Капітальні витрати

Related posts:

1. Капітальні вкладення Капітальні вкладення – сукупні витрати на нове будівництво, реконструкцію, розширення й технічне переозброєння діючих підприємств у різних сферах економіки, на житлове, комунальне і культурно-побутове будівництво (тобто на створення і відтворення основних фондів). За призначенням К. в. поділяють на вкладення у виробничі об’єкти та об’єкти сфери нематеріального виробництва (житло, лікарні, школи та ін.). Розрізняють галузеву, технологічну, […]...
2. Витрати інвестиційні Витрати інвестиційні – капіталовкладення підприємств, фірм, компаній, які здійснюються з метою розширеного відтворення і передусім привласнення прибутків. До В. і. належать: 1) остаточні закупівлі підприємцями машин, устаткування і верстатів для виробничого використання; 2) все будівництво; 3) зміна запасів. Західні економісти також відносять до В. і. будівництво житла. На їхню думку, багатоквартирні житлові будинки є інвестиційними […]...
3. Операційні доходи і витрати Операційні доходи і витрати – надходження і платежі різних підприємств, фірм і компаній, пов’язані і зумовлені здійсненням за певний період господарських та фінансових операцій. До операційних доходів входять чистий виторг від продажу, відсотки за кредити і вклади, надходження орендних платежів, комісійні збори та ін. Операційні витрати – грошові витрати на виробництво товару, його продаж, управління […]...
4. Капітальні блага Капітальні блага – термін для позначення матеріально-речових елементів продуктивного капіталу, до якого належать верстати, машини та інші елементи засобів виробництва. Ці товари використовуються для виробництва інших товарів, тобто продуктивно. На противагу їм, товари особистого споживання використовуються непродуктивно, тому їх називають споживчими благами. К. б. поділяють на товари тривалого (верстати, машини, будівлі тощо) і нетривалого (сировина, […]...
5. Інвестиційні витрати Інвестиційні витрати – капіталовкладення фірм у закупівлю машин, устаткування, на будівництво, збільшення запасів. Західна економічна наука включає в І. в. все будівництво, тобто будівництво нових фабрик, складів, елеваторів тощо, а також житлове будівництво. Багатоквартирні житлові будинки теж є інвестиційними товарами, бо, аналогічно фабриці, елеватору тощо, є активами, які приносять доходи. Таку ж роль виконують будинки, […]...
6. Капітальні вкладення в обладнання Капітальні вкладення в обладнання – витрати на придбання технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного та іншого обладнання, а також інструменту та інвентаря. Вартість обладнання складається з оптової ціни, транспортних витрат, а також вартості тари, упаковки та витрат на комплектацію. Все обладнання, фінансоване за рахунок капітальних вкладень, поділяють на обладнання, яке потребує або не потребує монтування, а також обладнання, […]...
7. Засновницькі витрати Засновницькі витрати – витрати підприємця, пов’язані з організацією підприємства, придбанням основних засобів для його функціонування. До З. в. відносять витрати на заснування, реєстрацію (отримання ліцензії, на підписку і розміщення цінних паперів, відкриття рахунку); “первинні витрати”, пов’язані з рекламою, маркетинговими дослідженнями; на збільшення акціонерного капіталу, на емісію облігацій та премії на них; на придбання нерухомості. З. […]...
8. Витрати середні загальні (ВСЗ) Витрати середні загальні (ВСЗ) – сума всіх витрат виробництва в розрахунку на одиницю продукції. Визначаються діленням суми постійних і змінних витрат на кількість виробленої продукції або додаванням середніх постійних та середніх змінних витрат. Розширення виробництва сприяє зниженню ВСЗ на виробництво одиниці продукції. Розширення підприємства за межі оптимального рівня може вплинути негативно – зростуть витрати на […]...
9. Адміністративно-управлінські витрати Адміністративно-управлінські витрати (административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й апарату управління виробництвом безпосередньо на промислових та с.-г. підприємствах, будовах тощо. Включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати (відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, утримання […]...
10. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
11. Сутність, склад і структура видатків державного бюджету ФІНАНСИ Модуль 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ СФЕР І ЛАНОК ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН Розділ 7 ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ 7.2. Сутність, склад і структура видатків державного бюджету Видатки бюджету – це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави. Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з […]...
12. Трансакційні витрати Трансакційні витрати – витрати, пов’язані з купівлею товарів і послуг (їх відчуженням-привласненням) і переданням прав власності. Найвичерпнішу класифікацію елементів Т. в. уклав американський економіст Д. Норт 1993 (а вперше цю категорію обгрунтував Р. Коуз 1937): 1) витрати на пошук інформації (про ціни, контрагентів, можливі зміни цін у майбутньому); 2) витрати, пов’язані з переговорами щодо умов […]...
13. Накладні витрати Накладні витрати – додаткові до основних виробничі витрати, пов’язані з управлінням, в т. ч. організацією, плануванням, контролем та обслуговуванням виробництва, які включають у собівартість продукції. До Н. в. належать: а) адміністративно-управлінські (заробітна плата менеджерів, плата за послуги зв’язку, витрати на відрядження, на утримання пожежної і сторожової охорони та ін.); б) витрати, пов’язані з виплатою різноманітних […]...
