Індивідуальний робочий час

Related posts:

1. Суспільно необхідний робочий час Суспільно необхідний робочий час – час, потрібний для виготовлення споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці. Затратами С. н. р. ч. на одиницю товару визначається величина його вартості. С. н. р. ч. не є величиною постійною. Вона залежить від продуктивності праці. Виявом прогресу […]...
2. Суспільно необхідна праця Суспільно необхідна праця – праця, затрачена на виробництво одиниці товару при суспільно нормальних умовах виробництва (середній або пануючий у суспільстві рівень техніки, середня продуктивність й інтенсивність праці і середня кваліфікація працівників), вимірюється суспільно необхідним робочим часом і служить для визначення величини вартості товару. Суспільно необхідний робочий час визначає та група підприємств, яка виробляє основну масу […]...
3. Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил й позитивного впливу на них відносин економічної власності та супроводжується зростанням вільного часу працівників. Складові З. е. ч.: 1) економія робочого часу; 2) економія неробочого […]...
4. Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
5. Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
6. Робочий період Робочий період – робочий час, необхідний для перетворення предметів праці на готовий продукт. Р. п. – основна частина часу виробництва, що складається з тісно пов’язаних між собою робочих днів, годин, хвилин. Р. п. обчислюється з допомогою нормування виробничих операцій. До Р. п. не включається час виробництва, протягом якого предмети праці перебувають під впливом природи (сушіння […]...
7. Витрати граничні (ВГ) Витрати граничні (ВГ) – зростання сукупних витрат внаслідок виробництва ще однієї (додаткової) одиниці продукції. ВГ визначаються шляхом віднімання сукупних витрат (за незмінності постійних) на виробництво певної кількості продукту від таких витрат на збільшене виробництво або діленням цієї різниці на зрослу кількість одиниць продукції. Порівнюючи ВГ на виробництво одиниці продукції з граничним доходом від її реалізації, […]...
8. Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
9. Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
10. Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
11. Інтернаціональна вартість Інтернаціональна вартість – суспільно необхідні витрати праці на виробництво товарів і послуг у світовому господарстві, які формуються на основі інтернаціоналізації виробництва та обігу з урахуванням їх корисності на міжнародному рівні. Оскільки кожна країна має свій рівень суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів, такі витрати у межах світового господарства є індивідуальними витратами, що визначають їх […]...
12. Конкуренція внутрігалузева Конкуренція внутрігалузева – боротьба між товаровиробниками в одній галузі виробництва за зниження витрат виробництва, цін, поліпшення якості продукції, розширення ринків збуту тощо з метою привласнення більших прибутків. Внаслідок К. в. різні індивідуальні вартості товарів перетворювалися на єдину ринкову вартість і ринкову ціну. К. в. сприяє зниженню витрат виробництва, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню ефективності виробництва. […]...
13. Капітал індивідуальний Капітал індивідуальний (приватний) – сукупність відносин економічної власності між найманими працівниками та власниками малих, частини середніх і окремих великих капіталістичних підприємств у всіх сферах суспільного виробництва, реалізацією яких (відносин) є виробництво і привласнення додаткової вартості у формі середнього прибутку. К. і. виникає із зародженням капіталістичного способу виробництва (на початку XVI ст.) і є найважливішою суспільною […]...
14. Принцип еквівалентності Принцип еквівалентності – принцип, згідно з яким товари і послуги в межах національних економічних систем за умов досконалої конкуренції обмінюються на рівновелику вартість певної кількості інших товарів і послуг. При цьому слід враховувати не лише суспільно необхідні витрати на виробництво товарів і послуг, що обмінюються як рівновеликі, а й їх споживну вартість, в т. ч. […]...
15. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
16. Норма Норма (лат. norma – правило, взірець) – 1) взірець і правила поведінки або дій людини, а також міра оцінки чого-небудь; 2) встановлена міра витрат різноманітних ресурсів (або витрат живої та уречевленої праці) на виробництво одиниці продукції, виконання певного виду робіт чи надання одиниці послуг у конкретному періоді залежно від умов виробництва. Вимірюється в одиницях, прийнятих […]...
17. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
18. Абстрактна праця Абстрактна праця – специфічна спеціально-економічна форма праці в умовах товарного виробництва і розвинутого суспільного поділу праці, в якій виражається суспільний характер праці. А. п. є тим спільним, однорідним, що існує в багатьох (десятках тисяч) видах конкретної праці, тобто праці токаря, столяра, водія, космонавта тощо, які використовують специфічні засоби і предмети праці, здійснюють неоднакові трудові операції, […]...
19. Неповний робочий час Неповний робочий час – неповний робочий день або неповний робочий тиждень. За неповного робочого дня працівник зайнятий на підприємстві менше часу, ніж встановлено розпорядком чи графіком для певної категорії працівників. За неповного робочого тижня зменшується кількість робочих днів проти п’ятиденного або шестиденного робочого тижня і, отже, кількість робочих годин на тиждень. Н. р. ч. може […]...
20. Вартість мінова Вартість мінова – властивість товару обмінюватись, пропорція, згідно з якою один товар обмінюється на інший. Прирівнювання товарів з різними споживчими властивостями можливе тому, що вони є продуктами праці, передусім суспільно необхідної праці, витраченої на їх виробництво, тобто вартості товарів. Формою вияву останньої у процесі обміну товарів є В. м. Вперше в науковий обіг категорію “В. […]...
21. Механізм формування ринкової вартості товарів Механізм формування ринкової вартості товарів – спосіб конкретного перетворення суспільної вартості окремого товару в межах сфери безпосереднього виробництва у суспільну вартість всієї маси товарів в процесі руху капіталу у всіх сферах суспільного виробництва, передусім в єдності безпосереднього виробництва і обміну з умов процесу відтворення вартості. В даному разі індивідуальна вартість відповідає суспільній вартості не окремого […]...
22. Засоби виробництва Засоби виробництва – сукупність предметів праці та засобів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ і послуг (див. Виробництво). Розрізняють активні та пасивні З. в. В економічній теорії однозначної оцінки З. в. не існує. Марксистська політекономія вивчає З. в. щодо суспільно-економічної форми їх присвоєння у поєднанні з їх ефективним використанням, а також відповідного […]...
23. Ціни у міжнародній торгівлі Ціни у міжнародній торгівлі – грошове вираження інтернаціональної вартості на світових товарних ринках. Своєю чергою, інтернаціональна вартість залежить від інтернаціональних витрат суспільно необхідної праці на виробництво товарів. Ці витрати визначаються національними витратами суспільно необхідної праці у тих країнах, які експортують на світовий ринок переважну кількість конкурентоспроможної продукції. Крім того, в основі Ц. у м. т. […]...
24. Суспільна (ринкова) вартість Суспільна (ринкова) вартість – втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця, один із найважливіших факторів визначення ринкової ціни. Величина суспільної (ринкової) вартості визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу і змінюється прямо пропорційно до кількості часу, затраченого на виробництво товару, і обернено пропорційно до продуктивності праці. Вартість виявляється у міновій вартості, при порівнянні одного товару з […]...
25. Мінова концепція Мінова концепція – важливий методологічний принцип у західній економічній теорії, згідно з яким сфера обігу є визначальною серед інших сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, розподілу та споживання). Таку концепцію в останні роки стали підтримувати окремі вітчизняні економісти, а на буденному рівні вона проявляється у твердженнях про необхідність переходу до ринкової економіки. Гносеологічною основою М. к. […]...
26. Витрати граничні Витрати граничні – додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних/”маргінальних”/ витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії „ граничної корисності” II застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві / скороченні/ останньої/додаткової/ одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційній […]...
27. Витрати середні загальні (ВСЗ) Витрати середні загальні (ВСЗ) – сума всіх витрат виробництва в розрахунку на одиницю продукції. Визначаються діленням суми постійних і змінних витрат на кількість виробленої продукції або додаванням середніх постійних та середніх змінних витрат. Розширення виробництва сприяє зниженню ВСЗ на виробництво одиниці продукції. Розширення підприємства за межі оптимального рівня може вплинути негативно – зростуть витрати на […]...
