Кінцевий суспільний продукт

Related posts:

1. Валовий суспільний продукт Валовий суспільний продукт – вартість створених у суспільстві матеріальних благ, які використовують на задоволення матеріальних потреб населення (за винятком проміжного продукту). В СРСР В. с. п. визначався як сума валової продукції галузей матеріального виробництва (див. Матеріальне виробництво). Недоліком цього показника є те, що в ньому допускається повторний рахунок, до того ж неодноразовий. Внаслідок цього у […]...
2. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
3. Продукт проміжний Продукт проміжний – частина сукупного суспільного продукту, яка використовується на виробниче споживання, тобто на заміну матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії, комплектуючих виробів і напівфабрикатів), які застосовуються в процесі виробництва впродовж року. Одне слово, П. п. – це сума поточних матеріальних витрат виробництва.. Якщо її вилучити із сукупного суспільного продукту, то отримаємо кінцевий суспільний продукт. […]...
4. Необхідний продукт Необхідний продукт – частина новоствореного найманим працівником чистого продукту, що спрямовується на відтворення його робочої сили та утримання членів сім’ї. Мінімальна величина Н. п. визначається мінімумом життєвих засобів, необхідних працівникові для відтворення робочої сили, максимальна – з боку матеріально-речового змісту залежить від величини виробленого чистого продукту. Однак розподіл чистого продукту на необхідний і додатковий залежить […]...
5. Виробничі фонди Виробничі фонди – сукупність засобів і предметів праці, необхідних для ведення виробництва, виражена у грошовій формі. Залежно від способів перенесення вартості на продукт В. ф. поділяються на основні і оборотні. Основні В. ф. /засоби праці/ використовуються тривалий час і переносять свою вартість на продукт частинами, в міру фізичного зношування, у вигляді амортизаційних відрахувань. Оборотні В. […]...
6. Баланс народного господарства Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, в яких відображено умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, економічну та соціальну структури суспільства. Розрізняють Б. н. г. плановий і звітний. Звітний Б. н. г. використовують для виявлення та аналізу загальних закономірностей процесу суспільного виробництва, характеристики темпів і пропорцій економічного розвитку, оцінки ефективності досягнутого […]...
7. Індивідуальний продукт виробництва Індивідуальний продукт виробництва – 1) окремий елемент сукупного суспільного продукту, що виступає результатом технологічно індивідуального виробництва, продукція якого виготовляється в одиничних екземплярах. Після цього І. п. в. або залишається і використовується окремим індивідом (одяг, взуття, унікальні засоби виробництва), або запроваджується на підприємствах масового тиражування; 2) продукт виробництва індивідуального (одноосібного) виробника. Він може бути втіленням високих […]...
8. Валовий національний продукт (ВНП) Валовий національний продукт (ВНП) – сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від місцезнаходження національних підприємств. Цей показник почали використовувати в СРСР, у т. ч. в Україні, з 1987. Він характеризує кінцеве споживання матеріальних благ і послуг, кінцеві результати економічної діяльності у сфері матеріального і нематеріального виробництва; позбавлений повторного рахунку […]...
9. Валовий внутрішній продукт (ВВП) Валовий внутрішній продукт (ВВП) – сукупність вартостей усіх товарів і послуг (або доданих вартостей), створених усіма виробниками і резидентами (громадяни країни, які проживають на її території, крім іноземців, які проживають тут менше 1 року). У політекономічному аспекті ВВП виражає відносини економічної власності між різними категоріями сукупного працівника з приводу вилучення корисних властивостей із речовини природи […]...
10. Норма нагромадження Норма нагромадження – відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н. н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н. н. виражається формулою: де а – норма нагромадження, А – фонд нагромадження: Д – національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження […]...
11. Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту – Б. с. п.) – розділ балансу народного господарства, який комплексно характеризує рух сукупного суспільного продукту і окремих його частин на всіх стадіях розширеного відтворення у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Його балансова таблиця складається з двох основних розділів, представлених у присудку балансу. Підмет […]...
12. НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД – новостворена у сфері матеріального виробництва вартість або частина сукупного (валового суспільного продукту), що залишається після вирахування вартості засобів виробництва, використаних на його створення....
13. Суспільний капітал Суспільний капітал – сукупність індивідуальних, акціонерних, монополістичних (у т. ч. олігополістичних), державних, інтернаціональних і змішаних форм капіталу (наприклад, фінансового) у їх взаємодії та взаємозалежності. В С. к. (як і в капіталі взагалі, будь-якій конкретній його формі) виділяють речовий зміст і суспільну (соціально-економічну) форму. Речовий зміст С. к. формується у процесі взаємодії речового змісту відповідних форм […]...
14. Плата орендна Плата орендна – плата за користування взятим в оренду майном, зафіксована договором оренди, в якому визначається терміни її сплати, її розмір, інші умови. Залежно від умов договору П. о. може включати частину амортизаційних відрахувань від вартості використаного орендованого майна, кошти, що їх передає орендар орендодавцеві для ремонту об’єктів після закінчення терміну їх оренди, та частину […]...
15. Амортизація Амортизація (франц. amortir – послаблювати, гасити) – зменшення вартості майна внаслідок зношування його. Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування проводяться за встановленими нормативами А. основних засобів. Річна норма амортизаційних відрахувань визначається у відсотках від […]...
16. Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
17. Додатковий продукт Додатковий продукт – частина суспільного продукту, створеного працівниками різних сфер суспільного виробництва понад необхідний продукт. Д. п. виникає в період розпаду первісного ладу на основі використання нових знарядь праці, поліпшення якості робочої сили, першого суспільного її поділу. Поява Д. п. вивільнила частину людей від створення засобів до фізичного існування і дала їм змогу займатися мистецтвом, […]...
18. Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці – сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці – основна форма суспільного виробництва, існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість, землеробство, транспорт тощо); частковий – поділ родів на види, […]...
19. Розподіл функціональний Розподіл функціональний – розподіл національного багатства, передусім національного доходу в капіталістичному суспільстві залежно від власності та влади і факторів виробництва. Такими факторами Ж. Б. Сей першим назвав землю, працю і капітал, стверджуючи при цьому, що власники кожного з цих факторів (землевласники, наймані працівники і капіталісти) отримують справедливу частку національного доходу залежно від внеску кожного з […]...
20. Національний дохід Національний дохід – частина сукупного суспільного продукту, в якому представлена новостворена протягом року в тій чи іншій країні вартість (v + т). У 1992 р. суспільний сукупний продукт в Україні становив 4614 млрд. крб., а Н. д. – 1271 млрд. крб. За натурально-речовим змістом Н. д. складається із засобів виробництва і предметів споживання, які використовуються […]...
21. Суспільний характер праці Суспільний характер праці – праця в умовах суспільного поділу праці, що постійно розвивається, за якої для виготовлення кінцевого продукту з метою задоволення колективних і суспільних потреб необхідно залучати дедалі більше праці окремих товаровиробників (передусім у сфері безпосереднього виробництва). На попередніх етапах еволюції товарного виробництва приватний характер праці товаровиробника отримував своє суспільне визнання лише на ринку […]...
22. Суспільний спосіб виробництва Суспільний спосіб виробництва – діалектична взаємодія (взаємозумовленість тощо) продуктивних сил і відносин економічної власності, внаслідок якої продуктивні сили поступово переростають межі окремих типів і форм власності, видозмінюють їх і зазнають водночас активного зворотного впливу. їх взаємодія характеризується особливостями взаємодії форми і змісту (див. Форма і зміст в економічному дослідженні). Сутність С. с. в. розкривається в […]...
23. Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є […]...
24. Моральне зношування основних фондів Моральне зношування основних фондів – зниження вартості використовуваних основних фондів незалежно від ступеня втрати ними своєї споживної вартості, яке (зниження) не переноситься на ново – створену вартість. М. з. о. ф. відбувається, по-перше, шляхом втрати основними фондами частини своєї вартості внаслідок вищої продуктивності праці в галузях, які виробляють аналогічну продукцію з меншими витратами праці, що […]...
25. ПРОДУКТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЕФЕКТИВНІСТЬ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ОЦІНКА УРОК № 7. ПРОДУКТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЕФЕКТИВНІСТЬ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ОЦІНКА Мета уроку: сформувати в учнів знання про продукт і стадії його руху, про ефективне використання ресурсів; з’ясувати економічний зміст ефективності, її оцінку; закріпити знання про засоби виробництва та предмети споживання; аналізувати рух продукту, створеного на різних стадіях виробництва; виховувати ощадливість. Основні поняття: продукт, засоби […]...
26. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
27. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
28. Темпи економічного зростання Темпи економічного зростання – відносний показник, який характеризує результати і динаміку економічного розвитку, показує приріст виробленої за певний час у народному господарстві продукції порівняно з базовим рівнем. Визначається за формулою: де Ч – темп економічного зростання, Уо і Ут – обсяги виробництва в період часу о і т відповідно. Т. е. з. можуть розраховуватись на […]...
29. Амортизаційні відрахування Амортизаційні відрахування – це частина вартості основних фондів, що переноситься щорічно або упродовж кожного виробничого циклу на новостворений продукт і зараховується до витрат виробництва чи обігу. В умовах НТР зношені засоби праці замінюються досконалішими, які забезпечують вищу продуктивність праці. Тому амортизаційні відрахування створюють кращі функціональні можливості нових основних фондів. Останні, своєю чергою, збільшують амортизаційні відрахування […]...
30. Логістичний продукт Логістичний продукт – речовий результат людської праці, який відповідає вимогам споживачів і може бути реалізований на певному рівні лише в логістичній системі, внаслідок чого перетворюється у товар. Кожен товар з боку споживної вартості має фізичні, фізико-хімічні або біологічні особливості (фізичну будову, густину, температуру танення, застигання, кипіння, самозаймання, горіння, вміст окремих складників тощо), які визначають його […]...