14. Екологічні витрати Екологічні витрати – сукупність витрат у сфері природокористування, необхідних для послаблення глибини екологічної кризи і забезпечення екологічної безпеки країни. До Е. в. суспільного виробництва відносять безпосередні витрати на охорону природи, очищення повітряного та водного басейнів, земель тощо; витрати на освоєння природних ресурсів у дедалі гірших умовах і все більше віддалених від центрів безпосереднього використання; витрати […]...
15. Постійні (FC) змінні (VC) витрати. Граничні витрати. Графічна ілюстрація УРОК 14 Середні постійні ( AFC ), змінні ( AVC ) та загальні ( ATC ) витрати. Граничні витрати. Графічна ілюстрація Мета уроку: визначити сутність середніх постійних, змінних та загальних витрат; охарактеризувати граничні витрати; представити графічну інтерпретацію цих показників. Основні поняття: загальні витрати, постійні витрати, змінні витрати, середні витрати, граничні витрати. Тип уроку: комбінований. Хід […]...
16. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
17. Витрати граничні Витрати граничні – додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних/”маргінальних”/ витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії „ граничної корисності” II застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві / скороченні/ останньої/додаткової/ одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційній […]...
18. Постійні (FC) змінні (VC) витрати: визначення та структура. Загальні витрати (TC). Графічна ілюстрація УРОК 13 Постійні ( FC ), змінні ( V С) витрати: визначення та структура. Загальні витрати ( T С). Графічна ілюстрація Мета уроку: визначити сутність різних видів витрат залежно від обсягів виробництва; закріпити навички управління витратами підприємства; формувати аналітичне мислення й аналітичні здібності в учнів. Основні поняття: загальні витрати, постійні витрати, змінні витрати. Тип уроку: […]...
19. Страховика витрати Страховика витрати – витрати, пов’язані з діяльністю страховика з виконання страхових операцій, з одного боку, і виконання ним ролі інвестора, з іншого. Перший вид витрат формує собівартість страхових послуг (операції, які становлять в середньому бл. 70-75% їх загального обсягу). Своєю чергою, серед них виділяють виплати страхових сум і страхових відшкодувань за договорами страхування та перестрахування; […]...
20. Витрати майбутніх періодів (ВМП) Витрати майбутніх періодів (ВМП) – витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням нових видів продукції. До них відносять витрати на проектування, конструювання й розробку технологічного процесу виготовлення нового виробу; на перестановку та переналадку обладнання; вартість виробу, який використовують як зразок; на розробку та освоєння нової заводської технології процесів виробництва, а також випробування на підприємствах – виробниках […]...
21. Витрати обігу Витрати обігу – витрати, пов’язані з підготовкою до реалізації та купівлею-продажем товарів у гуртовій, роздрібній торгівлі та в громадському харчуванні. В. о складаються з витрат на оплату живої праці працівників, зайнятих у сфері обігу, і матеріальних витрат у сфері обігу (амортизація основних засобів, втрати товарів, використання пакувальних матеріалів тощо). Рівень В. о. – це відношення […]...
22. Невиробничі витрати підприємств Невиробничі витрати підприємств – витрати, які безпосередньо не залежать від процесів виробництва. До них належать основні Н. в. п. – витрати на утримання та експлуатацію житлових будинків та основних фондів невиробничого призначення (заводські будинки відпочинку, дитячі дошкільні заклади, медпункти тощо) на збереження запасів товарів, відшкодування частини управлінських витрат. На балансі підприємств можуть також перебувати витрати […]...
23. Цехові витрати Цехові витрати – непрямі витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість продукції (включаються в неї опосередковано). До таких витрат належать: заробітна плата штату управління цеху, амортизаційні відрахування, витрати на утримання і поточний ремонт будівель, споруд, на проведення дослідів, на заходи з охорони праці та ін. їх опосередковане включення в собівартість здійснюється шляхом розподілу […]...
24. Економічні витрати та їх складові: явні й неявні витрати. Зв’язок доходів і витрат. Валовий дохід (загальний виторг). Нормальний прибуток як елемент неявних витрат. Бухгалтерський та економічний прибутки УРОК 12 Економічні витрати та їх складові: явні й неявні витрати. Зв’язок доходів і витрат. Валовий дохід (загальний виторг). Нормальний прибуток як елемент неявних витрат. Бухгалтерський та економічний прибутки Мета уроку: визначити зміст та особливості розрахунку явних і неявних витрат, бухгалтерського й економічного прибутків; формувати в учнів раціональне економічне мислення; виховувати бережливе ставлення до ресурсів. […]...
25. Витрати на підготовку та освоєння нових виробництв Витрати на підготовку та освоєння нових виробництв – витрати, пов’язані з перевіркою готовності нових підприємств та їх підрозділів, окремих агрегатів до введення їх в експлуатацію через комплексне випробування (під навантаженням) усіх машин і механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, і налагодженням обладнання. До них відносять витрати на розробку проектно-кошторисної документації на освоєння […]...