28. Масове виробництво Масове виробництво – машинне або автоматизоване виробництво, яке характеризується випуском одноіменної продукції у великих кількостях за значної стабільності її номенклатури. Такими видами продукції є автомобілі, трактори, тканини, взуття та ін. М. в. у розвинених країнах світу значною мірою грунтується на технологічному способі виробництва, заснованому на автоматизованій праці. Це передбачає використання спеціалізованого устаткування, інструментів, високоякісної сировини […]...
29. Закон відшкодування витрат Закон відшкодування витрат – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ціною одиниці товару, з одного боку, та постійними і змінними витратами, оптимальним рівнем прибутку, з іншого, за яких (зв’язків) така ціна повинна забезпечити відшкодування постійних і змінних витрат на такий товар і оптимальний рівень прибутку. З. в. в. записується формулою: В31 – витрати змінні […]...
30. Індивідуальний продукт виробництва Індивідуальний продукт виробництва – 1) окремий елемент сукупного суспільного продукту, що виступає результатом технологічно індивідуального виробництва, продукція якого виготовляється в одиничних екземплярах. Після цього І. п. в. або залишається і використовується окремим індивідом (одяг, взуття, унікальні засоби виробництва), або запроваджується на підприємствах масового тиражування; 2) продукт виробництва індивідуального (одноосібного) виробника. Він може бути втіленням високих […]...
31. Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
32. У чому сутність марксистської трудової теорії вартості? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У чому сутність марксистської трудової теорії вартості? На відміну від А. Сміта, який визначав вартість товару витратами праці тільки “в примітивному стані суспільства”, коли відсутня наймана праця і застосовуються примітивні засоби праці, і навіть Д. Рікардо, який крім праці просто не брав до уваги місце інших […]...
33. Аналіз собівартості окремих видів продукції ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 5. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО 5.6. Аналіз собівартості окремих видів продукції В доповненні до узагальненого аналізу собівартості продукції, аналізу за елементами і статтями витрат, витрат на одну гривню продукції необхідно постійно аналізувати калькуляції на окремі види продукції. Об’єкт аналізу залежить від широти асортименту продукції, що виготовляється. […]...
34. Жива та уречевлена праця Жива та уречевлена праця – процес діалектичної взаємодії цих видів праці на різних етапах еволюції технологічного способу виробництва, внаслідок чого виникає нова продуктивна сила. На першому етапі такої еволюції (за умов технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці) домінувала жива праця (див. Праця), частка якої як в окремому товарі, так і в сукупній масі […]...
35. Реальна позичкова ціна засобів виробництва Реальна позичкова ціна засобів виробництва (за термінологією західних авторів – капіталу) – ціна, яка вимірюється не в грошах, а в одиницях продукції за одиницю часу, обчислюється як відношення витрат на одиницю устаткування Я до ціни продукції Р. Для максимізації свого прибутку підприємству доцільно набувати капітал доти, доки реальна позичкова ціна капіталу менша від додаткового обсягу […]...
36. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
37. Робочий день Робочий день – найпоширеніша форма робочого часу, впродовж якого людина працює на підприємстві (фірмі, компанії), в установі та виражає відносини економічної власності між власниками цих структурних підрозділів і найманими працівниками з приводу праці останніх і привласнення необхідного та додаткового продуктів. Р. д. має фізичні (визначаються необхідністю відновлення фізичних і розумових здібностей, витрачених за робочу зміну) […]...
38. Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
39. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
40. Закон спадаючої граничної корисності Закон спадаючої граничної корисності – один із законів ринкової економіки, який виражає падіння граничної корисності в міру придбання споживачем додаткової одиниці певного продукту. З точки зору причиново-наслідкових зв’язків З. с. г. к. виражає зв’язок між кількістю придбаної продукції і відповідною додатковою корисністю, отриманою від кожної наступної одиниці продукції. Так, потреба у придбанні першої відеокасети покупцем, […]...