НОВАТОРСТВО

Related posts:

1. НОВАТОРСТВО В МИСТЕЦТВІ Вступ. ЩО ТАКЕ ЖАНРИ МИСТЕЦТВА 3. НОВАТОРСТВО В МИСТЕЦТВІ Чи був новатором той перший первісний художник, що на стіні печери намалював оленя чи бика, на якого щойно полював? Напевне, так. Адже він зробив дещо зовсім нове, що до нього не робила жодна істота. Для цього треба мати і сміливість, і творчий запал, і бажання поділитися […]...
2. ШКОЛА Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів для навчання; 3) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці, побудований на основі загальних принципів, спільних поглядів, традицій тощо; 4) Посібник для навчання гри на музичному інструментів, співі тощо; 5) […]...
3. АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР Культурологічний словник АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР (від лат. animal – тварина) – зображення тварин у живописі, скульптурі, графіці, декоративно-ужитковому мистецтві. А. ж. розвивається у світовому мистецтві з часів палеоліту до наших днів....
4. Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА Урок 55 . Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі Мета: сформувати поняття “традиції”, “звичаї”, “інновації”, “новаторство”; розкрити сутність функцій культури; виховувати повагу до національної та світової культури, діячів культури та мистецтва, прищеплювати шанобливе становлення до культурних надбань українського та інших народів світу. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: […]...
5. СПАДКОЄМНІСТЬ, ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО В КУЛЬТУРІ. ФУНКЦІЇ КУЛЬТУРИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 27. СПАДКОЄМНІСТЬ, ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО В КУЛЬТУРІ. ФУНКЦІЇ КУЛЬТУРИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА Мета: сформувати поняття: “традиції”, “звичаї”, “інновації”, “новаторство”; розкрити сутність функцій культури; виховувати повагу до національної та світової культури, діячів культури та мистецтва, прищеплювати шанобливе ставлення до культурних надбань українського та інших народів світу. Тип уроку: […]...
6. ВУНДЕРКІНД Культурологічний словник ВУНДЕРКІНД (нім. Wunderkind, букв – чудо-дитина) – дитина, яка має виняткові здібності, талант, обдарованість у науці, мистецтві, спорті, конструюванні тощо. Термін В. вживається в іронічному значенні, коли батьки дитини, довколишні чи сама дитина заявляють про якусь винятковість, а реально її немає, претендують на талант, якого насправді в дитини немає. Такі діти часто виявляють […]...
7. КЛАСИЦИЗМ Культурологічний словник КЛАСИЦИЗМ (від лат. – взірцевий) – один з основних напрямів у європейській літературі й мистецтві ХVII-ХVIII ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке і давньоримське) мистецтво. Напрям у мистецтві, для якого характерні раціоналізм, нормативність творчості, тяжіння до завершених гармонійних форм, до монументальності, ясності і простоти стилю, до врівноваженої композиції, схематизації та ідеалізації....
8. ІЛЮЗОРНІСТЬ Культурологічний словник ІЛЮЗОРНІСТЬ (від лат. illusio – обман, насмішка) – в образотворчому мистецтві – оманливе відчуття вірогідності зображення....
9. НОВАТОРСТВО В ИСКУССТВЕ Введение. ЧТО ТАКОЕ ЖАНРЫ ИСКУССТВА 3. НОВАТОРСТВО В ИСКУССТВЕ Был ли новатором тот первый первобытный художник, нарисовавший на стене пещеры оленя или быка, на которого только что охотился? Наверное, да. Ведь он сделал что-то совершенно новое, что до него не делал никто. Для этого надо иметь и смелость, и творческий задор, и желание поделиться своими […]...
10. ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
11. ХУДОЖНЯ МОВА Культурологічний словник ХУДОЖНЯ МОВА – сукупність правил і знакових систем, за допомогою яких твориться й передається інформація у мистецтві....
12. ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ – художній світогляд, орієнтований на творення міфопоетичної моделі світу з відображенням філософських і символічних начал буття....
13. СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
14. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ДЕМОКРАТІЇ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ДЕМОКРАТІЇ – участь максимально можливого числа громадян у власності та в управлінні виробництвом і господарством як на макрорівні (рівні держави і суспільства), так і на мікрорівні (фірми, підприємства)....
15. КУБІЗМ Культурологічний словник КУБІЗМ (франц.) – модерністична течія в образотворчому мистецтві першої чверті ХХ ст., представники якої намагалися звести пластичне рішення художнього образу до комбінацій геометричних тіл або фігур....
16. АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій, апостольських послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові....
17. АВТОПОРТРЕТ Культурологічний словник АВТОПОРТРЕТ – портрет художника, виконаний ним самим; різновид жанру портрета. Окремі зразки А. трапляються в античному та середньовічному мистецтві. Як самостійна галузь художньої діяльності утвердився в епоху Відродження. Тоді ж склалися певні різновиди А. Перший відомий А. в українському живописі зображено на підписній іконі “Розп’яття” (1691, В. Липський). Перший А. як самостійний твір […]...
18. НЮАНС Культурологічний словник НЮАНС (франц. nuance – відтінок) – в образотворчому мистецтві – ледь помітний перехід від одного кольорового тону до іншого (в живописі), від однієї світлотіньової градації в іншу (в скульптурі, графіці). Сукупність відтінків, використовується для тоншого моделювання....
19. АРХАЇЗАЦІЯ Культурологічний словник АРХАЇЗАЦІЯ (від грец. archaikos – старовинний, давній) – занепад, перехід до ранніх, застарілих форм, зумовлений суспільно-історичними чинниками. У мистецтві А. буває свідомою, маючи на меті повернення до джерел, пошуки “свіжої” образності....
20. АРАБЕСКА, АРАБЕСК Культурологічний словник АРАБЕСКА, АРАБЕСК (франц. arabesque, від італ. arabesco – арабський) – європейська назва орнаменту, що склався в мистецтві мусульманських країн. А. побудована за принципом багаторазового ритмічного повторення однорідних геометричних, рослинних, епіграфічних, інколи фігуративних мотивів....
21. МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
22. РЕАЛІЗМ Культурологічний словник РЕАЛІЗМ (від пізньолат. realis – суттєвий, дійсний) – напрям у літературі та мистецтві, творчий принцип, на основі якого характери і обставини в художніх творах пояснюються із соціально-історичного погляду, під впливом типізації фактів дійсності, тобто відповідно до первинної реальності....
23. ДЕМОКРАТІЯ Культурологічний словник ДЕМОКРАТІЯ (грец. народовладдя) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні – форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні всіх заходів....
24. ЕТНОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕТНОЛОГІЯ (грец. ethnos – народ і logos – слово, наука) – наука про народ. У науці вживається для означення поняття “теоретична етнографія”....
25. ІЛЮЗІОНІЗМ Культурологічний словник ІЛЮЗІОНІЗМ (франц. illusionnisme, від лат. Ulusio – обман, насмішка) – 1) Імітація видимого світу у творах образотворчого мистецтва, створення уявлення реально існуючих предметів і простору. І. з’явився в античному живописі, відігравав помітну роль у мистецтві Відродження; став одним із провідних принципів монументально-декоративного мистецтва бароко (коли в інтер’єрах будівель реальний архітектурний простір зливається з […]...
26. АВТОРИТЕТ Культурологічний словник АВТОРИТЕТ (від лат. autoritas – влада, вплив) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організацій в різних сферах суспільного життя. Залежно від того, про яку галузь діяльності йдеться, можна говорити про А. у матеріальному виробництві, політиці, науці, вихованні тощо. У навчально-виховному процесі виняткове значення має А. учителя, наставника, вихователя. А. – конкретно-історична категорія. […]...
27. АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (від лат. antiquus – давній) – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження. А. м. розвивалося в 1 тис. до н. е. і 1-й пол. 1 тис. н. е. Зародилося в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського архіпелагу та західному узбережжі Малої Азії. Найвищого розквіту досягло в Стародавній […]...
28. ІКОНОГРАФІЯ Культурологічний словник ІКОНОГРАФІЯ (від грец. зображення, образ і пишу, креслю, малюю) – 1) Сукупність зображень будь-якого обличчя (напр., видатної людини) або тих сюжетів, котрі були характерними для певної епохи, напряму в мистецтві та ін. 2) В образотворчому мистецтві І. – суворо встановлена система зображення будь-яких персонажів або сюжетних сцен. Іконографічні сюжети виникли на основі зв’язку […]...
29. ЕКСПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ЕКСПРЕСІОНІЗМ (від франц. expression – вираження) – напрям у європейській літературі і мистецтві в перші десятиліття ХХ ст., який проголосив єдиною реальністю суб’єктивний духовний світ людини. Суб’єктивно-ідеалістичні концепції вели до хворобливої напруженості емоцій, ірраціональності образів, гротескної деформації зображуваного світу. Е. виразив індивідуалістичний протест проти потворностей цивілізації....
30. ХУДОЖНІСТЬ Культурологічний словник ХУДОЖНІСТЬ – це складне поєднання творчих і професійних якостей, які визначають кінцевий результат праці творця в мистецтві. Х пов’язана з творчою свободою, оригінальністю, смаком, почуттям міри автора у висвітленні теми. До художніх належать твори, де у співзвучності з ідеальними нормами та вимогами теорії мистецтв реалізується професійний творчий процес, органічно поєднуються форма і зміст....
31. БІДЕРМАЄР Культурологічний словник БІДЕРМАЄР (від нім. Biedermeier – прізвище літературного героя) – пізня форма романтики в західноєвропейській культурі, яку часто визначають як “міщанську”; її характерними рисами є ідилічний характер, стриманість, песимізм та прагнення спокійної, м’якої краси на відміну від революційності раннього романтизму. Б. – напрям, що розвивався головним чином у німецькому та австрійському мистецтві (1815-1848). Для […]...
32. ЕКСПАНСИВНІСТЬ Культурологічний словник ЕКСПАНСИВНІСТЬ (від лат. expansio – поширення) – психічний стан людини. Психологічною основою Е. є переоцінка свого “Я” і надмірний, нерідко не контрольований інтелектом і волею, вияв власних почуттів. Експансивні люди часто втрачають здоровий глузд, вдаючись до нереалістичних, авантюрних дій. Вони важкі у спілкуванні, схильні до конфліктів, від яких найчастіше самі страждають. Переборення окремих […]...
33. КОСМОМОРФНІСТЬ Культурологічний словник КОСМОМОРФНІСТЬ (від грец. kosmos – порядок, світ, Всесвіт і mo – rphe – форма) – втілення у рукотворному предметі понять про будову Всесвіту (“космосу”). У стародавньому прикладному мистецтві космоморфна річ поділялася по висоті на три головні частини: середню (світ перебування людей), нижню (“потойбічний” світ) та верхню (місце перебування вищих, надлюдських сил та явищ: […]...
34. ІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ІМПРЕСІОНІЗМ (франц. impressionisme, від impression – враження) – художній напрям у мистецтві й літературі останньої трет. XIX – поч. XX ст. Провідною метою мистецтва І. проголошував витончене відтворення суб’єктивних скороминущих вражень і спостережень, мінливих відчуттів і переживань художника. І. сформувався в пейзажному живописі у Франції (70-80 р. XIX ст.); художники-імпресіоністи збагатили живопис творчими […]...
35. ДЕПРЕСІЯ Культурологічний словник ДЕПРЕСІЯ (лат. depressio – пригнічення, придушення) – відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил. Виникає внаслідок деяких психічних і загальних захворювань або як реакція на важкі життєві ситуації (смерть рідних, втрата життєвої перспективи, розчарування в чомусь чи в комусь). У хворих на Д. спостерігається загальмованість рухів, мови, зниження активності, ініціативи, порушення сну, апетиту. У […]...
36. ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...
37. МОРФЕЙ Культурологічний словник МОРФЕЙ (грец. Morpheus) – бог сновидінь. За міфами, М. з’являвся людям уві сні в людських образах. В античному мистецтві М. зображували у вигляді чоловіка з крилами; образ бога сновидінь надихав художників пізнішого часу; існують статуї Ж.-А. Гудона, Ф. Толстого й ін. Вислів “бути в обіймах М.” означає “спати солодким сном”. Приклад: Л. Глібов: […]...
38. УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ (український модерн) – течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвропейських тенденцій формування національних стилів (російського, польського, норвезького та ін.); використання елементів гуцульського та бойківського народного мистецтва (переважно архітектури), української народної орнаментики, мистецької спадщини Київської Русі для створення національного різновиду європейського модернізму. Головні представники в архітектурі: […]...
39. КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...
40. ТРАУР Культурологічний словник ТРАУР (від нім. Trauer – туга, скорбота) – психічний стан скорботи, туги внаслідок трагічної події, суспільного лиха. Розрізняють індивідуальний Т. – вияв особистого горя і загальнонаціональний Т. – акт урочистої державної скорботи. Залежно від типу особистості і значущості втрати психофізіологічна реакція людини на Т. може виявлятися у нестримному плачу чи німій скорботі, глибокій […]...