Інтерес національний
Політологічний словник
Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять потреби суспільства, необхідні для його розвитку і функціонування, захист народу від загроз з боку іншої держави (держав), а також підтримання соціального миру, порядку і злагоди всередині країни. До корінних І. н. зараховують питання цілісності і культурної ідентичності, безпеки нації – народу, контроль над використанням важливих природних ресурсів. Найважливіші
Основи демократії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 2002; Оссовський В. Л. Стан громадської думки в Україні: case stady / / Українське суспільство на порозі третього тисячоліття: Колективна монографія / За ред. М. О. Шульги. – К., 1999; Українське суспільство: Моніторинг – 2000 р. Інформаційно-аналітичні матеріали. – К., 2000; Енциклопедія етнокультурознавства / Ю. І. Римаренко, В. Г. Чернець та ін.; За ред. Ю. І. Римаренка. – К„ 2001. – Ч. 1. – Кн. 2.
М. Головатий
Related posts:
- Журавський Віталій Станіславович Політологічний словник Журавський Віталій Станіславович (8.05.1955, м. Володарськ-Волинський Житомирської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук з 1996 p., доктор юридичних наук з 2002 p., професор з 1999 p., академік УАПН. Заслужений діяч науки і техніки України з 2000 р. Закінчив у 1980 р. факультет журналістики, в 1982 р. – філософський факультет Київського […]...
- Сегрегація Політологічний словник Сегрегація (від лат. segregatio – відокремлення) – у соціальних відносинах вид расової, етнічної, національної, релігійної, статевої дискримінації, що виявляється у територіальному, політичному, культурно-освітньому, зокрема релігійному тощо відокремленні одних рас, етносів, націй тощо від інших (поселення, навчання, заборона чи обмеження релігійних вірувань, участі у політичних процесах тощо). У другій половині XX ст. расову дискримінацію […]...
- Біфуркація політична Політологічний словник Біфуркація політична (від лат. bifurcatio – роздвоєння) – метод наукового пізнання суспільно-політичних явищ. Його свого часу запропонував Ервін Ласло (США), розуміючи під цим терміном поведінку складних систем у станах та умовах, далеких від рівноваги. Поняття Б. запозичене з теорії динамічних систем, тобто науки, яка дала нову концепцію хаосу як досить складної і важкопрогнозованої […]...
- Питання національне Політологічний словник Питання національне – сукупність проблем, пов’язаних з ліквідацією національно-етнічного утиску, гноблення, диктату, зі встановленням рівноправних відносин між усіма етносами і створенням необхідних умов для їх вільного і всебічного розвитку. П. н. виявляється як у системі міжнаціональних, так і національно-державних (етнополітичних) відносин. При цьому воно передбачає вирішення складної гами економічних, правових, культурних та інших […]...
- Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
- Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
- Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
- Консерватизм Політологічний словник Консерватизм (від лат. conservare – зберігати, охороняти) – виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст. Прихильники консерватизму (до речі, цей термін уперше використав французький письменник Ф. Шатобріан) виступили за пріоритет наступності перед новаціями, визнання непорушності природного порядку, моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії і власності. Консерватизм […]...
- Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
- Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
- Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав назву на означення військової диктатури Наполеона І Бонапарта і особливо Наполеона III. Б. – це сильна, одноособова диктаторська влада, яка проте часто здобуває підтримку народу (наприклад, шляхом плебісциту) і закріплення […]...
- Ідеологічний апарат держави Політологічний словник Ідеологічний апарат держави – термін, який став широко відомим завдяки Л. Альтюссеру і означає один із засобів, завдяки яким певний клас, велика соціальна група забезпечує своє владарювання. Основною функцією І. а. д., який включає також релігійні інституції, інститути освіти, засоби комунікації (особливо ЗМІ), профспілки, політичні партії тощо, є інкорпорування всіх класів суспільства у […]...
- Верховний комісар ООН з прав людини Політологічний словник Верховний комісар ООН з прав людини – посада, запроваджена в 1993 р. в структурі ООН з метою заохочення, захисту та нагляду за дотриманням громадянських, соціальних, економічних і культурних прав людини, оптимізації наявних механізмів захисту цих прав, здійснення з цією метою діалогу з урядами держав, політичними і громадськими організаціями і рухами. Призначає В. к. […]...
- Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
- Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
- Горбатенко Володимир Павлович Політологічний словник Горбатенко Володимир Павлович (нар. 1957, смт. Варва Чернігівської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук (2000), професор (2002), академік Української академії політичних наук (2004), академік Академії наук вищої школи України (2004), лауреат премії імені Ярослава Мудрого Академії правових наук України за видатні досягнення в галузі правознавства (2002). Закінчив у 1984 р. […]...
- Науково-технічна політика Політологічний словник Науково-технічна політика – організаційна діяльність у сфері науки і виробництва, яка полягає у визначенні критеріїв, принципів, цілей наукової та науково-технологічної діяльності. Важливим завданням науково-технічної політики є формування системи пріоритетів планування наукової та техніко – технологічної діяльності, порядку використання науково-технічного потенціалу та відповідних фінансових ресурсів. Основна мета Н.-т. п. – організація ефективного і прогресивного […]...
- Рухи політичні Політологічний словник Рухи політичні – масові рухи, метою яких є політичні цілі, однак такі, що не мають достатньо чіткої організаційної структури, фіксованого індивідуального членства. Ідейно-політичні орієнтації Р. п. набагато ширші і розмитіші, а мета набагато вища і конкретніша, ніж у політичних партій. Єдина програма у Р. п., як правило, відсутня. Р. п. різняться: соціальними джерелами […]...
- Національний університет Києво-Могилянська академія(КМА, НУКМА) Політологічний словник Національний університет Києво-Могилянська академія(КМА, НУКМА) – перший вищий навчальний заклад, видатний осередок української, східнослов’янської, загальнослов’янської культури, освіти, науки й суспільно-політичної думки України ХVІІ-ХІХ ст. Заснований Петром Могилою у результаті злиття Київської братської школи (1615 р.) і школи Києво-Печерської лаври (1631 р.). Як колегія у 1701 р. одержав статус і права академії. У 1817 […]...
- Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР – сукупність основних для певної нації особливостей психіки, сприйняття світу, форм реакції на нього, емоційно-чуттєвих проявів. Виявляється у темпераменті, менталітеті. Н. х. – елемент і основа психічного складу нації та національної психології в цілому, що робить її не схожою на інших....
- Буржуазія Політологічний словник Буржуазія (фр. bourgeoisie, від пізньолат. Burgus – укріплене місто)- поняття, яке у процесі історичного розвитку неодноразово зазнавало переосмислення. За античними уявленнями Б. – це сукупність громадян міста, які керували собою та іншими. У добу раннього середньовіччя, заснування багатьох європейських держав Б. – особливий соціальний стан, привілеї якого закріплені у міському (цивільному) праві. З […]...
- Авеста Політологічний словник Авеста (перс, apastak – текст; часто називається зенд-авеста, тобто текст з коментарем) – 1) священна книга у деяких народів Середньої Азії (зороастрійців); 2) давнішня школа світорозуміння; 3) “основний закон”, священний текст персів, у якому викладена релігія Заратустри. А. дійшла до нас у пізніших рукописах XIII – XIV ст., але склалася ще у VI […]...
- Американська політична думка Політологічний словник Американська політична думка – певна сукупність політичних поглядів, ідей та концепцій американських політичних мислителів, діячів, зокрема таких як Б. Франклін, Т. Пейн, Д. Вашингтон, Д. Адамс, Т. Джефферсон, О. Гамільтон та ін. Під впливом англійських, французьких та інших мислителів і революціонерів вони виробили свій погляд на основоположні проблеми влаштування життя американського суспільства: формування […]...
- АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
- Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
- Героя і натовпу теорії Політологічний словник Героя і натовпу теорії – соціально-філософські, соціологічні та політологічні теорії, що обгрунтовують роль і значення в історії лідерів, вождів, видатних осіб; “героїв”, з одного боку, і “натовпу”, тобто широких верств населення – з іншого. Найчастіше “герої” є рушійною силою історії, а “натовп”, маси – слухняна, керована маса. В Росії цю теорію розвивали зокрема […]...
- Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, муніципальних, провінційних та інших представницьких органів); партія, що працює в парламенті або представлена фракцією в парламенті. З-поміж усіх функцій основною для П. п. є розробка стратегії виборчих кампаній, програм […]...
- Гандизм Політологічний словник Гандизм – суспільно-політичне та релігійно-етичне вчення видатного діяча індійського національно-визвольного руху Мохандаса Карамчанда Ганді (1869-1948). Виходячи з релігії індуїзму Г. апелює до моралі, пропагує систему самовдосконалення, а звідси і основний принцип вчення Г. – ахінса – ненасильство. У політиці Г. проповідує тактику масових ненасильницьких дій, або “сатьяграхи”, основною індивідуальною формою якої є голодування. […]...
- Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
- ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
- Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
- Особистий інтерес Особистий інтерес – цілеспрямоване прагнення людей до задоволення своїх матеріальних і духовних потреб шляхом участі у виробництві та інших формах трудової діяльності в умовах будь-якого соціально-економічного ладу. Особливо велике значення О. і. має в умовах ринкової системи, що грунтується на різних рівноправних формах (в тому числі і приватній) власності на засоби виробництва. Переслідуючи свої О. […]...
- Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику, а також вплив політики на мораль; 2) нормативна система, що сформувалася на базі морального усвідомлення людьми своїх політичних цілей і цінностей; своєрідний синтез моральної і політичної свідомості, форма внутрішньої єдності […]...
- Прокопович Феофан Політологічний словник Прокопович Феофан (1681 – 1736) – український мислитель, церковний і громадський діяч, письменник, засновник освіченого абсолютизму в Україні і Росії. Закінчив Києво-Могилянську колегію, навчався у Польщі, Італії. З 1710 р. – ректор Києво-Могилянської академії. З 1716 р. фактично очолив російську православну церкву, став теоретиком і пропагандистом петровських реформ. П. у трактатах “Правда волі […]...
- ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ (лат. interest – має значення) – а) особлива форма існування та вияву сусп. інтересу; б) вираження соціальних потреб суб’єкта (індивіда, групи, класу, нації, народу) через його місце (статус) у системі соціальних відносин та взаємодій з приводу умов та засобів задоволення цих потреб. Отже, I. с. – складне утворення, що […]...
- Національний суверенітет Національний суверенітет – повновладдя певної нації на своїй території у сфері політики, права, ідеології, культури та інших сферах суспільного життя на підставі власності народу на національне багатство. Така власність є основною складовою економічного суверенітету. Найважливішими підсистемами Н. с. є економічний, соціальний, політичний, правовий, ідеологічний, культурний, національний у вузькому значенні слова (тобто відношення між націями і […]...
- Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
- Всесвітня Рада церков (ВРЦ) Політологічний словник Всесвітня Рада церков (ВРЦ) – одна з найбільш представницьких і впливових міжхристиянських організацій, керівний центр сучасного екуменічного руху, учасниками якого є протестантські, православні і нехалкідонські (монофізитські) церкви та об’єднання. ВРЦ утворена в 1948 р. в Амстердамі (Голландія) на І асамблеї на базі трьох протестантських рухів: “Віра і порядок”, “Життя і діяльність”, “Міжнародна місіонерська […]...
- Тактика в політиці Політологічний словник Тактика в політиці – сукупність певних прийомів і форм політичної діяльності, спрямованих на досягнення того чи іншого результату у політичній діяльності. Такі прийоми і форми використовуються залежно від конкретних ситуацій, які виникають у процесі реалізації стратегії політики. Загального вимогою до Т. в. п. є сприйняття стратегії, а не гальмування, дискредитація її. Політологія: Підруч. […]...