі зв’язку стародавнього мистецтва з релігійним культом і ритуалом. Вони були покликані полегшувати розпізнавання персонажа або сцени, а також

узгоджувати принципи зображення з певною теологічною концепцією (напр. І. Богоматері, Ісуса Христа, свят – у християнському мистецтві, Будди – в буддійському). 3) У мистецтвознавстві – І. (іконографічний метод) – опис і систематизація типологічних ознак і схем, що визнані і використовуються для зображення персонажів або сюжетних сцен. Іконографічний метод склався у Франції у 40-х роках ХІХ ст. як засіб вивчення середньовічного мистецтва, тлумачення його символіки, алегорій, атрибутів. Набув поширення в 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ІКОНОГРАФІЯ