Головна ⇒ 📌Загальний курс транспорту ⇒ Класифікація аеропортів – АЕРОПОРТИ УКРАЇНИ

Класифікація аеропортів – АЕРОПОРТИ УКРАЇНИ

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 7 АВІАЦІЙНИЙ ТРАНСПОРТ (АТ)

7.6. АЕРОПОРТИ УКРАЇНИ

Класифікація аеропортів

Єдиний універсальний підхід до класифікації аеропортів цивільної авіації відсутній. Класифікація, яку застосовують зараз у більшості країн СНД, в основному відображає експлуатаційні ознаки аеропортів. В основу такої класифікації покладено річний обсяг пасажирських перевезень, під яким мають на увазі сумарну кількість усіх пасажирів, які прилітають і відлітають, включаючи пасажирів транзитних рейсів; призначення аеропортів,

що відображає їх адміністративно-територіальне розташування і характер перевезень.

Така класифікація має експлуатаційний характер і не відбиває достатню кількість ознак, за якими можуть бути визначені завдання і цілі аеропортів із позиції їх функціонування.

Аеропорти ділової авіації, головним чином, обслуговують спеціальні та бізнес рейси. В Україні на сьогодні класифікація аеропортів здійснюється за такими ознаками:

– категоріями;

– статусом;

– спроможністю приймати певні типи повітряних суден.

За категоріями аеропорти України поділяють на:

– державного значення,

це – Державний міжнародний аеропорт “Бориспіль”;

– регіональні – “Сімферополь”, “Одеса”, “Донецьк”, “Харків”, “Львів”, “Дніпропетровськ” та інші;

– місцевого значення, розташовані в обласних центрах, великих промислових містах і курортних зонах.

За спроможністю приймати певні типи повітряних суден аеропорти поділяють на:

– ті, що можуть приймати будь-які існуючі цивільні повітряні судна без обмежень. Таких аеропортів в Україні – два, це – “Бориспіль” та “Сімферополь”;

– спроможні приймати літаки І класу і нижче;

– спроможні приймати літаки ІІ класу і нижче;

– спроможні приймати літаки не вище III класу.

За статусом аеропорти поділяють на:

– міжнародні, з яких здійснюються польоти в країни далекого зарубіжжя та СНД;

– внутрішні, польоти з яких здійснюються тільки в межах України.

Існує також альтернативна мережа аеропортів на базі військових аеродромів і аеродромів деяких відомств. Усього в цивільній авіації України зареєстровано близько 70 аеродромів.

Сертифікація аеропортів

Україна має власний Повітряний кодекс, згідно з яким аеропорт і аеропортова діяльність підлягають сертифікації (ст. 42). Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 року за № 573 визначено, що Укравіатранс здійснює реєстрацію, сертифікацію та надає допуски до експлуатації цивільних повітряних суден, аеродромів, посадкових майданчиків, аеропортів, провадить сертифікацію технічних засобів, сертифікацію експлуатантів, суб’єктів комерційного обслуговування авіаційних перевезень, організовує та контролює підготовку, перепідготовку та сертифікацію авіаційного персоналу.

Сертифікація – державна акція, яку виконує повноважний орган держави (або орган, призначений відповідно до її доручення), спрямована на виявлення відповідності об’єктів сертифікації мінімальним вимогам, які висуває держава до них щодо забезпечення безпеки повітряного транспорту, і видачу документа – сертифіката (свідоцтва) встановленого зразка, який підтверджує цю відповідність.

Ліцензування – державна акція, спрямована на підтвердження права об’єкта ліцензування (підприємства, навчального закладу, їх підрозділу, персоналу тощо) використовувати сертифікат або знак відповідності для виробництва продукції, здійснення певних процесів, робіт та надання послуг.

Під атестацією авіапрацівників мається на увазі акція з боку повноважного органу, експлуатанта або авіаційного навчального закладу щодо встановлення відповідності їхніх фактичних знань, умінь, досвіду, психофізіологічного стану та інших якостей чинним кваліфікаційно-посадовим вимогам на право виконувати посадові обов’язки авіаспеціаліста.

Система сертифікації є методом активного контролю з боку держави за виконанням вимог та забезпеченням безпеки польотів повітряних суден і способом захисту життя й здоров’я пасажирів, яких перевозять. Згідно з документами ІКАО, ІАТА, ISO, ІЕС, НАС, CEC та ін., Україна, як правова держава, де безпека життєдіяльності є найвищим пріоритетом, повинна розробити систему сертифікації на повітряному транспорті, нормативні документи (базис) із сертифікації аеропортів, класифікаційні вимоги до аеропортів тощо. Введено в дію низку Державних стандартів України, які стосуються діяльності аеропортів (наприклад, ДСТУ 2462-94. “Сертифікація. Основні поняття”, ДСТУ 3432-96. “Авіаційна наземна техніка”, ДСТУ 3228-95. “Аеродроми цивільні” та ін.). Розроблено і зареєстровано в Державному департаменті інтелектуальної власності вимоги і правила сертифікації ДМАБ – “Науково-методичне забезпечення сертифікації Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль”.

Державний департамент авіаційного транспорту (Укравіатранс) Міністерства транспорту України (МТУ) регламентує порядок процедури відкриття, допуску до експлуатації, правила сертифікації аеродромів, реєстрації та ліцензування аеропортової діяльності. Рішення про відкриття аеропорту для міжнародних польотів (пунктів пропуску і митного контролю) приймається Урядом України. Дані про аеропорт заносяться до спеціального банку даних реєстру аеропортів України. Положення про реєстр аеропортів та порядок їх реєстрації встановлює Укравіатранс відповідно до вимог ДСТУ 3415-96. Дані про всі зміни, що відбулися під час експлуатації, щодо оснащення, стану та обладнання аеропорту подаються в Укравіатранс і фіксуються в реєстрі.

