Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по біології ⇒ Клас Птахи. Особливості будови. Лабораторна робота № 13 “Вивчення зовнішньої будови птахів та будови пір’я”

Клас Птахи. Особливості будови. Лабораторна робота № 13 “Вивчення зовнішньої будови птахів та будови пір’я”

ПТАХИ

У цій темі школярі ознайомлюються із загальною характеристикою класу Птахи, особливостями життєдіяльності птахів, рисами їхньої пристосованості до польоту й різних середовищ існування, У темі розглядаються різноманітність птахів, їхнє розмноження й розвиток, сезонні явища в житті птахів, а також роль птахів в екосистемах і їхнє значення для людини, обгрунтовується необхідність охорони птахів.

УРОК № 44

Тема. Клас Птахи. Особливості будови. Лабораторна робота № 13 “Вивчення зовнішньої будови птахів та будови пір’я”

Мета:

ознайомити учнів із загальною характеристикою птахів, провести лабораторну роботу з вивчення зовнішньої будови птахів та будови пір’я.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови й життєдіяльності птахів.

Базові поняття й терміни: птахи, пристосування птахів до польоту.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

I. Хід уроку

І. Організаційний етап

Перевірка домашнього завдання

Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 13 “Вивчення зовнішньої будови птахів

та будови пір’я”. Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі у її виконанні, відповідає на питання школярів.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Які особливості їхньої будови допомагають птахам літати?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика класу Птахи

Птахи – це прогресивна спеціалізована галузь рептилій, що пристосувалися до польоту. До прогресивних рис організації птахів, що принципово відрізняють їх від рептилій, належать:

– більш високий рівень розвитку нервової системи, а у зв’язку із цим і більш різноманітна поведінка;

– постійна температура тіла;

– здатність до польоту;

– турбота про потомство.

Зазначені особливості дозволили птахам, незважаючи на відносну еволюційну молодість класу, поширитися по всій земній кулі й заселити різноманітні місця існування.

Представники класу Птахи характеризуються тим, що їхнє тіло покрите пір’ям і передні кінцівки видозмінені в органи польоту – крила. За рідкісними винятками, птахи – літаючі тварини, а ті види, які не літають, мають недорозвинені крила. Для пересування по твердому субстраті птахам служать задні кінцівки – ноги. Таким чином, птахи, на відміну від усіх інших наземних хребетних, тварини двоногі.

У птахів досить енергійний обмін речовин, температура тіла постійна й висока, серце чотирикамерне, артеріальна кров відділена від венозної. Добре розвинені великі півкулі головного мозку й органи чуття, особливо зору й слуху.

З біологічної точки зору найбільш характерними рисами птахів є інтенсивність обміну речовин і здатність до польоту. Ці дві основні риси птахів значною мірою визначають їхню біологію. Саме ці властивості птахів докорінно відрізняють їх від інших груп хребетних.

Незважаючи на спільність еволюційного походження птахів і плазунів, біологічні розходження між цими двома групами тварин величезні. Відносно рухливості й здатності долати простір птахи посідають перше місце серед наземних хребетних.

Температура тіла у птахів вища, ніж у ссавців, найчастіше вона близька до 42 °С, у деяких видів опускається нижче 39 °С, але нерідко досягає 45 і 45,5 °С,

Шкіра птахів суха, тонка, легка, майже позбавлена залоз, є (не у всіх видів) одна сальна залоза – куприкова, котра виробляє секрет, що за консистенцією нагадує мазь, яка містить багато жиру й воску і має антимікробну активність. Виділення цього секрету, відбувається під час натискання дзьобом на залозу або під дією кільцевої мускулатури, потім секрет дзьобом наноситься на оперення. Основне його призначення – захист оперення від намокання і зношування, а також від проникнення в організм патогенних бактерій і паразитних грибів.

Похідними епідермісу шкіри є роговий покрив дзьоба, лусочки на ногах, пазурах, пір’я. Ці рогові утворення піддаються періодичному линянню. Форма й розмір дзьоба у різних видів птахів, варіюється залежно від складу їжі, способу її добування й поїдання. У багатьох птахів дзьоб має яскраве забарвлення, його колір може мінятися з віком особини, а іноді й порою року.

Пір’яний покрив виконує кілька функцій:

– надає тілу птаха ідеально обтічної форми й зменшує тертя з повітрям;

– охороняє шкіру від механічних ушкоджень;

– утворює основну частину літального апарата;

– забезпечує термоізоляцію, сповільнюючи потік повітря в шкіру, зберігаючи сталий мікроклімат.

Шар повітря в пір’яному покриві визначається кутом нахилу пір’я й регулюється підшкірною мускулатурою.

Пір’я птахів різне за своєю будовою й призначенням.

Забарвлення оперення птахів зумовлюється присутністю ряду пігментів і структурних особливостей пера. Характерний для багатьох птахів білий колір залежить від присутності у безбарвній роговій масі пера пухирців повітря, заломлення світлових променів у клітинах рогової речовини пера, що містять такі пухирці, і створює білий колір.

Для птахів, як і для усіх тварин, характерне линяння, тобто періодична зміна пір’яного покриву, у деяких видів при цьому змінюється його забарвлення. Линяння зумовлене зношуванням і вицвітанням пір’я, а також може бути пов’язане із сезоном, віком птахів й періодом розмноження.

За гостротою зору і здатністю сприйняття простору й відстані птахи посідають перше місце серед тварин. Крім того, усі птахи мають кольоровий зір.

Птахи не мають зубів, їхню роль виконують дзьоб і м’язовий шлунок.

Будова органів дихання у птахів дуже своєрідна. Крім трахеї, бронхів і легенів є повітряні мішки, що займають до 20 % об’єму тіла. Вони відіграють важливу роль при диханні під час польоту і найбільш розвинені у добре літаючих птахів.

У природних умовах птахи не відзначаються довголіттям, відомо, наприклад, що більшість дрібних горобцеподібних рідко доживає до 4-5-річного віку, але відомі випадки, коли дрібні хвилясті папужки доживали до 20 років, а окремі великі папуги – до 80 і більше.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 191-192, ознайомлюючись із особливостями будови птахів. Потім вони читають текст на с. 191-192.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-4 на с. 193.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 66-67].

V. Самостійна робота учнів

Користуючись зошитом [2], або зошитом [3, вкладиш, с. 14], учні виконують лабораторну роботу № 13 “Вивчення зовнішньої будови птахів та будови пір’я”.

Потім учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 193, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 43, відповісти на запитання 5-7 після параграфа на с. 193. Користуючись зошитом [2], підготуватися до лабораторної роботи № 14 “Вивчення особливостей будови скелета птахів”.

У зошиті [3, с. 66-67] виконати завдання.