26. Витрати граничні (ВГ) Витрати граничні (ВГ) – зростання сукупних витрат внаслідок виробництва ще однієї (додаткової) одиниці продукції. ВГ визначаються шляхом віднімання сукупних витрат (за незмінності постійних) на виробництво певної кількості продукту від таких витрат на збільшене виробництво або діленням цієї різниці на зрослу кількість одиниць продукції. Порівнюючи ВГ на виробництво одиниці продукції з граничним доходом від її реалізації, […]...
27. Витрати на збут та їх облік БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ 8. ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ІНШИХ ДОХОДІВ 8.3. Витрати на збут та їх облік Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій до витрат на збут належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів […]...
28. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
29. Особисті споживні витрати Особисті споживні витрати – витрати праці, грошей, пов’язані з отриманням, споживанням матеріальних благ і послуг, а також підготовкою матеріальних благ до споживання (приготування їжі). О. с. в. характеризують співвідношення вартості фіксованого за кількістю та якістю споживчого кошика за два різні зіставлювані періоди. Для визначення вартості споживчого кошика враховують період часу, за який оцінюється обсяг і […]...
30. Витрати на утримання і експлуатацію основних засобів БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ IV. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 4.6. Витрати на утримання і експлуатацію основних засобів Крім ремонтів та поліпшень основних засобів підприємства несуть витрати, пов’язані з їх експлуатацією. В галузях економіки склад експлуатаційних витрат за об’єктами основних засобів регламентується галузевими інструкціями та рекомендаціями. Згідно з […]...
31. Ціноутворення за принципом “витрати плюс” Ціноутворення за принципом “витрати плюс” – спосіб встановлення фірмою ціни на товар, за яким обчислюють суму витрат та певний процент надбавки, формула ціноутворення у зв’язку з цим може мати такий вигляд: Затрати на виробництво + Адміністративні витрати + Витрати на збут = Собівартість + Націнка на прибуток = Продажна ціна. За цих умов фірма запропонує […]...
32. Особисті споживчі витрати Особисті споживчі витрати – частина особистих доходів громадян, що залишається після виплати податків і відкладання певної частини доходу на нагромадження. Одержання особистих (сімейних) доходів не є самоціллю, Це лише засіб для задоволення потреб. Більша частина цих доходів переливається через торгівлю у виробничий сектор у вигляді витрат на особисте споживання. Споживчі витрати в країнах з розвиненою […]...
33. Доходи і витрати сім’ї Доходи і витрати сім’ї – співвідношення між різними статтями бюджету сім’ї в процесі виконання нею економічних функцій, яких налічується близько 10 (див. Сім’я). В процесі еволюції соціально-економічної системи поступово відмирають одні функції, виникають інші, окремі функції наповнюються новим змістом. Так, за тотального зубожіння основної маси населення в Україні в багатьох сім’ях активно розвивається така функція, […]...
34. Ліміти кредитування Ліміти кредитування – гранична сума заборгованості позичальника за кредити банку на кінець планового періоду (ліміт заборгованості) або гранична сума видачі кредиту протягом планового періоду (ліміт видачі) – наводяться у плані фінансування або у спеціальних лімітних повідомленнях. Для оформлення фінансування та кредитування державних централізованих капітальних вкладень і здійснення розрахунків у будівництві міністерства, відомства та їх організації […]...
35. Інвестиції Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Інвестиції – 1) довгострокові вкладення приватного або державного капіталу в різні галузі національної (внутрішні інвестиції) або закордонної (зовнішні інвестиції) економіки з метою одержання прибутку; 2) сукупність витрат, що реалізується у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки....
36. Субсидія УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Субсидія Субсидія – вид допомоги (переважно у грошовій формі), що надсилається державою, юридичною чи приватною особою іншим особам (юридичним або фізичним), а також іншим державам. Розрізняють Прямі й Непрямі субсидії. За допомогою прямих субсидій держава фінансує капіталовкладення в галузі економіки, розвиток яких важливий для держави загалом, науково-дослідні […]...
37. Діяльність інвестиційна Діяльність інвестиційна – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестиційних проектів. Д. і. відбувається на основі: інвестування, яке провадиться громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, товариствами і спілками, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами; державного інвестування, яке провадиться органами влади та управління держави, областей, адміністративно-територіальних утворень за рахунок коштів […]...
38. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...
39. Кредитування будівництва Кредитування будівництва – надання позичок забудовникам і підрядникам для здійснення капітальних вкладень і покриття поточних витрат підрядних будівельних організацій. У разі кредитування капітальних вкладень здійснюються витрати на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання підприємств та інших об’єктів. У разі кредитування поточних витрат об’єктами кредитування є виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, витрати майбутніх періодів; […]...
40. Модель економічного зростання Ромера Модель економічного зростання Ромера – модель, у якій обгрунтовано вплив знань на економічне зростання сукупно з впливом традиційних факторів: праці, капіталу та “людського капіталу”. Модель передбачає виокремлення трьох секторів: 1) дослідницького; 2) виробництва технологічного устаткування (галузь І підрозділу); 3) виробництва кінцевої продукції споживчого призначення. Продукт першого сектора – нові знання, які згодом втілюються у нові […]...