Сертифікація аеродрому і аеропорту розглядається як складова частина державної системи сертифікації на повітряному транспорті України і здійснюється згідно з законами України “Про сертифікацію продукції і послуг”, “Про захист прав споживачів” державними, міжнародними, відомчими стандартами та нормативами і вирішує задачі:

– створення умов для ефективної діяльності повітряного транспорту України;

– підтвердження відповідності об’єктів аеропорту встановленим вимогам;

– убезпечення польотів та запобігання актам незаконного втручання в діяльність аеропорту;

– забезпечення охорони навколишнього природного середовища;

– захист інтересів держави, суспільства і його громадян від несумлінності підприємств та інших юридичних і фізичних осіб, діяльність котрих пов’язана із здійсненням і забезпеченням повітряних перевезень та авіаційних робіт;

– реалізацію антимонопольного законодавства, створення для роботи авіапідприємств умов вільної конкуренції.

Згідно із вказаними вище документами, сертифікацію аеропортів і видачу відповідних сертифікатів має здійснювати Укравіатранс Міністерства транспорту України, який:

– встановлює загальні принципи проведення сертифікації аеродрому і аеропорту, організовує розроблення, запровадження в дію та реалізацію Правил сертифікації, процедур інспекційного контролю за дотриманням Правил сертифікації та за сертифікованими об’єктами;

– приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем сертифікації на повітряному транспорті, а також укладає угоди про взаємне визнання результатів сертифікації;

– представляє Україну у взаємозв’язках з іншими країнами і у міжнародних організаціях з питань сертифікації аеропортів;

– акредитує Центр із сертифікації аеропортів і аеропортових служб. Сертифікація аеропорту передбачає:

– подання заявки на сертифікацію;

– розгляд заявки та прийняття рішення щодо неї;

– експертизу доказової документації;

– обстеження (атестацію) аеропорту;

– аналіз результатів обстеження робіт із сертифікації і прийняття рішення щодо можливості видачі сертифіката відповідності та укладання ліцензійної угоди;

– оформлення, реєстрацію та видачу сертифіката відповідності;

– технічний нагляд за сертифікованим аеродромом і аеропортом;

– інформування про результати робіт із сертифікації аеродрому і аеропорту.

Сертифікати засвідчують відповідність аеродрому і аеропорту державним вимогам (нормам придатності) на діяльність щодо обслуговування повітряних перевезень і авіаційних робіт.

Аеропорт зможе обслуговувати повітряні перевезення та виконувати авіаційні роботи виключно за наявності відповідного сертифіката з доданими до нього спеціальними експлуатаційними положеннями. Експлуатація аеропорту без сертифіката або з простроченим терміном його дії не повинна допускатися.

Спеціальні експлуатаційні положення визначають права, допуски та обмеження для аеродрому і аеропорту, що належать до виконання польотів ПС, повітряних перевезень або авіаційних робіт, за даним сертифікатом.

Вони стосуються визначення типів повітряних суден, повітряних трас, що обслуговуються, дозволених мінімумів аеродрому та ін.

Правилами сертифікації визначається перелік документів, які подаються з метою одержання сертифікатів, порядок розгляду заяв, критерії оцінки заявників, котрі претендують на одержання сертифіката, порядок і строки оформлення та видачі сертифіката.

Оцінка відповідності аеродрому встановленим вимогам здійснюється в разі прийняття до експлуатації заново збудованого, реконструйованого або технічно переоснащеного аеропорту, допуску до експлуатації повітряного судна нового типу, вищого класу чи з більшою польотною масою. Строки дії сертифікатів і порядок їх продовження визначаються МТУ. Внесення змін у діючі сертифікати не передбачає перенесення терміну їхньої дії. Власник сертифіката не має права передавати ці документи іншому підприємству, юридичній чи фізичній особі.

Аеропорт, що сертифікується, повинен:

– виконувати всі вимоги, що висуваються органом із сертифікації аеропортів;

– забезпечити виконання норм і правил, регламентованих чинним законодавством;

– повідомляти орган із сертифікації щодо всіх суттєвих для експлуатації змін, які відбуваються в аеропорту;

– проводити регулярне планове інспектування безпеки польотів в аеропорту і в разі потреби – спеціальне інспектування, особливо після інцидентів і авіаційних пригод;

– у разі виявлення в аеропорту будь-яких невідповідностей чинним вимогам запроваджувати необхідні обмеження, що забезпечують польоти, та інформувати орган із сертифікації аеропортів;

– забезпечувати відповідність даних аеронавігаційної інформації фактичним характеристикам і параметрам аеродрому.

Укравіатранс має право:

– встановлювати перелік обов’язкових послуг, які надає аеропорт, пов’язаних із забезпеченням безпеки польотів, авіаційної безпеки, проведенням пошукових і аварійно-рятувальних робіт;

– інспектувати аеропорт з метою контролю його відповідності встановленим вимогам;

– призупинити дію сертифіката у разі невідповідності аеропорту встановленим вимогам.

Контроль щодо відповідності аеродрому і аеропорту обов’язковим вимогам здійснюється МТУ.

Усі недоліки, виявлені особами, що провадять перевірку, за їх письмовим повідомленням повинні у визначені терміни усуватися керівництвом аеропорту.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ви зараз читаєте: Класифікація аеропортів – АЕРОПОРТИ УКРАЇНИ

« Газові закони. Закон Авогадро. Молярний об’єм газу

ОРНІТОХОРИ »

Related posts: