ІНФОТЕРА

Related posts:

1. ЮНЕСКО (UNESCO – United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) Екологія – охорона природи ЮНЕСКО (UNESCO – United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури) – спеціалізована установа ООН, що надає великого значення роботі в галузі екол. освіти, охорони довкілля. Організувала міжнар. програму “Людина і біосфера”, учасником якої є й Україна....
2. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
3. АКТ (ПРАВНИЧИЙ, ЗАКОНОДАВЧИЙ) З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи АКТ (ПРАВНИЧИЙ, ЗАКОНОДАВЧИЙ) З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ – міжнародне або урядове рішення (концепція, пакт, закон тощо), рішення місцевих органів державної влади, які регулюють правові взаємовідносини або встановлюють певні обмеження в галузі охорони довкілля....
4. Співробітництво у галузі охорони довкілля Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.3. СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Співробітництво у галузі охорони довкілля Охорона довкілля є визнаним пріоритетом державної політики і предметом підвищеної уваги громадськості в європейських державах, одним з головних напрямів діяльності ЄС і актуальною проблемою для України, зумовленою не лише наслідками аварії на ЧАЕС, але й […]...
5. СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА – організований на базі спец, мережі станцій, спостережних пунктів, кореспондентів – любителів, громадських організацій постійний моніторинг за станом екосистем – від глобальної біосфери до елементарних біогеоценозів та їх екол. компонентів і антроп. модифікацій у поєднанні з централізованою обробкою результатів спостережень. Це новий прикладний напрямок у науці, сусп. практиці, який […]...
6. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
7. ЕКСПЕДИЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПЕДИЦІЯ – переміщення групи людей (як правило, довготривале) на певній території чи акваторії зі спортивною або наук, метою. Е. називають також виїзд учених і фахівців на місце можливого знаходження чи виявлення цікавих об’єктів або явищ з метою їх вивчення. Наук. Е. – одна з найефективніших форм дослідження проблем природокористування....
8. Міжнародні еколого-економічні відносини Міжнародні еколого-економічні відносини – відносини між суб’єктами різних країн з приводу формування і розвитку інтернаціональної цілісної еколого-економічної системи, спрямованої на вирішення глобальних проблем людства. М. е.-е. в. розвиваються у процесі провадження узгодженої екологічної політики міжнародними організаціями та національними країнами, міжнародного співробітництва у справі охорони довкілля (міжнародного екологічного співробітництва) на глобальному, регіональному, континентальному та національному рівнях, […]...
9. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ – система спостережень, оцінки та контролю за станом довкілля з метою розробки заходів щодо його охорони, раціонального використання природних ресурсів та попереджень критичних ситуацій, що можуть зашкодити здоров’ю людини, природі в цілому....
10. МІГРАНТ Екологія – охорона природи МІГРАНТ – 1) особина, яка бере участь у міграціях тварин (1, 2); 2) особа, яка перетинає кордони тих чи ін. територій зі зміною постійного місця помешкання назавжди або на тривалий час; 3) особа, яка бере участь у маятниковій міграції (у разі міграцій тварин до таких особин назва М. не застосовується)....
11. ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – день, затверджений конференцією ООН з навколишнього середовища (Стокгольм, 5-16 липня 1972 р. за пропозицією делегацій Японії і Сенегалу). Відзначається щороку 5 червня з метою привернення уваги світової громадськості до проблем охорони довкілля. Цьому дню присвячуються конгреси, огляди, кінофестивалі, виставки та ін. заходи, метою яких є […]...
12. УРБАЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи УРБАЕКОЛОГІЯ – 1) екол. архітектура з урахуванням архітектури ландшафтної або без неї; 2) екологія містобудування, яка вивчає ступінь комфортності довкілля для формування системи населених місць. Розглядає пошук шляхів, засобів, методів, спрямованих на забезпечення прийнятних умов життя населення з урахуванням рац. природокористування. Розрізняють макро – (в межах країни, регіону), мезо – (адмін. […]...
13. ФОРМУВАННЯ ДОВКІЛЛЯ ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ФОРМУВАННЯ ДОВКІЛЛЯ ЖИТТЯ – одна з форм природокористування, спрямована на створення найсприятливіших умов життя людини. Оскільки потреби людей щодо якості довкілля поділяють на основні, або фізіол. (чисте повітря, мінім, енергет. цінність їжі, життєпридатність клімату, оптим. склад питної води тощо), додаткові (рідний ландшафт “квітучої землі”, нац. страви, звичний клімат тощо) та компенсаторні […]...
14. ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – ступінь концентрованості глибини та напруженості антроп. впливу на прир. середовище з метою задоволення потреб суспільства. І. п. в Україні досягла високого рівня, що видно, насамперед, з інтенсивності с.-г. природокористування, яке здійснюється з використанням комплексної механізації, хімізації землеробства, меліорації земель, впровадженням ресурсозберігаючих технологій і системи природоохоронних заходів....
15. ІНСПЕКЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНСПЕКЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – система нагляду за правильністю дій і дотриманням різними підприємствами та установами встановлених правил, еколого-правових норм, законодавчих актів щодо природокористування. Положення про Головну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р....
