ІЛЮЗОРНІСТЬ

Related posts:

1. ІЛЮЗІОНІЗМ Культурологічний словник ІЛЮЗІОНІЗМ (франц. illusionnisme, від лат. Ulusio – обман, насмішка) – 1) Імітація видимого світу у творах образотворчого мистецтва, створення уявлення реально існуючих предметів і простору. І. з’явився в античному живописі, відігравав помітну роль у мистецтві Відродження; став одним із провідних принципів монументально-декоративного мистецтва бароко (коли в інтер’єрах будівель реальний архітектурний простір зливається з […]...
2. ІКОНОГРАФІЯ Культурологічний словник ІКОНОГРАФІЯ (від грец. зображення, образ і пишу, креслю, малюю) – 1) Сукупність зображень будь-якого обличчя (напр., видатної людини) або тих сюжетів, котрі були характерними для певної епохи, напряму в мистецтві та ін. 2) В образотворчому мистецтві І. – суворо встановлена система зображення будь-яких персонажів або сюжетних сцен. Іконографічні сюжети виникли на основі зв’язку […]...
3. КУБІЗМ Культурологічний словник КУБІЗМ (франц.) – модерністична течія в образотворчому мистецтві першої чверті ХХ ст., представники якої намагалися звести пластичне рішення художнього образу до комбінацій геометричних тіл або фігур....
4. АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР Культурологічний словник АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР (від лат. animal – тварина) – зображення тварин у живописі, скульптурі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. А. ж. розвивається у світовому мистецтві з часів палеоліту до наших днів....
5. НЮАНС Культурологічний словник НЮАНС (франц. nuance – відтінок) – в образотворчому мистецтві – ледь помітний перехід від одного кольорового тону до іншого (в живописі), від однієї світлотіньової градації в іншу (в скульптурі, графіці). Сукупність відтінків, використовується для тоншого моделювання....
6. ФРУСТРАЦІЯ Культурологічний словник ФРУСТРАЦІЯ (лат. обман, невдача, марне сподівання) – блокування цілеспрямованої поведінки і пов’язані з ним негативні почуття – досади, гніву, жалю, ненависті, розпачу тощо....
7. ВЕСТИБУЛЯРНІ ВІДЧУТТЯ Культурологічний словник ВЕСТИБУЛЯРНІ ВІДЧУТТЯ – відчуття руху і рівноваги. Викликаються рухом рідини в каналах вестибулярного апарату, що є частиною внутрішнього вуха....
8. ДЕМАГОГІЯ Культурологічний словник ДЕМАГОГІЯ – вид мовлення, яке розраховане на обман слухачів; брехливі обіцянки, навмисне, свідоме перекручення фактів. У пропаганді Д. часто використовується для завоювання довір’я людей, що некритично мислять....
9. КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...
10. КЛАСИЦИЗМ Культурологічний словник КЛАСИЦИЗМ (від лат. – взірцевий) – один з основних напрямів у європейській літературі й мистецтві ХVII-ХVIII ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке і давньоримське) мистецтво. Напрям у мистецтві, для якого характерні раціоналізм, нормативність творчості, тяжіння до завершених гармонійних форм, до монументальності, ясності і простоти стилю, до врівноваженої композиції, схематизації та ідеалізації....
11. НОВАТОРСТВО Культурологічний словник НОВАТОРСТВО (від лат. novator – оновлювач) – вияв ініціативи творення нового у науці, мистецтві, виробництві, управлінні тощо....
12. ХУДОЖНЯ МОВА Культурологічний словник ХУДОЖНЯ МОВА – сукупність правил і знакових систем, за допомогою яких твориться й передається інформація у мистецтві....
13. ГЕДОНІЯ Культурологічний словник ГЕДОНІЯ (від грец. hedone – насолода) – відчуття піднесення, приємного самопочуття....
14. АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ Культурологічний словник АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ – мінімальна інтенсивність фізичного стимулу, що необхідна для виникнення відчуття....
15. ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. de… – скасування і persona – особа) – втрата відчуття особистої автентичності, визначеності....
16. СЕНСОПАТІЇ Культурологічний словник СЕНСОПАТІЇ (від лат. sensus – відчуття і грец. palhos – біль, страждання) – порушення сприйняття....
17. СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
18. СПРИЙНЯТТЯ Культурологічний словник СПРИЙНЯТТЯ – процес прийому та переробки людиною інформації, що надходить у мозок через органи відчуття....
19. ЕКСТРАСЕНС Культурологічний словник ЕКСТРАСЕНС (від лат. extra – поза, зовні, крім і sensus – відчуття) – особа, яка має яскраво виявлені парапсихологічні здібності....
20. АВТОПОРТРЕТ Культурологічний словник АВТОПОРТРЕТ – портрет художника, виконаний ним самим; різновид жанру портрета. Окремі зразки А. трапляються в античному та середньовічному мистецтві. Як самостійна галузь художньої діяльності утвердився в епоху Відродження. Тоді ж склалися певні різновиди А. Перший відомий А. в українському живописі зображено на підписній іконі “Розп’яття” (1691, В. Липський). Перший А. як самостійний твір […]...
21. АРХАЇЗАЦІЯ Культурологічний словник АРХАЇЗАЦІЯ (від грец. archaikos – старовинний, давній) – занепад, перехід до ранніх, застарілих форм, зумовлений суспільно-історичними чинниками. У мистецтві А. буває свідомою, маючи на меті повернення до джерел, пошуки “свіжої” образності....
22. ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
23. АРАБЕСКА, АРАБЕСК Культурологічний словник АРАБЕСКА, АРАБЕСК (франц. arabesque, від італ. arabesco – арабський) – європейська назва орнаменту, що склався в мистецтві мусульманських країн. А. побудована за принципом багаторазового ритмічного повторення однорідних геометричних, рослинних, епіграфічних, інколи фігуративних мотивів....
24. КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ Культурологічний словник КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ (від лат. cognitus – пізнавальний, розвідувальний) – пізнавальні процеси людини, включаючи її відчуття, сприйняття, увагу, уяву, пам’ять, мислення, мову....
25. РЕАЛІЗМ Культурологічний словник РЕАЛІЗМ (від пізньолат. realis – суттєвий, дійсний) – напрям у літературі та мистецтві, творчий принцип, на основі якого характери і обставини в художніх творах пояснюються із соціально-історичного погляду, під впливом типізації фактів дійсності, тобто відповідно до первинної реальності....
26. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
27. ВІДБИТОК Культурологічний словник ВІДБИТОК – у графіці зображення на папері або іншій основі, одержане внаслідок контакту з друкарською формою, що вкрита фарбою....
28. НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
29. ЕПІТАФІЯ Культурологічний словник ЕПІТАФІЯ (від грец. еpі – над і taphos – могила) – 1) Намогильний напис. 2) Скульптурний чи живописний твір меморіального призначення, що містить портретне зображення померлого....
30. ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....