16. Литвин Володимир Михайлович Політологічний словник Литвин Володимир Михайлович (нар. 1956) – доктор історичних наук, професор (1996 р.), академік НАНУ (Від ділення історії, філософії та права, новітня історія України, 2003), академік АПрНУ (2000). Голова Верховної Ради України (з 28.05.2002). Народився в с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1973 – 1978 […]...
17. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – система заходів з освоєння, використання, відновлення, перетворення та охорони прир. середовища і прир. ресурсів. П. – частина заг. проблеми взаємодії природи та суспільства. Розрізняють галузеві види П. – землекористування, водокористування, лісокористування, використання мін. ресурсів, а також комплексно-терит. (регіональне) П., що розглядає глобальні, міждерж., держ., нац. та локальні проблеми....
18. ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” Екологія – охорона природи ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” (МАВ) – міжнар. н.-д. програма ЮНЕСКО (продовження Міжнар. біол. програми), спрямована на вирішення ряду екол. питань, сформульованих у вигляді окремих (14) підпрограм-проектів (в основному про вплив людини на екосистеми і зворотний вплив екосистеми на людину). Прийнята у 1970 р., роботи розпочаті в 1971 р. У роботі беруть […]...
19. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
20. Міжнародна науково-виробнича кооперація Міжнародна науково-виробнича кооперація – один з важливих сучасних напрямків зовнішньоекономічних зв’язків, метою яких є спільні розробки науково-технічних проблем, взаємний обмін науковими досягненнями, виробничим досвідом, підготовка кваліфікованих кадрів. М. н.- в. к. охоплює як теоретичні проблеми фундаментальних досліджень, так і конкретні завдання освоєння космосу, вирішення екологічних проблем, використання атомної енергії тощо. М. н.- в. к. здійснюється […]...
21. АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
22. ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ – система заходів, спрямованих на приведення довкілля в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
23. ПРОГРАМА ООН ЕКОЛОГІЧНА (ЮНЕП) Екологія – охорона природи ПРОГРАМА ООН ЕКОЛОГІЧНА (ЮНЕП) – міжурядова програма, започаткована за ініціативою Стокгольмської конференції ООН з питань довкілля (1972 р.) та рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1973 р.) і присвячена найбільш гострим проблемам сучасної екол. кризи (спустелюванню планети, деградації грунтів, обезлісенню Землі, різкому погіршенню та зменшенню кількості прісної води, забрудненню Світового океану тощо). У […]...
24. ЗОНА САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ – район водозабору або ін. джерела водопостачання, де встановлюється особливий режим о хорони вод від забруднення хім. речовинами, зараження шкідливими організмами та проникнення стічних вод. 3. с. о. розділяють на дві підзони – суворого режиму (з огорожею, іноді зі спец, вартою, водоохоронними ліс. насадженнями тощо), де заборонено будівництво, […]...
25. ЗООПАРК Екологія – охорона природи ЗООПАРК, парк зоологічний – культ.-освітня та н.-д. установа, де утримуються, експонуються і вивчаються дикі та свійські тварини. Основне завдання 3. полягає в поширенні наук.-природничих знань та пропаганді ідей охорони природи. Див. також Сад зоологічний....
26. Екологічні витрати Екологічні витрати – сукупність витрат у сфері природокористування, необхідних для послаблення глибини екологічної кризи і забезпечення екологічної безпеки країни. До Е. в. суспільного виробництва відносять безпосередні витрати на охорону природи, очищення повітряного та водного басейнів, земель тощо; витрати на освоєння природних ресурсів у дедалі гірших умовах і все більше віддалених від центрів безпосереднього використання; витрати […]...
27. ЗАКОНОДАВСТВО ПОВІТРЯНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ПОВІТРЯНЕ – законодавство в галузі охорони атм. повітря. 3. п. охоплює сукупність правових норм, спрямованих на регулювання відносин у використанні та охороні атм. повітря. 3. п. регулює ці відносини з метою запобігання та зменшення забруднення атмосфери, охорони від ін. шкідливих хім., фіз. та біол. впливів, що негативно діють на атм. […]...
28. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН БАЛАНСОВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН БАЛАНСОВІ – запаси корисних копалин, використання яких відповідно до затверджених кондицій екон. доцільне технікою, яка експлуатується чи освоюється пром-стю (техніка та технологія видобутку з дотриманням вимог щодо рац. використання багатств надр та охорони довкілля)....
29. ЮНІСЕФ (UNICEF – United Nations International Children’s Emergency Fund) Екологія – охорона природи ЮНІСЕФ (UNICEF – United Nations International Children’s Emergency Fund) – дитячий фонд ООН. Складовою частиною діяльності цієї організації є питання екол. виховання жінок, дітей, молоді, а також природоохоронна освіта. Під егідою ЮНІСЕФ проводяться наук, дослідження з вивчення впливу довкілля на здоров’я дітей....
30. ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – просторово обмежений комплекс певних прир. ресурсів, для яких характерне взаємозумовлене використання їх у межах конкретних технологій....